Ухвала

від 31.10.2016 по справі 44/362-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"31" жовтня 2016 р. Справа №44/362-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року

у справі № 44/362-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до Приватного підприємства „Укртекстильторг"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі № 44/362-б задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Затверджено звіт арбітражного керуючого Реверука П.К. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ПП „Укртекстильторг" за період з 15.02.2016 року по 12.09.2016 року в розмірі 19 697,51 грн. Затверджено звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. за період виконання повноважень ліквідатора ПП „Укртекстильторг" за період з 15.02.2016 року по 12.09.2016 року в розмірі 826,25 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у даній справі про задоволення клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України „Про судовий збір" викладено в новій редакції, відповідно до якої органи ДПІ позбавлено пільг щодо сплати судового збору, а також викладено в новій редакції статтю 4 цього Закону, яка передбачає ставки судового збору.

Так, підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

З апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір вправляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).

Колегією суддів встановлено, що скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року, прийнята за наслідками розгляду клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 1 378,00 грн.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

Натомість скаржником разом з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на те, що останній не має сплачувати судовий збір при подачі апеляційної скарги по даній справі.

Розглянувши вказане клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII) у випадку подання позовних заяв, апеляційний чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з 01.09.2015 розмір судового збору визначається відповідно до Закону у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, що подаються у справах, рішення суду першої інстанції у яких прийнято до 01.09.2015.

Разом з тим слід враховувати таке. Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платних судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Таким чином, твердження скаржника щодо відсутності необхідності в даному випадку сплачувати судовий збір колегія суддів вважає помилковим та таким, що не ґрунтується на вищевказаних нормах чинного законодавства.

В той же час, відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням про звільнення його від сплати судового збору в порушення норм ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не наведено жодних обставин з посиланням на відповідні докази, з яким закон пов'язує можливість звільнення заявника від сплати судового збору, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору з мотивів, викладених у зазначеному клопотанні.

За таких обставин, в силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подано повторно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 94 та п. 3 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі № 44/362-б.

2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі № 44/362-б з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

3. Матеріали справи № 44/362-б повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко