Ухвала

від 27.10.2016 по справі 760/6219/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.07.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.07.2016 року.

Вказує на те, що грошові кошти, які перебувають на арештованому банківському рахунку не мають жодного відношення до відкритого кримінального провадження, а встановлення будь-яких обмежень в користуванні ними порушує конституційні права на отримання заробітної плати. Арештоване майно не відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

Крім того, враховуючи те, що розгляд клопотання детектива проводився без повідомлення власника майна, копія оскаржуваної ухвали отримана власником майна лише 30.08.2016 року, то строк на оскарження ухвали слідчого судді відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України апелянтом не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 19.07.2016 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Другим підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04.06.2015 р. за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України відносно службових осіб ПАТ «Одеський припортовий завод».

14.07.2016 року ОСОБА_8 у відповідності до ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

18.07.2016 року детектив Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, посилаючись на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому арешт майна, яке належить підозрюваному, необхідний для забезпечення в майбутньому виконання вироку суду в частині конфіскації майна та для забезпечення цивільного позову.

19.07.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання детектива про накладення арешту задоволено.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання детектива про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні детектива правові підстави для арешту майна, враховано достатність доказів, що вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наявність даних про належність майна саме підозрюваному, розумність та співрозмірність обмеження права власності останнього, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання детектива про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року, якоюзадоволено клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3178/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1