Ухвала

від 02.11.2016 по справі 910/9472/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання

02.11.2016Справа № 910/9472/16

Суддя Підченко Ю.О., розглянувши подання про тимчасове обмеження особи (божника) у праві виїзду за межі України у справі № 910/9472/16

За заявою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у м. Києві Соболєва Артема Леонідовича

за позовом Приватного підприємства "ЮМА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-Н"

про стягнення 80 806, 17 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЮМА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-Н" про стягнення суми боргу з урахуванням пені та з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 80 806, 17 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 року позовні вимоги Приватного підприємства "ЮМА" задоволено частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-Н" (04128, м. Київ, вул. Лабораторна, 1, кв. 354; код ЄДРПОУ 34576144) на користь Приватного підприємства "ЮМА" (03061, м. Київ, вул. Постова, 5, кв. 1; код ЄДРПОУ 36158020) суму основного боргу у розмірі 32 514, 20 грн., інфляційні нарахування у розмірі 6 804, 91 грн., пеню у розмірі 18 098, 00 грн. та судовий збір у розмірі - 979, 14 грн.

18.07.2016 року на виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

24.10.2016 року через загальний відділ діловодства суду надійшло подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у м. Києві Соболєва Артема Леонідовича, в якому він просить тимчасово обмежити засновників, працівників (які є родичі по прямій лінії) ТОВ "АЛЕКС-Н, а саме":

- екс-директор ТОВ "АЛЕКС-Н" ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживає разом зі своєю дружиною - ОСОБА_3 у м. Львів);

- керівник ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, проживає в м. Львів, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3);

- керівник, а також засновник ТОВ "АЛЕКС-Н" у м. Києві ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4);

- працівник ТОВ "АЛЕКС-Н" ОСОБА_5 (реєстрація фізичної особи-підприємця номер НОМЕР_4 дата запису 24.03.2008 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3)

у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України та закупівлі валюти до виконання своїх зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню на користь ПП "ЮМА" та держави заборгованості.

Обґрунтовуючи вказане подання, заявник зазначає, що на момент складання подання, боржником ТОВ "АЛЕКС-Н" борг не сплачений у тому числі шляхом перерахування суми боргу безпосередньо на рахунки стягувача або на рахунок відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, а отже боржник має невиконані зобов'язання на території України та не виконує зобов'язань, покладених на нього виконавчим написом, до відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві не з'являвся, будь-яких заяв, клопотань або інших документів від нього не надходило.

Розглянувши вказане подання, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у його прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, так як подання не підлягає розгляду в господарських судах України.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" врегульовано відносини, що стосуються прав громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", тимчасове затримання або вилучення паспорта у випадках встановлених цією статтею здійснюється судом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульоване цивільно-процесуальним законодавством, зокрема, ст. 377-1 ЦПК України.

Відповідно до ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання;- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Суд зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено повноваження господарського суду щодо прийняття та розгляду звернень (подання) Державної виконавчої служби про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України посадових осіб юридичної особи, яка була стороною у господарській справі, з метою забезпечення виконання наказів господарського суду.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК, яка міститься у гл. VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)". За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону N 606-XIV, примусове виконання яких здійснюється ДВС. Інші процесуальні кодекси - Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та Кримінальний процесуальний кодекс України - не містять відповідних норм у розділах, що регулюють вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами цих кодексів . КАС містить розд. V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах", ГПК - розд. XIV "Виконання рішень, ухвал, постанов". Разом із тим зазначені процесуальні норми КАС та ГПК не містять норм щодо процесуального порядку обмеження права боржника на виїзд за межі України. Таким чином, ст. 377-1 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України повинно розглядатися місцевим судом в порядку цивільного судочинства, та зазначений спір не підвідомчий господарському суду, у зв'язку з чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку відмовити у прийнятті подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у м. Києві Соболєва Артема Леонідовича про тимчасове обмеження особи (божника) у праві виїзду за межі України у справі № 910/9472/16.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у м. Києві Соболєва Артема Леонідовича про тимчасове обмеження особи (божника) у праві виїзду за межі України у справі № 910/9472/16.

Суддя Ю.О. Підченко