Постанова

від 31.10.2016 по справі 910/12171/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2016 р. Справа№ 910/12171/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі Вінницькій О.В..

За участю представників:

від позивача: Петренко В.І. - представник за довіреністю від 01.06.2016

від відповідача: Гладіліна О.В. - представник за довіреністю № 09-326 від 01.06.2016

від третьої особи: Петренко В.І. - представник за довіреністю № 0208/6-2 від 02.08.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Звездапарк» про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 910/12171/16 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Звездапарк»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Велта»

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Звездапарк» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено повністю:

1. Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, продаж/набуття у власність) на нерухоме майно, що належить третій особі та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013 з наступними змінами та доповненнями:

- комплекс, що знаходиться за адресою: м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Залізнична, буд. 2-В, реєстраційний номер - 37067938, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 2, реєстраційний номер - 34607608, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3, реєстраційний номер - 34607837, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3-А, реєстраційний номер - 35067660, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013.

2. Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках позивача, відкритих у відповідача, та/або забезпечують виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

3. Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб на рухоме майно, що належить третій особі та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

4. Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, придбання, набуття або відчуження, відступлення) на частку в розмірі 100% статутного капіталу третьої особи, що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Велта Груп Глобал Лімітед" (Velta Group Global Limited) та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

5. Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до статуту третьої особи, пов'язані зі зміною учасників третьої особи.

6. Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення на майно, у тому числі майнові і корпоративні права та грошові кошти поручителів позивача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями:

- ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_4, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.1998 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором поруки № 20-0648/3-3 від 14.03.2013;

- ОСОБА_6 (паспорт серія НОМЕР_5, виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.06.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за договором поруки № 20-0646/3-3 від 14.03.2013;

- ОСОБА_7 (паспорт серія НОМЕР_6, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 23.10.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за договором поруки № 20-0647/3-3 від 14.03.2013;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Велта-Трейдінг» за договором поруки № 20-1353-3-3 від 24.04.2013.

7. Заборонено відповідачу відступати третій особі право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, щодо повернення суми кредиту, процентів, комісії, неустойки, а також відступати третій особі право вимоги за договором застави частки в статутному капіталі № 20-0643-3-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, предметом якого є частка в статутному капіталі третьої особи в розмірі 100%, що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Велта Груп Глобал Лімітед» (Velta Group Global Limited).

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції визнав обґрунтованими посилання позивача на те, що вчинення відповідачем за час вирішення даного спору дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) чи відчуження відповідного права на користь третіх осіб, може унеможливити досягнення мети звернення з даним позовом до суду - продовження строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором шляхом внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, та на те, що у разі стягнення відповідачем грошових коштів з позивача, активів та іншого заставного майна третьої особи та поручителів в рахунок боргу після невиконання позивачем у термін до 30.06.2016 грошових зобов'язань за спірним кредитним договором, майну, правам та інтересам третьої особи та поручителів може бути завдана шкода у вигляді невідворотних наслідків, що зробить виконання рішення господарського суду по даній справі неможливим.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав і обов'язків в обраний позивачем при зверненні з даним позовом до суду спосіб, заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що у даному випадку заборона вчиняти дії в якості заходу до забезпечення позову не може перешкоджати господарській діяльності відповідача, про те, що заходи до забезпечення позову, які застосовуються судом, узгоджуються з позовними вимогами, на забезпечення яких вони вживаються, а також про те, що застосування заходів до забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/12171/16 залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що оскаржувана ухвала є безпідставною, винесеною з порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає скасуванню.

На підтвердження вказаної позиції відповідач послався на те, що, виходячи з приписів чинного законодавства, умовою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути зменшитись за кількістю або погіршитись на момент виконання рішення, в той час як позивачем не надано будь-яких доказів того, що відповідач вчиняє активні дії, направлені на звернення стягнення на майно чи грошові кошти позивача та інших поручителів.

Також відповідач зазначив про те, що оспорювана ухвала, в порушення приписів чинного законодавства, не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази на підтвердження цих обставин надав суду позивач.

Ухвалою від 03.10.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Агрікова О.В., Чорногуз М.Г. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою від 12.10.2016 строк розгляду спору продовжений на 15 днів за клопотанням позивача, розгляд справи відкладений за клопотанням відповідача.

28.10.2016 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач, з посиланням на проведення між сторонами перемовин щодо досягнення згоди про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014 в позасудовому порядку (внесення змін до вказаного договору є предметом розгляду у цій справі - примітка суду) та на те, що прийняття апеляційним судом рішення щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 може значно вплинути на результати вказаних перемовин, просить відкласти розгляд апеляційної скарги на більш пізню дату.

Також 28.10.2016 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

31.10.2016 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач, з посиланням на проведення між сторонами перемовин щодо досягнення згоди про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014 в позасудовому порядку (внесення змін до вказаного договору є предметом розгляду у цій справі - примітка суду) та на те, що прийняття апеляційним судом рішення щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 може значно вплинути на результати вказаних перемовин, просить відкласти розгляд апеляційної скарги на більш пізню дату.

Також 31.10.2016 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні представники сторін та третьої особи заявлені клопотання підтримали.

Порадившись на місці, колегія суддів вирішила заслухати представників сторін по суті апеляційної скарги, після чого повернутись до вирішення клопотань позивача та відповідача.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представники позивача та третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволенні, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Після заслуховування представників сторін та третьої особи по суті спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи та про продовження строків вирішення спору з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 102 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалу, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, судом винесено 03.10.2016.

Частиною 3 ст. 69 ГПК України встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Отже, чинним процесуальним законодавством не передбачено право суду продовжувати строк розгляду справи на строк, більший за п'ятнадцять днів.

З урахуванням того, що ухвалою суду від 12.10.2016 строк розгляду спору продовжений на п'ятнадцять днів, апеляційну скаргу суд має розглянути в строк до 01.10.2016 включно.

Будь-якого правового обґрунтування розгляду судом апеляційної скарги протягом строку, що перевищує вказаний термін, сторони у своїх клопотаннях не навели.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні клопотанні сторін про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи колегією суддів відмовляється.

При цьому колегія суддів враховує, що, незважаючи на те, що продовження строку вирішення спору сторони у своїх клопотаннях обумовили перемовинами щодо внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014, які відбуваються, в судовому засіданні, на запитання суду, представники сторін повідомили, що будь-яких документальних доказів на підтвердження факту проведення сторонами таких перемовин вони надати не можуть, а також не можуть повідомити і про їх тривалість.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014, укладеного між відповідачем як банком (позикодавцем) та третьою особою як позичальником (на підставі договору № 20-1087/2-1 від 04.04.2014 про переведення боргу позивач прийняв на себе всі зобов'язання третьої особи за вказаним договором), в частині строків повернення кредиту у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні вказаних договорів.

Разом з позовною заявою, позивачем до суду подано клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить вжити заходів до забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили шляхом:

1. Заборони відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, продаж/набуття у власність) на нерухоме майно, що належить третій особі та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013 з наступними змінами та доповненнями:

- комплекс, що знаходиться за адресою: м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Залізнична, буд. 2-В, реєстраційний номер - 37067938, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 2, реєстраційний номер - 34607608, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3, реєстраційний номер - 34607837, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3-А, реєстраційний номер - 35067660, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013.

2. Заборони відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках позивача, відкритих у відповідача, та/або забезпечують виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

3. Заборони відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб на рухоме майно, що належить третій особі та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

4. Заборони відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, придбання, набуття або відчуження, відступлення) на частку в розмірі 100% статутного капіталу третьої особи, що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Велта Груп Глобал Лімітед" (Velta Group Global Limited) та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

5. Заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до статуту третьої особи, пов'язані зі зміною учасників третьої особи.

6. Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення на майно, у тому числі майнові і корпоративні права та грошові кошти поручителів позивача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями:

- ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_4, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.1998 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором поруки № 20-0648/3-3 від 14.03.2013;

- ОСОБА_6 (паспорт серія НОМЕР_5, виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.06.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за договором поруки № 20-0646/3-3 від 14.03.2013;

- ОСОБА_7 (паспорт серія НОМЕР_6, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 23.10.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за договором поруки № 20-0647/3-3 від 14.03.2013;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Велта-Трейдінг» за договором поруки № 20-1353-3-3 від 24.04.2013.

7. Заборони відповідачу відступати третій особі право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, щодо повернення суми кредиту, процентів, комісії, неустойки, а також відступати третій особі право вимоги за договором застави частки в статутному капіталі № 20-0643-3-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, предметом якого є частка в статутному капіталі третьої особи в розмірі 100%, що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Велта Груп Глобал Лімітед» (Velta Group Global Limited).

В обґрунтування необхідності невідкладно вжити заявлені у клопотанні заходи до забезпечення позову позивач послався на те, що у зв'язку з істотною зміною обставин за кредитним договором № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, він не може виконати зобов'язання перед відповідачем щодо повернення не пізніше 30.06.2016 кредиту в розмірі 1 185 920 106,06 грн. та зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 48 214 243,96 грн., що призведе до стягнення відповідачем у безспірному порядку в рахунок боргу всіх грошових коштів позивача та всіх активів третьої особи як майнового поручителя, які знаходяться в заставі/іпотеці, у тому числі частки в розмірі 100% статутного капіталу третьої особи, що належать Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Велта Груп Глобал Лімітед» (Velta Group Global Limited), і є рівнозначним повному знищенню вказаних підприємств та припиненню бізнесу.

Позивач зазначив, що договорами застави (іпотеки) майна третьої особи як поручителя та договорами поруки передбачено, що у разі порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач здійснює стягнення (відчуження) належного позивачу та поручителям майна, в тому числі у позасудовому порядку, а також, що за умовами спірного кредитного договору відповідач має право здійснити списання грошових коштів з рахунків позивача, відкритих у відповідача, а також відступити права третій особі, внаслідок чого буде завдано істотної шкоди правам та законним інтересам позивача, правам, законним інтересам та майну поручителів, в тому числі поручителів-фізичних осіб та призведе до припинення господарської діяльності позивача та третьої особи, в той час як рішенням по цій справі можуть бути внесені зміни до спірного кредитного договору в частині продовження строків повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Але, у разі стягнення відповідачем грошових коштів з позивача, активів та іншого заставного майна третьої особи та поручителів в рахунок боргу після невиконання позивачем у термін до 30.06.2016 грошових зобов'язань за кредитним договором, - майну, правам та інтересам вказаних осіб буде завдана шкода у вигляді невідворотних наслідків, що зробить виконання рішення суду по цій справі неможливим.

Суд першої інстанції подану позивачем заяву про забезпечення позову задовольнив, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Предметом позову у цій справі є вимоги про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014 в частині строків повернення кредиту, проте позивачем не зазначено, а судом першої інстанції не встановлено, яким чином відсутність вжитих судом спірних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про внесення змін до договору у випадку задоволення позовних вимог, з огляду на що колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що заходи до забезпечення позову, які застосовуються судом, узгоджуються з позовними вимогами, на забезпечення яких вони вживаються.

Колегія суддів також не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо того, що у даному випадку заборона вчиняти дії в якості заходу до забезпечення позову не може перешкоджати господарській діяльності відповідача і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, з огляду на таке.

Законом України «Про банки і банківську діяльність», метою якого є, зокрема, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, встановлено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, (ст. 2); до банківських послуг, відповідно до ст. 47 Закону, належать, зокрема, залучення у вклади (депозити) коштів юридичних і фізичних осіб, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, банком розміщуються, в тому числі на кредитному ринку, кошти фізичних та юридичних осіб, які залучені банком у вклади (депозити) та на поточні рахунки клієнтів, а відтак, є підстави вважати, що заборона банку вчиняти дії щодо стягнення з боржника за кредитним договором коштів у спосіб, встановлений законом, кредитним договором та договорами про забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, перешкоджає його господарській діяльності і порушує права як банку, так і необмеженого кола осіб, які є вкладниками банку за договорами депозиту або розмістили свої грошові кошти на поточному рахунку відповідача.

Крім того, слід зазначити про таке.

Фактично, при зверненні до суду з заявою (клопотанням) про забезпечення позову позивач послався лише на те, що ймовірне вчинення відповідачем як позикодавцем за спірним кредитним договором дій щодо стягнення з позивача у безспірному порядку заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом як шляхом списання грошових коштів з рахунків позивача, відкритих у відповідача, так і за рахунок заставного та іпотечного майна третьої особи та поручителів, призведе до ліквідації позивача як юридичної особи та, відповідно, в подальшому, у випадку задоволення позовних вимог про внесення змін до кредитного договору в частині зміни (збільшення) строків повернення кредиту, унеможливить виконання вказаного рішення.

Частиною 1 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем як позикодавцем за спірним кредитним договором дій щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом за рахунок грошових коштів або заставного та іпотечного майна позивача, третьої особи та поручителів або будь-яких інших дій, що дало б підстави вважати, що невжиття заявлених заходів до забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивачем суду не надано.

За обставин, що склалися, клопотання позивача про забезпечення позову, в якому позивач просить вжити заходів до забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили, задоволенню не підлягає, оскільки заявником не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мали місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 підлягає скасуванню з прийняттям рішення за результатами розгляду заяви (клопотання) про вжиття заходів забезпечення позову, яким відмовляється в її задоволенні.

З огляду на підстави скасування ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольняється повністю, витрати за її подачу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 скасувати.

3. В задоволенні заяви (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю «Звездапарк» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Звездапарк» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фучіка, 18, офіс 408А/3, ідентифікаційний код 37454614) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, ідентифікаційний код 0039002) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12171/16.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова