Постанова

від 02.11.2016 по справі 913/731/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.11.2016 справа № 913/731/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від прокуратури: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю Не з'явився від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2: ОСОБА_5 - за довіреністю ОСОБА_6 - за довіреністю Не з'явився Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТОМІЛ", м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського судуЛуганської області від 20.09.2016 року по справі№ 913/731/16 (головуючий суддя: Якушенко Р. Є., судді: Ворожцов А. Г., Секірський А. В.) за позовом Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область до відповідача за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПриватного підприємства "СТОМІЛ", м. Сєвєродонецьк, Луганська область 1. Державного навчального закладу «Сєверодонецьке вище професійне училище», м. Сєвєродонецьк, Луганська область; 2. Міністерства освіти і науки України, м. Київ провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення

В С Т А Н О В И В:

Керівник Сєверодонецької місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область (далі - «Позивач») з позовом до Приватного підприємства "СТОМІЛ", м. Сєвєродонецьк, Луганська область (далі - «Відповідач») за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного навчального закладу «Сєверодонецьке вище професійне училище» (далі - «Училище») та Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі - «Міністерство») про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі № 913/731/16 позов задоволений у повному обсязі.

Визнано недійсним договір оренди № 11/100113/09 від 01.05.2000 року, договір № 9 від 31.10.2011 року, яким його викладено в новій редакції та присвоєно новий номер - 003784/09, договори про внесення змін № 1 від 01.02.2012 року, № 2 від 24.06.2015 року, укладені між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та Приватним підприємством В«СТОМІЛВ» , припинено зобов'язання за ним на майбутнє.

Зобов'язано Приватне підприємство В«СТОМІЛВ» (ЄДРПОУ 24179239) повернути Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Луганській області (ЄДРПОУ 13398493) приміщення будівлі загальною площею 187,22 кв.м., вартістю 337' 406,00 грн., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд.17.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, (ЄДРПОУ 13398493) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921), витрати зі сплати судового збору в сумі 3' 219,54 грн..

Стягнуто з Приватного підприємства В«СТОМІЛВ» (ЄДРПОУ 24179239) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921) витрати зі сплати судового збору в сумі 3' 219,55 грн..

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі № 913/731/16 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі.

Зокрема, відповідач зазначає, що Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури не мав права звертатися до суду з відповідним позовом, оскільки в позовній заяві прокурором не доведено, в чому саме, з боку відповідача, полягає порушення інтересів держави та створення умов, що унеможливлюють реалізацію права громадян на здобуття загальної освіти.

Крім того, апелянт вважає, що, при укладенні оспорюваного договору оренди, сторонами дотримано всі загальні та спеціальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у розумінні як ст. 203 Цивільного кодексу України так і Закону України «Про освіту» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

28.10.2016 року до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Сєвєродонецької місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу № 8275вих-16 від 25.10.2016 року.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені в зазначеному вище відзиві, просив рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі № 913/731/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, звернулись до судової колегії з проханням про скасування спірного рішення суду першої інстанції та припинення провадження по справі.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не я'явились, поважність причин неявки суду не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача, третьої особи 1 та третьої особи 2.

ОСОБА_7 до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

ОСОБА_7 до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ОСОБА_7 до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з порушенням норм діючого законодавства, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 01.05.2000 року між Училищем, як орендодавцем та Відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди державного майна № 11/100113/09 (далі - «Договір»).

ОСОБА_7 до п. 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення в будівлі учбового корпусу № 1 інвентарний № 01010001 загальною площею 125 кв.м., розташоване за адресою: проспект Радянський, буд.17, яке знаходиться на балансі Училища. Вартість приміщення відповідно з експертною оцінкою складає 22' 493,75 грн. станом на 01.04.2000 року.

Згідно п. 2.1 договору вказане приміщення орендодавець передав під стоматологічні послуги.

Строк дії договору визначений в п.11.1 з 01.05.2000 року до 01.05.2015 року.

ОСОБА_7 було передано Училищем 01.05.2000 року за актом приймання-передачі майна до Договору.

Договором № 9 від 31.10.2011 року, укладеним між Сторонами, внесено зміни до договору оренди державного майна № 11/100113/09 від 01.05.2000 року та викладено текст зазначеного договору в новій редакції. При цьому орендодавцем згаданого майна Училища був визначений Позивач. Договору присвоєно новий № 003784/09.

ОСОБА_7 до пункту 1.1 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 313,6 кв.м., в тому числі: приміщення загальною площею 84,73 кв.м на першому поверсі, приміщення загальною площею 160,99 кв.м та приміщення загальною площею 67,88 кв.м цокольного поверху двоповерхової будівлі учбового корпусу №1 інвентарний № 10310001 (далі - майно), розміщені за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 17 (відображене в звіті оцінки), що обліковується на балансі Державного навчального закладу «Ѻвєродонецьке вище професійне училищеВ» (далі - «Балансоутримувач»), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку 31.05.2011 і становить за незалежною оцінкою 280' 748,00 грн.

Вказане в пункті 1.1 договору майно, згідно з пунктом 2.1 договору, орендодавець, позивач у справі, передає орендареві, відповідачу у справі, під розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики.

У пункті 2.2 договору сторони визначили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

Строк дії договору встановлений у пункті 10.1 договору - з 01.05.2000 року по 01.05.2015 року.

За відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення терміну його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, що були передбачені цим договором (пункт 10.7 договору).

31.10.2011 року сторони підписали акт прийому - передачі нерухомого майна, яке перебуває на балансі Училища.

Договором № 1 від 01.02.2012 до договору № 003784/09 від 31.10.2011 сторони виклали в новій редакції пункти 1.1, 3.1, 3.2 договору та виключили пункт 9.5, пункт 9.6 вирішили вважати пунктом 9.6.

Так, пункт 1.1 договору визначили в наступній редакції:

В«Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 187,22 кв.м., в тому числі: приміщення загальною площею 71,68 кв.м на першому поверсі, приміщення загальною площею 65,64 кв.м на другому поверсі та приміщення загальною площею 49,9 кв.м цокольного поверху двоповерхової будівлі учбового корпусу №1 інвентарний № 10310001 (далі - «Майно»), розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 17 (відображене в звіті оцінки), що обліковується на балансі Державного навчального закладу «Ѻвєродонецьке вище професійне училищеВ» (далі - «Балансоутримувач»), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку 31.05.2011 і становить за незалежною оцінкою 167' 602,00 грн.В» .

Наказом РВ ФДМ України по Луганській області № 175 від 04.06.2015 року продовжено термін дії договору оренди державного майна від 31.10.2011 року № 003784/09 до 29.04.2018 року.

24.06.2015 року Сторони уклали договір № 2 про внесення змін до договору оренди від 31.10.2011 року № 003784/09, яким внесли зміни до пункту 1.1 стосовно вартості майна, що передано в оренду, згідно зі звітом про оцінку - вартість орендованого майна станом на 31.03.2015 складає 337' 406,00 грн.

Також внесли зміни до пунктів 3.1 та 3.2 стосовно розміру орендної плати та порядку її оплати та пункту 10.1, яким встановили строк дії договору з 01.05.2015 року по 29.04.2018 року.

ОСОБА_7 до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ОСОБА_7 до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

ОСОБА_7 до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на порушення під час укладання спірного договору вимог ч. 5 ст. 63 Закону України від 26.05.1991 року № 1060-XII "Про освіту" та абз 5 п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

ОСОБА_7 до згаданої норми об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням(ч. 5 ст. 63 Закону «Про освіту»). Не можуть бути об'єктом оренда об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (абз 5 п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»)

Разом з тим, відповідно до приписів абз. 20 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Пунктом 4 ч. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" передбачено, що додатковими джерелами фінансування є доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання .

Постановою Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 року затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності.

Зокрема, пп. 2 п. 8 вказаної Постанови передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі .

Відтак, системний аналіз норм зазначених Законів дає підстави для ствердження про можливість передачі в оренду окремих індивідуально визначених приміщень освітніх установ якщо такі приміщення тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Прокурор належними та допустимими доказами не довів, що спірне приміщення за оспорюваним договором під час його передачі в оренду використовувалось у навчально-виховній чи у навчально-виробничій науковій діяльності; розміщення стоматології у вказаному приміщені на момент вчинення спірного правочину погіршувало соціально-побутові умови осіб, які навчаються у навчальному закладі.

Місцевий господарський суд, цих обставин під час ухвалення спірного рішення не врахував, дійшовши хибного висновку, що передача об'єкту оренди і, відповідно, оспорюваний договір суперечить нормам чинного законодавства.

Твердження місцевого господарського суду про те, що Верховний Суд України у Постанові від 27.05.2015 у справі № 925/1800/13 ніби то зазначив, що «(…)метою оренди приміщення в навчальному закладі є його використання за призначенням, пов'язаним з навчально - виховним процесом(…)» є безпідставним. До такого висновку у цій справі ВСУ не дійшов. Взагалі то однозначна правова позиція ВСУ щодо можливості чи не можливості здавання в оренду приміщень закладів освіти на теперішній час відсутня.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність підстав для здійснення представництва Керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури інтересів держави судом до уваги не приймаються, оскільки - спростовується системним аналізом норм діючого законодавства.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про безпідставність позовних вимог прокурора, оскільки спірний договір повністю відповідає вимогам цивільного законодавства. Відтак рішення місцевого господарського суду - скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні усіх обставин справи та в порушення норм діючого матеріального права

ОСОБА_7 до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТОМІЛ", м. Сєвєродонецьк, Луганська область - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі № 913/731/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область - відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область (ЭДРПОУ 13398493) 7' 083,00 грн. на користь Приватного підприємства "СТОМІЛ", м. Сєвєродонецьк, Луганська область ЄДРПОУ 241792309) на відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Луганської області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст.18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Головуючий суддя: В.М. Татенко

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано 8 примірників:

1 - прокуратурі;

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - третій особі 1;

1 - третій особі 2;

1 - до справи;

1 - ГСЛО;

1 - ДАГС.