Рішення

від 03.11.2016 по справі 927/939/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

03 листопада 2016 року справа № 927/939/16

позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094

адреса для листування: вул. Серьожнікова, 6 м. Чернігів, 14006

Відповідач: Приватне підприємство "Манченко",

АДРЕСА_1, 16500

АДРЕСА_2, 16500

Предмет спору: про стягнення 947814,09 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №6060-К-Н-О від 27.10.2016, представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Манченко" 220000,00 грн заборгованості за кредитом; 343259,71 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 384554,38 грн пені, за неналежне виконання умов договору банківського обслуговування від 18.06.2013.

В судовому засіданні 25.10.2016 судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача на офіційному сайті державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр". Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку код 34721623, станом на 25.10.2016, місцезнаходження юридичної особи - ОСОБА_2 підприємства "Манченко": АДРЕСА_1, 16500; адреса засновника юридичної особи відповідача - голови комісії з припинення: АДРЕСА_2, 16500.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повноважного представника в судове засідання 03.11.2016 не направив, документів, витребуваних ухвалами суду від 06.10.2016, 25.10.2016 суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2016 надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представником позивача було подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів по справі, яке задоволено судом.

Також представником позивача було заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи: належним чином завіреної копії витягу з «Умов та правил надання банківських послуг»; витягу з ЄДР про державну реєстрацію позивача станом на 20.10.2016; довіреності № 6060-К-Н-О від 27.10.2016; протоколу №12 від 23.09.2011 позачергового засідання Правління ПАТ "КБ "Приватбанк"; витягу зі статуту позивача від 10.07.2015. Суд задовольнив клопотання, подані документи залучено до матеріалів справи.

Ухвала суду від 06.10.2016 про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, 16500, повернулась до суду з відміткою "повернуто через незапит"; ухвала суду від 06.10.2016 про порушення провадження у справі, направлена на адресу засновника юридичної особи: АДРЕСА_2, 16500, повернулись до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання"; ухвала суду від 25.10.2016 про відкладення розгляду справи, направлена на адресу: АДРЕСА_2, 16500, повернулась до суду з відміткою "повернуто через незапит".

Відповідно до витягу з офіційного сайту Державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 03.11.2016, який залучено судом до матеріалів справи, станом на 28.10.2016 ухвала суду, направлена на адресу відповідача, відповідачу під час доставки не вручена.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі В«Смірнова проти УкраїниВ» ).

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського кодексу України.

Крім того, ухвалами суду від 06.10.2016 та 25.10.2016 сторони були попереджені, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 03.11.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

В судовому засіданні 03.11.2016 судом було здійснено огляд оригіналів: заяви від 18.06.2013 на відкриття рахунку №26009051402711 та заяви від 18.06.2013 про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», після чого оригінали оглянутих документів повернуто представнику позивача.

В судовому засіданні 03.11.2016 суд оголосив перерву до 15:00.

Після оголошеної перерви суд продовжив розгляд справи по суті.

Повноважний представник позивача в судове засідання після оголошеної перерви не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

18.06.2013 на підставі заяви директора ОСОБА_2 підприємства "Манченко" ОСОБА_3 про відкриття рахунку, банком - Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" було відкрито для відповідача поточний рахунок № 26009051402711 (а.с.22).

Також, 18.06.2013 відповідачем - Приватним підприємством "Манченко" було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач надав свою згоду відносно «Умов та Правил надання банківських послуг», Тарифів банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування (а.с.21). Копії заяви від 18.06.2013 на відкриття рахунку №26009051402711 та заяви від 18.06.2013 про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» знаходяться в матеріалах справи, а огляд їх оригіналів було здійснено в судовому засіданні 03.11.2016.

Як вбачається із роздруківки відомостей з офіційного сайту Єдиного державного реєстру про реєстрацію відповідача, Приватне підприємство "Манченко" знаходиться в стані припинення за судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 по справі №825/2898/14, яким припинено підприємницьку діяльність юридичної особи ОСОБА_2 підприємства "Манченко" (АДРЕСА_1, 16500, код ЄДРПОУ 34721623).

На час розгляду справи, в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про припинення юридичної особи - ОСОБА_2 підприємства "Манченко" (АДРЕСА_1, 16500, код ЄДРПОУ 34721623).

Відповідно до розділу 1 "Умов та Правил надання банківських послуг", розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його Клієнтам. Приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, відповідач отримав доступ до всіх без виключення послуг позивача, однією з яких є послуга В«Гарантований платіжВ» , що надається як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит, та зобов'язався виконувати вимоги викладені в "Умовах та Правилах надання банківських послуг", які розміщені на офіційному сайті позивача - www.privatbank.ua.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 18.06.2013. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Отже, підписання між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним підприємством "Манченко" заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до «Умов і правил надання банківських послуг», за юридичною природою є договором банківського рахунку та кредитним договором на умовах овердрафту.

Сторони визначили, що підписавши заяву про приєднання до «Умов і правил надання банківських послуг» від 18.06.2013, Приватне підприємство "Манченко" (відповідач) приєдналося і зобов'язується виконувати вимоги викладені в "Умовах та Правилах надання банківських послуг", які розміщені на офіційному сайті позивача - www.privatbank.ua, затверджені наказом від 28.01.2011 №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013 № СП-013-123169, від 20.08.2013 № СП-2013-6882505, від 27.09.2013№ СП-2013-6908066, від 24.11.2013 № СП-2013-6907057.

Наказом від 31.03.2014 № СП-2014 - 6633715 банком було затверджено "Умови та Правила надання банківських послуг" в новій редакції та відповідно наказом від 10.06.2014 № СП-2014 - 6780656 внесено зміни.

Відповідно до розділу 1 "Умов та Правил надання банківських послуг", розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його Клієнтам. Таким чином, Клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг позивача.

Розділом 3.2.2. «Умов та правил надання банківських послуг», регламентовано порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Відповідно до п.3.2.2.1. «Умов та правил надання банківських послуг», банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (надалі - гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (надалі - кредит) надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому (гарантованим платежам), термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, шляхом перерахуванням банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в заявці.

Відповідно до ч.2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачу ОСОБА_2 підприємству "Манченко" були встановлені наступні ліміти кредитування: 20.08.2013 - 10000,00 грн; 07.10.2013 - 16000,00 грн; 08.10.2013 - 10000,00 грн; 16.10.2013 - 106900,00 грн; 14.11.2013 - 158000,00 грн; 27.11.2013 - 160000,00 грн; 12.12.2013 - 220000,00 грн; 27.08.2015 ліміт кредитування складав 0,00 грн. (а.с.47).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розпочав користуватися послугою «Гарантований платіж» починаючи з 20.08.2013, шляхом реєстрації заявок на гарантований платіж (доручення на договірне списання), а саме:

-№17 від 20.08.2013, згідно з якою відповідач доручив позивачу провести договірне списання коштів з поточного рахунку №26009051402711 в сумі 10000,00 грн за рахунок кредитних коштів банку. Дата зарахування коштів отримувачу АТЛАНТ-БАХМАЧ ПП (код ЄДРПОУ 35800669) - 27.08.2013 (а.с.48);

-№33 від 06.09.2013, згідно з якою відповідач доручив позивачу провести договірне списання коштів з поточного рахунку №26009051402711 в сумі 10000,00 грн за рахунок кредитних коштів банку. Дата зарахування коштів отримувачу ОСОБА_4 підпр. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 11.09.2013 (а.с.49);

-№44 від 17.09.2013, згідно з якою відповідач доручив позивачу провести договірне списання коштів з поточного рахунку №26009051402711 в сумі 10000,00 грн за рахунок кредитних коштів банку. Дата зарахування коштів отримувачу ОСОБА_4 підпр. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 23.09.2013 (а.с.50);

-№76 від 17.10.2013, згідно з якою відповідач доручив позивачу провести договірне списання коштів з поточного рахунку №26009051402711 в сумі 106900,00 грн за рахунок кредитних коштів банку. Дата зарахування коштів отримувачу ОСОБА_4 підпр. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 22.10.2013 (а.с.51);

-№81 від 16.12.2013, згідно з якою відповідач доручив позивачу провести договірне списання коштів з поточного рахунку №26009051402711 в сумі 220000,00 грн за рахунок кредитних коштів банку. Дата зарахування коштів отримувачу АТЛАНТ-БАХМАЧ ПП (код ЄДРПОУ 35800669) - 23.12.2013 (а.с.52);

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, шляхом здійснення своєчасного проведення гарантованого платежу, ініційованого клієнтом (відповідачем), на підставі заявок на гарантований платіж (доручення на договірне списання) №17 від 20.08.2013, №33 від 06.09.2013, №44 від 17.09.2013, №76 від 17.10.2013, №81 від 16.12.2013, та перерахував кошти, вказані у заявках на гарантований платіж, отримувачам, а саме: 27.08.2013 - 10000,00 грн; 23.12.2013 - 220000,00 грн (АТЛАНТ-БАХМАЧ ПП, код ЄДРПОУ 35800669); 11.09.2013 - 10000,00 грн; 23.09.2013 - 10000,00 грн; 22.10.2013 - 106900,00 грн (ОСОБА_4 підпр, код ЄДРПОУ НОМЕР_1).

Факт своєчасного проведення вищезазначених гарантованих платежів підтверджується банківськими повідомленнями про переказ коштів по рахунку позичальника № 26009051402711 (а.с.54-58), а також наданими позивачем виписками з поточного рахунку відповідача № 26009051402711 та позичкового рахунку .

У відповідності до п. 3.2.2.6.3. «Умов та Правил надання банківських послуг», клієнт зобов'язався повернути кредит у строки встановлені у заяві, п.3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7..2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.2.2. «Умов та Правил надання банківських послуг», термін повернення кредиту вказаний у заявці. Клієнт погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016). У випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016).

Згідно зі ст. 212,651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення клієнтом кожного із зобов'язань, передбачених даним договором, банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення кожного із зобов'язань, має право змінити умови даних Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення (через установлені засоби електронного зв'язку банку й клієнта - системи Інтернет-клієнт-банк «Приват24», повідомлення на email) із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку не погашення клієнтом заборгованості з цими Умовами у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до 90 днів (включно) з моменту виникнення кожного із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором банківського обслуговування від 18.06.2013 станом на 29.09.2016, залишок поточної заборгованості за даним кредитом (тілом кредиту) 23.12.2013 становить 220000,00 грн і 23.01.2014 вказана сума вважається простроченою.

Відповідач в порушення «Умов та Правил надання банківських послуг», свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту не виконав, заборгованість по кредиту в розмірі 220000,00 грн, за період з 23.01.2014 по 29.09.2016, у встановлений у заявці строк позивачу не повернув.

Статтею 1056 1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Пунктом 3.2.2.6.2. «Умов та Правил надання банківських послуг», передбачено обов'язок клієнта (відповідача) щодо оплати, зокрема, відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.2.2.9, 3.2.2.10. цього договору.

Пунктом 3.2.2.1.11. «Умов та Правил надання банківських послуг» також передбачено, що для пільгового користування лімітом (розрахунок процентів проводиться по процентній ставці в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості): у випадку, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1го до 20го (включно) числа поточного місяця, обнуління повинно проводитись по кінцю дня в будь-який день з 20го по 25 число поточного місяця. У випадку, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21го до кінцевого числа поточного місяця, обнуління повинно проводитись по кінцю дня у будь-який день з 20го по 25е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не було обнулено згідно з умовами, обумовленими вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватись проценти за користування кредитом по ставці 28% річних.

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 3.2.2.9.10. «Умов та Правил надання банківських послуг»).

Нарахування відсотків та комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується (п. 3.2.2.9.11. «Умов та Правил надання банківських послуг»).

Згідно з п. 3.2.2.9.8. «Умов та Правил надання банківських послуг», погашення кредиту, сплата відсотків за цим договором здійснюється у валюті кредиту.

Враховуючи положення п. 3.2.2.2. «Умови та Правила надання банківських послуг», позивачем було нараховано відповідачу 349870,29 грн процентів за користування кредитом за період з 27.08.2013 по 29.09.2016 включно.

Відповідач частково погасив заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами на суму 6610 грн 58 коп, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позичальника. Заборгованість відповідача по процентах за користування кредитом становить 343259,71 грн.

На момент винесення рішення по справі відповідач наявну заборгованість по тілу кредиту на суму 220000,00 грн. та по процентах за кредитом на суму 343259,71 грн за період з 22.11.2013 по 29.09.2016 включно не погасив, доказів сплати до суду не надав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 384554,38 грн пені за період з 01.08.2014 по 29.09.2016 за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування від 18.06.2013 щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, згідно з п.3.2.2.10.1., 3.2.2.10.4., 3.2.2.10.7. «Умов та Правил надання банківських послуг», з яких: 202194,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.08.2014 по 29.09.2016 та 182359,59 грн за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 29.09.2016.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі чи законі.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.2.10.1. «Умов та Правил надання банківських послуг» передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, зокрема, по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. цього договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з п. 3.2.2.9.9. «Умов та Правил надання банківських послуг», зобов'язання за цим договором, при реалізації банком права на стягнення неустойки, виконується у такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.3.2.2.6.15., 3.2.2.7.13. цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. У разі несплати винагороди, відсотків у відповідні їх дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно з розділом «³дповідальність сторінВ» цих Умов сторони погодили дії банку з розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті Умов.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.2.10.4. «Умов та Правил надання банківських послуг» передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.2.10.1.-3.2.2.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, положеннями п.3.2.2.10.4. «Умов та Правил надання банківських послуг», сторонами було погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення виконання грошових зобов'язань, ніж той, що передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю один рік. Частиною 1 ст. 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 3.2.2.10.7. «Умов та Правил надання банківських послуг» передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Таким чином, на підставі ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України, пунктом 3.2.2.10.7. «Умов та Правил надання банківських послуг» сторонами було збільшено строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, пені.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування від 18.06.2013 щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитом, але враховуючи допущені позивачем в розрахунку пені (а.с.59-60) арифметичні помилки, вимоги позивача щодо стягнення пені за користування кредитом за період з 02.08.2014 по 29.09.2016 підлягають частковому задоволенню в сумі 197365,34 грн пені та за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 29.09.2016 в межах заявлених позовних вимог в сумі 182359,59 грн .

Всього пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитом на загальну суму 379724,93 грн.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства, умов договору банківського обслуговування від 18.06.2013 та «Умов та Правил надання банківських послуг», взяті на себе зобов'язання не виконав, кредитні кошти, проценти за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань своєчасно не сплатив і позовні вимоги не оспорив, а тому господарський суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 220000,00 грн заборгованості за кредитом; 343259,71 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 379724,93 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитом. У решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 №3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 14144,77 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 610, 612, 626, 629, 1048, 1049, 1054, 1056 1 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» , ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Манченко", АДРЕСА_1, 16500; АДРЕСА_2, 16500 (код ЄДРПОУ 34721623, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094; адреса для листування: вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006 (код ЄДРПОУ 14360570, відомості про банківські реквізити відсутні) 220000,00 грн заборгованості за кредитом; 343259,71 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 379724, 93 грн пені та 14144,77 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 04.11.2016.

Суддя Л.М.Лавриненко