Постанова

від 31.10.2016 по справі 904/2309/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Справа № 904/2309/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Н.М., Ємельянова А.С. за участю представників сторін: Гарькавий А.Г., Сінюхіна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 904/2309/16господарського суду Дніпропетровської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг-Компані" до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" простягнення 69 010,42 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг-Компані" 65 487,91 грн. заборгованості, 1307,66 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 (колегія у складі суддів: Орєшкіної Е.В., Сизько І.А., Антоніка С.Г.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг-Компані" 65 487,91 грн. заборгованості, 1295,92 грн. 3% річних, 2 226,59 грн. інфляційних втрат, 1378 грн. судового збору за подання позову.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016, публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг-Компані" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 65 487,91 грн. заборгованості, 1295,92 грн. 3% річних, 2 226,59 грн. інфляційних втрат.

Позов мотивовано тим, що 21.11.2014 між публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг-Компані" як виконавцем було укладено договір № 3995, згідно умов якого позивач зобов'язався у межах специфікації вартості робіт виконати власними силами проектно-вишукувальні роботи, постачання обладнання та матеріалів, пусконалагоджувальні роботи, будівельно-монтажні роботи, консалтингові послуги у повному обсязі основних та супутніх робіт на об'єкті "Установка системи контролю доступу в інженерному корпусі", а відповідач зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх вартість. В порушення умов вказаного договору відповідач не здійснив повну оплату виконаних позивачем робіт. Акт готовності об'єкту до експлуатації було підписано сторонами у червні 2015 року, з урахуванням умов вказаного договору оплата у розмірі 65 487,91 грн. (10% від фактично виконаних робіт) повинна бути здійснена до 30.07.2015, проте станом на 28.03.2016 оплату не здійснено. Вказану суму заборгованості за виконані роботи позивач просив стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також нараховані за період з 01.08.2015 по 28.03.2016 на суму боргу 1295,92 грн. 3% річних та 2 226,59 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що, як встановлено судом, на виконання умов договору № 3995 від 21.11.2014 позивачем було поставлено відповідачу обумовлене даним договором обладнання, виконані будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, актом прийому-здачі постачання обладнання на об'єкт, актами проміжного прийняття відповідальних конструкцій, актами про закінчення пусконалагоджувальних робіт на об'єкті, які підписані обома сторонами без заперечень. Також сторонами складений та підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації, відповідно до змісту якого будівельно-монтажні роботи виконано у строк (початок робіт листопад 2014 року - закінчення робіт червень 2015 року), вирішено вважати закінчений будівництвом об'єкт готовим до експлуатації. Оскільки вказаний акт не містить дати підписання його сторонами, з урахуванням закінчення робіт та готовності об'єкта у червні 2015 року, визначена п. 4.4 вказаного договору відстрочка оплати 10% від загальності вартості договору у 30 календарних днів рахується позивачем, починаючи з 01.07.2015. Оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань остаточні розрахунки із позивачем не здійснив, не сплативши 10% від загальної вартості договору, що складає 65 487,91 грн., після підписання акту готовності об'єкту до експлуатації, що також підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.12.2015, то позовні вимоги про стягнення 65 487,91 грн. заборгованості є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 1295,92 грн. 3% річних та 2 226,59 грн. інфляційних втрат, то господарський суд Дніпропетровської області в рішенні від 14.06.2016 вказав про те, що не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, з причин неможливості визначення точного періоду прострочення грошового зобов'язання відповідачем.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, погодився з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимоги про стягнення з відповідача 65 487,91 грн. заборгованості за виконані товариством з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг-Компані" роботи.

Що стосується відмови в задоволенні місцевим господарським судом позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, то Дніпропетровський апеляційний господарський суд з таким висновком господарського суду Дніпропетровської області не погодився, в постанові від 25.07.2016 вказав про те, що у разі встановлення судом факту виникнення зобов'язання сторони за договором, необхідною умовою є визначення моменту його настання (суду слід встановити відповідну дату). Оскільки акт готовності об'єкта до експлуатації не містить дати підписання його сторонами, то з урахуванням закінчення робіт та готовності об'єкта у червні 2015 року, визначена п. 4.4 договору відстрочка оплати 10% від загальності вартості договору у 30 календарних днів має рахуватися починаючи з 01.07.2015, тобто строк остаточної оплати є таким, що настав 30.07.2015, внаслідок чого є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі, у тому числі щодо стягнення з відповідача 1295,92 грн. 3% річних та 2 226,59 грн. інфляційних втрат за заявлений позивачем період.

З зазначеними висновками погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають чинному законодавству України та матеріалам справи. Підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" немає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 904/2309/16 залишити без змін.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: Н.Нєсвєтова

А.Ємельянов