Постанова

від 07.12.2016 по справі 812/1062/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов Олександр Олегович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року справа № 812/1062/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представника позивача - Агурбаш О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/1062/16 за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень просили надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу за рахунок майна комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 (код ЄДРПОУ 36403679), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 12 жовтня 2011 року, а саме: вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 181,6 кв. м. за адресою м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, 3 (а.с. 3-6, 65-69).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено (а.с. 111-114).

Не погодившись з таким рішенням, Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 120-125).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Комунальне підприємство Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 26.02.1999, ідентифікаційний код 20184663 (а.с. 7-9).

Згідно статуту КП Лисичанська ЖЕК № 5, підприємство утворено на базі майна, що знаходиться в комунальній власності Лисичанської міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю Лисичанської міської ради та закріплюється за підприємством на правах повного господарського управління (а.с. 7-8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України).

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності до п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби встановлений Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 № 1273 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за № 1339/20077).

Згідно п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м. Лисичанську були сформовані та надіслані перша податкова вимога від 08.10.2001 № 6538/1-34а, яка отримана відповідачем 09.10.2001 та друга податкова вимога від 10.12.2001 № 2/187, яка отримана відповідачем 25.12.2001 (а.с. 11,12).

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до цього реєстру внесений реєстраційний запис, параметрами якого є: вид обтяження - публічне обтяження, тип обтяження - податкова застава, підстава обтяження - ст. 88, 89 Податкового кодексу України, об'єкт обтяження - активи платника податків згідно акту опису від 12.10.2011, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення за адресою м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 3, підвальне приміщення торгового комплексу Южний за адресою - м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, буд. 1; відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем, обтяжувач - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, боржник - Комунальне підприємство ЛЖЕК № 5 (а.с.15).

Відповідно до Акту опису майна від 12.10.2011 податковий керуючий провів опис такого майна: встроено-пристроенное помещение, площадь 415 кв.м, 1987 г. ввода в эксплуатацию, знос 53,1 %, расположенное по адресу: г. Лисичанск, квартал 40 лет Победы, 3, инв № 185 кількість 1 шт.; подвальное помещение торгового комплекса Южный , 1986 г. ввода в эксплуатацию, площадь 791,7 кв.м., износ 55,7 %, расположенное по адресу: г. Лисичанск, кв. Октябрьской революции, 1, инв № 108 кількість 1 шт.

Рішенням Лисичанської міської ради від 21.11.2013 № 55/979 про внесення змін до рішення міської ради від 23.08.2012 № 36/613 надано згоду на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу (податок на землю та податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб) Комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 майна згідно додатку.

Згідно Додатку до рішення міської ради від 23.08.2012 № 36/613 визначений Перелік комунального майна для реалізації в рахунок погашення податкового боргу комунальних підприємств ЛЖЕК № 5 : нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 215,3 кв.м. за адресою м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 3; нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 181,6 кв.м. за адресою м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 3 (а.с. 27).

Крім того, позивачем надані документи про продаж майна, яке перебуває в податковій заставі на підставі Акту опису майна від 12.10.2011 - нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 215,3 кв.м. за адресою м. Лисичанськ, кв-л 40 років Перемоги, буд. 3 (а.с. 70-93).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що майно у встановленому Податковим кодексом України порядку позивачем не описувалося, не вносилося до відповідного реєстру, що унеможливлює визнання цього майна таким, яке підлягає реалізації. Крім того, зазначив, що Акт опису майна від 12.10.2011 був складений з порушенням положень п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України: при відсутності підпису платника податків опис був проведений в присутності лише одного понятого, замість не менше як двох понятих.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

По-перше, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що у відзиві відповідача від 23.09.2016 № 1545 на позовну заяву, відповідач визнавав позовні вимоги у повному обсязі. У відзиві від 31.10.2016 № 1782 на уточнену позовну заяву, КП ЖЕК № 5 визнало позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с. 45, 104-105).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративною судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

У свою чергу частина 4 ст. 51 КАС передбачає підстави для неприйняття судом визнання позовних вимог, так, суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Також, відповідно до ч. 3, 4 ст. 112 КАС, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 136 КАС, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 для забезпечення правильного та однакового застосування судами норм КАСУ надано відповідні роз'яснення, у пункті 9 зазначеної постанови зазначено, що у разі якщо суд не взяв до уваги визнання позову, обставин, які визнаються сторонами, або вважав необхідним вийти за межі заявлених позивачем вимог, він зобов'язаний це обґрунтовувати в мотивувальній частині рішення.

З огляду на наведене вбачається, що у разі неприйняття судом визнання позову, суд першої інстанції повинен був зазначити яким саме чином дії відповідача суперечать нормам закону, або чиї саме права, свободи та інтереси таке визнання порушує.

По-друге, судом першої інстанції було встановлено, що Акт опису майна від 12.10.2011 був складений з порушенням положень п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України: при відсутності підпису платника податків опис був проведений в присутності лише одного понятого, замість не менше як двох понятих.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявна копія Акту опису майна від 12.10.2011, який був підписаний податковим керуючим Нечипоренко І.В., платником податків ОСОБА_4 та залученою особою ОСОБА_5 (а.с. 74, 129).

Крім того, колегія суддів зазначає, що у 2011 році реєстрація податкової застави незалежно від її виду здійснювалася шляхом реєстрації у державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Так, у зв'язку із відповідними змінами у законодавстві листом Державної податкової служби у Луганській області від 12.11.2012 №17922/7/19-119 зобов'язано зокрема ДПІ у м. Лисичанську здійснити інвентаризацію зареєстрованих у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкових застав та за її результатом встановити усі випадки включення до реєстру згідно з актами опису активів, на які розповсюджується право податкової застави нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає, що постанова прийнята із помилковим застосуванням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому наявні підстави для скасування рішення.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/1062/16 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/1062/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу за рахунок майна комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 , що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 12 жовтня 2011 року, а саме: вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 181,6 кв.м. за адресою м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, 3.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 08.12.2016.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов