Постанова

від 01.11.2016 по справі 812/1062/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1062/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» (далі - Відповідач, КП «Лисичанська ЖЕК №5»), в якому після уточнення Позивач просив надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу за рахунок майна комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» (код ЄДРПОУ 36403679), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 12 жовтня 2011 року, а саме: вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 181,6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 років Перемоги, 3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» перебуває на обліку у ДПІ у м. Лисичанську.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року по справі №812/10287/13-а позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» про стягнення податкової заборгованості в сумі 701923,01 грн. задоволено у повному обсязі. ОСОБА_1 вищезазначеним рішенням суду встановлено, що ДПІ у м. Лисичанську на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ направляла відповідачу податкову вимогу від 08.10.2001 №6538/1-34а та 25.12.2001 та податкову вимогу №2/187 від 10.12.2001 року.

У відповідності до положень ст.ст. 87, 95 ПКУ та на виконання вищевказаної постанови Луганського окружного адміністративного суду ДПІ у м. Лисичанську надіслано до обслуговуючого відповідача банку інкасові доручення № 315 від 01 липня 2016 року, №183 від 07 червня 2016 року, №132 від 08 квітня 2016 року ; №163 від 11 травня 2016 року. У зв'язку з відсутністю обігових коштів на рахунках відповідача по всіх інкасових дорученнях банком надано повідомлення про повернення доручень без виконання.

З огляду на вищезазначене, беззаперечним є твердження стосовно неможливості здійснити погашення боргу відповідача шляхом стягнення грошових коштів з банківських рахунків відповідача.

Рішенням від 16 серпня 2016 року №017351304 збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 109514,58 грн., зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено. Таким чином, у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб загальною сумою 204982,52 грн., з яких 74314,83 грн. -основний борг, 18572,71 грн. - штрафна санкція, 112089,05 - пеня.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу другого п. 95.3 статті 95 ПКУ контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПКУ з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь- яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених кодексом, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

На підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 11 жовтня 2011 року , за актом опису майна від 12 жовтня 2011 року в податкову заставу було описано майно КП «ЛЖЕК №5» на загальну суму 146926,84 грн. Описане майно зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень від 18.10.2011 року. Так, згідно акту опису в податковій заставі знаходиться:

1. Вбудовано-прибудоване приміщення, площею 415 кв. м., за адресою м. Лисичанськ, квартал 40 років Перемоги, 3.

2. Підвальне приміщення торгівельного комплексу «Южний», за адресою м Лисичанськ кв. Жовтневої революції, 1.

Рішеннями Лисичанської міської ради від 23.08.2012 року №36/613 та рішенням Лисичанської міської ради від 21.11.2013 року №55/979 міська рада в порядку передбаченому ст. 95 ПКУ надала дозвіл на реалізацію майна, зокрема в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб. Згідно зазначених рішень, міська рада надала дозвіл лише на реалізацію об'єкта зазначеного у першому пункті акту опису майна, при цьому даний об'єкт відображено у вигляді двох об'єктів за однією адресою:

1. Нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 215,3 КВ. м. за адресою АДРЕСА_2 років Перемоги, 3.

2. Нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 181,6 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 років Перемоги, 3.

Під час здійснення заходів з погашення зазначеного боргу, було продано нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення площею 215 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 років Перемоги, 3.

Відповідно до п. 93.4 статті 93 ПКУ у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

В результаті продажу зазначеного об'єкту отримано достатню суму для погашення заявленого до погашення податкового боргу заявленого у справі №812/8599/13-а, таким чином правових підстав для здійснення продажу другого об'єкту не було, та на даний час нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 181,6 кв. м. продовжує перебувати у податковій заставі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник Відповідача позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство В«Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5В» зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 26.02.1999, ідентифікаційний код 20184663 (а.с.9,10).

Згідно статуту КП В«Лисичанська ЖЕК № 5В» , підприємство утворений на базі майна, що знаходиться в комунальній власності Лисичанської міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю Лисичанської міської ради та закріплюється за підприємством на правах повного господарського управління (а.с.7-8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до пп.14.1.185 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України).

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності до п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби встановлений Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 №1273 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за №1339/20077).

Згідно п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м. Лисичанську були сформовані та надіслані перша податкова вимога від 08.10.2001 №6538/1-34а, яка отримана відповідачем 09.10.2001 та друга податкова вимога від 10.12.2001 №2/187, яка отримана відповідачем 25.12.2001 (а.с.11,12).

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до цього реєстру внесений реєстраційний запис, параметрами якого є: вид обтяження - публічне обтяження, тип обтяження - податкова застава, підстава обтяження - ст. 88, 89 Податкового кодексу України, об'єкт обтяження - активи платника податків згідно акту опису від 12.10.2011, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3, підвальне приміщення торгового комплексу «Южний» за адресою - м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, буд. 1; відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем, обтяжувач - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, боржник - Комунальне підприємство «ЛЖЕК №5» (а.с.15).

Відповідно до ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 податковий керуючий провів опис такого майна:

1) «встроено-пристроенное помещение, площадь 415 кв.м, 1987 г. ввода эксплуатацию, знос 53,1 %, расположенное по адресу: г. Лисичанск, квартал 40 лет Победы, 3 инв № 185»

Кількість - 1 шт.

2) Подвальное помещение торгового комплекса «Южный», 1986 г. ввода в эксплуатацию, площадь 791,7 кв.м., износ 55,7 %, расположенное по адресу: г. Лисичанск, кв. Октябрьской революции, 1, инв № 108»

Кількість - 1 шт.

Акт підписаний податковим керуючим ОСОБА_2 та однією залученою особою - ОСОБА_3. Підпис платника податків ОСОБА_4 відсутній (а.с.14).

Рішенням Лисичанської міської ради від 21.11.2013 №55/979 про внесення змін до рішення міської ради від 23.08.2012 №36/613 надано згоду на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу (податок на землю та податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб) Комунального підприємства В«Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5В» майна згідно додатку

Згідно Додатку до рішення міської ради від 23.08.2012 № 36/613 визначений Перелік комунального майна для реалізації в рахунок погашення податкового боргу комунальних підприємств «ЛЖЕК №5»

1. Нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 215,3 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3

2. Нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 181,6 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3 (а.с.27-28).

ОСОБА_1 Позивачем надані документи про продаж майна, яке перебуває в податковій заставі на підставі ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 - нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 215,3 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3 (а.с.70-93).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в

такому значенні:

боржник - особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов'язання, або майновий поручитель за таким зобов'язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження;

уповноважений орган (особа) - орган державної влади або його посадова особа, інші особи, які відповідно до закону наділені повноваженнями обтяжувати рухоме майно, що належить юридичній чи фізичній особі

обтяжувач - уповноважений орган (особа) при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора;

рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки;

звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження;

Згідно статті 6 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено законом або договором, обтяження поширюється на:

1) невід'ємні приналежності рухомої речі, що є предметом обтяження;

2) продукцію, плоди та доходи, що виробляються, добуваються, одержуються від використання предмета обтяження;

3) будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке;

4) доходи від відчуження предмета обтяження, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі;

5) страхове відшкодування в разі настання страхового випадку щодо предмета обтяження, якщо предмет обтяження відповідно до закону або договору підлягає страхуванню, або будь-яке інше відшкодування, отримане боржником унаслідок вилучення або втрати предмета обтяження.

Стаття 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Заявник - орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав;

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації) визначено, що державній реєстрації прав підлягають заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Позивачем наданий витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна об'єкт обтяження - активи платника податків згідно акту опису від 12.10.2011, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3, підвальне приміщення торгового комплексу «Южний» за адресою - м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, буд. 1, обтяжувач - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, боржник - Комунальне підприємство «ЛЖЕК №5» (а.с.15).

Таким чином, Позивач вважає, що вбудовано-прибудовані приміщення є рухомим майном і їх обтяження підлягає реєстрації в порядку Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», про що свідчить їх реєстрація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Однак така позиція є хибною, оскільки вбудовано-прибудовані приміщення є нерухомим майном. Як наслідок, реєстрація їх обтяжень повинна відбуватися в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що Позивач в порушення положень п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України зареєстрував податкову заставу у невідповідному державному реєстрі: замість реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно провів реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

У зв'язку з чим витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна об'єкта обтяження - активів платника податків згідно акту опису від 12.10.2011 судом визнається неналежним доказом по справі.

Судом з наданої та завіреної Позивачем копії ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 встановлено, що в акті відсутній підпис платника податків та зовсім з цього приводу відсутня інформація. Як наслідок, з цього можна зробити висновок, що платник податку відмовився від підписання акту. Однак в порушення приписів п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України опис був проведений в присутності лише одного понятого - ОСОБА_3., замість не менше як двох понятих.

У зв'язку з порушенням Позивачем положень п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 судом визнається неналежним доказом по справі.

Також судом встановлено, що в ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 чітко зазначений один об'єкт - вбудовано-прибудоване приміщення площею 415 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3.

Однак Позивач просить надати дозвіл на реалізацію майна - вбудовано-прибудованого приміщення площею 181,6 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3.

При цьому зазначене майно у встановленому Податковим кодексом Україні порядку не описувалося, не вносилося до відповідного реєстру, що унеможливлює визнання цього майна таким, яке підлягає реалізації.

Позивачем надані документи про реалізацію на підставі ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 215,3 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3. Однак навіть загальна сумарна площа вбудовано-прибудованих приміщень площею 215,3 кв.м. та 181,6 кв.м., яка складає 396,9 кв. м., не відповідає площі приміщення, зазначеній в ОСОБА_1 від 12.10.2011, - 415 кв.м. З цього приводу Позивачем не надано об'єктивних арифметичних розрахунків.

Таким чином, судом встановлені порушення з боку податкового органу положень п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової застави у невідповідному державному реєстрі: замість реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно провів реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

ОСОБА_1 опису майна від 12.10.2011 був складений з порушенням положень п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України: при відсутності підпису платника податків опис був проведений в присутності лише одного понятого, замість не менше як двох понятих.

ОСОБА_1 податковий орган просить надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна, яке не описувалося та не вносилося до відповідного реєстру згідно положень Податкового кодексу України.

Таким чином, Позивач не надав належних доказів, які б свідчили про наявність законних підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 12.10.2011, а саме: вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 181,6 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3, що є підставами для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 12.10.2011, а саме: вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 181,6 кв.м. за адресою - м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2016 року.

Суддя ОСОБА_5