Постанова

від 18.02.2015 по справі 804/1398/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 р. Справа № 804/1398/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Сфера»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сфера» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» №0000582201 від 27.10.2014р.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною ТОВ «БК «Фортум» в ході здійснення реальної господарської операції за договором суборенди, укладеним з цим суб'єктом господарювання. Реальність вказаної господарської операції посвідчується відповідними первинними документами, які в повному обсязі були надані контролюючому органу. При цьому правочин, укладений з ТОВ «БК «Фортум», недійсним в судовому порядку не визнавався. Посилання відповідача на висновки акту перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Фортум» щодо підтвердження господарських відносин з іншими суб'єктами господарської діяльності, яким, зокрема, встановлено відсутність права власності на нерухоме майно, як підставу для визнання господарської операції позивача з цим контрагентом нереальною є необґрунтованими, оскільки, ТОВ «БК «Фортум» надавало позивачу нерухоме майно в суборенду, а не в оренду, а тому відсутність власного нерухомого майна не свідчить про неможливість зазначеним підприємством здавати в суборенду нерухоме майно належне третім особам. При цьому, навіть якщо контрагент позивача і допускав будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, а, отже, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту, тим більше, що чинне податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, відсутності у них кваліфікованого персоналу, основних фондів тощо. Крім того, в акті перевірки позивача не встановлено розбіжностей між податковим кредитом ПП «Сфера» та податковими зобов'язаннями ТОВ «БК «Фортум» згідно автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, що свідчить про декларування ТОВ «БК «Фортум» зобов'язань з ПДВ за договором суборенди, укладеним з позивачем.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач правом на подання письмових заперечень на адміністративний позов не скористався.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в акті перевірки позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Сфера» (далі - ПП «Сфера») зареєстроване як юридична особа Павлоградським міськрайоним управлінням юстиції (свідоцтво №33253304 від 04.06.1999р.) та перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу №763 від 29.09.2014р. та направлення на перевірку №528 від 30.09.2014р., виданих Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу організації супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Сфера» (код ЄДРПОУ 330344629) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «БК «Фортум» (код ЄДРПОУ 38964968).

За результатами означеної перевірки складено акт №228/04-10-22-01-30344629 від 10.10.2014р., яким зафіксовано встановлене перевіркою допущення позивачем порушення приписів п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження останнім податку на додану вартість за квітень 2014 року на загальну суму 209377,20грн.

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною ТОВ «БК «Фортум». Означене, зокрема, підтверджується висновками акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Фортум» (код за ЄДРПОУ 38964968) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014р. по 30.04.2014р., відповідно до якого було направлено до Реєстраційної служби міського управління юстиції в Запорізькій області запити від 28.04.2014р. №661/10/08-27-1117, №660/10/08-27-1117, №662/10/08-27-1117 щодо надання витягів по ТОВ «БК «Фортум» стосовно речових прав на нерухоме майно, проте згідно отриманої інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.05.2014р. такі відомості відсутні. З огляду на означене, ТОВ «БК «Фортум» не мало можливості здавати в оренду нерухоме майно. Таким чином, діяльність ПП «Сфера» була направлена на отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

На підставі акту перевірки №228/04-10-22-01-30344629 від 10.10.2014р. Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000582201 від 27.10.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 314066,00грн., з яких за основним платежем - 209377,00грн. та за штрафними санкціями - 104689,00грн.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (орендар) та ТОВ «БК» «Фортум» (суборендодавець) було укладено договір суборенди №16 від 01.04.2014р., відповідно до якого ПП «Сфера» отримало від ТОВ «БК «Фортум» в суборенду наступні приміщення:

- приміщення будівлі АБК, загальною площею 248,3кв.м., розташоване за адресою: м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 2а;

- частину приміщення магазину «Вересень», загальною площею 610,50кв.м., розташоване за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 23;

- частину приміщення будівлі ТЦ «Гулівер», загальною площею 1710,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Павлоград вул. Шевченко, 128;

- частину будівлі «Техсервіс», загальною площею 1006 кв.м., розташоване за адресою: м. Павлоград, вул. Нова, 2в.

Відповідно до п.3.1 договору розмір орендної плати становить 1046886,00грн. в місяць, ПДВ 20% - 209377,20грн., всього з урахуванням ПДВ - 1256263,20грн. в місяць і може змінюватися згідно з додатковою угодою до договору, яка підписується сторонами. У випадку, якщо орендар не підпише або не вручить суборендодавцю підписаний ним примірник зазначеної додаткової угоди, з дня, зазначеного у направленому орендарю повідомлені суборендодавцям, застосовується новий розмір орендної плати з урахуванням визначеної суборендодавцем індексації на підставі цього договору без укладання будь-яких додаткових угод.

Згідно з п.4.1 договору суборнедодавець зобов'язаний передати приміщення орендарю по акту прийому - передачі у термін та на умовах, визначених цим договором.

Актом прийому-передачі орендованого майна від 01.04.2014р. ТОВ «БК «Фортум» передало ПП «Сфера», відповідно до умов договору суборенди №14 від 14.02.2014р. вищезазначені приміщення.

30 березня 2014 року позивачем та ТОВ «БК «Фортум» було складено акт №0430/13 підтвердження користування орендованими приміщеннями відповідно до договору №16 від 01.04.2014р.

Суму у розмірі 209377,20грн. на підставі податкової накладної №176 від 30.04.2014р. було включено до податкового кредиту за квітень 2014 року.

На підтвердження здійснення оплати за вищевказаним договором позивачем надано платіжне доручення від 16.05.2014р. №44938, в якому значиться, що ПП «Сфера» здійснило сплату у сумі 86428,47грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «БК «Фортум», при цьому призначення платежу: «оплата за послуги згідно дог.№83 від 01.04.2014р., в т.ч. ПДВ 20% 14404,74грн.»

Як зазначалося вище, між позивачем та ТОВ «БК «Фортум» укладено договір №16 від 01.04.2014р.

Представник позивача суду пояснив, що при оформленні платіжного доручення №44938 від 16.05.2014р. допущено помилку у номері договору, яка виправлена шляхом надіслання на адресу ТОВ «БК «Фортум» листа від 16.05.2014р. №196 із зазначенням в ньому, що вірним призначенням платежу є «сплата за суборенду за договором суборенди №16 від 01.04.2014р., в т.ч. ПДВ 20% 14404,75грн.»

При цьому суд зауважує, що будь-якої іншої сплати позивачем за договором суборенди з ТОВ «БК «Фортум» не здійснювалося.

Крім того, судом встановлено, що власником приміщень, взятих в суборенду позивачем за договором з ТОВ «БК «Фортум» є ТОВ «СКАЙ-ЛТД» (частина приміщення АБК, загальною площею - 248,3 м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна,2/А; частина нежилого приміщення будівлі магазину «Вересень», загальною площею 610,50 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводская, 23, та частина нежилого приміщення будівлі ТЦ «Гулівер», загальною площею 1710,7 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченко, 128) та ТОВ «ПРАЙД-КАРЕ» (частина нежитлової будівлі «Техсервісу», загальною площею 1006,00 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Нова, 2в) (а.с.73-82).

При цьому останнє приміщення (частина нежитлової будівлі «Техсервісу», загальною площею 1006,00 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Нова, 2в) відповідно до договору оренди нежилої будівлі №2-м від 01.11.2012р. взято в оренду ТОВ «СКАЙ-ЛТД» у власника ТОВ «ПРАЙД-КАРЕ» (а.с.87-91).

01.04.2014р. між ТОВ «СКАЙ-ЛТД» та ТОВ «БК «Фортум» укладено договори суборенди №309 та №310, відповідно до яких ТОВ «СКАЙ-ЛТД» передало ТОВ «БК «Фортум» в оренду та суборенду наступні нежитлові приміщення: частину приміщення АБК, загальною площею - 248,3 м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна,2/А; частину нежилого приміщення будівлі магазину «Вересень», загальною площею 610,50 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводская, 23; частину нежилого приміщення будівлі ТЦ «Гулівер», загальною площею 1710,7 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченко, 128, та частину нежитлової будівлі «Техсервісу», загальною площею 1006,00 м 2 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Нова, 2в (власність ТОВ «ПРАЙД-КАРЕ», взята в оренду ТОВ «СКАЙ-ЛТД»).

Відповідно до п.3.1 договорів оренди №309 та №310 від 01.04.2014р. орендна плата за оренду вищеозначених приміщень становить всього з урахуванням ПДВ 141829,29грн. в місяць за приміщення, розташовані за адресами: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна,2/А; Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводская, 23; Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченко, 128, та 28007,04грн. з ПДВ в місяць за суборенду приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Нова, 2в.

В цей же день, 01.04.2014р. всі вищевказані приміщення передані ТОВ «БК «Фортум» в суборенду позивачу за договором №16 від 01.04.2014р., відповідно до п.3.1 якого розмір орендної плати становить 1256263,20грн. з ПДВ в місяць.

Представник позивача не зміг пояснити суду необхідність взяття в користування вищевказаних приміщень саме через суборендодавця, а не на пряму у їх власника ТОВ «СКАЙ-ЛТД», з яким в один і той же самий день укладалися договори оренди щодо цього нерухомого майна, при цьому за ціною набагато нижчою від ціни, за якою ці приміщення передані в суборенду. До того ж, судом встановлено з пояснень представника позивача, що в подальшому ці приміщення взяті ПП «Сфера» в оренду безпосередньо у їх власника.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, основною діловою метою платника податків при здійсненні господарської діяльності є отримання прибутку. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Разом з тим, з вищевикладених обставин не вбачається наявності розумної економічної причини (ділової мети) в укладенні позивачем договору суборенди №16 від 01.04.2014р. з ТОВ «БК «Фортум».

Представник позивача також не зміг обґрунтувати її наявність у цьому випадку.

Також, як зазначалося вище, позивачем не було сплачено в повному розмірі кошти за оренду приміщень відповідно до договору суборенди №16 від 01.04.2014р., що, в свою чергу свідчить про відсутність руху активів за цією господарською операцією.

Водночас, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «БК «Фортум».

Наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, а також відсутність руху активів та ділової мети, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Тим більше, що приписи абз.2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при подачі цього адміністративного позову, який носить майновий характер, було сплачено лише частину судового збору у розмірі 487,20грн., з нього має бути стягнута решта суми судового збору у розмірі 4384,80грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Сфера» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Сфера» (код ЄДРПОУ 30344629) на користь Державного бюджету решту суми судового збору у розмірі 4384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4