Ухвала

від 07.02.2017 по справі 823/1389/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1389/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.,

при секретарі Кривді В .І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Регіон-Юг-Торг до Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Регіон-Юг-Торг , звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016 року №№0000612301, 0000622301, 0000632301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Регіон-Юг-Торг з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП Омега за період листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року.

У висновку Акту перевірки від 29.06.2016 року № 238/23-01-14-02/33585090 відповідачем встановлено порушення позивачем норм Податкового законодавства, а саме: п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем занижено податок прибуток на загальну суму 194196 грн.; п. п. 198.1 , 198.2 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем занижено задекларований податок на додану вартість на загальну суму 119110 грн. та зменшено суму від'ємного значення за лютий 2016 року на 89070 грн.

Так, на підставі даного Акту, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 року № 0000612301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 178665 грн., в тому числі за основним платежем 119110 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 59555 грн.; № 0000622301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 194196 грн., в тому числі за основним платежем 194196 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 40338 грн.; №0000632301, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2016 року на суму 89070 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а винесені податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №№0000612301, 0000622301, 0000632301 є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України , для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (№996-ХІV ), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV ).

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2015 та 15.01.2016 року між позивачем та ПП Омега укладено Договір постачання №14/07/15пр, №05/01/16пр. Відповідно до умов вказаних договорів, ПП Омега зобов'язується передавати у власність позивача товар, а саме: вугілля ДГр 0-200, ДГ 13-100, Г 0-13 (далі товар) за договірною ціною (сторони домовилися, що вартість кожної партії товару буде визначено окремо та зафіксовано в розрахунках на оплату та видаткових накладних). Кожна партія товару поставляється позивачу на умовах FCA станція завантаження (згідно правил Інкотермс), товар поставляється залізничним транспортом, оплата послуг за транспортування товару оплачується позивачем. Договір підписаний належними представниками сторін та скріплений печатками.

На підтвердження вищезазначених господарських відносин позивачем надано ряд документів, таких як: податкові та видаткові накладні, накладні на перевезення вантажу, виписки по рахункам, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, всі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами.

Натомість, як вбачається з Акту перевірки, податковий орган посилається на те, що у накладних на перевезення вантажу залізничним транспортом відсутні будь-які відмітки, підписи та печатки.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до п. 1.1 розділу І Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 , на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Так, накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу. Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що в даному випадку накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом формувалися в електронному вигляді, а тому і не мають будь-яких відміток, підписів, печаток.

Що стосується посилання податкового органу на той факт, що відсутні документи, які підтверджують відповідність товару, а саме паспортів якості, то колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що паспорт якості не є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні Закону України № 996-ХІ , а отже такі посилання є безпідставними.

При цьому, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Так, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, на податку на прибуток за господарськими операціями з ПП Омега .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи. А отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №№0000612301, 0000622301, 0000632301 підлягають до скасування.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 10.02.2017 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Файдюк В.В.

Желтобрюх І.Л.