Постанова

від 12.10.2016 по справі 911/3633/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа№ 911/3633/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

За участі представників:

від прокуратури: Івашин О.Є - посв. № 031867 від 02.02.2015

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Максимова Ю.І. - представник

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія» на рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2016 у справі № 911/3633/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ярема В.А., судді: Горбасенко П.В., Чонгова С.І.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради

до 1. Обслуговуючого кооперативу «Нова ініціатива»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Взаємодопомога-1»

про визнання державних актів недійсними, витребування земельних ділянок та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.05.2016 у справі № 911/3633/14 позовні вимоги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ №299971, кадастровий номер 3221810100:01:260:0102, виданий Обслуговуючому кооперативу «Нова ініціатива».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ №299970, кадастровий номер 3221810100:01:249:0113, виданий Обслуговуючому кооперативу «Нова ініціатива».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ №407583, кадастровий номер 3221810100:01:260:0102, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ №407582, кадастровий номер 3221810100:01:249:0113, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Взаємодопомога-1».

Визнано за територіальною громадою міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:260:0102 площею 1,6149 га та з кадастровим номером 3221810100:01:249:0113 площею 0,7747 га. по вул. Набережній.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія» на користь Вишгородської міської ради земельну ділянку площею 1,6149 га, кадастровий номер 3221810100:01:260:0102, вартістю 2 499 542,20 грн;

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Взаємодопомога-1» на користь Вишгородської міської ради земельну ділянку площею 0,7747, кадастровий номер 221810100:01:249:0113, вартістю 1 199 080,70 грн.;

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ «Українська кредитна компанія» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2016 у справі № 911/3633/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим - підлягає скасуванню.

Представник прокуратури 08.08.2016 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача-1, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

16.09.2016 від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016 у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відрядженні, а також у зв'язку із звільненням у відставку судді Лобаня О.І., для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В., розгляд справи призначено на 12.10.2016

У судове засідання 12.10.2016 представники позивача, відповідача-2 та відповідача-3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представників прокуратури та відповідача-1, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників позивача, відповідача-2 та відповідача-3.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-1, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі №2а-4961/10/1070 визнано за Обслуговуючим кооперативом «Нова ініціатива» право власності на земельні ділянки для житлового будівництва, що розташовані по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області; зобов'язано Вишгородського міського голову підписати ОК «Нова ініціатива» державний акт на земельні ділянки для житлового будівництва, що розташовані по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області; зобов'язано Управління Держкомзему у Вишгородському районі вчинити дії, спрямовані на оформлення ОК «Нова ініціатива» державного акту на земельні ділянки для житлового будівництва, що розташовані по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області.

17.12.2010 Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі №2а-4961/10/1070, Обслуговуючому кооперативу «Нова ініціатива» видано:

- державний акт серії ЯЛ №299970 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:249:0113 площею 0,7747 га, що розташована по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області;

- державний акт серії ЯЛ №299971 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:260:0102 площею 1,6149 га, що розташована по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області. Копії відповідних актів наявні в матеріалах справи.

В подальшому, 09.11.2011 означені земельні ділянки відповідно до рішень загальних зборів учасників ТОВ «Українська кредитна компанія» та ТОВ «Взаємодопомога-1», оформлених протоколами №2 та №3 від 19.11.2011 відповідно, відповідачем 1 передано до статутних капіталів ТОВ «Українська кредитна компанія» та ТОВ «Взаємодопомога-1».

21.12.2011 Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Українська кредитна компанія» №2 від 09.11.2011, відповідачу-2 видано державний акт серії ЯМ №407583 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:260:0102 площею 1,6149 га, що розташована по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області.

До того ж, 21.12.2011 Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Взаємодопомога-1» №3 від 09.11.2011, відповідачу 3 видано державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №407582 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:249:0113 площею 0,7747 га, що розташована по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі №2а-4961/10/1070, постановлено нове рішення, яким:

- визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради щодо не розгляду питання передачі у власність ОК «Нова ініціатива» земельних ділянок для житлового будівництва, що розташовані по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області;

- справу в частині визнання за ОК «Нова ініціатива» права власності на земельні ділянки для житлового будівництва, що розташовані по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області закрито;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/61068/14 (№2а-4961/10/1070) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 залишено без змін.

З огляду вищенаведеного, посилаючись на скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі №2а-4961/10/1070, на підставі якої відповідачу-1 було видано державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, і як наслідок відсутність правових підстав для набуття відповідачами 1, 2, 3 права власності на спірні земельні ділянки та видачі відповідних актів на право власності на зазначені земельні ділянки, заступник прокурора Київської області просить суд, зокрема, визнати недійсними акти про право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №№ 299971 та 299970, серії ЯМ №№ 407583 та 407582.

Водночас, звернення до суду із зазначеним позовом заступник прокурора Київської області обґрунтовує порушенням інтересів територіальної громади в особі Вишгородської міської ради, як органу уповноваженого на розпорядження належними на праві власності територіальній громаді землями, оскільки відповідачі набули право власності на спірні земельні ділянки з порушенням вимог законодавства, без прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Поряд з тим, Вишгородська міська рада заявлені заступником прокурора Київської області позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

За змістом статей 116, 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату видачі спірних актів) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У відповідності до п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011 державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/61068/14 (№2а-4961/10/1070), скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі №2а-4961/10/1070, на підставі якої відповідач 1 набув право власності на спірні земельні ділянки, а також підписано та видано акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №№ 299971 та 299970.

При прийнятті 04.10.2011 постанови у справі №2а-4961/10/1070 Київським апеляційним адміністративним судом встановлено, що вимога ОК «Нова ініціатива» про визнання за ним права власності на спірні у даній справі земельні ділянки є вимогою про право, а отже не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, у той час як вимоги про зобов'язання міського голову підписати, а орган земельних ресурсів оформити акт на право власності на земельні ділянки не підлягають задоволенню, оскільки суди не вправі втручатись в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними визначених законодавством функцій, повноважень, або підміняти їх.

Поряд з тим, доказів прийняття Вишгородською міською радою рішення про передачу у власність ОК «Нова ініціатива» земельних ділянок, розташованих по вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області суду не надано, що свідчить про відсутність правових підстав для набуття відповідачем 1 права власності на спірні земельні ділянки та видачі відповідних актів на право власності на зазначені земельні ділянки.

З огляду вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем-1 за рахунок земельних ділянок, набутих у власність без достатньої правової підстави, збільшено статутний капітал відповідачів 2 та 3, внаслідок чого останнім було видано акти на право власності на земельні ділянки, суд дійшов висновку, що акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №№ 299971 та 299970, серії ЯМ №№ 407583 та 407582 суперечать нормам чинного законодавства та порушують інтереси територіальної громади міста Вишгород.

Водночас, 09.09.2014 відповідачем-1 подано заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Приписами статей 256, 257, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13.)

Як було встановлено вище, факт порушення права позивача є доведеним, а тому колегія суддів вважає за необхідне дослідити чи пропущено прокурором строк позовної давності.

За змістом статей 116, 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату видачі спірних актів) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, розпорядження землями комунальної власності є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, або ж підміняти їх. Вирішення даних питань відноситься до виключної компетенції відповідних суб'єктів владних повноважень і не може вирішуватись судом.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року по справі № 2а4961/10/1070 не була оскаржена Вишгородською міською радою в апеляційному порядку у встановлений строк. Апеляційна скарга на вищевказане рішення суду була подана Заступником прокурора Київської області в інтересах Вишгородської міської ради лише 17.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані в рамках цієї справи державний акт на право власності на земельні ділянки ЯЛ №299971, кадастровий номер 3221810100:01:260:0102, та державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ №299970, кадастровий номер 3221810100:01:249:0113, зареєстровані у встановленому законодавством порядку 17 грудня 2010 року, а відтак право власності на земельні ділянки у відповідача-1 виникло 17 грудня 2010 року.

Вищевказані державні акти про право власності на земельні ділянки підписані Вишгородським міським головою, а відтак позивач - Вишгородська міська рада, знала про факт виникнення права власності на земельні ділянки у відповідача-1 та про реєстрацію оскаржуваних державних актів про право власності на земельні ділянки без рішення відповідної ради, починаючи з 17 грудня 2010 року.

У свою чергу, посилання на те, що прокурором та позивачем в обґрунтування відповідного позову, поданого на захист порушеного права власності територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, покладено обставини щодо незаконності визнання за відповідачем-1 права власності на спірні земельні ділянки та видачі відповідних державних актів на право власності на земельні ділянки, що були встановленні постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 у справі №2а- 4961/10/1070 не обґрунтовані, оскільки підставою для визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки заявлено факт відсутності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність відповідачу-1 в межах його виключної компетенції відповідно до чинного законодавства, про що було відомо позивачу ще 17.12.2010.

Перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок. Строк позовної давності, як вже зазначалось, починається обчислюватися з моменту, коли про факт порушення права довідався саме позивач по справі, а не прокурор.

Оскільки Вишгородська міська рада дізналася про виникнення права власності на земельні ділянки у відповідача-1 з 17 грудня 2010 року, то перебіг строку позовної давності починається з 18 грудня 2010 року і закінчується 18 грудня 2013 року.

Проте Заступник прокурора Київської області звернувся з позовом до господарського суду в інтересах Вишгородської міської ради лише 31.07.2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності, без обґрунтування поважності причин такого пропуску.

Таким чином, доводи прокуратури та висновки господарського суду про те, що строк позовної давності у даній справі повинен обчислюватись з 06.10.2014 року не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, у зв'язку з поданням відповідачем заяви про застосування строку позовної давності та пропуском позивачем позовної давності без поважних причин, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову як в частині визнання недійсними актів від 17.12.2010 так і визнання недійсних актів вчинених на підставі актів від 17.12.2010.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2016 року у справі № 911/3633/14 підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія» - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2016 року у справі № 911/3633/14 - скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повному обсязі.

4. Матеріали справи № 911/3633/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко