Постанова

від 27.10.2016 по справі 819/1106/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1106/16

27 жовтня 2016 р.м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Габрилецька С.

за участю:

представника позтвача Кисіль І.В.

представника відповідача Лучків В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі до Борщівське міжрайонне управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству "Тернопільводгосп" про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі звернулося до суду з позовом до Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству "Тернопільводгосп" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 13466,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 за період з 01.03.2016 року по 01.08.2016 року в розмірі 13466,82 грн., яка відповідачем добровільно не сплачується, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових пояснень, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що УПФУ в Борщівському районі направлено позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2015 по 2016 роки в частині відшкодування Борщівським міжрайонним управління водного господарства фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дії щодо направлення таких розрахунків на адресу Борщівського міжрайонного управління водного господарства відповідач вважає неправомірними, оскільки при призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 позивачем не враховано вимоги статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де зазначено, що особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці вік необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Крім того, на думку відповідача, позивачем при проведенні розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не взято до уваги те, що починаючи з 1992 року у Борщівську міжрайонному управлінні водного господарства не проводилась атестація робочого місця, а саме майстра по будівництву гідротехнічних споруд, протиерозійних і протиповіневих споруд Борщівської госпрозрахункової дільниці, а відтак цей стаж роботи на вказаній посаді після 1 січня 1992 року не міг бути включеним у пільговий стаж, незважаючи на те, що ОСОБА_3, продовжував працювати на цій же посаді. Отже відповідач не зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які набули необхідний пільговий стаж до 01 січня 1992 року, хоча і продовжували працювати на цих посадах і після 1 січня 1992 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Борщівське міжрайонне управління водного господарства взяте на обліку в УПФУ в Борщівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку в УПФУ в Борщівському районі і отримує пенсію за віком при неповному пільговому стажі за списком № 2 зі зниженням пенсійного віку. Відповідно до довідки № 1410/10 від 14.09.2016 року (а.с.24) за період з березня 2016 року по серпень 2016 року ОСОБА_3 виплачено 15843,30 грн. пенсії.

З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року, яким внесено зміни і доповнення до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII). Так, статтю 85 Закону № 1788-XII доповнено частиною четвертою, згідно якої тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи працюючого пенсіонера пенсії, призначені відповідно до цього Закону, розмір яких перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% (1423,50 грн.) прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки, середньомісячний розмір ОСОБА_3 пенсії перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, то пенсія виплачується в розмірі 85% призначеного розміру відповідно до ч. 4 ст. 85 Закону № 1788-XII.

Пунктом 6.4. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з обґрунтованого розрахунку суми позову (а.с.7), зведеного звіту по платнику за серпень 2016 р. та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень - серпень 2016 року (а.с.18-23) заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 складає 13466,82 грн.

Однак, доказів які б свідчили про відшкодування відповідачем витрат позивача на виплату та доставку пенсій за березень - серпень 2016 року відповідачем не надано та судом не здобуто.

Твердження представника відповідача про те, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які набули необхідний пільговий стаж до 01 січня 1992 року, хоча і продовжували працювати на цих посадах і після 1 січня 1992 року є хибним, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_3 працював повний робочий день з 04.08.1983 року по 01.03.1993 року, що відповідає списку № 2, відповідно до постанови КМУ № 10 від 26.01.1991 року.

Статтею 13 Закону № 1788-XII передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931 -XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а)особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем,

встановлених раніше діючим законодавством;

б)особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

На підставі вищенаведеного, випливає, що відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення") набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Дана правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 05.02.2014 р. № К800/33355/13.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки пільгові пенсії відповідно до пункту статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначені працівникам відповідача, останній зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку. Відтак, позивач має право складати та направляти на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд акцентує увагу на тому, що саме відповідач видав довідки, які підтверджують, що ОСОБА_3 працював повний робочий день з 04.08.1983 року по 01.09.1993 року, що дає право працівника на отримання пільгової пенсії, з урахуванням результатів атестації робочих місць, що, у свою чергу, спростовує твердження відповідача про відсутність у нього зобов'язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_3

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведенні положення чинного законодавства, слід прийти до висновку, що позивачем правомірно та підставно визначались суми для відшкодування Борщівським міжрайонним управлінням водного господарства фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Таким чином, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за березень - серпень 2016 року не погашена та становить 13466,82 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству "Тернопільводгосп" м. Борщів, вул. Вовківська,67 (код ЄДРПОУ 01034588) 13466,82 грн. заборгованості для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах на користь Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі, м. Борщів, вул. Шевченка,2а (код ЄДРПОУ 21156551).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 жовтня 2016 р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.