35/20 (20/145(39/91))
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2006 Справа № 35/20 (20/145(39/91))
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ясир Л.О. (доповідача)
суддівГерасименко І.М., Науменка І.М.
при секретарі судового засідання: Нурулаєвій Г.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача:Левченко О.Є. юрисконсульт, довіреність № 309/102 від 29.12.05
від відповідача:Калінчук В.В. юрисконсульт, довіреність № 20/64 від 17.01.06
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” м.Кривий Ріг
на рішеннявід 18.05.06
господарського судуДніпропетровської області
у справі№ 35/20(20/145(39/91)
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ
довідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” м.Кривий Ріг
простягнення 8 637 291 грн. 86 коп.
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” м.Кривий Ріг про стягнення 6 297 397 грн. 56 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 602 694 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 413 625 грн. 67 коп. річних, 440 817 грн. 82 коп. штрафу та 882 756 грн. 60 коп. пені за несвоєчасну оплату.
Заявою від 04.08.04 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 6 086 554 грн. 79 коп. заборгованості, 582 515 грн. 45 коп. інфляційних, 399 777 грн. 09 коп. річних, 426 058 грн. 84 коп. штрафу та 853 201 грн. 08 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 10/16-1466 від 25.12.2000.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.06 по справі № 35/20(20/145(39/91) (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 086 554 грн. 79 коп. заборгованості, 109 898 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 40 909 грн. 63 коп. річних та 60 530 грн. 24 коп. пені. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підтверджені матеріалами справи. Розмір інфляційних втрат, річних та пені зменшений з урахуванням норм діючого законодавства.
Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаржник вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, спірний договір є за своєю правовою природою договором комісії; відповідно до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” на суму реструктуризованої заборгованості пеня не нараховується; за спірним договором газ постачався виключно для потреб населення і відповідно до протоколу № 49 на засіданні правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”від 08.06.04 було прийнято рішення про реструктуризацію заборгованості ВАТ з газопостачання та газифікації, що виникла в 1997-2003 роках за договорами на постачання природного газу для потреб населення, з урахуванням протоколу не визначені конкретні строки оплати вартості спожитого газу.
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” вважає доводи заявника апеляційної скарги безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.12.2000 між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” був укладений договір № 10/16-1466 на постачання природного газу строком дії з 01.01.01 до 31.12.01.
На виконання умов цього договору в січні-грудні 2001 року позивач здійснив постачання природного газу відповідачу в кількості 286 845, 27 тис.м3 на загальну суму 36 702 599 грн. 11 коп., що підтверджується актами передачі-прийомки природного газу, розрахунками суми боргу позивача та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п.5.1. договору № 10/16-1466 від 25.12.2000 відповідач повинен проводити остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” за поставлений газ розрахувався частково в сумі 30 616 044 грн. 80 коп., що підтверджується наданими відповідачем платіжними документами, реєстрами платіжних документів, розрахунками сторін.
Заборгованість на дату пред'явлення позову становить 6 086 554 грн. 31 коп.
Оскільки правовідносини сторін продовжують існувати після набрання чинності Цивільного кодексу України, його норми згідно з прикінцевими та перехідними Положеннями застосовуються до цих правовідносин.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не надав доказів погашення вартості отриманого ним природного газу, тому господарський суд стягнув з нього суму 6 086 554 грн. 31 коп., обґрунтовано не взявши до уваги протокол № 49 засідання Правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 08.06.04, на який посилався відповідач як на підставу відстрочення виконання зобов'язань, оскільки договір на реструктуризацію заборгованості на підставі цього протоколу сторонами не укладено, отже і строки виконання зобов'язання щодо оплати газу не змінилися.
Згідно з п.6.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Договором № 10/16-1466 передбачено, що природний газ постачається виключно для потреб населення.
Статтею 1 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” передбачена реструктуризація боргу перед надавачами цих послуг на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян. Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, що використовуються для надання послуг.
Відповідно до довідки відповідача від 25.05.05 ним укладено договори на реструктуризацію заборгованості на загальну суму 5 217 085 грн. 82 коп.
За таких умов та враховуючи зміст п.5 Закону № 554-ІУ міський господарський суд правомірно стягнув пеню лише з суми заборгованості, яка не була реструктуризована. Пеня стягнута за 182 дні за період з 22.09.03 по 22.03.04 (день пред'явлення позову) з урахуванням скороченого строку позовної давності, встановленого статтею 72 Цивільного кодексу УРСР.
Відповідно до статті 214 Цивільного кодексу УРСР, статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Виходячи з прикінцевих Положень Закону України “Про внесення змін до статті 214 Цивільного кодексу УРСР” від 08.09.99, яким передбачено, що його дія не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг, міський господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати та річні, починаючи з січня по 22.03.04, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України будь-яких обмежень не містить.
Згідно зі статтею 179 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення договору № 10/16-1466 неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню) (стаття 180 Цивільного кодексу УРСР).
Аналогічна норма міститься і в статті 547 Цивільного кодексу України.
Договір № 10/16-1466 не містить умови щодо стягнення штрафу в розмірі 7% за прострочення оплати природного газу понад 30 днів від строку, встановленого договором, тому вказаний штраф стягненню не підлягає.
Позивач погодився з частковим задоволенням позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, річних та відмовою у стягненні штрафу.
Умовою прийняття заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно боржника може зникнути або зменшитись, що утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення.
Оскільки позивачем таких обґрунтованих припущень не доведено, суд правомірно не задовольнив його клопотання про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.
Отже, рішення міського господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Додатково судова колегія зазначає, що за своєю правовою природою договір № 10/16-1466 від 25.12.2000 є договором поставки, а не договором комісії, як помилково вважає відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз”.
Договір комісії є договором про надання послуг, предмет якого – укладення юридичних угод від свого імені з третіми особами за дорученням та за рахунок комітента. Доручення комітента виконується за винагороду (стаття 395 Цивільного кодексу УРСР, стаття 1011 Цивільного кодексу України).
Договір № 10/16-1466 не має вищенаведених ознак, а вказівка в ньому на те, що Покупцю передається природний газ для потреб населення, має значення лише для визначення його походження та ціни.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” м.Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.06 по справі № 35/20(20/145(39/91)) залишити без змін.
Головуючий суддя Л.О.Ясир
Суддя І.М.Герасименко
Суддя І.М.Науменко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 62380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Ясир Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні