Рішення

від 29.09.2010 по справі 2-1198/2010

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 3, 50086, (0564) 71-58-37

Справа № 2-1198/2010 рік

Рішення

іменем України

29 вересня 2010 р. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Бардіна О.С.

при секретарі Карпович В.М

за участю: позивача ОСОБА_1В

представника позивача ОСОБА_2М

відповідача ОСОБА_3

за відсутністю представника третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, її в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення в житловий будинок,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду 02 лютого 2010 р. з позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши, що їй на праві власності належить 1/2 частина будинку № 40 по вул. Сухумській в м. Кривому Розі. Вона та донька зареєстровані по вказаній адресі.

Друга половина будинку належала її колишньому чоловіку ОСОБА_5. який помер 18.02.2009 р.

Будинок був поділений в натурі, їй виділені приміщення 1-3, 1-4, літня кухня «Б».

В теперішній час в будинку проживає відповідач, яка на час смерті ОСОБА_5 була його дружиною. Відповідач не впускає її в будинок, перешкоджає їй в користуванні жилою площею. Вона вимушена проживати в однокімнатній квартирі разом з матір'ю, молодшим братом.

Позивач просить усунути перешкоду в користуванні нею та донькою житловим будинком по вул. Сухумській ДО, вселити їх у вказаний будинок, стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні позивача позов підтримала, додавши, що рішенням суду будинок був поділений в натурі, але виконати рішення суду вона не має можливості, так як відповідач га її син не впускають її та будівельників, яких вона запросила для переобладнання будинку. Вони погрожують їй, а син відповідача побив її.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав.

Відповідач з позовом не погодилася та пояснила, що вона не заперечує проти того, що позивач проживала у виділеній їй частині будинку. Але вона не бажає, щоб позивач входила в будинок через двері тієї частини будинку, в якій проживає вона. Хай робить собі окремий вхід.

Робітники, яких запросила позивач для переобладнання будинку, почали робити дверний отвір не у віконному отворі, як вказано в експертизі, а в стіні будинку, що загрожує його цілостності. Тому вона не дозволяла робити отвір в стені будинку.

Вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Довгинцівського районного суду від 26.01.2007 р. затверджена мирова угода між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, згідно якої був поділений між ними в натурі будинок № 40 по вул. Сухумській в м. Кривому Розі, ОСОБА_5 виділені приміщення 1-5 площею 10,1 м 2 , приміщення 1-2 площею 11,1 м 2 , приміщення 1-1 площею 8,0 м 2 , сарай «Г», вбиральня «В». ОСОБА_1 виділені приміщення 1-3 площею 15,5 м , приміщення 1-4 площею 8.0 м , літня кухня «Б». Залишені в спільному користуванні водо колонка, замощення, огорожа (а.с.6-7 - копія ухвали).

Ухвалою Довгинцівського районного суду від 02.08.2007 р. визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину спірного будинку, яка складається з вищевказаних приміщень, будівель, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірного будинку, яка складається з вищевказаних приміщень, будівель (а.с.32 - копія ухвали).

Право власності співвласників зареєстровано в БТІ (а.с. 10,29 - витяги про реєстрацію).

Позивач з донькою зареєстровані за вказаною адресою (а.с. 12 - довідка).

ОСОБА_5 помер 16.02.2009 р. (а.с.11 - копія свідоцтва про смерть).

Відповідно до частин 1,3 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій. які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач є власником 1/2 частини будинку, має право на користування нею. Відповідач, хоча й пояснює, що не перешкоджає позивачеві, але фактично, заважаючи проводити переобладнання будинку з метою окремого користування нею своєю часткою, перешкоджає їй у користуванні власністю.

І позивач просить усунути перешкоду у користуванні будинком та вселити її в будинок № 40 по вул. Сухумській, але суд вважає, що вона може бути вселена лише в належну їй на праві власності частину будинку.

Так як вимоги позивача задовольняються, відповідач повинна виплатити їй понесеній судові витрати: сплата держмита в сумі 8,5 грн., витрат на ІТЗ - 37 грн. (а.с.1.2 - квитанції); та витрат на правову допомогу - 600 грн. (а.с.13 - квитанція).

Керуючись ст.ст.386,391 ЦК України, ст.ст. 10,60.88,212 ЦПК України, суд

Вирішив

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоду зі сторони ОСОБА_3 у користуванні ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_4 в користуванні належною на праві власності ОСОБА_1 частиною житлового будинку № 40 по вул. Сухумській в м. Кривому Розі.

Вселити ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_4 в належну на праві власності ОСОБА_1 частину житлового будинку № 40 по вул. Сухумській в м. Кривому Розі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати - 8 (вісім) гривень 50 копійок державного мита, 37 (тридцять сім) гривень витрат на ІТЗ, витрати на правову допомогу в сумі 600 (шістсот) гривень.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення може бути подано апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення