Ухвала

від 31.10.2016 по справі 820/4033/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 р.Справа № 820/4033/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Вернигор О.В.,

представника відповідача Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2016р. по справі № 820/4033/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ", звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить суд про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016 р. №0001341401, №0001351401, №0001361401, прийнятих відповідачем щодо нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року вказаний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 12.07.2016 р. №0001341401, №0001351401, №0001361401, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ". Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" (61037, м. Харків, пр. Московський. 199 - Б, код ЄДРПОУ: 37366256) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 281911,79 (двісті вісімдесят одна тисяча дев'ятсот одинадцять) грн. 79 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015р., за результатами якої 17.06.2016 р. був складений акт за №322/20-40-14-01-08/37366256, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. в сумі 99401000,00 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 1417485,00 грн., за 2014 рік в сумі 8522615,00 грн.; п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в Деклараціях з податку на прибуток в сумі 1916906,00 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 477615,00 грн., за 2014 рік в сумі 1439291,00 грн., неправомірно визначено витрати за 2015 рік в сумі 39757,80 грн.; п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, завищено податкові зобов`язання з ПДВ за перевірений період в сумі 9268402,00 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит у загальній сумі 88447977 грн. за перевірений період.; п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток в загальній сумі 266777,00 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 216230,00 грн., за 2014 рік в сумі 8745,00 грн., за 2015 рік в сумі 41802,00 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість в сумі 283775,00 грн. за перевірений період.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем до податкового органу були подані заперечення до акту, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення, згідно яких йому донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: №0001341401 від 12.07.2016 р., №0001351401 від 12.07.2016 р., №0001361401 від 12.07.2016 р.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" на законних підставах скористалось своїм правом на віднесення сум витрат по придбанню товару до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на законних підставах скористалось своїм правом на включення сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Торгбуд компані" (код ЄДРПОУ 39678830), ТОВ "Бейліш" (код ЄДРПОУ 39615853), ТОВ "Бізнесконсалт груп" (код ЄДРПОУ 39784300), ТОВ "Інтертранскомплект" (код ЄДРПОУ 32236796), ТОВ "Торг Консар" (код ЄДРПОУ 38145045), ТОВ "Фай - Торг" (код ЄДРПОУ 38434060), ТОВ "Трейд - нік" (код ЄДРПОУ 38652014), ТОВ "Каліпсо-2013" (код ЄДРПОУ 38655937), ТОВ "Екліпс 2009" (код ЄДРПОУ 38655963), ТОВ "Білдінг - Контракт" (код ЄДРПОУ 38676407), ТОВ "Торгівельний будинок "Союзнафтогаз - Україна" (код ЄДРПОУ 38877949), ПП "Постачсервіс-А" (код ЄДРПОУ 39003579), ТОВ "Євроінтертранс" (код ЄДРПОУ 39081988), ТОВ "Лугторгінвест" (код ЄДРПОУ 39100612), ТОВ "Східмегатранс" (код ЄДРПОУ 39103409), ТОВ "Агакс будінвест" (код ЄДРПОУ 39265535), ТОВ "ТРАФ Альянс" (код ЄДРПОУ 39338409), ТОВ "Компанія Еко трейд" (код ЄДРПОУ 39371907), ТОВ Регіон бізнес трейд" (код ЄДРПОУ 39371975), ТОВ "Крафт сіті" (код ЄДРПОУ 39493126), ТОВ "Спецстрой - Київ" (код ЄДРПОУ 39549660), ТОВ "БАЛІТА" (код ЄДРПОУ 39596223), ТОВ "ГЕТС" (код ЄДРПОУ 39596459), ТОВ "Терріка - платц" (код ЄДРПОУ 39604705), ТОВ "ВАЛЬТЕС" (код ЄДРПОУ 39664811), ТОВ "САНВЕЛ" (код ЄДРПОУ 39851772), ТОВ "ВАЛМАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 39920916), ТОВ "ЕКСКЛЮЗІВ - ПРО" (код ЄДРПОУ 39923110), ТОВ "СКАЙ - УНІВЕРС" (код ЄДРПОУ 39983069), ТОВ "Укрінвест-БУД" (код ЄДРПОУ 39991531), ТОВ "Аркада пром буд" (код ЄДРПОУ 40048341) складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних періодах 2013-2015р.р.

Також, позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства визначено доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, доходи від будь - якої діяльності з податку на прибуток за 2013 - 2015 р.р.

Як свідчать письмові докази, укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами правочини є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, обігово-сальдовими відомостями, регістрами бухгалтерського обліку, бухгалтерською та податковою звітністю, які складені відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні" і п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Водночас, в акті перевірки посадовими особами органу ДФС встановлено порушення п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

При цьому, акт перевірки не містить жодного факту порушення позивачем даних норм Податкового кодексу Украйни.

Положеннями п.137.1 ст.137 ПК України визначено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 Кодексу, від бази оподаткування.

Податок на прибуток нараховувався ТОВ "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" самостійно, відображався у податкових деклараціях та сплачувався до бюджету у повному обсязі.

Згідно до п.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, визначає, що є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства.

В акті перевірки не зазначено в чому саме полягає порушення даної норми ПКУ позивачем.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В акті перевірки фахівцями податкового органу не заперечується факт отримання позивачем ТМЦ на підставі належним чином складених видаткових накладних, не заперечується і наявність товарно - транспортних накладних. Акт перевірки не містить жодного факту порушення позивачем даних норм ПКУ. Навпаки в акті перевірки податковий орган зазначає про те, що до перевірки надавались всі витребувані документи, про недоліки у складанні та оформленні документів не зазначається взагалі.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Факт реальності поставки товару, сплати за нього, транспортування, підтверджується наданими до перевірки первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, довіреностями на отримання товару від постачальника. Придбаний товар був оприбуткований позивачем на рахунок 281, що підтверджується відомостями по рахунку 281 "Товари".

Положеннями п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, як визначається база оподаткування податком на додану вартість в Україні.

Акт перевірки не містить жодного факту порушень даного пункту, в акті перевірки зазначається лише, що позивачем протиправно складені податкові накладні на поставку товару. Крім того, податковий орган в акті перевірки зазначає, що податкові накладні виписані на реалізацію продукції вносились до реєстрів виданих податкових накладних та включались до складу податкових зобов`язань за відповідні періоди 2013 - 2015р.р.

Колегією суддів встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами - покупцями правочини є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

Жодних порушень даного пункту перевіркою не встановлювалось та по тексту акту перевірки не зазначається.

Колегія суддів зауважує, що висновки податкового органу по заниженню позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, завищення сум доходів, що включаються до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток, завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, викладені в акті перевірки, базуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "БІЛДІНГ - КОНТРАКТ": №1158/04-66-15-00/38676407 від 22.04.2014 р. за грудень 2013 року, складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська; №1771/04-66-15-00/38676407 від 03.07.2014 р. за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р., складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська; №912/04-66-15-00/38676407 від 28.03.2014 р. за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р., складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, а також податковій інформації щодо ТОВ "Східмегатранс", що викладена в листі Ленінської ОДПІ м. Луганська від 13.02.2015 р. №10/12-36-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Східмегатранс" за період з 01.06.2014 р. по 31.01.2015 р.

Відповідно до актів про неможливість проведення зустрічних звірок та податкової інформації у вказаних підприємств вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями.

Отже, висновки щодо порушень податкового законодавства ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" ґрунтуються на податковій інформації, що міститься в актах інших податкових органів. Також фахівцями ДПІ було використано і висновки інших податкових органів, що сформовані за результатами спроб провести зустрічні звірки та результатами перевірки.

Виходячи зі змісту Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 року, акт про неможливість проведення зустрічної звірки за своєю природою призначений виключно для засвідчення факту об'єктивної неможливості здійснення такого заходу як зустрічна звірка, а не фактів порушення платниками податків податкового чи іншого законодавства. У зв'язку з цим, сама по собі неможливість реалізації податковим органом визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічної звірки вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення ним порушень податкового законодавства, а тим більше неможливість проведення зустрічної звірки не може свідчити про вчинення порушень податкового законодавства третіми особами.

Крім того, в зазначених актах та інформаціях, на які посилаються фахівці ДПІ як на підставу порушень позивачем норм податкового законодавства не було проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" та відповідними юридичними особа, зустрічні звірки щодо яких було ініційовано. Зміст актів, інформацій та довідок зводиться до того, що вказаними в них контрагентами було допущено порушення податкового законодавства на попередніх ланцюгах постачання. Зв'язок попередніх ланцюгів постачання з ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" не доведено. Відтак, платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Слід зазначити, що при провадженні своєї діяльності підприємство не зобов'язане здійснювати перевірку легальності чи правомірності діяльності свого (їх) контрагента (ів), дотримання ним (и) законодавства України, повноваження його (їх) представників тощо, - для цього йому не надано відповідних повноважень та компетенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання у випадку неправомірних дій іншого визначено й у практиці Європейського Суду з прав людини.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Щодо посилання посадових осіб податкового органу на ухвали судів, які ніби-то доводять наявність порушень з боку контрагентів підприємства позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

У постанові Верховного Суду України від 26 січня 2016 року по справі №2а-15327/12/2670, вказано, шо первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

З наведених правових норм вбачається, що формування податкового повідомлення-рішення на підставі вироку суду можливе лише після набрання таким вироком законної сили та лише у випадку, якщо вирок постановлено за правопорушення предметом якого є податки, збори.

При цьому формування податкового повідомлення-рішення на підставі вироку суду можливе, якщо вирок постановлено за правопорушення у сфері сплати податків та зборів суб'єктом оподаткування.

В даному ж випадку інформація, наведена у постановах слідчого, стосується підприємств-контрагентів, а не самого підприємства позивача. Крім того, в Акті перевірки не міститься жодної інформації щодо наявності вироку суду, який набрав законної сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на наявність відкритого кримінального провадження відносно посадових осіб контрагентів позивача, оскільки останнє порушено не стосовно посадових осіб позивача, а також через те, що відсутній вирок суду у цій справі, який би встановлював певні факти фіктивності контрагентів позивача або безтоварність вчинених господарських операцій.

Водночас, колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів відповідності на товар, як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції, оскільки зберігання даних документів, як первинних, не передбачено Законом України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже вони не містять інформації про господарські операції та не підтверджують їх здійснення, і їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві. Зазначені документи можуть свідчити лише про відповідність якість товару, що постачається згідно з договором, діючим ГОСТам.

Отже, надання документів, підтверджуючих якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим дотримання ним умов договору стосовно предмету поставки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, фахівцями податкового органу фактично було визнано недійсними договори поставки, що укладені з ТОВ "Торгбуд компані" (код ЄДРПОУ 39678830), ТОВ "Бейліш" (код ЄДРПОУ 39615853), ТОВ "Бізнесконсалт груп" (код ЄДРПОУ 39784300), ТОВ "Інтертранскомплект" (код ЄДРПОУ 32236796), ТОВ "Торг Консар" (код ЄДРПОУ 38145045), ТОВ "Фай - Торг" (код ЄДРПОУ 38434060), ТОВ "Трейд - нік" (код ЄДРПОУ 38652014), ТОВ "Каліпсо-2013" (код ЄДРПОУ 38655937), ТОВ "Екліпс 2009" (код ЄДРПОУ 38655963), ТОВ "Білдінг - Контракт" (код ЄДРПОУ 38676407), ТОВ "Торгівельний будинок "Союзнафтогаз - Україна" (код ЄДРПОУ 38877949), ПП "Постачсервіс-А" (код ЄДРПОУ 39003579), ТОВ "Євроінтертранс" (код ЄДРПОУ 39081988), ТОВ "Лугторгінвест" (код ЄДРПОУ 39100612), ТОВ "Східмегатранс" (код ЄДРПОУ 39103409), ТОВ "Агакс будінвест" (код ЄДРПОУ 39265535), ТОВ "ТРАФ Альянс" (код ЄДРПОУ 39338409), ТОВ "Компанія Еко трейд" (код ЄДРПОУ 39371907), ТОВ Регіон бізнес трейд" (код ЄДРПОУ 39371975), ТОВ "Крафт сіті" (код ЄДРПОУ 39493126), ТОВ "Спецстрой - Київ" (код ЄДРПОУ 39549660), ТОВ "БАЛІТА" (код ЄДРПОУ 39596223), ТОВ "ГЕТС" (код ЄДРПОУ 39596459), ТОВ "Терріка - платц" (код ЄДРПОУ 39604705), ТОВ "ВАЛЬТЕС" (код ЄДРПОУ 39664811), ТОВ "САНВЕЛ" (код ЄДРПОУ 39851772), ТОВ "ВАЛМАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 39920916), ТОВ "ЕКСКЛЮЗІВ - ПРО" (код ЄДРПОУ 39923110), ТОВ "СКАЙ - УНІВЕРС" (код ЄДРПОУ 39983069), ТОВ "Укрінвест-БУД" (код ЄДРПОУ 39991531), ТОВ "Аркада пром буд" (код ЄДРПОУ 40048341).

Водночас, відповідачем не врахововано приписи частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу. Оскільки в акті перевірки не було наведено конкретних фактів порушення вказаних статей то можна вважати, що фахівцями податкового органу не доведена недійсність правочину, яка встановлена законом. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним тільки судом.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені, як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Даний висновок було викладено й у постанові ВАСУ від 14.11.2012 року №К/9991/50722/12.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а висновки контролюючого органу по заниженню позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, завищення сум доходів, що включаються до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток, завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 12.07.2016 р. №0001341401, №0001351401, №0001361401, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ", підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

17 жовтня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року по справі №820/4033/16 до ухвалення рішення по справі (т.14, а.с.170).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року, наявні підстави для стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області судового збору в розмірі 310 102 (триста десять тисяч сто дві) гривні 97 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2016р. по справі № 820/4033/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області судовий збір у розмірі 310 102 (триста десять тисяч сто дві) гривні 97 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 04.11.2016 р.