Ухвала

від 26.10.2016 по справі 820/10919/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р.Справа № 820/10919/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

представника позивача Руденко С.Ю.,

представника відповідача Шрамко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі № 820/10919/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ФАРО"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "ТК-Фаро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дії ДПІ у м. Хмельницькому щодо проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ТК Фаро", за результатами яких складено акти: від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422 та довідка від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 24.06.2015 року №0000171501/703; про зобов'язання ДПІ у м. Хмельницькому відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "ТК Фаро" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірки від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422, довідці від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у м. Хмельницькому щодо проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ТК Фаро", за результатами яких складено акти: від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422 та довідка від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 24.06.2015 року №0000171501/703; зобов'язано ДПІ у м. Хмельницькому відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "ТК Фаро" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірки від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422, довідці від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних ТОВ "ТК-Фаро" відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.16р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТК-Фаро" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Так, не погодившись із постановою суду першої інстанції, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м.Хмельницькому 08.06.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТК Фаро" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Донмас" за грудень 2014 року, їх реальність та повноту відображення в обліку.

02.07.2015 року тим же податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТК Фаро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року, у тому числі повноти нарахування та сплати акцизного податку.

За наслідками перевірок ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області складено акт від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, у висновках якого відображено порушення позивачем п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, через що ТОВ "ТК Фаро" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 та рядок 20.2 декларації з ПДВ за грудень 2014р.) на 914272 грн.

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення: від 24.06.2015 року №0000171501, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 914272,00 грн.

Фактичною підставою для зменшення ТОВ "ТК-Фаро" від'ємного значення з податку на додану вартість слугував висновок ДПІ у м.Хмельницькому про безтоварний характер операцій з придбання позивачем нафтопродуктів у ТОВ "Донмас".

Також, за результатами зазначених перевірок, ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області складено акт від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422, у висновках якого відображено висновок про порушення ТОВ "ТК Фаро" п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 ст. 139, п. 152.1 ст. 152 ПК України, через що занижено податок на прибуток за 2014р.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200-1.3, п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, у зв'язку з чим підприємством занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за період: листопад 2014р., квітень 2015р., на загальну суму ПДВ 16812686 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: лютий 2015р. на суму ПДВ - 3886427 грн., березень 2015р. на суму ПДВ - 6594873,00 грн., квітень 2015р. на суму ПДВ -6331386,00 грн.; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 200-1.3, ст. 200-1 Податкового кодексу України, чим занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2015р.) на суму 4314495,00 грн.; суб'єктом господарювання безпідставно віднесено вартість підакцизних товарів, реалізованих через роздрібну мережу АЗС на суму 108603511,20 грн. (з податку на додану вартість) по гр.4 додатку 6 декларації акцизного податку, як таких, що реалізовані для комерційного використання, чим порушено вимоги: п.п.231.1.9 п.213.1 ст. 213, п.п.214.1.4 п. 214.1 ст.214 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. №14 "Про затвердження форм декларацій акцизного податку, порядку заповнення декларацій акцизного податку". Вказана сума підлягає оподаткуванню 5% збором акцизного податку. Відповідно втрати бюджету 5430175,56 грн.; п. 3 ст. 44 та п.2 ст. 85 ПК України; п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом податкові повідомлення-рішення не приймалися.

Натомість, податковим органом складено довідку від 02.07.2015 року №30/16-25/39466422 про дослідження фінансово - господарських операцій "ТК Фаро" щодо можливого факту легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом за період з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року, у висновках якої зазначено, що проведеною перевіркою з питань нарахування та сплати акцизного збору із реалізації нафтопродуктів в адресу підприємств з ознаками фіктивності встановлено порушення п.п.212.1.11 п. 212.1 ст.212, п.п.213.1.9 п.213.1 ст. 213, п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 30.07.2015 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб ТОВ "ТК Фаро" до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за №32015240000000042.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ТК ФАРО" є неправомірними, а також з того, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого в ціні отриманих послуг за належно оформленими податковими накладними, виданих йому його контрагентом, натомість податковим органом не доведено правомірності своїх дій а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області направлено запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 28.01.2015 року №1650/10/15-1 (т.3 а.с.14), в зазначеному запиті відповідач повідомив про необхідність позивачу надати копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що засвідчують фактичне здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Донмас" за грудень та відповідно достовірність задекларованих показників у податковій звітності, а саме: договори, фінансово-господарська документація на підтвердження передачі товарів, виконання робіт за вчиненими правочинами - накладні та довіреності ТМЦ, акти приймання - передачі виконаних робіт, товарно - супровідна документація (сертифікати якості тощо), відомості щодо відображення операцій із придбання ТМЦ у складському обліку, документи на підтвердження розрахунку за придбані ТМЦ, податкові накладні, докази на підтвердження наявності (відсутності) заборгованості по проведеним операціям на початок та кінець періоду в якому вони були здійсненні, докази на підтвердження відображення господарських операцій з вказаним контрагентом в регістрах аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, відомості щодо наявності власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень та підтверджуючі документи.

Позивачем листом від 26.03.2015 року №79 надано відповідь на запит податкового органу від 28.01.2015 року №1650/10/15-1 разом з первинними документами, які запитувалися відповідачем, а саме відповідний договір поставки нафтопродуктів, укладений з контрагентом ТОВ "Донмас", додаткові угоди, лист, акт приймання нафтопродуктів, оборотно-сальдові відомості, реєстр отриманих податкових накладних за грудень 204р. від ТОВ "Донмас", договір на збереження нафтопродуктів, укладений з ПАТ "Дніпронафтопродукт", відповідні акти щодо передачі на збереження, сертифікати відповідності, відомості щодо наявності орендованих АЗС (т.3 а.с.15).

Натомість, керуючись п.п.78.1.1 п. 78 ст. 78 ПК України, начальником ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області винесено наказ від 22.05.2015р. №1620 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ТК Фаро" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Донмас" за грудень 2014 року, реальність та повноти відображення в обліку, який отримано уповноваженою особою позивача.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.73.3. ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення містить в п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245. Так у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до п.п. 72.1.1.1. п.п 72.1.1 ч. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.

Таким чином запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації. Отже, оскільки позивач в запиті від 28.01.2015 року посилається на п.п.73.3.1 п.73.3 ст. 73 ПК України, то у ньому відповідності до вимог зазначеної норми повинні бути зазначені факти порушення платником податків законодавства.

З аналізу запиту про надання інформації від 28.01.2015 року №1650/10/15-1 вбачається, що у запиті в порушення п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, фактично не визначено підстави для надіслання запиту позивачу. До того ж, з запиту від 28.01.2015 року №1650/10/15-1 не вбачається жодних підстав для його надсилання, а тільки зазначено посилання на п.п.20.1.2, п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст.20, п.п.73.3.1 п.73.3 ст. 73 ПКУ та наявність зібраної податкової інформації без визначення, якої саме.

Інших документів або інформації, які б свідчили про встановлення таких порушень відповідач до ініціювання надіслання запиту в порядку п.73.3 ст.73 ПК України та винесення спірного наказу не отримував і в подальшому таких документів на адресу податкового органу не надходило.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що запит від 28.01.2015 року №1650/10/15-1 не відповідає вимогам законодавства, а саме - не містить чітких підстав, з якими податковий орган пов'язує можливість наявності порушення ТОВ "ТК Фаро" вимог податкового чи іншого законодавства (відсутні посилання на підстави надіслання такого запиту, визначені п.73.3 Податкового кодексу України). У зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки позивача, визначені пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, а саме у разі не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначене, а також те, що позивачем надано в повному обсязі копії первинних та бухгалтерських документів за грудень 2014р. по взаємовідносинам з ТОВ "Донмас", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для винесення наказу про проведення перевірки позивача, у зв'язку з чим останній винесено з порушенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги відсутність підстав для винесення наказу від 22.05.2015р. №1620, відсутні і підстави для проведення перевірки.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови слідчого слідчої групи - старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.06.2015р. (т.9 а.с.239), начальником ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області винесено наказ від 15.06.2015 року №1873 (т.2 а.с.242) про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "ТК Фаро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року, у т.ч. повноти нарахування та сплати акцизного податку.

Податковим органом на підставі вказаного наказу було здійснено перевірку по взаємовідносинам: з ТОВ "Донмас" за грудень 2014р., з ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" за лютий 2014р., з ТОВ "Капітал Х" за березень - квітень 2014р.

Проте, абзацом 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України визначено певні обмеження щодо здійснення перевірки контролюючим органом, навіть на підставі постанови слідчого так, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Приймаючи до уваги, що податковим органом під час попередньої перевірки, вже мала місце перевірка господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Донмас" за період грудень 2014р., враховуючи положення абз.2 п. 78.2 ст. 78 ПК України, а також враховуючи той факт, що під час перевірки на підставі наказу від 15.06.2015р. №1873 податковим органом фактично не надано оцінку первинним документам позивача, а взята до уваги лише податкова інформація щодо контрагентів позивача ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності проведення повторної перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ТК ФАРО", за результатами яких складено акти: від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422 та довідка від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422 є протиправними.

Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, а також в акті перевірки від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422 та довідці від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Разом з тим ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведені норми свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з податку на додану вартість у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

А відтак, аналізуючи податкові наслідки задекларованих платником господарських операцій адміністративний суд повинен за результатами ретельного та безпосереднього дослідження первинних документів, складенням яких опосередковувалося виконання таких операцій, динаміки взаємовідносин сторін перевірити дійсний рух активів між задекларованими учасниками поставки та з'ясувати наявність (або відсутність) предметного взаємозв'язку сформованих платником показників податкової звітності з фактами та результатами реальної економічної діяльності.

Як вбачається з акту перевірки від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, податковим органом визначено, що наявність у ТОВ "ТК Фаро" податкових накладних, видаткових ТОВ "Донмас", які відповідають нормам ПК України, є необхідною для формування податкового кредиту, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних, неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Зазначене порушення призвело до завищення податкового кредиту в загальній сумі ПДВ 914272 грн., в т.ч. по звітних періодах за грудень 2014р. на суму ПДВ 914272 грн.

Також як вбачається з акту перевірки від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, податковим органом визначено, що суб'єктом господарювання фактично не підтверджено документально достовірність віднесення вартості (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані через роздрібну мережу АЗС для комерційного використання.

Так, між ТОВ "ТК Фаро" (покупець) та ТОВ "Донмас" укладено договір поставки від 22.01.2014 року №ДГ-0350 (т.3 а.с.23) разом з додатковими угодами (т.3 а.с.24-25). Згідно п. 1.1 зазначеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується передати та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Також п. 4.1 зазначеного договору поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів. П. 5.1 зазначеного договору поставки, покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підтвердження реальності поставленого товару та сплати за поставку нафтопродуктів за вказаним договором позивачем надано акт приймання - передачі нафтопродукті за договором поставки (т. 3 а.с.26), податкові накладні, платіжні доручення (т.3 а.с.27,28).

Також, між ТОВ "ТК Фаро" (покупець) та ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" укладені договори поставки нафтопродуктів 01.02.2015р. №НК-0060, від 09.02.2015р. №НК-0077, від 17.02.2015р. №НК-0148, від 23.02.2015р. №НК-0210, від 24.02.20145 р. №НК-0228, від 25.02.2015р. № НК-0248, від 26.02.2015р. №НК-0274, від 27.02.2015р. №НК-0281, разом з відповідними додатковими угодами. Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору. Також п. 4.2 зазначених договорів поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів. П. 5.1 зазначених договорів покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підтвердження реальності поставленого товару та сплати за поставку нафтопродуктів за вказаними договорами позивачем надано акти приймання - передачі нафтопродукті за договорами поставки, податкові накладні, платіжні доручення, листи - повідомлення про передачу на збереження придбаних нафтопродуктів (т.3 а.с.29-65,139-146).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ТК Фаро" (покупець) та ТОВ "Капітал Х" укладені договори поставки нафтопродуктів від 01.03.2015р. №КХ-0047, від 03.03.2015 р. № КХ-0051, від 08.03.2015р. №КХ-0083, від 11.03.2015р. №КХ-0109, від 12.03.2015р. №КХ-0116, від 14.03.2015р. №КХ-0134, від 20.03.2015р. №КХ-0178, від 01.04.2015р. №КХ-04-0029, від 07.04.2015р. №КХ04-0040, від 22.04.2015р. № КХ04-0069 разом з відповідними додатковими угодами. Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору. Також п. 4.2 зазначених договорів поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів. П. 5.1 зазначених договорів передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підтвердження реальності поставленого товару та сплати за поставку нафтопродуктів за вказаними договорами позивачем надано акти приймання - передачі нафтопродукті за договорами поставки, податкові накладні, платіжні доручення, листи - повідомлення про передачу на збереження придбаних нафтопродуктів (т.3 а.с.66-128, 129-138).

На виконання умов вказаних договорів поставки нафтопродуктів, укладених між ТОВ "ТК Фаро" (поклажодавець) та ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" та ТОВ "Капітал Х", позивачем укладено договір зберігання від 19.12.2014 року №4482 (т.3 а.с.71-72) з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач). Відповідно до п.1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" та ТОВ "Капітал Х" поставили ПММ (паливо дизельне підвищеної якості (Євро) тощо) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів з ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" та з ТОВ "Капітал Х", листами ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" та ТОВ "Капітал Х" щодо передачі придбаних позивачем нафтопродуктів вказаному зберігачеві.

На підтвердження прийняття для збереження ПАТ "Дніпронафтопродукт" поставленого товару ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ" та ТОВ "Капітал Х" позивачем надано до матеріалів справи акти приймання - передачі наданих послуг по договору збереження (т.5 а. с. 119-122), платіжні доручення (т.5 а.с.127-128), податкові накладні (т.5 а.с.123-126).

Також позивачем надано на підтвердження оприбуткування в бухгалтерському обліку придбаних ПММ оборотньо - сальдові відомості по рахунку за грудень 2014р. - травень 2015р. (т.5 а.с.151-202), змінні звіти на орендованих АЗС (т.5 а.с.202-239), витяги з журналу обліку надходження нафтопродуктів за період грудень 2014р. - травень 2015 року (т.6 а.с.1-95).

Як вбачається з матеріалів справи, фізичне переміщення придбаного позивачем ПММ не здійснювалося, оскільки придбаний позивачем у його контрагентів товар фізично вже знаходився на складі ПАТ "Дніпронафтопродукт", з яким позивач уклав договір зберігання.

На підтвердження транспортування зазначених ПММ на орендовані ТОВ "ТК Фаро" АЗС позивачем надано договори перевезення вантажів автомобільним транспортом: від 12.01.2015 року №12, укладений між позивачем та ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" разом з додатковими угодами (т.4 а.с.211-213), від 19.12.2014р. №1-1912-14, укладений між позивачем та ТОВ "КАПРАЙЯ" разом з додатковими угодами (т.4 а.с.224-225), а також надано акт приймання - передачі послуг транспортування, складеного з зазначенням перевізника, рахунки - фактури, платіжні доручення, товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), складені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТН (нафтопродуктів), товарно - транспортні накладні, (т.3 а.с. 147-250, т.4 а.с. 1-209, 214-250, т.5 а.с.1-116), довіреності (т.1 а.с. 194-213).

Також на підтвердження відповідності якості придбаних у ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", паливо - мастильні матеріалів позивачем до матеріалів справи надано свідоцтва відповідності (т.5 а.с.94-103, т. 10 а.с.174-182, т. 16 а.с.118-124).

Податкові накладні, виписані ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що придбані позивачем товари у ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х" були реалізовані в подальшому на орендованих АЗС, а також ТОВ ВТФ "Авіас" шляхом використання паливних карток, скретч- карткок, а також роздрібної торгівлі фізичним особам.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за період січень - березень 2015р., поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", ПАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ "КАПРАЙЯ", ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "ТК Фаро" прийняло паливо - мастильні матеріали та послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х" паливо - мастильні матеріалів в період грудень 2014р. - квітень 2015 року, відповідно, позивачем надано первинні документи по контрагенту - покупцю ТОВ ВТФ "Авіас", а саме: договори поставки, укладені між позивачем та контрагентами - покупцями, акти приймання - передачі придбаних паливо - мастильних матеріалів у позивача, податкові накладні, виписані позивачем, товарно - транспортні накладні, товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), складені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів), видаткові накладні, сертифікати якості паливо - мастильних матеріалів, а також надані первинні документи щодо оприбуткування для подальшої реалізації на орендованих позивачем АЗС, а саме: договори оренди АЗС, змінні звіти на АЗС, чеки на відпуск паливо - мастильних матеріалів тощо.

Разом з цим позивачем до матеріалів справи надано протокол тимчасово доступу до речей і документів від 06.10.2015 року, складений старшим слідчим з ОВС. Відповідно до додатку зазначеного протоколу (опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого суду) було вилучено листи разом з реєстром чеків за перевіряємий період, що підтверджується відповідним протоколом та описом речей і документів (т.10 а.с. 3-6).

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на отримання безпідставної податкової вигоди.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "ТК Фаро" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується договором оренди приміщення під офіс (т.1 а.с.145-146), актами приймання - передачі приміщення (т.1 а.с.147-152), договорами оренди автозаправних станцій, актами приймання передачі (т.1 а.с.213-250, т.2 а.с.1-146), персоналу (т.1 а.с.171-193), свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - роздрібної торгівлі паливом та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Щодо висновків акту перевірки податкового органу про заниження ТОВ "ТК Фаро" податкових зобов'язань з акцизного податку, оскільки суб'єктом господарювання документально не підтверджено достовірність віднесення вартості (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані через роздрібну мережу АЗС для комерційного використання (гр.4 додатку 6 декларації акцизного податку, в якій, відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, вказується вартість (з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання), колегія суддів зазначає наступне.

П.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України, для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Отже, для цілей сплати акцизного податку до "суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі" відноситиметься суб'єкт господарювання за наявності наступних ознак:

- здійснення продажу товарів, зазначених в пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: пива, алкогольних напоїв (алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД - пп. 14.1.5 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), тютюнових виробів (тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування - пп.14.1.252 п.14 ст.14 Податкового кодексу України), промислових замінників тютюну, а також деяких паливо-мастильних матеріалів, перелік яких зазначено в пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України;

- продаж безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для некомерційного використання, в тому числі на об'єктах громадського харчування.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015 №14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку. Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" визначено, що в графі 4 додатку 6 до декларації акцизного податку зазначається вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Проте, ані Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, ані Податковий кодекс України не містить визначення поняття "некомерційного використання".

В той же час, положеннями п.п.14.1.36 ПК України та ст.42 Господарського кодексу України надано визначення поняттю "підприємництво" та "господарської діяльності".

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, будь-яке підприємство (юридична особа, крім неприбуткових організацій), купує нафтопродукти для комерційного використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає словосполучення "комерційне використання" означає використання для цілей підприємницької діяльності, як виробничої так і невиробничої, у протиставленні до некомерційного використання - тобто використання не для цілей підприємницької діяльності, а для побутових та інших особистих потреб.

При цьому реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено, що може проводитися як роздрібна торгівля, так і торгівля нафтопродуктів суб'єктам господарювання через мережу АЗС.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивач не зобов'язанний в даному випадку сплачувати акцизний податок при реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС іншим юридичним особам для їх комерційного використання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у перевіряємий період здійснював роздрібну торгівлю нафтопродуктів через орендовані позивачем АЗС, а також реалізацію паливо - мастильних матеріалів контрагентами - покупцями, що підтверджується наданими позивачем договорами, листами - повідомленнями, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, протоколу вилучення документів тощо.

Відповідно до положень п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України , Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п. 7.5.7 зазначеної Інструкції, ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Пунктом 7.5.8 зазначеної інструкції, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Колегія суддів зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", ТОВ ВТФ "Авіас" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином придбання позивачем ПММ у контрагентів ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х" та придбання послуг у контрагентів ПАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ "КАПРАЙЯ", ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: оптової торгівлі пальним, яка направлена на отримання доходу, що підтверджуються наданими позивачем первинними документами з контрагентом - покупцем ТОВ ВТФ "Авіас", а також роздрібної торгівлі паливом на АЗС, що підтверджується первинними документами, а саме: договорами оренди автозаправної станції, актами приймання передачі, змінними звітами АЗС, журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, чеками на відпуск паливо - мастильні матеріалів.

Як вбачається із матеріалів справи, видами діяльності ТОВ "ТК Фаро" є роздрібна торгівля пальним; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Отже, придбання позивачем паливо - мастильні матеріалів у контрагентів ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: здійснення роздрібної торгівлі пальним; оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі нафтопродуктів, податковими, товарно-транспортними накладними, оборотно - сальдовими відомостями, платіжними дорученнями тощо.

Зазначена закупівля паливо - мастильні матеріалів у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані паливо - мастильні матеріали забезпечують здійснення господарської діяльності шляхом роздрібної торгівлі пальним на орендованих АЗС, як фізичним особам так і юридичним особам, яка направлена на отримання доходу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те. що позивачем було дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та отримання від'ємного значення суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Донмас", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та сум від'ємного значення, а також позивачем було дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо декларування акцизного податку на підтвердження чого позивачем подано декларації з акцизного податку. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Наявні первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 30.07.2015 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб ТОВ "ТК Фаро" до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за №32015240000000042.

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області від 24.12.15р. кримінальне провадження за №32015240000000042 закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ "ТК- Фаро" складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України від 01.02.16р. кримінальне провадження №32015220000000068 від 20.04.2015 за фактами:

- скоєння невстановленими особами злочину, передбаченого ст.27 ч.2, ст.212 ч.З КК України, які повністю контролюючи діяльність: ТзОВ «Азонтес», (код ЄДРПОУ 38361657), ТзОВ «Тановер» (код ЄДРПОУ 39196048), ТзОВ «Сачиго» (код ЄДРПОУ 39609703),1 ТОВ «Імперія Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39308950), ТзОВ «Антарес» (коі ЄДРПОУ 31037491), діючи умисно та протиправно, за попередньою зимовому із службовими особами ТзОВ «Капітал X» (код ЄДРПОУ 37365100) та ТзОВ «Фортуна X» (код ЄДРПОУ 37365142), у період 2014-2015р.р. документально оформили безтоварні операції щодо придбання та реалізації нафтопродуктів, внаслідок чого службовими особами ТОВ «Капітал X» було занижено ПДВ на загальну суму 21,3 млн. грн,, а ТОВ ".Фортуна X» - 14,2 млн. грн., тобто умисно ухилилися від сплати податків і особливо великих розмірах;

- скоєння невстановленими особами злочину, передбаченого ч.2 ст.20; КК України («Фіктивне підприємництво»), які організували створення державну реєстрацію у жовтні 2010 року на підшуканих ними підставні» фізичних осіб: гр.ОСОБА_3 підприємства - ТзОВ «Капітал X» (код ЄДРПОУ 37365100) та гр.ОСОБА_4 підприємства - ТзОВ «Фортуна X» (код ЄДРПОУ 37365142);

- скоєння службовими особами ТзОВ «Імперія Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 3930S950) кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 212 КК України, які у період 2015 року шляхом службового підроблення незаконно включили при складання податкових декларацій суми ПДВ, що були сформовані на підставі нібито проведених операцій з придбання товару у ряду підприємств з ознаками фіктивності, в результаті чого ухились від сплати податків у значних розмірах, закрито за відсутністю в діяннях осіб складу кримінальних правопорушень, передбачених за чАІ ст. 212; ч. 2, ст.27, ч.З ст. 212; ч.2 ст. 205 КК України.

За встановлених обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, доводи податкового органу на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Як встановлено з роздруківки Автоматизованої системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також наданих ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області через канцелярію суду скрін - шотів, ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області в підсистемі "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" відображені дані про проведення відповідачем документальної перевірки, результати якої оформлені в актах від 08.06.2015 року №2237/15-01/39466422, від 02.07.2015 року №2647/22-03/39466422 та довідці від 02.07.2015 року № 30/16-25/39466422.

Відповідно до п.п.14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 року № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України від 24.12.2012 року № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Пунктом 1.1. Методичних рекомендацій № 165 визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до п.п.2.5.6. Методичних рекомендацій № 165, до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок формується в електронному вигляді разом з актом/довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

З наведених положень Методичних рекомендацій № 165 випливає, що вони стосується порядку організації та проведення камеральних перевірок платників податків, і наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки будуть підставою для прийняття рішення про проведення саме документальної перевірки платника податків (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної).

Відповідно до висновків акту, та витягу з АІС "Податковий блок" встановлено, що інформацію акту відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема інформацію в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Наведене свідчить про те, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

При цьому, самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

У зв'язку з зазначеним, доводи апеляційної скарги про те, що внесення змін до інформаційної системи "Податковий блок" не створюють для позивача жодних правових наслідків є безпідставними.

Враховуючи викладене, в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій податкового органу у цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі № 820/10919/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.