Ухвала

від 31.05.2017 по справі 819/1106/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/9362/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Богдан А.О.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству Тернопільводгосп на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 в справі №819/1106/16 за позовом управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі до Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству Тернопільводгосп про відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі звернулося в суд з позовом, у якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в розмірі 13 466,82 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 позов задоволено. Стягнуто з Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству Тернопільводгосп заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в сумі 13 466,82 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Борщівське міжрайонне управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству Тернопільводгосп подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні даної постанови було зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що Борщівське міжрайонне управління водного господарства взяте на обліку в УПФУ в Борщівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

УПФУ у Борщівському районі проведено та направлено позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з березня 2016 року по серпень 2016 року.

У вказаних розрахунках зазначені фактичні витрати на виплату пільгових пенсій за віком, призначених згідно з пунктам б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не відшкодовані, внаслідок чого виникла заборгованість по цих платежах у сумі 13 466,82 грн.

У зв'язку із зазначеним управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі звернулося до суду про стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався наступними мотивами, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями), який передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Частиною 4 статті 13 цього Закону Про пенсійне забезпечення передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з пунктом 1 постанови Верховної ОСОБА_3 України від 06.12.1991 року № 1931 -XII Закон України Про пенсійне забезпечення введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України Про пенсійне забезпечення пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

На підставі вищенаведеного випливає, що відповідно до статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення , особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України Про пенсійне забезпечення ) набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно із статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. б - з ст. 13 Закону Про пенсійне забезпечення .

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося сторонами, що згідно з довідкою, завіреною керівником та головним бухгалтером Борщівського міжрайонного управління водного господарства, яка підтверджує характер роботи або умови праці необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах вказано, що ОСОБА_2 працював в Борщівському міжрайонному управлінні водного господарства повний робочий день з 04.08.1983 р. по 01.03.1993 р., що відповідачє списку №2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №10 від 26.01.1991, і, у свою чергу, спростовує твердження відповідача про відсутність у нього зобов'язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2

Щодо тверджень апелянта про неправомірність призначення пільгової пенсії ОСОБА_2, то зазначене не є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня 2016 року по серпень 2016 року в сумі 13 466,82 грн підлягає стягненню.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству Тернопільводгосп залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 в справі №819/1106/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено 01.06.2017.