Постанова

від 31.10.2016 по справі 826/9337/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 жовтня 2016 року 08:35 справа №826/9337/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕРТ.УА" доГоловного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВЕРТ.УА" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АДВЕРТ.УА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2016 року №0001791404, №0001761404 та №0001801404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2016 року відкрито провадження у справі №826/9337/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 08 вересня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2016 року №0001761404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України за 2014 рік та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України ТОВ "АДВЕРТ.УА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 363 855,00грн., в тому числі за основним платежем - 2 242 570,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 121 285,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2016 року №0001791404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "АДВЕРТ.УА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 642 633,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 428 422,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 214 211,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2016 року №0001801404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "АДВЕРТ.УА" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2015 року у розмірі 63 322,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15 березня 2016 року №14/26-15-14-04 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕРТ.УА" (код 35647132) з питання правильності нарахування та сплати податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "БТС Інвест" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, ТОВ "Салет" за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, з ТОВ "Профпідряд" за період з 01.02.2015 по 31.03.2015, ТОВ "Аніан" за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, з ТОВ "Ветавія" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 та з ТОВ "Латель" за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 450 968,00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 1 791 602,00 грн.; пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 428 422,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року, січень-липень 2015 року, та завищення від'ємного значення на суму 63 322,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу витрат та здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель", та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій, а саме: згідно з отриманою податковою інформацією підприємства-постачальники не мають трудових та інших матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності; позивачем не надано до перевірки документів, що підтверджують надання рекламних послуг; згідно з ухвалою Богунського районного суду міста Житомира по справі №295/17662/15-к під час досудового розслідування, що на території міста Києва діє група осіб, яка використовуючи реквізити суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель", здійснювала протиправну діяльність, спрямовану на надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту, підробку документів, створення транзитних підприємств для прикриття власної незаконної діяльності; вироком Іванківського районного суду Київської області у справі №366/1623/15-к засуджено директора ТОВ "Салет" за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що зазначена вище особа домовилась з невстановленою слідством особою про реєстрацію на його ім'я за винагороду ТОВ "Салет" без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб; вироком Печерського районного суду міста Києва у справі №366/1623/15-к засуджено директора ТОВ "Профпідряд" за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, зокрема судом встановлено, що вказана особа, не маючи на меті ведення підприємницької діяльності, зареєструвала на своє ім'я за грошову винагороду ТОВ "Профпідряд" з метою прикриття незаконної діяльності; згідно ухвали Подільського районного суду міста Києва у справі №758/5460/15-к під час досудового розслідування встановлено, що діючи на території міста Києва та Київської області, невстановлені особи здійснювали внесення в документи для реєстрації ТОВ "Профпідряд" та ТОВ "Аніан" на ім'я підставних осіб без відому останніх, неправдивих відомостей та подали їх до державного реєстратора.

Враховуючи викладене, контролюючими органом зроблено висновок про не підтвердження реальності проведених господарських операцій ТОВ "АДВЕРТ.УА" з ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель".

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "АДВЕРТ.УА" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки актів перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "АДВЕРТ.УА" з його контрагентами - ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що між ТОВ "АДВЕРТ.УА" (замовник) та ТОВ "БТС Інвест" (виконавець) укладено договір від 01 грудня 2014 року №0112/14, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з проведення рекламних кампаній замовника та/або клієнта замовника відповідно до погоджених та затверджених сторонами додатків до цього договору; розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які є невід'ємною частиною договору; медіа-план містить адресну програму, вартість проведення рекламної кампанії її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди.

У додатках №1-4 до договору сторони досягли згоди про проведення виконавцем рекламної кампанії шляхом розміщення рекламних матеріалів - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" на зовнішніх носіях реклами - відеобордах, на території міста Києва (Південний вокзал, Контрактова площа, Солом'янська площа, вул. Мельникова та інші місця). Сторонами затверджено відповідні медіа-плани проведення рекламної кампанії на відеобордах України.

Згідно з актом прийому-передачі рекламних матеріалів від 01 грудня 2014 року позивач передав, а замовник прийняв рекламний матеріал - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" хронометражем 30 сек. на DVD диску у кількості 1 шт. для проведення рекламної кампанії для послуг, що надаються ТОВ "АДВЕРТ.УА", на моніторах.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) протягом грудня 2014 року виконавець надав послуги з проведення рекламної кампанії шляхом розміщення (трансляції) рекламних матеріалів на відеобордах на території міста Києва.

ТОВ "БТС Інвест" виписало позивачу податкові накладні від 31 грудня 2014 року №№191-194 на загальну суму 3 006 454,95 грн., у тому числі 501 075,83 грн.

28 листопада 2014 року між ТОВ "АДВЕРТ.УА" (замовник) та ТОВ "Салет" (виконавець) укладено договір №09112/14, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з проведення рекламних кампаній замовника та/або клієнта замовника відповідно до погоджених та затверджених сторонами додатків до цього договору; розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які є невід'ємною частиною договору; медіа-план містить адресну програму, вартість проведення рекламної кампанії її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди.

Згідно з актом прийому-передачі рекламних матеріалів від 28 листопада 2014 року позивач передав, а замовник прийняв рекламний матеріал - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" хронометражем 30 сек. на DVD диску у кількості 1 шт. для проведення рекламної кампанії для послуг, що надаються ТОВ "АДВЕРТ.УА", на моніторах.

У додатках №1-4 до договору сторони досягли згоди про проведення виконавцем рекламної кампанії шляхом розміщення рекламних матеріалів - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" на зовнішніх носіях реклами - відеобордах, на території міста Києва (Південний вокзал, Контрактова площа, Солом'янська площа, вул. Мельникова та інші місця). Сторонами затверджено відповідні медіа-плани проведення рекламної кампанії на відеобордах України.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт протягом січня 2015 року виконавець надав послуги з проведення рекламної кампанії шляхом розміщення (трансляції) рекламних матеріалів на відеобордах на території міста Києва.

Також між сторонами укладено договір від 28 грудня 2014 року №AS0387, відповідно до якого ТОВ "Салет" зобов'язалось за завданням замовника надати комплекс послуг і робіт, пов'язаних з розробкою комунікативної і творчої рекламної стратегії для просування на території України продукції/послуг клієнтів замовника, розробкою, зміною/адаптацією, виготовленням рекламних матеріалів для продукції/послуг клієнтів замовника; надавати інші послуги, пов'язані з рекламою/просуванням продукції/послуг клієнтів замовника на території України.

Згідно з додатками №1-3 до договору сторони визначили, що виконавець надає замовнику послуги з проведення рекламної кампанії клієнта замовників - торгової марки "UNIQA", ТОВ з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (торгова марка "Nutricia") та торгової марки "Amway", а саме: роботи по написанню (підготовці) тематичного контенту, а саме текстово-графічних матеріалів для подальшого заповнення ним рекламних сторінок з інформацією про продукцію під торговою маркою "UNIQA" в соціальних мережах - веб-сайтах www.vk.com і www.facebook.com; підтримки рекламних сторінок замовника в соціальних мережах та надання послуг по роботі з негативними коментарями користувачів веб-сайтів www.vk.com і www.facebook.com; для продукції Nutricia; роботи з виготовлення макетів рамок у кількості 3 шт. з умовними назвами: "new_frame_Beauty", "new_frame_Bussines","new_frame_Nutrition" для подальшого їх використання у текстово-графічних матеріалах продукції під торговою маркою "Amway", які розміщуються на рекламній сторінці з інформацією про продукцію в соціальній мережі - веб-сайті www.facebook.com/amway.ua.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт у січні 2015 року замовник виконав обумовлені договором роботи.

ТОВ "Салет" виписало позивачу податкові накладні від 31 січня 2015 року №№5-9 на загальну суму 1 510 158,65 грн., утому числі податок на додану вартість 251 693,11 грн.

27 січня 2015 року між ТОВ "АДВЕРТ.УА" (замовник) та ТОВ "Профпідряд" (виконавець) укладено договір №EX6675, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з проведення рекламних кампаній замовника та/або клієнта замовника відповідно до погоджених та затверджених сторонами додатків до цього договору; розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які є невід'ємною частиною договору; медіа-план містить адресну програму, вартість проведення рекламної кампанії її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди.

Згідно з актом прийому-передачі рекламних матеріалів від 27 січня 2015 року позивач передав, а замовник прийняв рекламний матеріал - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" хронометражем 30 сек. на DVD диску у кількості 1 шт. для проведення рекламної кампанії для послуг, що надаються ТОВ "АДВЕРТ.УА", на моніторах.

У додатках №1-5 до договору сторони досягли згоди про проведення виконавцем рекламної кампанії шляхом розміщення рекламних матеріалів - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" на зовнішніх носіях реклами - відеобордах, на території міст Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська. Сторонами затверджено відповідні медіа-плани проведення рекламної кампанії на відеобордах України.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт протягом лютого та березня 2015 року виконавець надав послуги з проведення рекламної кампанії шляхом розміщення (трансляції) рекламних матеріалів на відеобордах на території Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська.

Також між сторонами укладено договір про надання послуг від 27 січня 2015 року №AS00408, відповідно до якого ТОВ "Профпідряд" зобов'язалось за завданням замовника надати комплекс послуг і робіт, пов'язаних з розробкою комунікативної і творчої рекламної стратегії для просування на території України продукції/послуг клієнтів замовника, розробкою, зміною/адаптацією, виготовленням рекламних матеріалів для продукції/послуг клієнтів замовника; надавати інші послуги, пов'язані з рекламою/просуванням продукції/послуг клієнтів замовника на території України.

Згідно з додатками №1-4 до договору сторони визначили, що виконавець надає замовнику послуги з проведення рекламної кампанії клієнта замовників - ТОВ з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (торгова марка "Nutricia"), торгової марки "UNIQA", та торгової марки "Royal Canin", а саме: надання послуг по роботі з негативними коментарями користувачів веб-сайтів www.vk.com, www.facebook.com та www.odnoklassniki.com; надає послуги та виконує роботи, пов'язані з просуванням в мережі Інтернет продукції під торговою маркою "UNIQA", а саме: розробка дизайну елементів веб-сайту, верстка елементів веб-дизайну, програмування елементів веб-сайту, тестування елементів веб-сайтів, розміщення елементів веб-сайту; роботи по написанню (підготовці) тематичного контенту, а саме текстово-графічних матеріалів для подальшого заповнення ним рекламних сторінок з інформацією про продукцію під торговою маркою "Royal Canin" в соціальних мережах - веб-сайтах www.vk.com, www.facebook.com, instagram.com.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт у лютому-березні 2015 року замовник виконав обумовлені договором роботи.

ТОВ "Профпідряд" виписало позивачу податкові накладні від 28 лютого 2015 року №№168-170, від 25 березня 2015 року №79, від 31 березня 2015 року №№81, 82, 109, 114, 115 на загальну суму 3 514 502,98 грн., у тому числі податок на додану вартість 585 750,50 грн.

Між ТОВ "АДВЕРТ.УА" (замовник) та ТОВ "Аніан" (виконавець) укладено договір надання рекламних послуг від 27 березня 2015 року №ЕХ2703-1, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з проведення рекламних кампаній замовника та/або клієнта замовника відповідно до погоджених та затверджених сторонами додатків до цього договору; розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які є невід'ємною частиною договору; медіа-план містить адресну програму, вартість проведення рекламної кампанії її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди.

У додатках №1-3 до договору сторони досягли згоди про проведення виконавцем рекламної кампанії шляхом розміщення рекламних матеріалів - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" на зовнішніх носіях реклами - відеобордах, на території міст Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська. Сторонами затверджено відповідні медіа-плани проведення рекламної кампанії на відеобордах України.

Згідно з актом прийому-передачі рекламних матеріалів від 27 березня 2015 року позивач передав, а замовник прийняв рекламний матеріал - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" хронометражем 30 сек. на DVD диску у кількості 1 шт. для проведення рекламної кампанії для послуг, що надаються ТОВ "АДВЕРТ.УА", на моніторах.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт протягом квітня 2015 року виконавець надав послуги з проведення рекламної кампанії шляхом розміщення (трансляції) рекламних матеріалів на відеобордах на території міст Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська.

Крім того, ТОВ "АДВЕРТ.УА" уклало з ТОВ "Аніан" договір про надання послуг від 27 березня 2015 року №AS2703, за умовами якого останнє надає комплекс послуг і робіт, пов'язаних з розробкою комунікативної і творчої рекламної стратегії для просування на території України продукції/послуг клієнтів замовника, розробкою, зміною/адаптацією, виготовленням рекламних матеріалів для продукції/послуг клієнтів замовника; надавати інші послуги, пов'язані з рекламою/просуванням продукції/послуг клієнтів замовника на території України.

Згідно з додатками №1, 2 до договору сторони визначили, що виконавець надає замовнику комплекс послуг та виконує роботи, пов'язані з проведенням рекламної компанії для продукції під торговою маркою "Royal Canin", а саме: просування в мережі Інтернет на веб-сайтах www.vk.com, www.facebook.com, instagram.com, продукції під торговою маркою "Royal Canin"; послуги з проведення рекламної кампанії клієнта замовника - ТОВ з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" в соціальних мережах, а саме: надання послуг по роботі з негативними коментарями користувачів веб-сайтів www.vk.com, www.facebook.com та www.odnoklassniki.com; умови надання послуги: 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт у квітні 2015 року замовник надав обумовлені договором послуги (виконав роботи).

ТОВ "Аніан" виписало позивачу податкові накладні від 30 квітня 2015 року №№152-156 на загальну суму 2 007 703,21 грн., у тому числі 334 617,20 грн.

Між ТОВ "АДВЕРТ.УА" (замовник) та ТОВ "Ветавія" (виконавець) укладено договір надання рекламних послуг від 27 квітня 2015 року №ЕХ2704-15, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з проведення рекламних кампаній замовника та/або клієнта замовника відповідно до погоджених та затверджених сторонами додатків до цього договору; розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які є невід'ємною частиною договору; медіа-план містить адресну програму, вартість проведення рекламної кампанії її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди.

У додатках №1-4 до договору сторони досягли згоди про проведення виконавцем рекламної кампанії шляхом розміщення рекламних матеріалів - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" на зовнішніх носіях реклами - відеобордах, на території міст Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська. Сторонами затверджено відповідні медіа-плани проведення рекламної кампанії на відеобордах України.

Згідно з актом прийому-передачі рекламних матеріалів від 27 квітня 2015 року позивач передав, а замовник прийняв рекламний матеріал - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" хронометражем 30 сек. на DVD диску у кількості 1 шт. для проведення рекламної кампанії для послуг, що надаються ТОВ "АДВЕРТ.УА", на моніторах.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт протягом травня 2015 року виконавець надав послуги з проведення рекламної кампанії шляхом розміщення (трансляції) рекламних матеріалів на відеобордах на території міст Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська.

Крім того, ТОВ "АДВЕРТ.УА" уклало з ТОВ "Ветавія" договір про надання послуг від 27 квітня 2015 року №2704-15, за умовами якого останнє надає комплекс послуг і робіт, пов'язаних з розробкою комунікативної і творчої рекламної стратегії для просування на території України продукції/послуг клієнтів замовника, розробкою, зміною/адаптацією, виготовленням рекламних матеріалів для продукції/послуг клієнтів замовника; надавати інші послуги, пов'язані з рекламою/просуванням продукції/послуг клієнтів замовника на території України.

Згідно з додатками №1, 2, 3 до договору сторони визначили, що виконавець надає замовнику послуги з проведення рекламної кампанії клієнта замовника - ТОВ з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" в соціальних мережах, а саме: надання послуг по роботі з негативними коментарями користувачів веб-сайтів www.vk.com, www.facebook.com та www.odnoklassniki.com; умови надання послуги: 24 години на добу 7 днів на тиждень; комплекс послуг, пов'язаних з проведенням рекламної кампанії Київстар "Мобільний Інтернет", в мережі Інтернет в спільнотах веб-сайту www.facebook.com; розміщення рекламного ролику хронометражем 1хв. 34 сек. в для рекламної кампанії в мережі Інтернет в спільнотах веб-сайту www.facebook.com для рекламної кампанії Київстар "Мобільний Інтернет".

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт у травні 2015 року замовник надав обумовлені договором послуги (виконав роботи).

ТОВ "Ветавія" виписало позивачу податкові накладні від 31 травня 2015 року №№234-239 на загальну суму 2 647 579,85 грн., у тому числі 441 263,31 грн.

Між ТОВ "АДВЕРТ.УА" (замовник) та ТОВ "Латель" (виконавець) укладено договір надання рекламних послуг від 26 червня 2015 року №ЕХ2606-15, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з проведення рекламних кампаній замовника та/або клієнта замовника відповідно до погоджених та затверджених сторонами додатків до цього договору; розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які є невід'ємною частиною договору; медіа-план містить адресну програму, вартість проведення рекламної кампанії її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди.

У додатках №1-4 до договору сторони досягли згоди про проведення виконавцем рекламної кампанії шляхом розміщення рекламних матеріалів - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" на зовнішніх носіях реклами - відеобордах, на території міста Києва. Сторонами затверджено відповідні медіа-плани проведення рекламної кампанії на відеобордах України.

Згідно з актом прийому-передачі рекламних матеріалів від 26 червня 2015 року позивач передав, а замовник прийняв рекламний матеріал - рекламний відеоролик з умовною назвою "Реклама послуг ТОВ "АДВЕРТ.УА" хронометражем 30 сек. на DVD диску у кількості 1 шт. для проведення рекламної кампанії для послуг, що надаються ТОВ "АДВЕРТ.УА", на моніторах.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт протягом липня 2015 року виконавець надав послуги з проведення рекламної кампанії шляхом розміщення (трансляції) рекламних матеріалів на відеобордах на території міста Києва.

Крім того, ТОВ "АДВЕРТ.УА" уклало з ТОВ "Латель" договір про надання послуг від 26 червня 2015 року №ФА-2015-8, за умовами якого останнє надає комплекс послуг і робіт, пов'язаних з розробкою комунікативної і творчої рекламної стратегії для просування на території України продукції/послуг клієнтів замовника, розробкою, зміною/адаптацією, виготовленням рекламних матеріалів для продукції/послуг клієнтів замовника; надавати інші послуги, пов'язані з рекламою/просуванням продукції/послуг клієнтів замовника на території України.

Згідно з додатками №1-5 до договору сторони визначили, що виконавець надає замовнику послуги з проведення рекламної кампанії клієнта замовників - ТОВ з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна", для торгової марки "Royal Canin" та торгової марки "Amway" в соціальних мережах, а саме: надання послуг по роботі з негативними коментарями користувачів веб-сайтів www.vk.com, www.facebook.com та www.odnoklassniki.com, умови надання послуги: 24 години на добу 7 днів на тиждень; роботи по написанню (підготовці) тематичного контенту, а саме текстово-графічних матеріалів для подальшого заповнення ним рекламних сторінок з інформацією про продукцію під торговою маркою "Royal Canin" в соціальних мережах - веб-сайтах www.vk.com, www.facebook.com, instagram.com.; інформаційно-консультаційні послуги, спрямовані на формування позитивної громадської думки про продукцію торгової марки "iCook"; надання послуг з організації проведення комплексної рекламної компанії для продукції корми для домашніх тварин під торговою маркою "Royal Canin" на сайті www.facebook.com.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт у липні 2015 року замовник надав обумовлені договором послуги (виконав роботи).

ТОВ "Латель" виписало позивачу податкові накладні від 31 липня 2015 року №№702-710 на загальну суму 2 264 066,50 грн., у тому числі 377 344,50 грн.

В оплату за надані послуги та виконані роботи позивач перерахував на рахунки постачальників грошові кошти, про що зафіксовано в акті перевірки.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014 року) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014 року) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014 року) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014 року) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014 року) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014 року) собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній для звітного періоду 2014) встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та понесені до 01 січня 2015 року, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року) об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четверто-шостої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Суд встановив, що установив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (акти приймання-передачі виконаних робіт), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", про відсутність первинних документів під час перевірки або порушення вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності при визначенні фінансового результату за 2015 рік в акті перевірки не встановлено.

Висновки акта перевірки про дефектність первинних документів, виписаних постачальниками внаслідок не підтвердження реальності здійснення господарських операцій згідно з отриманою податковою інформацією та наявністю відомостей про ознаки фіктивності є помилковими, тому що припущення контролюючого органу про порушення податкового та іншого законодавства при створенні та діяльності постачальників не є підставою для позбавлення юридичної значимості первинних документів, виписаних такими постачальниками.

Щодо посилань акта перевірки на непідтвердження реальності вчинення господарських операцій, у зв'язку із не наданням позивачем до перевірки документів надання рекламних послуг, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються документально, у свою чергу документальне підтвердження фактичного розміщення реклами, як от фотофіксація змісту реклами, фотокартки, ескізи, інформація про власника рекламних носіїв, не первинними документами, що мають відображатись у бухгалтерському обліку підприємства, а законодавство не зобов'язує замовника рекламних послуг володіти документами, що підтверджують дії виконавця.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем робіт з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд встановив, що ТОВ "АДВЕРТ.УА" здійснює діяльність у сфері реклами, зокрема друкування продукції, тиражування звуко-, відео матеріалів , оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах, посередництво в розміщенні реклами.

Для здійснення основного виду діяльності позивач орендує у ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" нежитлове приміщення по вул. Пимоненка, 13, корпус 6 у місті Києві; кількість працюючих на підприємстві станом на липень 2015 року складає 22 особи, про що зазначено на стор.4 акта перевірки.

Наявні у справі докази підтверджують, що замовлені у ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель" рекламні послуги використані у межах господарської діяльності позивача, у тому числі з метою інформування та підтримання обізнаності позивачів з послугами, які пропонує ТОВ "АДВЕРТ.УА", та з метою виконання позивачем господарських зобов'язань з надання рекламних послуг третім особам (ТОВ з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна", ПрАТ "Київстар", компанія "Amway" та ін.).

На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товарів і послуг для провадження господарської діяльності позивач надав до суду копії наступних документів: договори надання рекламних послуг, додатки та доповнення до них; акти прийому-передачі рекламних матеріалів; акти здачі-приймання робіт (наданих послуг); медіа плани; податкові накладні.

Аналіз наданих документів вказує, що ТОВ "АДВЕРТ.УА" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель" товарів та послуг для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель".

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на дані податкової звітності постачальників щодо відсутності інформації про трудові ресурси, складські приміщення, транспорт та устаткування, тому зазначене є лише припущенням контролюючого органу та не підтверджується будь-якими доказами.

Суд враховує наявність в матеріалах справи копії вироку Іванківського районного суду Київської області у справі №366/1623/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, яким затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Зокрема у вироку зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями, що виявились у створенні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Салет" надало змогу невстановленим слідством особам незаконно формувати податковий кредит з податку на додану вартість, у тому числі ТОВ "АДВЕРТ.УА", шляхом відображення фіктивних фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Салет".

У справі також міститься копія вироку Печерського районного суду міста Києва у справі №757/44864/15-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, яким затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.

У вироку встановлено, що ОСОБА_2, не маючи на меті ведення підприємницької діяльності, зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду, суб'єкта підприємницької діяльності (юридичну особу) - ТОВ "Профпідряд", з метою прикриття незаконної діяльності.

Після реєстрації ТОВ "Профпідряд" на своє ім'я ОСОБА_2, виступивши засновником підприємства, самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передав невстановленим слідством особам.

Проте, оцінюючи вказані вироки як докази, суд керується приписами частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В межах спірних правовідносин Окружним адміністративним судом міста Києва не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалені вироки суду, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Крім того, у згаданому вироку Іванківського районного суду Київської області не встановлено, що ТОВ "АДВЕРТ.УА" не мало взаємовідносин з ТОВ "Салет", не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ "АДВЕРТ.УА" по взаємовідносинам із ТОВ "Салет" та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин; у свою чергу у вироку Печерського районного суду міста Києва також не досліджено обставин та доказів фінансово-господарських операцій позивача із ТОВ "Профпідряд".

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи вимоги процесуального закону, суд приходить до висновку, що вказані вище вироки Шевченківського районного суду міста Києва не стосується предмету доказування даної адміністративної справи, а тому не беруться судом до уваги.

У справі також містяться копії ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 17 грудня 2015 року у справі №295/17662/15-к, у якій вказано, що на території міста Києва діє група осіб, яка використовуючи реквізити суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель", здійснювала протиправну діяльність, спрямовану на надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту, підробку документів, створення транзитних підприємств для прикриття власної незаконної діяльності; та ухвала Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі №758/5460/15-к, у якій вказано, що діючи на території міста Києва та Київської області, невстановлені особи здійснювали внесення в документи для реєстрації ТОВ "Профпідряд" та ТОВ "Аніан" на ім'я підставних осіб без відому останніх, неправдивих відомостей та подали їх до державного реєстратора.

Разом з тим, такі ухвали, виходячи із норм частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не мають преюдиційного значення для адміністративного суду.

Враховуючи вимоги процесуального закону, суд приходить до висновку, що ухвала Богунського районного суду міста Житомира від 17 грудня 2015 року у справі №295/17662/15-к та ухвала Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі №758/5460/15-к не стосуються предмету доказування даної адміністративної справи, а тому залишаються поза увагою суду.

Крім того, вказана ухвала не містить посилань на фінансово-господарські операції ТОВ "АДВЕРТ.УА" із ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель".

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання робіт з метою провадження господарської діяльності, висновки актів перевірки про порушення Податкового кодексу України у цій частині є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за даним епізодом порушення - протиправним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель" робіт та послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, порушень з приводу оформлення та реєстрації податкових накладних, виписаних підприємствами-постачальниками, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "БТС Інвест", ТОВ "Салет", ТОВ "Профпідряд", ТОВ "Аніан", ТОВ "Ветавія" та ТОВ "Латель", тому, висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість та завищення від'ємного значення є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і зменшення від'ємного значення - протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2016 року №0001791404, №0001761404 та №0001801404 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ГУ ДФС не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "АДВЕРТ.УА" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕРТ.УА" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 29 березня 2016 року №0001791404, №0001761404 та №0001801404.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕРТ.УА" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 106 047,15 грн. (сто шість тисяч сорок сім гривень п'ятнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко