Рішення

від 25.10.2016 по справі 910/14010/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016Справа №910/14010/16

За первісним позовомПублічного акціонерного товариства "Сумихімпром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЦЕНТР" простягнення 10 935,85 грн. За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЦЕНТР" доПублічного акціонерного товариства "Сумихімпром" простягнення заборгованості Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Паламаренко Т. І. за довіреністю від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: Кутова Т. В. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЦЕНТР" про стягнення 10 935,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 розгляд справи відкладено на 12.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЦЕНТР" для її спільного розгляду з первісним позовом. В судовому засіданні 12.09.2016 оголошено перерву до 27.09.2016.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 розгляд справи продовжено на п'ятнадцять календарних днів та розгляд справи відкладено на 11.10.2016.

В судовому засіданні 11.10.2016 судом оголошувалася перерва до 25.10.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду відповідачем за первісним позовом подані додаткові письмові пояснення та уточнення позовних вимог (в порядку ст. 22 ГПК України) (вих. № 25-10/16 від 25.10.2016) та позивачем за первісним позовом подані додаткові пояснення по справі № 910/14010/16 (вих. № б/н від 25.10.2016).

В судове засідання 25.10.2016 представники сторін з'явилися та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив. Позивач за зустрічним позовом зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечив.

В додаткових письмових поясненнях та уточненнях позовних вимог (в порядку ст. 22 ГПК України) (вих. № 25-10/16 від 25.10.2016) позивач за зустрічним позовом просить суд прийняти уточнення позовних вимог за зустрічним позовом та вважати їх правильними у наступній редакції: стягнути з відповідача за зустрічним позовом плату за час фактичного користування майном після припинення дії договору про організацію перевезень вантажів в спеціалізованому рухомому складі, здійснюваних шляхом надання рухомого складу (мінераловозів) № 37/3432 від 25.12.2014 у сумі 17 748, 99 грн.

Подані позивачем за зустрічним позовом додаткові письмові пояснення та уточнення позовних вимог (в порядку ст. 22 ГПК України) (вих. № 25-10/16 від 25.10.2016) розцінені судом, як заява про зміну підстав позову. Подана заява не була прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), оскільки остання була подана до суду після початку розгляду справи по суті.

Первісні позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем за первісним позовом його зобов'язань щодо повернення 10 935, 85 грн зайво сплачених грошових коштів за договором № 37/3432 про організацію перевезень вантажів в спеціалізованому рухомому складі, здійснюваних шляхом надання рухомого складу (мінераловозів) від 25.12.2014.

Відповідач за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечує, з тих підстав, що 10 935, 85 грн були зараховані ним в рахунок часткового погашення наявної у позивача за первісним позовом перед відповідачем за первісним позовом заборгованості за користування вагонами за грудень 2015 року.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за зустрічним позовом його зобов'язань щодо сплати в повному обсязі заборгованості за користування вагонами в грудні 2015 року.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що користування ним вагонами в грудні 2015 року мало місце з вини позивача за зустрічним позовом (стало наслідком невиконання позивачем за зустрічним позовом його зобов'язань визначених п. 2.2.9. договору № 37/3432 про організацію перевезень вантажів в спеціалізованому рухомому складі, здійснюваних шляхом надання рухомого складу (мінераловозів) від 25.12.2014).

У судовому засіданні 25.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 25.12.2014 між позивачем за первісним позовом як клієнтом та відповідачем за первісним позовом як експедитором було укладено договір № 37/3432 про організацію перевезень вантажів в спеціалізованому рухомому складі, здійснюваних шляхом надання рухомого складу (мінераловозів) від 25.12.2014 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за договором експедитор надає клієнту наступні послуги:

- організацію перевезень вантажів по території України та за кордоном, що здійснюється експедитором шляхом надання клієнту рухомого складу (далі по тексту договору «рухомий склад») для перевезень вантажів клієнта, згідно узгоджених сторонами договору заявок клієнта;

- об'єм перевезень вантажів в рухомому складі, який надає експедитор складає - 617 000 тон, 17350 вагонів.

У відповідності до п. 1.2 договору клієнт у відповідності з договором здійснює оплату послуг з організації перевезень вантажів по території України та за кордоном, що здійснюється шляхом надання клієнту рухомого складу експедитора, і забезпечує збереження зазначеного рухомого складу при його знаходженні як на коліях загального користування так і на під'їзних коліях вантажовідправників, вантажоодержувачів, власників під'їзних колій за весь час виконання заявок клієнта.

Пунктом 1.4 договору сторонами встановлений строк надання послуг з моменту підписання сторонами договору і по 30.11.2015.

Пунктом 2.1.4 договору клієнт зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих послуг та винагороду (плату) експедитора в порядку передбаченому договором.

Згідно з п. 2.1.13 договору клієнт зобов'язується не пізніше 5 календарних днів з дати отримання клієнтом оригіналів актів приймання - передачі наданих послуг і звітом експедитора направити підписаний клієнтом та скріплений печаткою примірник експедитора на адресу експедитора рекомендованим листом. У разі не підписання акту приймання - передачі наданих послуг та звіту експедитора, клієнт зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання оригінали актів приймання - передачі наданих послуг та звіту надати мотивовану відмову в письмовій формі з додатком підтверджуючих документів. Експедитор протягом 3 робочих днів з моменту отримання мотивованої відмови усуває зазначені недоліки.

Згідно з п. 2.1.15 договору клієнт зобов'язується не пізніше останнього дня надання послуг вагони повинні прибути від клієнта на одну із станцій яку визначить експедитор, а саме: станцію приписки - станцію Стрий Львівської залізниці, Дрогобич Львівської залізниці або Жмеринка Південно - західної залізниці.

Відповідно до п. 2.1.18 договору клієнт зобов'язаний не пізніше ніж, чим за 15 робочих днів до за планової дати припинення користування послугами експедитора, клієнт звертається до експедитора з листом щодо припинення користування послугами.

Експедитор за п. 2.2.9. договору зобов'язаний не пізніше ніж, чим за п'ять робочих діб до повного або часткового припинення користування послугами клієнтом, надає інструкцію з зазначенням станції (Стрий Львівської залізниці, Дрогобич Львівської залізниці, Жмеринка Південно - західної залізниці) на яку клієнт зобов'язаний повернути вагони з використання. Дана інструкція надається у письмовій формі факсимільним зв'язком або засобами електронного зв'язку (електронною поштою), з наступним направленням оригіналу даного листа поштовим відправленням.

Відповідно до п. 3.1.1. договору плата за забезпечення вагонами нараховується клієнту за весь час використання вагонів для перевезення з моменту подавання вагону під навантаження до моменту прибуття на станцію наступного навантаження включаючи навантажений рейс, порожній рейс після вивантаження до місця наступного навантаження в тому числі за межами України, а також перебування вагонів на станціях навантаження та вивантаження незалежно від місця виконання вантажних операцій або простою на коліях загального користування з вини клієнта.

Датою початку нарахування плати за забезпечення вагонами є дата прибуття вагону на станцію навантаження, яка зазначена в листі (заявці) клієнта.

Датою закінчення нарахування плати за забезпечення вагонами є дата прибуття рухомого складу на станцію Стрий Львівської залізниці, або станцію, зазначену експедитором, яка знаходиться в межах митної території України.

Дата прибуття вагону на станцію навантаження та на станцію призначення, визначається згідно з залізничною накладною (календарний штемпель станції по прибуттю вагону на станцію) або згідно даних, внесених станцією прибуття вагону у автоматизовану систему Укрзалізниці.

Згідно з умовами п. 3.2. договору клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг, на підставі договору, здійснює платежі в наступному порядку:

- вартість залізничного тарифу, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням вантажів, включених до перевізних документів та встановлених збірником тарифів повинна сплачуватись в розмірі 100% клієнтом експедитору до початку здійснення перевезення виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць;

- плата за забезпечення вагонами в розмірі 100% повинна бути сплачена клієнтом на підставі рахунку експедитора, протягом 5 робочих днів від дати його отримання клієнтом по факсу, електронній пошті або поштою, виходячи з фактичної кількості вагонів якими був забезпечений клієнт станом на 1 - ше число поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора.

Остаточні розрахунки здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання - передачі наданих послуг, по закінченню звітного місяця, протягом п'яти робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання - передачі наданих послуг.

Винагорода (оплата) експедитору, визначена у договорі, сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання - передачі наданих послуг, на підставі рахунків експедитора (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.13 договору сторони погодили, що при несвоєчасному поверненні вагонів на станцію Стрий Львівської залізниці, Дрогобич Львівської залізниці або Жмеринка Південно - західної залізниці, після закінчення терміну дії договору відповідно до пункту 9.1, клієнт сплачує експедитору за кожен несвоєчасно повернутий вагон штраф у подвійному розмірі від вартості плати забезпечення мінераловозами за кожен день затримки вагона, враховуючи день повернення вагонів.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.11.2015, а в частині платіжних зобов'язань - до повного їх виконання (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору відповідач за первісним позовом надав позивачу послуг на загальну суму 36 197 993, 53 грн, що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) за січень - листопад 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

В свою чергу позивач за зустрічним позовом сплатив на користь відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в сумі 36 208 929, 38 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом за період: листопад 2015 року між сторонами за договором на 30.11.2015 заборгованість відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом складає 10 935, 85 грн. Зазначений акт підписаний представниками сторін, підписи яких скріплені їх круглими печатками.

Відповідач за первісним позовом 30.11.2015 надав позивачу за первісним позовом лист вих. № 30-2/11/15 яким просив вагони хопер - мінераловози №№ 58771999, 59808519, 59578211, 59048793, 59235283, 90466335, 90320565, 90521022 зі ст. Жовтневая Одеської залізниці; №№ 59800482, 58889767, 58897984, 58788696, 59841312, 58866468, 59050591, 59066993, 59578021, 58891391, 59818245 зі ст. Баси Південної залізниці направити на станцію Баглій Придністровської залізниці в адресу ПАТ «Дніпро Азот».

Зазначені вище вагони були відправлені позивачем за первісним позовом на станцію Баглій Придністровської залізниці в адресу ПАТ «Дніпро Азот» в грудні 2015 року, що підтверджується залізничними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

За період з 30.11.2015 до моменту прибуття рухомого складу на станцію зазначену експедитором була нарахована плата за забезпечення вагонами в розмірі 28 684, 84 грн, що відображено було відповідачем за первісним позовом в акті виконаних робіт (надання послуг) № 37/3432-3112 за грудень 2015 року. Вказаний акт був направлений позивачу за первісним позовом поштою, що вбачається із листа вих. 37-314 від 25.01.2016. Також, листом вих. 29-01/01/16 від 29.01.2016 відповідач за первісним позовом просив позивача за первісним позовом підписати вищезазначений акт виконаних робіт (надання послуг).

У відповідь на лист вих. 29-01/01/16 від 29.01.2016 позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом лист вих. № 37-545 від 08.02.2016, в якому вказав, що експедитор порушив умови п. 2.2.9 договору, що і спричинило затримку в поверненні вагонів, тому клієнт не несе за таке порушення відповідальності, і акт № 37/3432-3112 за грудень 2015 року підписаний не буде. Також зазначеним листом позивач за первісним позовом просив відповідача за первісним позовом повернути надлишково перераховані грошові кошти (передплату) в сумі 10 935, 85 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.06.2015 позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом вимогу про повернення 10 935, 85 грн вих. № 15-2603 від 02.06.2016 як надлишково сплачених грошових коштів в семиденний строк з моменту отримання вимоги.

Як слідує з тексту зустрічної позовної заяви, залишок на рахунку у сумі 10 935, 85 грн за період листопад 2016 року, був зарахований відповідачем за первісним позовом в рахунок часткової оплати позивачем за первісним позовом плати за забезпечення вагонами за грудень 2015 року (яка становить 28 684, 84 грн).

Предметом первісного позову є матеріально - правова вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом на його користь зайво сплачених коштів за договором розмірі 10 935, 85 грн.

Предметом зустрічного позову є вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 17 748, 99 грн плати за за забезпечення вагонами за грудень 2015 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір транспортного експедирування.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст. 931 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторською діяльністю є підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено обов'язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як встановлено судом, сторонами було встановлено в п. 9.1. договору, що договір діє до 30.11.2015, а в частині платіжних зобов'язань - до повного їх виконання. Згідно з положеннями ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За період дії договору сторони в повному обсязі виконали свої зобов'язання відповідач за первісним позовом надав позивачу за первісним позовом обумовлені договором послуги на загальну суму 36 197 993, 53 грн, а позивач за первісним позовом сплатив за надані послуги 36 208 929, 38 грн, що підтверджено матеріалами справи. При цьому, позивачем за первісним позовом було зайво (надлишково) сплачено 10 935, 85 грн (36 208 929, 38 - 36 197 993, 53 = 10 935, 85).

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ст. 570 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги, що договором умови повернення надмірно сплачених коштів та строки повернення встановлені сторонами не були та що позивач за первісним позовом в червні 2016 року направив відповідачу за первісним позовом вимогу про повернення авансового внеску (зайво сплачених коштів) у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання по поверненню коштів в розмірі 10 935, 85 грн протягом семи днів з моменту отримання вимоги. Враховуючи, що матеріали справи містять докази направлення позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом тільки вимоги про повернення 10 935, 85 грн вих. № 15-2603 від 02.06.2016 (поштове відправлення № 4050100029903), суд дійшов висновку, що обов'язок у відповідача за первісним позовом по поверненню зайво сплачених коштів виник з моменту отримання саме цієї вимоги, тобто з 16.07.2016. Поштове відправлення № 4050100029903, згідно даних Укрпошти було вручене за довіреністю 15.07.2016, відповідно відповідач за первісним позов зобов'язаний був виконати зобов'язання по поверненню коштів у строк до 22.07.2016 включно, однак не виконав свого зобов'язання, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) суб'єкт господарювання на користь якого інший суб'єкт господарювання зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість первісних позовних вимог та їх задоволення.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача за первісним позовом щодо відсутності у нього обов'язку по поверненню коштів переплати з підстав їх зарахування в рахунок часткової оплати 28 684, 84 грн плати за забезпечення вагонами за грудень 2015 року з нижчевикладених підстав.

Як встановлено судом, у відповідності до положень п. 9.1. договору, останній припинив свою дію 30.11.2015. Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Плата за забезпечення вагонами нарахована відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом за грудень 2015 року у відповідності до положень договору, тобто після закінчення строку дії договору. Правовідносини, які виникли між сторонами в грудні 2015 року виникли поза межами договору, і, відповідно, не регулюються його положеннями, в тому числі п. 3.1.1, 3.2. договору, на підставі яких подано зустрічний позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін, які виникли у грудні 2015 року, а саме для визначення строку виконання зобов'язань підлягає застосуванню положення ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом акту № 37/3432-3112 за грудень 2015 року, однак не містять жодних доказів направлення саме вимоги про оплату 28 684, 84 грн плати за забезпечення вагонами. У зв"язку з чим позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин настання строку виконання у відповідача за зустрічним позовом зобов'язання по оплаті 28 684, 84 як плати за забезпечення вагонами за грудень 2015 року, відтак відповідач за первісним позов безпідставно здійснив зарахувань зайво сплачених коштів позивача в рахунок оплати такої заборгованості.

Посилання відповідача за первісним позовом на лист за вих. 29-01/01/16 від 29.01.2016 відхиляються судом, оскільки у вказаному листі відповідач за первісним позовом вимагав від позивача за первісним позовом підписання акту про виконання робіт, а не вимогу про сплату коштів за забезпечення вагонами.

Враховуючи вищенаведене у суду відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог, з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачами за первісним та зустрічним позовами понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача за первісним та позивача зустрічним позовами.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЦЕНТР" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 52; ідентифікаційний код 39327690) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; ідентифікаційний код 05766356) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", зайво сплачені кошти у сумі 10 935 (десять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2016.

Суддя О. М. Дупляк