Ухвала

від 02.11.2016 по справі 425/3424/16-ц

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.11.2016 року Провадження №2/425/864/16

Справа №425/3424/16-ц

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглядаючи позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них у солідарному порядку заборгованості у розмірі 262176 гривень 62 копійки за кредитним договором № IKAPNAIG.236030.001 від 18 квітня 2014 року.

Відповідно до положень статті 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Положеннями пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Як вбачається зі змісту поданої Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» позовної заяви обставинами, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, є наступне: банк виконав свої обов'язки згідно приписів кредитного договору № IKAPNAIG.236030.001 від 18 квітня 2014 року у повному обсязі, про що свідчить меморіальний ордер від 18 квітня 2014 року. При цьому сам банк вказує на те, що його обов`язок складався з видачі грошових коштів у розмірі 192650 гривень. Але наданий банком меморіальний ордер складений на проведення операції на суму 192500 гривень. Отже, банком не зазначено які ж докази підтверджують видачу ним кредиту у розмірі 150 гривень (на сплату комісії за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна), і не зазначено, що у наявності є підстави для звільнення його від доказування вказаної обставини.

Наведене слід визнати недоліками позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку».

Відповідно до положень частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. А згідно з положеннями частини 1, пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" та статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та з огляду на предмет позовних вимог, до позовної заяви банку повинен бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору на суму 3932 гривні 65 копійок.

Банком не додано такого документу, але подано клопотання про відстрочку сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення.

Положення частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України дійсно передбачають, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Аналогічні положення містить і частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Суд, врахував аргументи позивача щодо знаходження банку у скрутному матеріальному становищі, і з огляду на постанову правління Національного банку України №743 від 27.11.2014 року щодо віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних, суд допускає що це так і є. Однак суд констатує, що само по собі відкликання банківської ліцензії і знаходження банку у стадії ліквідації, у тому числі і віднесення банку до категорії неплатоспроможного, не може свідчити і не повинно розглядатись як доказ абсолютної не спроможності банку сплатити судовий збір у розмірі 3932 гривні 65 копійок.

При цьому суд враховує, що будь-яких доказів свого існуючого майнового стану, а тим більше такого, який не дозволяє або частково не дозволяє банку сплатити судовий збір, для того аби суд зміг його оцінити і врахувати, банк не надав.

Тому, на підставі викладеного у клопотанні Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» про відстрочку сплати судового збору до моменту прийняття рішення у справі, слід відмовити.

А факт не сплати судового збору у належному розмірі і не додання до позовної заяви квитанції, що підтверджує таку сплату слід визнати другим недоліком позовної заяви.

Отже керуючись статтями 1-11,118-121,208-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» про відстрочку сплати судового збору до моменту прийняття рішення у справі - відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху.

Встановити позивачу строк у п'ять днів (з дня отримання копії цієї ухвали), протягом якого він має право усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом подання до Рубіжанського міського суду Луганської області позовної заяви разом з її копіями, з усунутими недоліками.

Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений йому строк, він не усуне зазначений в ухвалі недолік, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Д.С. Коваленко