Постанова

від 28.10.2016 по справі 823/1389/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року справа № 823/1389/16

10 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» подало позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 12.07.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на акті документальної виїзної позапланової перевірки № 238/23-01-14-02/33585090 від 29.06.2016 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП В«ОмегаВ» за період листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року та лютий 2016 року, згідно описово-мотивувальної частини якого фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом не відбувалося, в результаті чого позивачем занижено податок прибуток, занижено задекларованого податку на додану вартість та зменшено суму від'ємного значення.

Позивач вказує на те, що оскільки видаткові накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП В«ОмегаВ» підписані керівником отримувача особисто, в межах наданих законом повноважень на представлення юридичної особи без довіреності, а на момент оформлення зазначених первинних документів законодавча вимога на оформлення довіреностей на отримання матеріальних цінностей відсутня, то твердження ревізора про неналежне оформлення цих документів є нікчемним.

Щодо відсутності у залізничних накладних на перевезення вантажів будь-яких відміток, підписів, печаток позивач зазначив, що в ході перевірки ним надавалися електронні копії цих документів відповідно до вимог Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, а тому твердження відповідача про їх невідповідність вимогам нормативних актів є непослідовним та безпідставним.

Також позивач звертає увагу, що паспорт якості не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому посилання контролюючого органу на його відсутність як на підставу для невизнання реальності господарської операції є протиправним.

Крім того, позивач зазначає про те, що допущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, про що також зазначає Європейський суд з прав людини, а тому не відображення у податковому обліку ПП В«ОмегаВ» операцій з придбання вугілля в ТОВ В«Моро-ІнтернешнлВ» не свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій ПП В«ОмегаВ» з позивачем.

За таких обставин позивач вважає, що висновки акту побудовані виключно на припущеннях, господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що господарські операції між позивачем та ПП В«ОмегаВ» фактично не відбулися, оскільки до перевірки позивачем не надано належним чином складених первинних документів щодо транспортування продукції з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, а саме: перевізні документи (накладні) на перевезення вантажів залізничним транспортом (наказ Мінтрансу від 21.11.2000 № 644 В«Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажівВ» , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082). Також, до перевірки не надано документів, що підтверджують відповідність вугілля, а саме, паспорта якості на інший вантаж, наявність яких передбачена договорами, а відтак не можливо підтвердити факт перевезення, отримання вантажу та якості товару.

Системний аналіз норм податкового законодавства свідчить про те, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися. Однак, як встановлено в ході перевірки, ТОВ В«Регіон-Юг-ТоргВ» відображало в обліку господарські операції, які фактично не відбувалися.

Крім того, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року, встановлено, що у контрагента позивача відсутні об'єктивні можливості поставки товару, оскільки ПП В«ОмегаВ» відобразило придбання вугілля в асортименті у ТОВ В«Моро-ІнтернешнлВ» . За результатами проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в ланцюгу постачання встановлено, що в податковому кредиті за листопад 2015 року - лютий 2016 року ТОВ В«Моро-ІнтернешнлВ» не відображало операції з номенклатурою постачання В«вугілляВ» . Також, головним слідчим управлінням Національної поліції України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000474 від 07.08.2015, яким встановлено, в період 2015-2016 років група осіб підробили документи по створенню ряду суб'єктів господарської діяльності (в тому числі і ТОВ В«Моро-ІнтернешнлВ» ) з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахунків зазначених підприємств, відкритих в формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документального оформлення безтоварних операцій.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» , як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 33585090, зареєстроване 09.06.2005, станом на дату складання акту перевірки та розгляду справи є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 12.07.2005 № 200239423, а також податку на прибуток.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах № 1438 від 13.06.2016 та направлення на перевірку № 343/23-01-14-02 від 13.06.2016 посадовою особою державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП В«ОмегаВ» за період листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 238/23-01-14-02/33585090 від 29.06.2016, в якому встановлені порушення п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» занижено податок прибуток на загальну суму 194196 грн та п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» занижено задекларований податок на додану вартість на загальну суму 119110 грн та зменшено суму від'ємного значення за лютий 2016 року на 89070 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року:

- № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 178665 грн, в тому числі за основним платежем - 119110 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 59555 грн;

- № НОМЕР_2, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 194196 грн, в тому числі за основним платежем - 194196 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 40338 грн;

- № НОМЕР_3, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2016 року на суму 89070 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14 ПК України).

Пункт 44.1 статті 44 ПК України передбачає, зокрема, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а відповідно до пункту 44.2 вказаної статті для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірних господарських операцій) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Абзац перший пункту 198.2 цієї статті передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, а згідно абзацу третього цього пункту податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.4 вказаної статті визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ПП В«ОмегаВ» 14 липня 2015 року укладений договір постачання № 14/07/15пр та 05 січня 2016 року укладений договір постачання № 05/01/16пр. Згідно вказаних договорів ПП В«ОмегаВ» зобов'язується передавати у власність ТОВ В«Регіон-Юг-ТоргВ» товар, а саме: вугілля ДГр 0-200, ДГ 13-100, Г 0-13 (далі - товар) за договірною ціною (сторони домовилися, що вартість кожної партії товару буде визначено окремо та зафіксовано в розрахунках на оплату та видаткових накладних). Кожна партія товару поставляється позивачу на умовах FCA станція завантаження (згідно правил Інкотермс), товар поставляється залізничним транспортом, оплата послуг за транспортування товару оплачується позивачем. Договір підписаний належними представниками сторін та скріплений печатками.

У відповідності до укладеного договору ПП В«ОмегаВ» поставило позивачу товар. Вказаний товар супроводжувався видатковими та податковими накладною, факт передачі товару також підтверджується актами прийому передачі, які містяться в матеріалах справи. Вказана податкові накладні зареєстровані в єдиному державному реєстрі податкових накладних. Кількість та суми зазначених у видаткових та податкових накладних повністю співпадають. Відповідач даний факт не заперечує.

Транспортування товару відповідно до договорів поставки здійснювалося залізничним транспортом, на підтвердження вказаного факту позивачем надані накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом.

За поставлений товар позивач з ПП В«ОмегаВ» розрахувався повністю, що підтверджується випискою по рахунку № 26005500484 з 01.11.2015 по 28.02.2016.

Товар згідно відповідних договорів поставки в подальшому реалізований. На підтвердження даного факту позивач надав видаткові, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом.

Проаналізувавши вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що операції з придбання товару та в подальшому його реалізації позивачем фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, дослідженими судом, які відповідають за змістом вимогам чинного законодавства України та відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, щодо недоліків в оформленні первинних документів позивача, а саме, відсутності у видаткових накладних реквізитів довіреносте на отримання товару, оскільки відповідно до частини 5 статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами. Як свідчать матеріали справи, видаткові накладні на отримання т.м.ц. від ПП В«ОмегаВ» підписані керівником позивача (ОСОБА_3В.), особисто, у межах наданих законом повноважень на представлення юридичної особи.

Щодо відсутності у накладних на перевезення вантажу залізничним транспортом будь - яких відміток, підписів, печаток, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 863/5084, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Пунктом 1.2 Розділу І вказаних Правил визначено, що накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

В даному випадку накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом формувалися в електронному вигляді, тому і не мають будь-яких відміток, підписів, печаток.

Щодо твердження відповідача про відсутність документів, які підтверджують відповідність товару, а саме - паспортів якості, то суд зазначає, що паспорт якості не є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні Закону України № 996-ХІ, а тому посилання контролюючого органу на його відсутність як на одну з підстав для не визнання реальності господарської операції є помилковим.

Отже, формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Як свідчать наявні в матеріалах справи розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту до податкових декларацій ПП В«ОмегаВ» за листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, останнім повністю відображені податкові зобов'язання по взаємовідносинах з позивачем. Окрім того, в матеріалах справи міститься довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.10.2016 № 572 про те, що ПП В«ОмегаВ» не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

У зв'язку з вказаним, суд вважає, що не відображення ТОВ В«Моро-ІнтернешнлВ» в податковому обліку операцій з поставки вугілля ПП В«ОмегаВ» , не може бути підставою відсутності права позивача на податковий кредит по взаємовідносинах з поставки вугілля від ПП В«ОмегаВ» .

Крім того, суд зауважує, що контролюючий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, на податку на прибуток за господарськими операціями з ПП В«ОмегаВ» .

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість та податку на прибуток за господарськими операціями з ПП В«ОмегаВ» на підставі оформлених відповідно до вимог чинного законодавства документів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 12.07.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Регіон-Юг-ТоргВ» (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 40, каб. 221, ідентифікаційний код 33585090) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн 04 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 02.11.2016.