Постанова

від 03.11.2016 по справі 904/4494/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 року Справа № 904/4494/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Джихур О.В., Іванова О.Г.

при секретарі Крицькій Я.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №141 від 11.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 02.11.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року у справі № 904/4494/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3", м. Кривий Ріг

до приватного підприємства "Нила", с. Вільне Дніпропетровської області

про стягнення 42841 грн. 38 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року (суддя Кеся Н.Б.) з приватного підприємства "Нила" на користь приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" стягнуто 5146 грн. 51 коп. неустойки за порушення термінів поставки товару за договором купівлі-продажу товару від 17.07.2015 року №3471 та 166 грн. 45 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Євраз ОСОБА_3" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення змінити в частині належної до стягнення суми неустойки, стягнувши з приватного підприємства "Нила" на користь приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" 42607 грн. 89 коп. неустойки за порушення термінів поставки товару за договором купівлі-продажу товару від 17.07.2015 року №3471. В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство "Євраз ОСОБА_3" посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство "Євраз ОСОБА_3" зазначає, що станом на 30.10.2015 року (термін поставки всього обсягу товару за умовами договору) позивач мав незначну заборгованість із оплати товару (прострочення із оплати товару становило 6 календарних днів). Крім того позивач стверджує, що на 01.11.2015 року (період, з якого починається нарахування пені за прострочку поставки товару) застосування положень ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки зобов'язання з поставки товару вже було невиконане, як невиконане воно і на час розгляду справи, тому, на думку позивача, висновок суду щодо можливості застосування ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України та здійснення розрахунку неустойки починаючи з моменту повного розрахунку за поставлений товар та спливу умовного строку поставки товару є безпідставним. Приватне акціонерне товариство "Євраз ОСОБА_3" також зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач не повідомляв позивача про застосування ним положень ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України в частині зупинки передання іншого товару через наявність заборгованості.

Приватне підприємство "Нила" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" відмовити у повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство "Нила" зазначає, що ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України надає продавцю право не поставляти покупцю товар до повної оплати раніше поставленого товару. Відповідач вважає, що зупинення виконання зобов'язання не залежить від кількості прострочених днів на дату, коли мала відбутися поставка (чергова поставка) товару продавцем покупцю, суми простроченої заборгованості тощо. Відповідач стверджує, що ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України не передбачає обов'язку продавця повідомляти покупця про зупинення поставки товару виключно в письмовій формі, таке повідомлення, на його думку, може бути здійснено як в усній формі; так і по факту зупинення поставки товару. Крім того приватне підприємство "Нила" вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у відповідача права лише на зупинення виконання зобов'язання, адже чинним законодавством України регламентується як право на зупинення виконання зобов'язання, так і право на відмову від виконання зобов'язання повністю чи частково, застосування яких повністю залежить від волі та волевиявлення сторони, яка використовує таке право. Приватне підприємство "Нила" також вказує, що зобов'язання із поставки товару не є грошовим, а отже передбачене п.9.2 договору нарахування неустойки повинно здійснюватись у формі штрафу (а не пені), що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

17.07.2015 року між приватним акціонерним товариством "Євраз ОСОБА_3" (покупець, позивач) і приватним підприємством "Нила" (постачальник, відповідач) укладено договір про купівлю-продаж товару № 3471 (а.с. 15-20), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна і вартість товару узгоджується сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Пунктом 2.7. договору визначено, що датою поставки та переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Приймання товару за якістю і кількістю здійснюється на складі постачальника:

- за кількістю - згідно вазі (кількості), зазначеній в товарно-транспортних накладних;

- за якістю - згідно посвідчення якості, виданого виробником (п.6.1. договору).

Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п.1.2 цього договору. Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій, підписаних за цим договором, які є невід'ємною частиною договору (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Шляхом підписання специфікації від 17.07.2015 року №1 (а.с. 21-22) сторони узгодили найменування, загальну кількість, ціну, суму, загальну вартість товару, умови оплати, термін поставки та інші умови поставки товару.

Відповідно до цієї специфікації постачальник зобов'язався поставити товар - обапол з ліса хвойних порід (сосна), діаметром у верхньому зрізі 16-20 см довжиною 3 м - в кількості 145 куб.м. за ціною 1140 грн. з ПДВ за один кубічний метр, загальною вартістю 165300 грн. з ПДВ.

У п. 1 специфікації № 1 до договору купівлі-продажу товару вказано, що постачальник здійснює поставку товару до 30.09.2015 року згідно цієї специфікації та письмової заявки.

У п. 3 специфікації № 1 до договору купівлі-продажу товару сторони погодились, що оплата здійснюється по факту поставки протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу від 17.07.2015 року №3471 сторони виклали пункт 2 специфікації від 17.07.2015 року № 1 в наступній редакції: «Термін поставки: до 30 жовтня 2015 року згідно цієї специфікації та письмової заявки» (а.с. 43).

Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі, на умовах оплати: передоплата, відстрочка платежу. Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Моментом підписання договору є дата підписання, зазначена на першій сторінці цього договору (п. 13.8 договору).

29.07.2015 року відповідач здійснив поставку 42,880 м? товару (обапол з ліса хвойних порід (сосна)) на загальну суму 4883 грн. 20 коп. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 29.07.2015 року № 2 (а.с. 44).

24.09.2015 року відповідач здійснив поставку 6,000 м? товару (дошка обрізна з ліса хвойних порід (140-160*20*3000мм.) на загальну суму 13680 грн. (у т.ч. ПДВ) та 8,000 м? товару (дошка обрізна з ліса хвойних порід (180-240*50*3000мм.) на загальну суму 13632 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 24.09.2015 року № 1 (а.с. 47).

09.10.2015 року відповідач здійснив поставку 10,000 м? товару (брус (шпала) ліса хвойних порід довжина 1,5 м.) на загальну суму 16800 грн. (у т.ч. ПДВ), 10,000 м? товару (брус (рейка) ліса хвойних порід 30*30*3000мм) на загальну суму 22800 грн. (у т.ч. ПДВ) та 0,800 м? товару (дошка обрізна ліса хвойних порід 140-160*20*3000мм) на загальну суму 1824 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 09.10.2015 року № 1 (а.с. 50).

23.10.2015 року відповідач здійснив поставку 22,790 м? товару (брус (шпала) з ліса хвойних порід (сосна), довжина 2,8 м) на загальну суму 39654 грн. 60 коп. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 23.10.2015 року № 2 (а.с. 53).

28.10.2015 року відповідач здійснив поставку 4,040 м? товару (брус (шпала) з ліса хвойних порід (сосна), довжина 2,8 м) на загальну суму 7029 грн. 60 коп. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 28.10.2015 року № 3 (а.с. 55).

08.12.2015 року відповідач здійснив поставку 57,500 м? товару (ліс хвойних порід (сосна) для виготовлення руд стойки діаметр у верхньому зрізі 14-18 см довжина 3м (ГОСТ 616-83) 2 сорт)) на загальну суму 48300 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 08.12.2015 року № 1 (а.с. 58).

Решту товару, зокрема обапол з ліса хвойних порід (сосна) діаметром у верхньому зрізі 16-20 см довжиною 3 м. в кількості 102,88 куб.м. на загальну суму 116416 грн. 80 коп. (у т.ч. ПДВ) відповідач не поставив.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору 19.01.2016 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1 про сплату неустойки за порушення строків поставки товару на суму 25611 грн. 70 коп. (а.с. 25), про що свідчать фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 19.01.2016 року (а.с. 26).

У відповідь на вищезазначену претензію приватне підприємство "Нила" листом від 14.03.2016 року № 14/03-01 повідомило про можливість поновлення поставок товару на користь позивача у разі оплати повної вартості товару та перегляду цін на товари (а.с. 63).

Зважаючи на вищезазначені обставини, приватне акціонерне товариство "Євраз ОСОБА_3" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення 42607 грн. 89 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 70-71)) неустойки за недопоставку приватним підприємством "Нила" 102,88 куб.м. обаполу з ліса хвойних порід (сосна) діаметром у верхньому зрізі 16-20 см довжиною 3 м. на загальну суму 116416 грн. 80 коп. (у т.ч. ПДВ) за період з 31.10.2015 року по 30.04.2016 року.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ОСОБА_3 першої інстанції, враховуючи положення ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України, частково задоволено позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" у сумі 5146 грн. 51 коп.

Відповідно до ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з постійним та неодноразовим простроченням здійснював оплату поставленого йому товару.

Так товар, поставлений за накладною від 29.07.2015 року № 2, відповідно до п. 3 специфікації №1 позивач повинен був оплатити до 28.08.2015 року, однак фактично оплату проведено 22.09.2015 року, що підтверджується копією банківської виписки за 22.09.2015 року (а.с. 46).

Товар, поставлений за накладною від 24.09.2015 року № 1, відповідно до п. 3 специфікації №1 позивач повинен був оплатити до 24.10.2015 року, однак фактично оплату проведено 17.12.2015 року, що підтверджується копією банківської виписки за 17.12.2015 року (а.с. 49).

Товар, поставлений за накладною від 09.10.2015 року № 1, відповідно до п. 3 специфікації №1 позивач повинен був оплатити до 08.11.2015 року, однак фактично оплату проведено 22.01.2016 року, що підтверджується копією банківської виписки за 21.01.2016 року (а.с. 52).

Товар, поставлений за накладними від 23.10.2015 року № 2 та від 28.10.2015 року № 3, згідно п. 3 специфікації №1 позивач повинен був оплатити відповідно до 22.11.2015 року та до 27.11.2015 року, однак фактично оплату проведено 12.02.2016 року, що підтверджується копією банківської виписки за 12.02.2016 року (а.с. 57).

Товар, поставлений за накладною від 08.12.2015 року № 1, відповідно до п. 3 специфікації №1 позивач повинен був оплатити до 07.01.2016 року, однак фактично оплату проведено 15.03.2016 року, що підтверджується копією банківської виписки за 15.03.2016 року (а.с. 60).

Твердження позивача про те, що станом на 30.10.2015 року (термін поставки всього обсягу товару за умовами договору) останній мав незначну заборгованість із оплати товару (прострочення із оплати товару становило 6 календарних днів), колегією суддів до уваги не приймається оскільки зупинення виконання зобов'язання, передбачене ч. 5 ст.692 Цивільного кодексу України, не залежить від кількості прострочених днів на дату, коли мала відбутися поставка (чергова поставка) товару чи суми простроченої заборгованості.

Матеріали справи свідчать про те, що борг за поставлений товар погашений позивачем остаточно лише 15.03.2016 року.

У рішенні господарський суд зазначає, що «для поставки решти товару за заявкою позивача від 02.09.2015 року (а.с. 72) після погашення боргу позивачем відповідачу потрібно 8 днів, що було підтверджено позивачем в судовому засіданні. Таким чином, з боку відповідача має місце прострочення з поставки товару, за що він має нести відповідальність згідно з умовами договору з 24.03.2016 року (15.03.2016 року + 8 днів)».

З даним висновком колегія суддів не погоджується, оскільки нормами чинного законодавства та умовами договору не передбачено 8-денного терміну для поновлення поставки товару, попередньо зупиненої на підставі ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням положень ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України та у зв'язку з остаточним погашенням позивачем заборгованості за поставлений товар 15.03.2016 року, нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватись з 16.03.2016 року, а не з 31.10.2015 року, як зазначено позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, та не з 24.03.2016 року, як вказано у рішенні суду першої інстанції.

Оскільки мало місце прострочення поставки товару, що підтверджено наявними у матеріалах справи документами, та з урахуванням викладеного вище колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" про стягнення неустойки з приватного підприємства "Нила" за прострочення поставки товару за період з 16.03.2016 року по 30.04.2016 року.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення поставки товару з 16.03.2016 року по 30.04.2016 року стягненню підлягає 10710 грн. 35 грн.

Приватне підприємство "Нила" у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що зобов'язання із поставки товару не є грошовим, а отже передбачене п.9.2 договору нарахування неустойки повинно здійснюватись у формі штрафу (а не пені), що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З такими доводами відповідача колегія суддів не погоджується приймаючи до уваги таке.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що у разі порушення термінів поставки товару з вини постачальника, крім форс-мажорних обставин, постачальник сплачує на користь покупця неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення. Сплата неустойки не звільняє постачальника від зобов'язань з поставки товару

Статтею 199 Господарського кодексу України унормовано, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Заходи відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України та частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України).

Штраф та пеня мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, як спосіб забезпечення, ще й повинні мати компенсаційний характер санкції за порушення господарсько-правових зобов'язань. Норми господарського права не визначають, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, при порушенні строків виконання якого до боржника застосовуються штрафні санкції. Згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому в даному випадку слід керуватися нормами господарського права та ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість застосування такого виду як пеня за прострочку виконання негрошового договірного зобов'язання в розмірі, обумовленому сторонами в договорі згідно норм ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Виходячи з того, що у разі порушення терміну поставки товару умовами договору передбачено застосування неустойки у розмірі 0,2 відсотка від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, посилання приватного підприємства "Нила" на те, що передбачене п.9.2 договору нарахування неустойки повинно здійснюватись у формі штрафу (а не пені) та обчислюватись у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, є помилковим.

З огляду на вищевикладене рішення господарського суду підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року у справі № 904/4494/16 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

В«Стягнути з приватного підприємства "Нила", с. Вільне Дніпропетровської області на користь приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3", м. Кривий Ріг 10710 грн. 35 коп. неустойки за порушення термінів поставки товару за договором купівлі-продажу товару від 17.07.2015 року №3471 та 346 грн. 39 коп. судового збору, видавши наказ.

В решті позову відмовитиВ» .

Стягнути з приватного підприємства "Нила", с. Вільне Дніпропетровської області на користь приватного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_3", м. Кривий Ріг 179 грн. 94 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.Г. Іванов

повний текст постанови виготовлений 04.11.16р.