Ухвала

від 25.10.2016 по справі 911/1513/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16. тел. 235-95-51 У Х В А Л А

"25" жовтня 2016 р. Справа № 911/1513/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка доТовариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз і К», м. Вишневе треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2 простягнення 8475692,92 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_3 - дов. від 03.08.2016 № 1818/16 відповідача:ОСОБА_4 - дов. від 24.10.2016 третіх осіб:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином встановив:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1513/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз і К» (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - третя особа 1), ОСОБА_2 (далі - третя особа 2) про стягнення 8475692,92 грн., з яких 243970,50 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 6348102,90 грн. тіло кредиту, 20981,48 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 545937,29 грн. заборгованість по відсоткам, 1398,13 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 36379,29 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, 59388 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 1545273,44 грн. пеня за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.03.2013 № КЛ-4490/1-978 щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та надання документів, що підтверджують страхування заставного майна.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів від 09.08.2016, в додатках до якого позивачем додано заяву про уточнення ціни позову від 29.07.2016 № 1778/16, якою позивач керуючись ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум тіла кредиту, заборгованості по відсоткам, пені за несвоєчасне погашення процентів, та просить суд стягнути з відповідача 7917291,26 грн., з яких 243970,50 Євро, що по курсу НБУ станом на 03.06.2016 становить 6837831,95 грн. тіло кредиту, 24803,69 Євро, що по курсу НБУ станом на 03.06.2016 становить 695180,21 грн. заборгованість по відсоткам, 74297,27 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів і заявив додаткову вимогу про стягнення з відповідача 309981,83 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту.

Розглянувши подану заяву про уточнення ціни позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Разом з тим, в поданій заяві про уточнення ціни позову, позивачем заявлено окрему вимогу про стягнення 309981,83 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту. У вказаній частині заяви йдеться не про збільшення позовних вимог - зміну кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, а про заявлення додаткової вимоги до заявлених у позовній заяві вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відхилення поданої позивачем заяви про уточнення ціни позову від 29.07.2016 № 1778/16, в частині заявленої позивачем додаткової вимоги про стягнення 309981,83 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту, оскільки заявлена додаткова вимога не може бути предметом розгляду у даному позовному провадженні.

Крім того, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18).

Відповідно до п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7 у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України. У цьому випадку суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2016 році у місячному розмірі з 1 січня становить - 1378 гривень.

Позивачем під час звернення з даним позовом до господарського суду сплачена сума судового збору у розмірі 127135,39 грн.

Враховуючи заяву про уточнення ціни позову від 29.07.2016 № 1778/16, якою позивачем, зокрема, збільшено позовні вимоги, за подання даної заяви позивач повинен сплатити доплату судового збору у розмірі 14803,08 грн.

Однак, всупереч наведених вище вимог законодавства, позивачем не додано до заяви про уточнення ціни позову від 29.07.2016 № 1778/16 документів, що підтверджують доплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, суд не може повернути вказану заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України, оскільки вказаною заяви крім збільшення позовних вимог позивачем заявлено додаткову вимогу та крім того дана заява є додатком до клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів від 09.08.2016.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відхилення поданої позивачем заяви про уточнення ціни позову від 29.07.2016 № 1778/16 в повному обсязі.

За вказаних обставин в даному провадженні суд здійснює розгляд первісних вимог, викладених в позовній заяві, а саме про стягнення з відповідача 8475692,92 грн., з яких 243970,50 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 6348102,90 грн. тіло кредиту, 20981,48 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 545937,29 грн. заборгованість по відсоткам, 1398,13 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 36379,29 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, 59388 Євро, що по курсу НБУ станом на 14.03.2016 становить 1545273,44 грн. пеня за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна.

Відповідач не погоджується з нарахованими позивачем вищезазначеними сумами, у зв'язку з чим просить суд призначити у справі судово-економічну експертизу для встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача-позичальника за кредитним договором на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.03.2013 № КЛ-4490/1-978, укладеного між сторонами у справі та запропонував суду винести на вирішення експертизи питання, перелік яких міститься в клопотанні відповідача. Також відповідач в поданому клопотанні про призначення судової експертизи пропонує установу, якій можна доручити її проведення та гарантує оплату проведення вказаної судової експертизи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача проти призначення у справі судово-економічної експертизи заперечив, про що зазначено в поданих до суду письмових поясненнях від 24.10.2016 № 2334/16.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення експертизи.

Треті особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, письмових пояснень по суті спору не надіслали, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подане клопотання про призначення у справі судової експертизи, матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абз.абз. 2, 3 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно з п. 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) та п. 3.1 III Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій. Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.

Відповідно до положень п. 3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (зазначаються реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (зазначається назва банківської установи)?

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд України у постанові від 01.04.2015 у справі 3-29гс15 зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Зі змісту зазначеної постанови Верховного суду України вбачається, що пеня має обчислюватися лише у національній валюті України - гривні. Тобто, сума простроченого грошового зобов'язання в іноземній валюті, враховуючи коливання курсу іноземної валюти до гривні, має бути переведена у гривню за курсом НБУ на кожен день прострочення і пеня має розраховуватися на суму заборгованості виражену в гривні за кожен день прострочення в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за період існування прострочення, але не більше ніж за 6 місяців (частина 6 ст. 232 ГК України), якщо інший період не встановлений договором.

Отже, прострочена сума заборгованості виражена в іноземній валюті повинна переводиться в гривневий еквівалент кожен день прострочення, оскільки курс іноземної валюти до гривні коливається та може бути в період прострочення різним і вже на прострочену суму виражену в гривневому еквіваленті у відповідний день здійснюється нарахування пені.

Зважаючи на складність розрахунку сум, які є предметом позову, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, в тому числі на відповідність умовам кредитного договору, що потребує спеціальних економічних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручає атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Згідно абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, на даній стадії розгляду справи, покласти на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз і К».

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Призначити по справі № 911/1513/16 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. Винести на вирішення експертизи наступні питання:

- Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок позивача заборгованості відповідача - позичальника по сплаті тіла кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами умовам кредитного договору на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.03.2013 № КЛ-4490/1-978, укладеного між сторонами у справі та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- Який дійсний розмір заборгованості відповідача - позичальника по сплаті тіла кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.03.2013 № КЛ-4490/1-978, укладеним між сторонами у справі та розрахунковими документами щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- В якому розмірі підтверджується нарахована позивачем пеня на прострочене грошове зобов'язання позичальника - боржника щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.03.2013 № КЛ-4490/1-978, укладеним між сторонами у справі, з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та постанови Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі 3-29гс15 ?

- Який дійсний розмір пені, нарахованої на прострочене грошове зобов'язання позичальника - боржника щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.03.2013 № КЛ-4490/1-978, укладеним між сторонами у справі, з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та постанови Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі 3-29гс15?

3. Для здійснення експертизи надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 911/1513/16.

4. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобов'язати сторін за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо) безпосередньо до експертної установи.

6. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз і К» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, 3, ідентифікаційний код 38379659).

7. По закінченню проведення експертизи висновок експертів разом з матеріалами справи № 911/1513/16, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду Київської області.

8. Зупинити провадження у справі № 911/1513/16 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експертів.

9. Копію ухвали надіслати сторонам, третім особам та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом з матеріалами даної справи.

Суддя Ю.В. Подоляк