Рішення

від 27.10.2016 по справі 907/362/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.10.2016 р. Справа № 907/362/16

За первісним позовом ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради, м. Тячів

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон", м. Тячів

про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Заводська, 1, м. Тячів шляхом визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 консервному заводу, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42 та зобов'язання ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон" повернути вказану земельну ділянку в землі запасу ОСОБА_1 міської ради, нормативно-грошова оцінка якої складає 13 733 967 грн. (з врахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог),

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон", м. Тячів

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Тячів

про визнання права постійного користування земельною ділянкою за Державним актом на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 консервному заводу,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Прокуратури - ОСОБА_3, прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

посвідчення № 035556 від 07.09.2015 року

Позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився

Відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4, доручення № 82 від

25.07.2016 року

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 місцевою прокуратурою заявлено позов в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради, м. Тячів до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон", м. Тячів про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Заводська, 1, м. Тячів шляхом визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 консервному заводу; повернення вказаної земельної ділянки в землі запасу ОСОБА_1 міської ради та зобов'язання вчинити певні дії. ОСОБА_1 місцева прокуратура поданим через канцелярію суду письмовим клопотанням № 112-4514вих16 від 27.07.2016 року в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України просить суд змінити позовні вимоги та викласти їх в наступній редакції: „Припинити право постійного користування земельною ділянкою по вул. Заводська, 1, м. Тячів шляхом визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 консервному заводу, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42 та зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Кордон" повернути вказану земельну ділянку в землі запасу ОСОБА_1 міської ради, нормативно-грошова оцінка якої складає 13 733 967 грн.В» . Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.08.2016 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон", м. Тячів до ОСОБА_1 міської ради, м. Тячів про визнання права постійного користування земельною ділянкою за Державним актом на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 консервному заводу. Ухвалою суду від 12.08.2016 року замінено первісного відповідача за зустрічним позовом належним відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 міську раду, м. Тячів, вул. Шевченка, 2.

Представники прокуратури і позивача просять суд задоволити первісний позов в повному обсязі. Наголошують на тому, що відповідно до рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 231 від 19.12.1995 року ОСОБА_1 консервному заводу 08.05.1996 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 000178, яким надано останньому у постійне користування землю площею 8,05 для розміщення виробничої бази, що знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1. Вищевказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

15.11.1996 року рішенням № 147 ОСОБА_1 міською радою народних депутатів частину вищевказаної земельної ділянки (площею 0,12 га) закріплено на праві постійного користування за Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТерціяВ» , про що було внесено відповідні зміни до Державного акту.

Зазначають про те, що згідно наказу Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року затверджено план приватизації ОСОБА_1 консервного заводу. Рішенням ОСОБА_1 районної державної адміністрації 1996 року згідно з рішенням Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року шляхом перетворення Державного підприємства В«ОСОБА_1 консервний заводВ» у Відкрите акціонерне товариство згідно з Декретом Кабінету Міністрів України В«Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 51-93 від 17.05.1993 року та Указом Президента України В«Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 66/95 від 19.01.1995 року було зареєстровано Тимчасовий Статут Відкритого акціонерного товариства В«ТячівконсервВ» , який став правонаступником ОСОБА_1 консервного заводу.

19.05.1998 року розпорядженням голови ОСОБА_1 РДА № 335 на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 04.04.1998 року зареєстровано Статут ВАТ В«КордонВ» (який у подальшому був перейменований у ПАТ В«КордонВ» ), у зв'язку з чим було і змінено організаційно-правову форму ОСОБА_1 консервного заводу із державної на приватну.

Посилаючись на норми ст. ст. 120, п.п. В«ґВ» , В«еВ» ст. 141 Земельного кодексу України просять суд припинити право постійного користування ПАТ В«КордонВ» земельною ділянкою площею 7,93 га по вул. Заводська, 1 в м. Тячів, визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року виданого ОСОБА_1 консервному заводу, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42 та повернути вказану земельну ділянку у землі запасу ОСОБА_1 міської ради.

Зазначають про те, що згідно листа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Закарпатської області за № 10-708-99.4-1373/2-16 від 16.03.2016 року, вказано, що цільове призначення спірної земельної ділянки, на яку виданий ОСОБА_1 консервному заводу Державний акт на право постійного користування землею є розміщення виробничої бази.

Разом з тим, наголошують на тому, що станом на сьогоднішній день ПАТ В«КордонВ» спірну земельну ділянку використовує не за цільовим призначенням. У підтвердження зазначеного посилаються на акти від 21.01.2016 року та 17.03.2016 року про дотримання законності користування ПАТ В«КордонВ» земельною ділянкою в м. Тячів по вул. Заводській, 1, які складені комісіями, що були створені на підставі розпоряджень ОСОБА_1 міського голови № 01 від 12.01.2016 року та № 16 від 11.03.2016 року. Зазначають, що вказаними актами встановлено, що ПАТ В«КордонВ» не відноситься до переліку суб'єктів, які мають право мати у постійному користуванні земельні ділянки згідно законодавства. Поряд з цим, комісіями встановлено, що фактично на території ПАТ В«КордонВ» здійснюють діяльність різного роду суб'єкти господарювання, які використовують спірну землю та нерухоме майно вказаного Товариства для автомийки, пилорами, автосервісу, офісних приміщень, стільникової вежі, мінізаводу по виготовленню карнізів, тобто не за цільовим призначенням - розміщення виробничої бази.

Окрім того, представник прокуратури наголошує на тому, що згідно Статуту ОСОБА_1 консервного заводу Управління харчової промисловості Закарпатського агропромислового комітету, затвердженого 18.04.1986 року, який був поданий суду ПАТ В«КордонВ» , визначено, що предметом діяльності ОСОБА_1 консервного заводу, є саме заготовка сільгоспсировини, її переробка та реалізація готової продукції харчової промисловості. Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки в установленому законом порядку не проводилася. А тому, використання ПАТ В«КордонВ» земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією із підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею.

Наголошують на тому, що ПАТ В«КордонВ» неодноразово було запропоновано укласти договір оренди вказаної спірної земельної ділянки згідно наявного в матеріалах справи рішення ОСОБА_1 міської ради № 1569 від 21.05.2009 року В«Про надання дозволу на переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на умовах оренди ВАТ В«КордонВ» в м. Тячів по вул. Заводській, 1 для здійснення виробничої діяльностіВ» , яке на сьогоднішній день ПАТ В«КордонВ» не виконано.

Разом з тим, посилаються ще на одну із підстав припинення права користування земельною ділянкою ПАТ В«КордонВ» , а саме п. В«еВ» ст. 141 Земельного кодексу України, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Стверджують, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 95 від 05.02.2009 року вирішено оформити право комунальної власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, розташоване по вул. Заводській, 1 в м. Тячів за територіальною громадою міста Тячів і села Тячівка в особі ОСОБА_1 міської ради. Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_1 міській раді 25.02.2009 року було видано Свідоцтво, яким підтверджено фактичну належність будівлі гуртожитку загальною площею 2 621,44 м.кв., яка розташована за адресою м. Тячів, вул. Заводська, 1.

Вказують на те, що статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Як вбачається із копії Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 міською радою зареєстроване право комунальної власності на будівлю гуртожитку загальною площею 2 621,44 кв.м. за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1, що розташоване саме на спірній земельній ділянці. А тому, ПАТ В«КордонВ» не має права користуватися на праві постійного користування спірною земельною ділянкою, яка знаходиться під будівлею гуртожитку, у тому числі і тою, яка необхідна для її обслуговування.

Представник прокуратури наголошує на тому, що підставою для звернення ОСОБА_1 місцевої прокуратури із позовною заявою до суду є порушення інтересів держави, що полягають у недотриманні забезпечення права на землю держави, раціонального використання та охорони земель.

Представники відповідача проти первісного позову заперечують. Посилаються на те, що ПАТ В«КордонВ» користується спірною земельною ділянкою відповідно до спірного Державного акту у чіткій відповідності з вимогами та приписами норм Земельного кодексу України.

Зазначають, що відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради народних депутатів від 19.12.1995 року № 231 ОСОБА_1 консервному заводу видано Державний акт на право постійного користування серії 0II-3K № 000178 на землю площею 8,05 га для розташування виробничої бази, що знаходиться в м. Тячів, по вул. Заводська, 1. Даний Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

Станом на сьогоднішній день ПАТ В«КордонВ» є правонаступником ОСОБА_1 консервного заводу, а тому правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі оспорюваного Державного акту.

Зазначають, що ОСОБА_1 консервний завод Управління харчової промисловості Закарпатського агропромислового комітету, Статут якого був затверджений 18.04.1986 року та відповідно до положень якого знаходився у віданні Державного агропромислового комітету Українського PCP і був безпосередньо підпорядкований Управлінню харчової промисловості Закарпатського агропромислового комітету. У подальшому, на підставі Наказу Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року Державне підприємство В«ОСОБА_1 консервний заводВ» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство В«ТячівконсервВ» відповідно з чинним на той момент Декретом Кабінету Міністрів України В«Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 51-93 від 17.05.1993 року та Указу Президента України В«Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 66/95 від 19.01.1995 року. Розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Закарпатської області № 686 від 30.08.1996 було зареєстровано статут ВАТ В«ТячівконсервВ» .

Відкрите акціонерне товариство В«КордонВ» , Статут якого було ухвалено рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ В«КордонВ» (протокол № 1 від 04.04.1998 року, затвердженим і зареєстрованим Розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 335 від 19.05.1998 року) стало правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків колишніх Державного підприємства В«ОСОБА_1 консервний заводВ» та Відкритого акціонерного товариства В«ТячівконсервВ» , у тому числі й прав користування земельними ділянками, наданими зазначеним підприємствам відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування і державної влади міста Тячів Закарпатської області.

А тому вважають, що на даний час Публічне акціонерне товариство В«КордонВ» є правонаступником усіх попередньо створених та реорганізованих підприємств на підставі його Статуту.

Стверджують про те, що право постійного користування земельною ділянкою було фактично набуте ОСОБА_1 консервним заводом на підставі ст. 30 Земельного Кодексу України (УРСР) від 18.12.1990 року. Так як, Публічне акціонерне товариство В«КордонВ» є правонаступником усіх вищезазначених підприємств - воно має право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташоване виробництво та яке було набуте ОСОБА_1 консервним заводом, він є правонаступником щодо усіх прав та обов'язків, у тому числі й щодо користування земельною ділянкою.

Посилаючись на норми ст. 92 Земельного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України вказують на те, що ПАТ В«КордонВ» не зобов'язано переоформляти спірну земельну ділянку на праві оренди, оскільки відповідно до зазначених положень законодавства державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. А тому, державне підприємство В«ОСОБА_1 консервний заводВ» не припинив свою діяльність, а був поступово перетворений у ПАТ В«КордонВ» , яке є правонаступником усіх його прав і обов'язків. Право ПАТ В«КордонВ» на користування спірною земельною ділянкою існувало, існує, не припинялося і не оспорювалося.

Що стосується посилання прокурора на користування спірною земельною ділянкою не за цільовим призначенням, наголошують на тому, що спірна земельна ділянка була надана для розміщення виробничої бази і станом на сьогоднішній день використовується за цільовим призначенням. Разом з тим, усно у судових засіданнях представники ПАТ В«КордонВ» підтвердили те, що станом на сьогоднішній день останній не виготовляє та не випускає продукцію харчової промисловості.

Крім того, представник ПАТ В«КордонВ» подав заяву в порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України про застосування наслідків спливу позовної давності, у зв'язку з його пропуском прокурором та позивачем.

Представник прокуратури вказує на те, що ні прокурором, ні позивачем за первісним позовом не пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення права власності територіальної громади в особі ОСОБА_1 міської ради та необхідності і підстав його захисту стало відомо лише в березні 2016 року після проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства спірною земельною ділянкою ПАТ В«КордонВ» .

Зустрічною позовною заявою ПАТ В«КордонВ» просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 7,93 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 консервному заводу. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ОСОБА_1 консервному заводу відповідно до рішення ОСОБА_1 міської ради від 19.12.1995 року № 231 видано Державний акт на право постійного користування серії 0II-3K № 000178 на землю площею 8,05 га для розташування виробничої бази, що знаходиться в м. Тячів, по вул. Заводська, 1.

Зазначає про те, що постійне право користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_1 консервним заводом було фактично набуте на підставі ст. 30 Земельного кодексу України (УРСР 1990 року). Наголошує на тому, що ПАТ В«КордонВ» є правонаступником ОСОБА_1 консервного заводу та ВАТ В«ТячівконсервВ» , а тому має повне право постійного користування спірною земельною ділянкою, на якій розташоване виробництво та яке набуте ОСОБА_1 консервним заводом.

Вказує на те, що ОСОБА_1 консервний завод Управління харчової промисловості Закарпатського агропромислового комітету, Статут якого був затверджений 18.04.1986 року та відповідно до положень якого знаходився у віданні Державного агропромислового комітету Українського PCP і був безпосередньо підпорядкований Управлінню харчової промисловості Закарпатського агропромислового комітету. На підставі Наказу Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року Державне підприємство В«ОСОБА_1 консервний заводВ» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство В«ТячівконсервВ» відповідно з чинним на той момент Декретом Кабінету Міністрів України В«Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 51-93 від 17.05.1993 року та Указу Президента України В«Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 66/95 від 19.01.1995 року. Розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Закарпатської області № 686 від 30.08.1996 було зареєстровано статут ВАТ В«ТячівконсервВ» .

Наголошує, що Відкрите акціонерне товариство В«КордонВ» , Статут якого було ухвалено рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ В«КордонВ» (протокол № 1 від 04.04.1998 року, затвердженим і зареєстрованим Розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 335 від 19.05.1998 року), стало правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків колишніх Державного підприємства В«ОСОБА_1 консервний заводВ» та Відкритого акціонерного товариства В«ТячівконсервВ» , у тому числі й прав користування земельними ділянками, наданими зазначеним підприємства відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування і державної влади міста Тячів Закарпатської області.

Таким чином, на даний час Публічне акціонерне товариство В«КордонВ» є правонаступником усіх попередньо створених та реорганізованих підприємств на підставі його Статуту. А тому, державне підприємство В«ОСОБА_1 консервний заводВ» не припинив свою діяльність, а був поступово перетворений у ПАТ В«КордонВ» , яке є правонаступником усіх його прав і обов'язків.

Посилаючись на приписи 15, 16, 415 Цивільного кодексу України, ст. ст. 30, 92, 93, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року наголошує на тому, що право ПАТ В«КордонВ» на користування спірною земельною ділянкою існувало, існує, не припинялося і раніше не оспорювалося, а тому зобов'язати ПАТ В«КордонВ» вжити заходів щодо належного оформлення правовстановлюючих документів на користування (оренду) спірної земельної ділянки буде порушенням його законних прав та інтересів.

Прокурор та представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечили. Зазначають про те, що на час звернення позивача із зустрічним позовом до суду, нормами Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено надання спірної земельної ділянки на праві постійного користування із земель державної та комунальної форми власності підприємствам із приватною формою власності. Вказані підприємства можуть користуватися земельною ділянкою виключно на умовах оренди. Крім того, на спірній земельній ділянці, на яку ПАТ В«КордонВ» просить визнати за ним право постійного користування, знаходиться нерухоме майно - будівля гуртожитку, яка згідно Свідоцтва про право власності належить на праві комунальної власності ОСОБА_1 міській раді, що у свою чергу також не може бути підставою для визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою за ПАТ В«КордонВ» .

При цьому наголосили, що в травні 2009 року ВАТ В«КордонВ» звернувся до ОСОБА_1 міської ради про надання дозволу на переоформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди в м. Тячів, вул. Заводська, 1 для здійснення виробничої діяльності. Рішенням 20-ої сесії 5-го скликання ОСОБА_1 міської ради № 1569 від 21.05.2009 року ВАТ В«КордонВ» надано дозвіл на розробку проекту відведення щодо переоформлення земельної ділянки на умовах оренди в м. Тячів, по вул. Заводській, 1 для здійснення виробничої діяльності. Однак, дане рішення ПАТ В«КордонВ» не виконало.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін,

суд встановив:

По первісному позову

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Нормами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 26 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» встановлено, що виключно компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Чинним на час прийняття рішення виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради народних депутатів від 19.12.1995 року Земельним кодексом України від 18.12.1990 року (із змінами до нього) ст. 3 передбачалось, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею ОСОБА_5 народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до ст. 9 Земельного Кодексу України (1990 року) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування ОСОБА_5 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території відносилось, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі тощо.

ОСОБА_1 міська рада народних депутатів рішенням № 231 від 19.12.1995 року вирішила закріпити за ОСОБА_1 консервним заводом на праві постійного користування земельну ділянку площею 8,05 га для розміщення виробничої бази, яка знаходиться за адресою м. Тячів, вул. Заводська, 1.

На підставі вказаного рішення 08.05.1996 року ОСОБА_1 міською радою було видано Державний акт на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178 та передано ОСОБА_1 консервному заводу в постійне користування для розміщення виробничої бази (зокрема консервних цехів, цеху дитячого харчування, сокового цеху тощо для заготовки сільгоспсировини, її переробки та реалізації готової продукції) земельну ділянку площею 8,05 га. Вказаний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

15.11.1996 року рішенням № 147 ОСОБА_1 міської ради частину вищевказаної земельної ділянки (площею 0,12 га) закріплено на праві постійного користування за Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТерціяВ» , про що було внесено відповідні зміни до Державного акту.

В подальшому, на підставі Наказу Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року затверджено план приватизації ОСОБА_1 консервного заводу. Рішенням ОСОБА_1 районної державної адміністрації 1996 року згідно з рішенням Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року шляхом перетворення Державного підприємства В«ОСОБА_1 консервний заводВ» у Відкрите акціонерне товариство згідно з Декретом Кабінету Міністрів України В«Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 51-93 від 17.05.1993 року та Указом Президента України В«Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексіВ» № 66/95 від 19.01.1995 року було зареєстровано Тимчасовий Статут Відкритого акціонерного товариства В«ТячівконсервВ» , який став правонаступником ОСОБА_1 консервного заводу.

19.05.1998 року розпорядженням голови ОСОБА_1 РДА № 335 на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 04.04.1998 року зареєстровано Статут Відкритого акціонерного товариства В«КордонВ» (який у подальшому був перейменований у ПАТ В«КордонВ» ), відповідно до якого останній став правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства В«ОСОБА_1 консервний заводВ» та Відкритого акціонерного товариства В«ТячівконсервВ» .

Відповідно до Свідоцтва № 91 від 14.06.2000 року, виданого головою виконкому ОСОБА_1 міської ради підтверджено належність нерухомого майна (у тому числі консервних цехів, цеху мінеральної води, цеху асептики квасу, цеху дитячого харчування, сокового цеху тощо), розміщених за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1 на праві колективної власності ВАТ В«КордонВ» .

Прокурор та позивач, покликаючись на положення ст. ст. 120, 141, 143 Земельного кодексу України, просять суд припинити право користування земельною ділянкою та визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178, виданий 08.05.1996 року ОСОБА_1 консервному заводу, а також повернути спірну земельну ділянку у землі запасу ОСОБА_1 міської ради.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов до висновку про задоволення первісного позову повністю виходячи з наступного.

Відповідно до Конституції України, Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , Земельного кодексу України, Закону України В«Про землеустрійВ» ОСОБА_1 міська рада здійснює державний контроль за використанням і охороною земель, та самоврядний контроль у сфері використання та охорони земель, віднесених до території сільської ради.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження у галузі земельних відносин сільських, селищних, міських рад, саме до відання цих органів належить здійснення контролю за додержанням земельного та екологічного законодавства, використанням та охороною земель. Ці повноваження для відповідних виконавчих органів є делегованими.

З урахуванням вищенаведеного, відповідно до розпорядження ОСОБА_1 міського голови № 01 від 12.01.2016 року та № 16 від 11.03.2016 року створено комісії для вивчення питання щодо користування земельною ділянкою відповідача за первісним позовом в м. Тячів, вул. Заводська, 1. За результатами проведеної перевірки встановлено, що ПАТ В«КордонВ» користується земельною ділянкою в м. Тячів по вул. Заводська, 1 на підставі Державного акту на право постійного користування від 08.05.1996 року серії 0II-3K № 000178. Вказана земельна ділянка використовуються ПАТ В«КордонВ» з порушенням вимог земельного законодавства. Зокрема, в актах від 21.01.2016 року та 17.03.2016 року про дотримання законності користування ПАТ В«КордонВ» земельної ділянки в м. Тячів, вул. Заводська, 1 комісіями встановлено, що на території ПАТ В«КордонВ» фактично здійснюється діяльність іншими суб'єктами господарської діяльності, які орендують землю та нерухоме майно від ПАТ В«КордонВ» , а саме автомийка, пилорама, автосервіс, офісні приміщення, стільникова вежа та міні завод по виготовленню карнізів.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, яке набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 року положення пункту 6 розділу Х Перехідних положень щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди визнано таким, що є неконституційним.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство В«КордонВ» продовжує користуватись на праві постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування від 08.05.1996 року серії 0II-3K № 000178, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

Згідно Статуту ОСОБА_1 консервного заводу Управління харчової промисловості Закарпатського агропромислового комітету, затвердженого 18.04.1986 року, визначено, що предметом діяльності ОСОБА_1 консервного заводу є заготовка сільгоспсировини, її переробка та реалізація готової продукції, що свідчить про те, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_1 консервному заводу для розміщення виробничої бази для заготовки сільгоспсировини, переробки її та реалізації готової продукції харчової промисловості.

Матеріалами справи встановлено, що згідно Наказу Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України № 3/768 від 06.05.1996 року Державне підприємство В«ОСОБА_1 консервний заводВ» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство В«ТячівконсервВ» , яке згодом було перейменоване у ВАТ В«КордонВ» , а пізніше у ПАТ В«КордонВ» . Відповідні посилання щодо предмету діяльності та цілей товариства містяться і в наступних змінах до установчих документів відповідача за первісним позовом.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Матеріали справи містять відповідні документальні докази у підтвердження того, що ПАТ В«КордонВ» станом на сьогоднішній день не використовує надану ОСОБА_1 консервному заводу земельну ділянку для розміщення виробничої бази згідно Державного акту за її цільовим призначенням. Позивачем - ОСОБА_1 міською радою окрім актів перевірки дотримання законності користування спірною землею ПАТ В«КордонВ» , надано також суду копії договорів оренди, укладених між ПАТ В«КордонВ» та ПП ОСОБА_5, ПАТ В«КордонВ» та ПП ОСОБА_6 щодо використання приміщень виробничої бази (приміщення консервного цеху та асфальтоване тверде покриття), які знаходяться на спірній земельній ділянці не за цільовим призначенням, а саме для підприємницької діяльності. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що спірну земельну ділянку було надано ОСОБА_1 консервному заводу для розміщення саме виробничої бази, у тому числі консервних цехів, цеху дитячого харчування, сокового цеху тощо для заготовки сільгоспсировини, її переробки та реалізації готової продукції харчової промисловості.

Відповідачем за первісним позовом суду не подано належних та допустимих документальних доказів використання ним спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме використання виробничої бази, яка знаходиться на вказаній спірній земельній ділянці для заготовки сільгоспсировини, переробки її та реалізації готової продукції. Разом з тим, в ході судового розгляду справи уповноваженими представниками ПАТ В«КордонВ» повідомлено суд про те, що станом на сьогоднішній день ПАТ В«КордонВ» не здійснює заготовку сільгоспсировини, її переробку та реалізацію готової продукції харчової промисловості.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановлено обов'язок землекористувачів забезпечити використання землі за цільовим призначенням. Пунктом В«ґВ» ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно п. "а" ст. 143 Земельного кодексу України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Окрім того, відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 95 від 05.02.2009 року, за територіальною громадою міста Тячів і села Тячівка в особі ОСОБА_1 міської ради оформлено право комунальної власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, розташованого по вул. Заводській, 1 в м. Тячів. На підставі вказаного рішення 25.02.2009 року ОСОБА_1 міській раді було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Пунктом В«еВ» ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У відповідності до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі N 6-2цс15, на відміну від норми ст. 30 Земельного кодексу Української РСР (1991 року), яка в імперативній формі передбачала автоматичний перехід права власності на земельну ділянку у разі переходу права власності на будівлю і споруду, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України визначає, що при переході права власності на будівлю і споруду, розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Положеннями статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, зміненій Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 року N 1702-VI) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині визнання припиненим права постійного користування ПАТ В«КордонВ» земельною ділянкою площею 7,93 га, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1.

Щодо визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178 від 08.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 міською радою народних депутатів ОСОБА_1 консервному заводу в частині права постійного користування земельною ділянкою площею 7,93 га, суд констатує наступне.

Відповідно до п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, ОСОБА_5 Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідно органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку. Аналогічні приписи містяться і в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у господарських спорах, що виникають із земельних відносин.

Положеннями ст. 23 Земельного кодексу України, чинного на час видачі Державного акту на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178 від 08.05.1996 року передбачалось, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_5 народних депутатів.

Державний акт на право постійного користування на землю за правовою природою є лише документом щодо набуття відповідного права за рішенням компетентного органу і залежний від правомірних або неправомірних дій цієї особи, які можуть бути припинені в передбаченому законом порядку.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та факт порушення відповідачем норм земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для користування відповідачем за первісним позовом спірною земельною ділянкою та, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178 виданого ОСОБА_1 міською радою 08.05.1996 року ОСОБА_1 консервному заводу, в частині права постійного користування земельною ділянкою площею 7,93 га.

В зв'язку з припиненням права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії 0II-3K № 000178 від 08.05.1996 року, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 акціонерного товариства В«КордонВ» повернути в землі запасу ОСОБА_1 міської ради земельну ділянку площею 7,93 га, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1.

Доводи відповідача за первісним позовом наведені у відзиві на позов та додаткових поясненнях вказаних висновків суду не спростовують. Стосовно посилання відповідача за первісним позовом на відсутність у ПАТ В«КордонВ» обов'язку в частині переоформлення Державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою судом до уваги не приймається, оскільки підставами заявленого позову є вимога про припинення права користування земельною ділянкою на підставі ст. 120, п.п. В«гВ» та В«еВ» ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України. Крім того, відповідачем за первісним позовом суду не подано належних та допустимих доказів щодо використання ним спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Щодо поданої заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності суд констатує наступне.

Приписами ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України встановлюється у три роки.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Вимога представника відповідача за первісним позовом про застосування до позовних вимог за первісним позовом позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки прокурор звернувся до суду з вимогою про захист цивільного права у строк загальної позовної давності передбаченою ст. 257 Цивільного кодексу України, яка починає свій перебіг з моменту отримання прокурором результатів перевірки дотримання вимог земельного законодавства спірної земельної ділянки ПАТ В«КордонВ» (акти про дотримання законності користування ПАТ В«КордонВ» земельною ділянкою в м. Тячів по вул. Заводській, 1 від 21.01.2016 року та 17.03.2016 року). В свою чергу, і позивач за первісним позовом довідався про порушення свого права лише за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства спірної земельної ділянки ПАТ В«КордонВ» , тобто у 2016 році.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 756 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

По зустрічному позову

Предметом зустрічного позову є вимога позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою за Державним актом на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0II-3K № 000178 від 08.05.1996 року виданого ОСОБА_1 консервному заводу.

Обґрунтовуючи підстави зустрічного позову, позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що згідно норм ст. 92 Земельного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) та пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ПАТ В«КордонВ» не зобов'язано переоформляти спірну земельну ділянку на праві оренди, оскільки відповідно до зазначених положень законодавства державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян та юридичних осіб. Враховуючи те, що державне підприємство В«ОСОБА_1 консервний заводВ» не припинив свою діяльність, а був поступово перетворений у ПАТ В«КордонВ» , останній являється правонаступником усіх його прав і обов'язків. Право ПАТ В«КордонВ» на користування спірною земельною ділянкою існувало, існує, не припинялося і раніше не оспорювалося, а тому зобов'язати ПАТ В«КордонВ» вжити заходів щодо належного оформлення правовстановлюючих документів на користування (оренду) спірної земельної ділянки буде порушенням його законних прав та інтересів.

Дослідивши аргументи зустрічного позову, доводи позивача та відповідача за зустрічним позовом, а також прокурора, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю з огляду на наступне.

Нормами статті 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають :

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності ;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Правовий аналіз законодавчих приписів свідчить про те, що станом на день звернення з зустрічним позовом до суду, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як встановлено матеріалами справи, ПАТ В«КордонВ» став правонаступником ОСОБА_1 консервного заводу та ВАТ В«ТячівконсервВ» шляхом перетворення Державного підприємства у товариство з організаційно-правовою формою: приватна власність.

Крім того, рішенням ОСОБА_1 міської ради № 1569 від 21.05.2009 року ВАТ В«КордонВ» надано дозвіл на розробку проекту відведення щодо переоформлення земельної ділянки на умовах оренди в м. Тячів, вул. Заводська, 1 для здійснення виробничої діяльності. Дане рішення станом на сьогодні дійсне, ніким не скасоване, у судовому порядку недійсним не визнано. Однак, ПАТ В«КордонВ» дане рішення не виконало, проект відведення спірної земельної ділянки на умовах оренди на затвердження ОСОБА_1 міській раді не подало, договір оренди не уклало.

ПАТ В«КордонВ» просить визнати за ним право постійного користування землею площею 7,93 га на підставі Державного акту, однак як вбачається із матеріалів справи на спірній земельній ділянці знаходиться також нерухоме майно - будівля гуртожитку, яка на праві комунальної власності належить ОСОБА_1 міській раді.

Приписами ст. 120 Земельного кодексу України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", визначено припинення права власності, права користування земельною ділянкою на якій розміщені об'єкти нерухомості, у разі набуття іншою особою права власності на такі об'єкти нерухомості. Враховуючи вищенаведене, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, оскільки у позивача за зустрічним позовом відсутнє право набуття прав на спірну земельну на умовах постійного користування.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Припинити право ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон" (м. Тячів, вул. Заводська, 1, код 00381628) постійного користування земельною ділянкою площею 7,93 га по вул. Заводська, 1 в м. Тячів та визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею площею 7,93 га серії 0ІІ-ЗК № 000178 від 08.05.1996 року виданого ОСОБА_1 консервному заводу, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Кордон" (м. Тячів, вул. Заводська, 1, код 00381628) повернути земельну ділянку по вул. Заводська, 1 в м. Тячів в землі запасу ОСОБА_1 міської ради.

4. Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кордон", м. Тячів, вул. Заводська, 1 (код 00381628) на користь прокуратури Закарпатської області, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А (код ЄДРПОУ 05266576) суму 2 756 (Дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача.

7. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.11.2016 року

Суддя Пригара Л.І.