Постанова

від 02.11.2016 по справі 908/2043/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.11.2016 справа № 908/2043/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:Не з'явився від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, с. Таврійське, Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 22.08.2016 року по справі№ 908/2043/16 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Модус Драйв», м. Київ до відповідачаКомунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, с. Таврійське, Запорізька область простягнення 223' 208,25 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Модус Драйв», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, с. Таврійське, Запорізька область (далі - «Відповідач») суми основного боргу в розмірі 204' 150,00 грн., суми штрафу в розмірі 1020,75 та суми недоотриманого прибутку в розмірі 18' 037,50 грн..

Водночас, Комунальним підприємством «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, до суду першої інстанції було надане клопотання про відстрочення виплати заборгованості строком на чотири місяці та розстрочення виплати заборгованості на три місяці.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2015 року у справі № 908/2043/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Модус Драйв» задоволено частково. Клопотання відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду - залишено без задоволення.

Стягнуто з Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, с. Таврійське, Запорізька область (ЄДРПОУ 33256368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Модус Драйв», м. Київ (ЄДРПОУ 34685905) суму основного боргу у розмірі 204' 150,00 грн. та суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 3' 062,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2015 року у справі № 908/2043/16 та задовольнити клопотання Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду. В іншій частині рішення залишити без змін.

В якості підстав для зміни оскаржуваного рішення скаржник зауважує, що судом першої інстанції не враховано тяжкого фінансового стану підприємства та безпідставно залишено клопотання відповідача без задоволення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, поважність причин невки суду не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача та відповідача.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесене законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 13.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Модус Драйв» (далі - «Продавець») та Комунальним підприємством «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради (далі - «Покупець») було укладено договір поставки № 130113 (далі - «Договір»), відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору товар, найменування, якісні характеристики, одиниця виміру, ціна та сума (вартість товару, товарної партії) вказані в специфікаціях/додатках, які є невід'ємною частиною цього договору і містять, крім вищезазначених даних про товар, всі інші необхідні для вчинення комерційної угоди відомості, а саме: умови поставки, умови оплати, а також інші дані

Згідно з п.2.2 Договору, Загальна вартість договору визначається шляхом арифметичних операцій з ціною і кількістю товару.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 покупець сплачує товар, що поставляється продавцем на умовах цього договору, згідно з виставлених продавцем рахунків, шляхом безготівкового платежу прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця. Підставою для розрахунків між сторонами служать оформлені належним чином накладні, в яких зазначено найменування товару, якісні характеристики, одиниця виміру, кількість, ціна і сума (вартість товару, товарної партії), спосіб поставки (автотранспортом).

Відповідно до п. 9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року, за винятком випадку, якщо до закінчення строку дії договору не проведено остаточних взаєморозрахунків сторін.

21.12.2015 року між сторонами до договору укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що дія договору № 130113 від 13.01.2013 року продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі.

Сторонами підписано специфікацію від 25.02.2016 року, в якій визначено обов'язок позивача поставити, а відповідача прийняти та оплатити товар (паливо котельне коксохімічне сумішеве, альтернативне ТУ У 20.1-00190443-042:2015) у кількості 31,220 тон на загальну суму 234150,00 грн. з ПДВ 20%. Строк поставки - лютий 2016 р., умови поставки: EXW, згідно з Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.

На виконання умов зазначеного вище договору, згідно з видатковою накладною № РН-0000013 від 25.02.2016 року, товар (паливо котельне коксохімічне сумішеве, альтернативне ТУ У 20.1-00190443-042:2015) у кількості 31,220 тон на загальну суму 234' 150,00 грн. з ПДВ 20% переданий позивачем представнику відповідача.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, у загальній сумі 30' 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 204' 150,00 грн. Відповідна заборгованість за договором у розмірі 204' 150,00 грн. відповідачем визнана у повному обсязі .

У той же час, до стягнення позивачем було нараховано суму штрафу в розмірі 1020,75 грн. та суму недоотриманого прибутку в розмірі 18' 037,50 грн., в задоволені яких судом першої інстанції було відмовлено з посиланням на помилкове ототожнення позивачем розміру збитків із сумою основного боргу, оскільки штраф, у розумінні приписів цивільного законодавства має обчислюватись від суми невиконаного зобов'язання, а не від суми завданих збитків. Крім того, позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача і неможливістю отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Модус Драйв» прибутку.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлені позивачем до стягнення сума штрафу та сума недоотриманого прибутку задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Крім того, Донецький апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як випливає з п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при зверненні до суду клопотанням про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду зазначено конкретні обставини, які ускладнюють та роблять неможливим його виконання.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилався на збиткову діяльність підприємства та недостатність коштів на рахунках.

На підтвердження скрутного фінансового становища підприємства відповідачем до матеріалів справи було надано бухгалтерська довідка про фактичні та планові надходження на поточний рахунок грошових коштів за надані послуги в 2016 році та довідка про численність працівників Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради.

За приписами постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, суд, виходячи з інтересів обох сторін та враховуючи матеріали справи, - клопотання Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду залишив без задоволення.

При таких обставинах, відмовляючи у задоволені клопотання відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду, висновок суду постановлено з урахуванням інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступені виконання рішення та у сукупності з усіма наданими доказами.

Як зазначалося вище, надання відстрочки виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду, щодо відсутності підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування спірного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, с. Таврійське, Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2015 року у справі № 908/2043/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС.