Рішення

від 28.10.2016 по справі 910/15976/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2016Справа №910/15976/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест промтехмонтаж-2»

про стягнення 319,65 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Грищенко О.М., довіреність № б/н від 18.08.2016р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест промтехмонтаж-2» (далі - відповідач) про стягнення 319,65 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 01-10/10 від 01.10.2010р.

Ухвалою суду від 31.08.2016р. порушено провадження у справі № 910/15976/16 та призначено розгляд на 26.09.2016 р.

26.09.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог та документи по справі.

26.09.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Суд відклав розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача на 10.10.2016р.

27.09.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду письмові пояснення по справі.

10.10.2016р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному та засідання перенесено на 28.10.2016р.

28.10.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2010 року між ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» та ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» був укладений договір №01- 10/10 на виготовлення закладних деталів (далі - договір), відповідно до умов, котрі визначені та передбачені сторонами в Договорі.

Відповідно до п.1.1 Договору, ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» за завданням ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» здійснює у відповідності до умов цього договору роботу, а останній приймає та оплачує її. Згідно з п. 2.1. даного Договору, загальна орієнтовна вартість робіт на момент укладення договору складає 30 122,40 грн.

Відповідно до пункту 3.5. договору, роботи вважаються виконаними ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» та прийнятими ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» після оформлення Акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до даних пунктів Договору та акту звірки, підписаного в період дії даного договору, ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» на користь ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» було виконано роботи на загальну суму 243 875 гривень 40 копійок.

Пунктом 4.2. даного Договору встановлено, що оплата робіт здійснюється ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» не пізніше ніж через п'ять днів після підписання акту здачі-приймання робіт, платіжним дорученням.

Як зазначено у позовній заяві, ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» виконало свої обов'язки за договором у повному обсязі. У свою чергу ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» оплату виконаних робіт належним чином та в повному обсязі, не здійснило.

TOB «Трест промтехмонтаж-2» було здійснено часткову оплату у розмірі 205 000,00 грн.

Як наслідок, за ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» перед ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» згідно договору №01-10/10 на виготовлення закладних деталів від 01 жовтня 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 38 875 гривень 40 копійок.

Зобов'язання ТОВ «Трест промтехмонтаж-2» перед ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» згідно договору №01-10/10 на виготовлення закладних деталів від 01 жовтня 2010 року не виконані, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

22 жовтня 2015 року між ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція» та ТОВ «Компанія «НОТАПС»» було укладено договір №02-10/2015 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Розділом 1 даного договору (пункт 1.2.), встановлено, що Первісний кредитор (ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція») відступає Новому кредитору (ТОВ «Компанія «НОТАПС»») право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест промтехмонтаж-2» (код СДРПОУ 36392086), зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості за виконанні роботи на підставі договору №01-10/10 на виготовлення закладних деталів від 01 жовтня 2010 року.

Також, договором передбачено, що право вимоги Первісного кредитора переходить до Нового кредитора в повному обсязі з моменту складання та підписання сторонами Акту приймання-передавання права вимоги за цим договором.

Як зазначає позивач, у зв'язку із переходом до Нового кредитора зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості за виконанні роботи на підставі договору №01-10/10 на виготовлення закладних деталів від 01 жовтня 2010 року, за цією Угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання зобов'язання також й щодо сплати грошового розміру пені, 3%-річних та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі та у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання за виконанні роботи на підставі договору №01-10/10 на виготовлення закладних деталів від 01 жовтня 2010 року.

Згідно позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог №23-4/09 від 23.09.2016р., позивач просив суд стягнути з відповідача 38 875, 40 грн. - заборгованості, 2 923,64 грн. - пені, 3 493,05 грн. - 3% річних, 21 925,73 грн. - інфляційних втрат та судові витрати.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п.2 ст. 625 ЦК України).

Приписами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі і передбачені ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання.

Виходячи із положень зазначених норм, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши нарахування штрафних санкцій, не погодився з розміром пені нарахованим позивачем та вирішив відмовити позивачу у цій частині позовних вимог.

Оскільки, позивач здійснив нарахування пені не у порядку встановленому п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України, тобто, не врахував, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік, що є порушенням вказаної норми чинного законодавства України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за надані позивачем послуги доведена матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест промтехмонтаж-2» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 33, код ЄДРПОУ 36392086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф.23, код ЄДРПОУ 38964292) 38 875 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 40 коп. - заборгованості, 3 493 (три тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 05 коп. - 3% річних, 21 925 (двадцять одну тисячу дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 73 коп. - інфляційних втрат, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 03.11.2016р. )

Суддя В.І.Мельник