15/91
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.07 Справа № 15/91.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Управлінням комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ
до Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 1503 грн. 57 коп.
за участю представників:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Пузько Л.Ю. юрисконсульт по довіреності №38/10122 від 25.12.2006р.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
В судовому засіданні 27.03.2007р. оголошувалася перерва до 13.04.2007р. о 9 год. 50 хв., про що представники сторін були повідомлені належним чином –усно суддею в засіданні та під розпис.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:
- стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1477 грн. 87 коп. за період з 11.12.1999р. по 29.12.2006р. та плати за фактичне використання приміщення в сумі 25 грн. 70 коп. за період з 29.12.2006р. по 31.01.2007р. по договору оренди нежитлових приміщень від 15.11.1999р. №247-К;
- звільнення відповідачем нежитлового приміщення площею 73,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. 395-й Шахтьорської дівізії, б. 22.
Представник позивача до перерви в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Після перерви позивач не забезпечив участь свого повноважного представника в судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, крім іншого, про те що розмір орендної плати має бути 1 грн. за рік, а також заявивши про застосування строку позовної давності.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення від 15.11.1999р. №247-К.
Об'єкт оренди за даним договором - нежитлове приміщення площею 73,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. 395-й Шахтьорської дівізії, б. 22, передано орендодавцем (позивачем у справі) орендарю за актом прийому-передачі від 15.11.1999р.
Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції.
Строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати визначено п. 4.2.5. договору.
Відповідно до п.3.1. договору орендна плата, визначена за перший місяць оренди, складає 11 грн. 04 коп. та відповідно до п. 4.2.5. перераховується орендарем орендодавцю щомісячно до 5 числа поточного місяця з одночасним письмовим повідомленням орендодавця про здійснений платіж.
Відповідачем грошові зобов'язання за договором не виконувалися в наслідок чого за період з дня укладення договору –15.11.1999р. по 29.12.2006р. утворився борг у сумі 1477 грн. 87 коп.
У зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом більше ніж 3-х місяців позивач відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України відмовився від договору та звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У зв'язку з тим, що обов'язок відповідача з оплати орендної плати за правовідносинами на підставі яких заявлено позов частково продовжував існувати та частково виник після 01.01.2004р., до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004р., відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та положень розділів 3, 4 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Наявність на момент подачі позову заборгованості у заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
На підставі даної норми позивач, листом від 21.12.2006р. №1-10/2276, направленого відповідачу та одержаного останнім 29.12.2006р., заявив про свою відмову від договору, повідомивши про наслідки такої дії –розірвання договору, а також вимагав сплатити борг по орендній платі, пеню та добровільно передати орендоване приміщення. Направлення відповідачеві вказаного листа та його одержання уповноваженим представником підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як встановлено судом відповідачем грошові зобов'язання за договором не виконувалися в наслідок чого за період з дня укладення договору –15.11.1999р. по 29.12.2006р. утворився борг у сумі 1477 грн. 87 коп. Відповідно до п. 7.5. договору за період фактичного користування приміщенням після припинення дії договору за період з 30.12.2006р по 31.01.2007р. обґрунтовано визначена та нарахована позивачем у сумі 25 грн. 70 коп.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності.
Так, згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно частини 5 даної статті за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяці та число останнього року строку.
Позовна заява подана до суду 13.01.2007р.
Таким чином, з урахуванням застосування строку позовної давності стягненню з відповідача підлягає борг по орендній платі та платі за фактичне використання приміщення у сумі 731,48 грн.
Доводи відповідача про те, що розмір орендної плати за користування даним приміщенням має складати 1 грн. на рік, а не суму визначену договором судом відхиляються оскільки застосування орендної плати для бюджетних установ передбачено Методикою розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, при оренді державного майна, тоді як спірне майно є комунальною власністю та відповідно норми щодо розміру орендної плати в 1 грн. на рік не підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг по орендній платі та платі за фактичне використання приміщення у загальній сумі 731,48 грн. У задоволенні решти вимог по стягненню боргу по орендній платі слід відмовити через пропуск позивачем строку позовної давності про застосування якого заявив відповідач. Також задовольняється вимога про звільнення відповідачем нежитлового приміщення площею 73,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. 395-й Шахтьорської дівізії, б. 22.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь державного бюджету у складі: 134 грн. 62 коп. державного мита (49 грн. 62 коп. державного мита - за вимогою майнового характеру, та 85 грн. - за вимогою немайнового характеру), а також 84 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, м. Луганськ, вул. 10-а Лінія, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 08670622, на користь Управління комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21796730 борг з орендної плати у сумі 705 грн. 78 коп. та плату за фактичне користування у сумі 25 грн. 70 коп. (всього 731 грн. 48 коп.), витрати зі сплати державного мита у сумі 134 грн. 62 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 84 грн. 95 коп. наказ видати.
3. Луганському міському управлінню УМВС України в Луганській області, м. Луганськ, вул. 10-а Лінія, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 08670622, звільнити на користь Управління комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21796730, нежитлове приміщення площею 73,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. 395-й Шахтьорської дівізії, б. 22.
4. У задоволені решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 18.04.2007р.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 624168 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні