Постанова

від 01.11.2016 по справі 916/1828/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 916/1828/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів : Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання О.М. Шитря,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №01/11-460 від 31.05.2016;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 24.03.2016;

від третьої особи - ОСОБА_3, довіреність №42 від 31.10.2016;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В»

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2016

у справі №916/1828/16

за позовом: комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В»

до відповідача: товариства з обмеженої відповідальністю В«Науково-технічний проектний центрВ» В«КиївенергомережпроектВ» в особі філії товариства з обмеженої відповідальністю В«Науково-технічний проектний центрВ» В«КиївенергомережпроектВ» в м.Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Одеській області

про стягнення 10224 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016р. комунальне підприємство В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В» звернулось з позовом до товариства з обмеженої відповідальністю В«Науково-технічний проектний центрВ» В«КиївенергомережпроектВ» в особі філії товариства з обмеженої відповідальністю В«Науково-технічний проектний центрВ» В«КиївенергомережпроектВ» про стягнення з останнього збитків у розмірі 10224 грн, що становлять суму завищеної вартості робіт.

За вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі №916/1828/16.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 залучено до участі у справі №916/1828/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державну фінансову інспекцію в Одеській області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2016 у справі №916/1828/16 (суддя Ю.С. Бездоля) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, комунальне підприємство В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2016 у справі №916/1828/16 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У судовому засіданні 01.11.2016 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення; представник позивача апеляційну скаргу підтримав; представник третьої особи також просив апеляційну скаргу задовольнити, при цьому заявив усне клопотання про здійснення заміни третьої особи її процесуальним правонаступником Південним офісом Держаудитслужби, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266, відповідно до якої реорганізовано територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом їх приєднання до відповідних межрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби.

Відповідно до вимог статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, а також підтвердження належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами факту реорганізації третьої особи, Одеський апеляційний господарський суд вважає за необхідне здійснити заміну Державної фінансової інспекції в Одеській області його процесуальним правонаступником- Південним офісом Держаудитслужби.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.08.2014 між комунальним підприємством В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В» («замовник») та товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-технічний проектний центрВ» В«КиївенергомережпроектВ» («виконавець») укладено договір №ТГО-345/14 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації (далі - договір №ТГО-345/14 від 07.08.2014), за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи по проектуванню «Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова» відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-7:2013 В«Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництвоВ» та згідно завдання на проектування наданого замовником (додаток №1) у строки, визначені календарним планом (додаток №2), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу згідно з умовами даного договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014 результатом виконаних робіт, визначених в пункті 1.1. договору, є проектно-кошторисна документація (далі - ПКД); строк виконання робіт визначений у календарному плані.

Загальна вартість робіт по договору визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток №3) і складає 750 073 грн, в т.ч. 20% ПДВ - 125012 грн і відповідає зведеному кошторису; після укладання договору замовник перераховує виконавцю авансований платіж у розмірі 50% від узгодженої договірної ціни, що складає 375036,50 грн, в т.ч. 20% ПДВ 65506 грн; розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі акту виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання відповідного акту, шляхом перерахування грошових коштів (з урахуванням раніш сплаченого авансованого платежу) на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставленого рахунку (пункти 2.1, 2.2, 2.4 договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014).

У пунктах 3.1.1, 3.2.1 договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014 сторонами узгоджено, що замовник зобов'язаний сплатити виконавцю встановлену вартість робіт у порядку, передбаченому розділом 2 даного договору, а виконавець зобов'язаний виконувати роботи згідно з вихідними даними для ПКД і відступати від них тільки за письмовою згодою замовника.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014 виконавець відповідає за недоліки ПКД, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт; у разі виявлення недоліків у ПКД або в пошукових роботах виконавець на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки.

Положеннями пунктів 10.1, 10.2 договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014 передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань та відповідальності, передбачених умовами цього договору.

За актом №3/12-14КЕМП здачі-приймання виконаних робіт (проектно-вишукувальної документації) від 13.01.2015 відповідач передав позивачеві проектно-кошторисну документацію "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова". У вказаному акті сторонами узгоджено, що документація задовольняє умовам договору і належним чином оформлена, а кошторисна вартість виконаної документації з ПДВ становить 748975,2 грн.

Із матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов вказаного договору позивач перерахував відповідачеві 748975,2 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №12102 від 18.08.2014, №12182 від 21.08.2014 та №15734 від 14.01.2015.

В подальшому Державною фінансовою інспекцією в Одеській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В» за період з 01.07.2014 по 31.07.2015. За результатами проведеної ревізії складено акт №810-16/20 від 05.11.2015, в якому, зокрема, зафіксовано безпідставне завищення вартості проектних робіт по договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) та завищення кредиторської заборгованості.

09.12.2015 Державна фінансова інспекція в Одеській області направила позивачу лист №15-06-23-14/11499 з проханням усунути порушення законодавства, встановлене проведеною ревізією. В свою чергу позивач надіслав відповідачу претензією від 23.12.2015 №02/01-01-857, в якій просив останнього перерахувати йому надмірно сплачені кошти у сумі 10244 грн за договором №ТГО-345/14 від 07.08.2014.

В зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку суму завищеної вартості робіт, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

В силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Частиною першою статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського Кодексу України, статті 526 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу частин першої, другої, третьої статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно з частинами першою, другою статті 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями частини першої статті 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Зобов'язання між сторонами за договором №ТГО-345/14 від 07.08.2014 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації виконані належним чином, про що свідчить підписаний без зауважень повноважними представниками сторін договору акт здачі - приймання виконаних робіт від 13.01.2015 та платіжні доручення №12102 від 18.08.2014, №12182 від 21.08.2014, №15734 від 14.01.2015 на загальну суму 748975,2 грн.

Разом з цим, згідно з актом Державної фінансової інспекції у Одеській області від 05.11.2015 №810-16/20 В«Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В» за період з 01.07.2014 по 31.07.2015В» вартість виконаних відповідачем проектних робіт завищена, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), розмір якої становить 10224 грн.

У пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок) визначено, що акт ревізії це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати; заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

За змістом пункту 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Частина друга статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачає, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України В«Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в УкраїніВ» органу державного фінансового контролю надається право, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Отже, складений Державною фінансовою інспекцією в Одеській області акт №810-16/20 від 05.11.2015, на який посилається позивач, як на підставу позову, за своєю природою не має нормативного характеру, а містить лише рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем, а відтак такий акт не може породжувати для товариства з обмеженої відповідальністю В«Науково-технічний проектний центрВ» В«КиївенергомережпроектВ» обов'язку щодо сплати збитків у розмірі 10224 грн, завданих позивачу внаслідок завищення вартості виконаних проектних робіт за договором №ТГО-345/14 від 07.08.2014, оскільки чіткий і вичерпний перелік зобов'язань відповідача визначено в укладеному між сторонами договорі №ТГО-345/14 від 07.08.2014 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації. Вказаний акт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на неправильно визначену відповідачем вартість робіт по договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014 до уваги колегією суддів не приймаються з огляду на приписи статті 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору, а також враховуючи узгодження сторонами договірної ціни.

Згідно статтей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для настання деліктної відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Приписами частини першої статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи погодження сторонами договору №ТГО-345/14 від 07.08.2014 ціни проектно-вишукувальних робіт по договору, протокол узгодження договірної ціни, завдання на проектування, а також з огляду на фактичне виконання відповідачем робіт у повному обсязі та їх прийняття і оплату позивачем, недоведеність скаржником належними та допустимими доказами у розумінні статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України настання у відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

З огляду на викладене та враховуючи те, що посилання скаржника на порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального права при прийнятті рішення від 20.09.2016 у справі №916/1828/16 не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування оспореного судового акта колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 25, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну Державної фінансової інспекції в Одеській області її процесуальним правонаступником Південним офісом Держаудитслужби.

Апеляційну скаргу комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОСОБА_2В» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2016 у справі №916/1828/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2016.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна