Постанова

від 20.10.2016 по справі 820/4454/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 жовтня 2016 р. № 820/4454/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рибанов" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибанов" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 08.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем порушено мораторій на застосування штрафних фінансових санкцій до платників податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році, встановлений п. 31, підрозділу 10, розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, правом на надання заперечень та висловлення своєї правової позиції не скористався.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано відповідачу звітну податкову декларацію № НОМЕР_4 від 27.02.2016 року з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

Відповідно до акту камеральної перевірки № 3480-20-38-12-04-07/38877048 від 12.07.2016 року вищевказаної податкової звітності з податку на прибуток, встановлено, що платник порушує терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток , визначені п. 57.1 ст. 57 ПК України.

На підставі вказаного акту, Східною ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 08.08.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням ст. 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно зі ст. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126.1 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що погашення податкового боргу, виконання податкового обов'язку - це сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений строк. За невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку платник податків несе певну відповідальність, крім випадків, визначених цим Кодексом. ПК України передбачена можливість наявності підстав для зміни податкового обов'язку шляхом подання платником податків уточнюючого розрахунку про виявленні помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації. ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та зазначає її у податковій декларації або уточнюючому розрахунку і така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою. Сплата податкового зобов'язання здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. У разі не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у визначений строк платник податків сплачує штраф у законодавчо визначених розмірах.

Крім цього, як вже зазначалось, у відповідності до вимог статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.14 р. підрозділ 10, розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено пунктом 31, відповідно до якого, за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Суд вважає, що дана норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відповідно штрафні (фінансові) санкції до позивача за порушення повноти сплати ним податку на прибуток не підлягають застосуванню.

Враховуючи викладене, відповідач протиправно застосував до позивача штрафні санкції по податку на прибуток підприємств за деклараціями за 2015 рік.

Крім цього, суд звертає увагу, на приписи підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно яких податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі - презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи, що у даному випадку має місце неоднозначне (множинне) трактування вимог пункту 31 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, то суд вважає за можливе застосовувати вказаний принцип податкового законодавства України.

Окрім того, суд вважає не обгрунтованим посилання на необхідність врахування обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, у відповідності до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII.

Суд звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі проведення контролюючим органом саме камеральної перевірки, під час якої перевіряються дані повноти нарахування та сплати зобов'язань самостійно поданих платником податків, а тому суд вважає, що дія мораторію не розповсюджується на вказані перевірки.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та про скасування спірних податкових повідомлень рішень від 08.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Таким чином, здійснивши системний аналіз вимог діючого законодавства та наданих у справу доказів, суд доходить висновку, що застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій не може вважатися обґрунтованим та законним, відповідно спірні податкові повідомлення-рішення від 08.08.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рибанов" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 08.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рибанов" (код ЄДРПОУ 38877048, адреса: вул. Кооперативна, буд. 3/4,м. Харків,61003) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 3070 (три тисячі сімдесят) гривень 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (адреса: вул. Б. Хмельницького, буд. 17,м. Харків,61001).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников