Вирок

від 04.11.2016 по справі 641/10270/15-к

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження 1-кп/641/15/2016 Справа № 641/10270/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12015220540002216 від 22.09.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 24.02.2010року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 12.09.2012 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України, застосуванням ст.71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі (вирок не виконаний);

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину- сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судомого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння злочинів проти власності, будучи таким, який не відбув покарання за вироком від 12.09.2012року Комінтернівського районного суду м.Харкова у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв аналогічний злочин за наступних обставин.

Так, 21 вересня 2015 року приблизно о 20 годині 45 хвилин, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення в інше приміщення, вступив в злочинну змову з водієм автомобілю ВАЗ 2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 та невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Діючи умисно, повторно, по раніше досягнутій домовленості, ОСОБА_4 прибув до складського приміщення НВ ТОВ «ХАРД», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, підійшов до складського приміщення. Діючи по раніше досягнутій домовленості, ОСОБА_4 відійшов на деяку відстань, щоб спостерігати за навколишнім оточенням для попередження останніх у разі виникнення небезпеки або появи сторонніх осіб, а невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 проник в середину складу, звідки через отвір знизу, передав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_10 кабель ТПП 200*2*0,5 загальною довжиною 47,60 м., вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4216 від 26.09.2015 1634,00 грн., та кабель ТГ 800*2*0,5 загальною довжиною 14,15 м., вартість якого, згідно висновку вищевказаної експертизи - встановити не можливо. Вподальшому, викрадений кабель невстановленими особами на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за участю ОСОБА_6 був завантажений до автомобілю ВАЗ 2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після того, як кабель було завантажено, а перешкод для виїзду з території НВ ТОВ «ХАРД», на якій знаходиться складське приміщення,належне НВ ТОВ «ХАРД», не було, ОСОБА_6 сів за кермо вищевказаного автомобіля та намагався залишити місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном, а ОСОБА_4 з невстановленими особами на ім`я ОСОБА_10 та ОСОБА_9 прослідували за ним пішки, тим самим намагаючись покинути місце вчинення кримінального праовопрушення, але свій злочинний намір не довели до кінця з причин, не залежних від їх волі, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були затримані охоронцем складського приміщення.

ОСОБА_6 , 21 вересня 2015 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, вступив в злочинну змову з ОСОБА_4 . Діючи умисно, по раніше досягнутій домовленості, ОСОБА_6 взяв на себе обов`язок прибути о 20 годині 45 хвилин на належному йому автомобілі ВАЗ 2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до оговореного в ході телефонної розмови місця, а саме - до складського приміщення НВ ТОВ «ХАРД», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 29, для того, щоб на власному автомобілі ВАЗ 2101 державний ркєстраційнйий номер НОМЕР_1 , по раніше досягнутій домовленості, вивезти майно, яке буде викрадене ОСОБА_4 та невстановленими особами на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зі складського приміщення, належного НВ ТОВ «ХАРД». Діючи по раніше досягнутій домовленості з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у визначений час прибув до складського приміщення, де став допомагати невстановленим особам на ім`я ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вантажити до багажнику автомобіля кабель електрозв`язку ТПП 200*2*0,5 загальною довжиною 47,60 м., вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4216 від 26.09.2015 1634,00 грн., та кабель ТГ 800*2*0,5 загальною довжиною 14,15 м., вартість якого, згідно висновку вищезазначеної експертизи встановити не вдалось можливим. Після того, як кабель було завантажено, а перешкод для виїзду з території, на якій знаходиться складське приміщення, яке належить НВ ТОВ «ХАРД» не було, то ОСОБА_6 сів за кермо вказаного автомобіля та намагався залишити місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном, а ОСОБА_4 з невстановленими особами на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прослідували за ним пішки, тим самим намагаючись покинути місце вчинення кримінального правопорушення, але свій злочинний намір не довели до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були затримані охоронцем складського приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, не визнав. В подальшому, в процесі розгляду справи, правова позиція обвинуваченого змінилась, він беззаперечно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті. Зазначив, що 21.09.2015р. приблизно на початку 15години, йому подзвонив ОСОБА_9 , прізвище якого йому не відомо, запропонував піти на територію металобази викрасти кабель й таким чином заробити грошей. Він подзвонив ОСОБА_6 , в которого був автомобіль ВАЗ, й який вже до цього допомагав вивезти викрадений кабель з цієї металобази, й запропонував знов йому таким чином заробити гроші. Зазначив, що ОСОБА_6 заїхав на автомобілі на територію металобази, ОСОБА_9 зі складського приміщення металобази, з-під воріт, подавав ОСОБА_10 кабель, який ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грузили в автомобіль ОСОБА_11 , а останній в цьому допомагав. Сам він спостерігав за загальною обстановкою й повинен був їх попередити у випадку появи будь-яких осіб. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185КК України, не визнав. Пояснив, що 21.09.2015року йому подзвонив ОСОБА_4 , запропонував заробити гроші. Близько 17год., він під*їхав на вул.Каштанову к металобазі «Чермет», де знайомий ОСОБА_4 . ОСОБА_9 вказав де треба залишити автомобіль. При заїзді на територію бази ворота були відчинені, в сторожці сидів охоронець, й біля кондитерського цеху були люди, тому в нього не виникло сумнівів щодо законності дій ОСОБА_4 та його знайомих, оскільки вважав, що вони забирають своє майно. ОСОБА_4 став неподалік від ангару. Коли завантажили автомобіль й він почав рухатись, то побачив, що назустріч біжить ОСОБА_10 , коли зупинився, то разом з останнім загрузили на заднє сидіння моток кабеля, після чого він сказав їхати. Коли поїхав, то поряд йшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , й побачив, що назустріч йде чоловік, який спитав хто він й що тут робить, на що він відповів, що його найняли, й покликав хлопців, але ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пройшли мимо, а ОСОБА_4 , коли він підійшов, чоловік вдарив по обличчю, після чого забрав сумку, кудись подзвонив, приїхали декілька автомобілів,й пізніше приїхали працівники міліції. Зазначив, що на досудовому слідстві надавав добровільні показання, працівники міліції на нього тиску не здійснювали. Вказав, що лише коли зупинив автомобіль охоронець, тільки тоді він почав здогадуватись, що можливо він допомагав вчинити крадіжку, але про це йому не було відомо. Пояснив, що територія бази огорожена, освітлювалась частково, горіли прожектори. Ангарне приміщення, звідки носили кабелі, не освітлювалось. Вказав, що документи на майно в хлопців не питав. Зазначив, що приблизно за три тижні до цих подій, ОСОБА_9 вже просив його вивезти майно з цієї ж бази, яке він забрав, й перевіз в якесь домоволодіння, де кабель випалили, й потім вони відвезли його й здали на металоприйомний пункт за межі міста. Загалом він проїхав загальну відстань приблизно 7 км, після чого з ним розрахувались, сплативши 500грн. Вважає, що в даному випадку він участі в крадіжці кабеля не брав, оскільки не був обізнаний відносно намірів ОСОБА_4 та інших, вважав, що кабель належить ОСОБА_9 , а він виконував виключно роботу водія транспортного засобу.

Крім повного визнання провини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а також незважаючи на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї провини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185КК України, провина ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненому доведена повністю і підтверджується наступними доказами:

-показаннями представника потерпілого ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що ангар використовується ТОВ «ХАРД» на підставі договору суборенди. Підприємство є підрядною організацією з монтажу та демонтажу кабельних мереж. Кабель був й б/у й новий. Вказав, що був викрадений кабель ТПП 200*2*0,5 загальною довжиною 47,60 м., та кабель ТГ 800*2*0,5 загальною довжиною 14,15 м. Зазначив, що оскільки майно було повернуто підприємству, тому вони претензій до обвинувачених не мають;

-показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді слідчого Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області. В 20-х числах вересня 2015року, точну дату не пам*ятає, до чергової частини надійшло повідомлення щодо крадіжки зі складу. На місці скоєння злочину були затримані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . В результаті огляду місця злочину, були виявлені відрізки кабеля різного перерізу, довжиною до 1 м. Було оглянуте складське приміщення, на якому був замок без ушкоджень, але під ангаром та під дверима ангару був отвір, достатній щоб пролізла людина. Балабай та ОСОБА_15 надавали добровільні показання, ніякого тиску з боку працівників міліції на них не здійснювалось. Пояснювали, що ОСОБА_14 попросив ОСОБА_15 на його транспортному засобі перевезти вантаж. Він під*їхав, йому в автомобіль завантажили кабель. Анфалов не заперечував вчинення крадіжки.

Зважаючи на послідовність показань вищевказаного свідка, їх узгодження з показаннями представника потерпілого, суд вважає ці показання достовірними.

Крім цього вина обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підтверджується також зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом огляду події від 21.09.2015року, в ході якого було оглянуто складське приміщення типу «ангар» за адресою- м.Харків, вул.Каштанова, 29. Встановлено, що зверху під вхідними дверима є отвір шириною біля 80-100см,висотою 3-4 метри, під дверима отвір довжиною 3-3,5м, висотою20-30см, всередині приміщення на момент огляду є різні фрагменти кабелю різного перерізу. На відстані 100м від складу на момент огляду знаходиться автомобіль ВАЗ 2101 білого кольору НОМЕР_1 , яким управляв ОСОБА_6 . В даному автомобілі на задньому сидінні, а також в багажнику знаходиться в змотаному стані кабель, схожий за виглядом та перерізом з кабелем, виявленим в ангарі. Біля автомобіля знаходиться ОСОБА_4 , який вказав, що даний кабель він викрав зі складу;

-протоколом огляду речових доказів з фото таблицями від 23.09.2015р., в ході якого були оглянутий транспортний засіб ВАЗ 2101, д/з НОМЕР_1 , на задньому сидінні якого знаходиться кабель електрозв*язку ТПП 200*2*0,4, довжина кабелю складає 47 метрів 60 см. При відкритті багажника встановлено, що в ньому знаходиться кабель електрозв*язку ТГ 800*2*0,5, у вигляді 18 фрагментів, довжина фрагментів 0,71 см; 1,0м; 0,7 м; 1м70см;0,72 м; 0,80м; 0,60м; 1м10см; 0,70м; 0,70м; 1м10см;1м 02см; 0,60м;1м40см; 1м30 см- загальною довжиною 14 метрів 15 сантиметрів (а.с.166-172 Т2);

-протоколом пред*явлення особи до впізнання з фототаблицями від 28.09.2015року, згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_6 як чоловіка, який знаходився в автомобілі ВАЗ 2101 білого кольору в той момент, коли він його зупинив на території металобази (а.с.158-161 Т2);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2015р. з фототаблицями, в ході якого ОСОБА_4 , знаходячись за адресою м.Харків, вул.Каштанова, 29., вказав, куди він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направились для скоєння крадіжки. ОСОБА_4 вказав на складське приміщення, а саме- яким чином ОСОБА_9 проник всередину, а потім передавав кабель зі складу, вказав на місце, де він знаходився по досягнутій домовленості та спостерігав, щоб ніхто не йшов.Також вказав місце, де стояла машина ОСОБА_11 , та здійснювалась загрузка кабелю в автомобіль. Погрузку кабелю здійснювали ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 . Коли машина почала рухатись, вказав на місце навпроти воріт складу, де машина зупинилась, після чого почала рухатись до виходу з території складу (а.с.139-143 Т2).

-висновком експерта від 26.09.2015р. №4216, згідно якого визначена ринкова вартість кабеля ТПП 200*2*0,4 довжиною 47 метрів 60 см станом на 21.09.2015року в сумі 1634,00 грн., ринкова вартість кабеля електрозв*язку ТГ 800*2*0,5 не визначена, оскільки відсутня цінова інформація на ринках України (а.с.151-152 Т2).

Оцінюючи вказані докази, суд вважає їх належними та допустимими, оскільки фактичні дані, що містяться у вказаних джерелах доказів узгоджуються з показаннями потерпілого та свідка по справі та іншими доказами, зібраними в ході досудового та судового слідства.

Судом приймається до уваги, що обвинуваченим ОСОБА_4 повністю визнається вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, а обвинуваченим ОСОБА_6 не заперечуються фактичні обставини справи в частині його участі в подіях, які відбувались 21.09.2015р. приблизно о 20.45 на території за адресою- м.Харків, вул.Каштанова, 29, де знаходиться складське приміщення НВ ТОВ «ХАРД» - при здійсненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про свою непричетність до закінченого замаху на крадіжку кабеля, належного НВ ТОВ «ХАРД», оскільки не був обізнаний відносно намірів ОСОБА_4 та інших, а виключно виконував роботу водія транспортного засобу; відсутність умислу на вчинення крадіжки, не усвідомлення, не вірну оцінку подій, які відбувались за його участі 21.09.2015р. приблизно о 20 годині 45 хвилин, на території за адресою - м. Харків, вул. Каштанова, 29, де знаходиться складське приміщення НВ ТОВ «ХАРД», нерозуміння наслідків вчиненого діяння - суд оцінює критично, оскільки така позиція обвинуваченого є способом захисту від пред`явленого обвинувачення за вчинене кримінальне правопорушення та викликана бажанням уникнути кримінальної відповідальності, оскільки згідно пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 , коли ОСОБА_6 заїхав на автомобілі на територію металобази, то ОСОБА_9 зі складського приміщення металобази, з-під воріт, подавав ОСОБА_10 кабель, який ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грузили в автомобіль ОСОБА_11 , а останній в цьому допомагав.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що 21.09.2015 р. це був не перший випадок, коли ОСОБА_9 за допомогою їх спільного знайомого ОСОБА_4 запропонував заробити гроші шляхом вивезення кабеля з території даної металобази, з подальшим випаленням кабеля та здачею в пункт прийому металолому, за що йому в попередній раз було сплачено гроші в сумі 500 грн. Даний факт також був підтверджений в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 , який вказав, що це був вже не перший такий випадок, й ОСОБА_6 знав, що йому треба робити. Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував, що допомагав грузити кабель в свій автомобіль, пояснював, що територія, де знаходилось складське приміщення, була огорожена, при в*їзді на територію металобази в сторожці сидів охоронець, вивіз кабеля здійснювався в темну пору доби, ангарне приміщення, звідки носили кабелі, не освітлювалось.

Таким чином, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_6 вже здійснювались дії за аналогічними обставинами за попередньою домовленістю за участю тих самих осіб щодо вилучення майна з металобази з подільшою здачею кабеля на пункт металобрухту, за що вподальшому він отримав певне винагородження, також враховуючи, що він бачив спосіб, за якого вилучалось майно зі складського приміщення в темний час доби, крім того, він допомагав грузити майно в свій автомобіль, знав, що територія металобази є огороженою, охоронюваною, а також враховуючи, що для здійснення перевозок вантажу необхідна наявність відповідних правовстановлюючих документів, які в даному випадку не були ним витребувані у осіб, які звернулись до нього щодо надання послуг з перевозки кабелю суд дійшов висновку, що доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він діяв як таксист, найнятий для перевозки вантажу, й не мав умислу на крадіжку кабеля за попередньою змовою групою осіб, є його власною інтерпретацією дійсних правдивих подій, яка грунтується на бажанні уникнути відповідальності за вчинене.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_4 вчинені умисні дії, які виразилися у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, й і його дії підлягають кваліфікації по ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.; обвинуваченим ОСОБА_6 вчинені умисні дії, що виразились у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб і його дії підлягають кваліфікації по ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, у відповідності дост. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, є таким, що не відбув покарання за вироком від 12.09.2012 року Комінтернівського районного суду м. Харкова у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даної особи та небажання останнього ставати на шлях виправлення.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також стан його здоров*я, перебування на диспансерному обліку з діагнозом ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 ступеню, гіпертонічна енцефалопатія, лівобічна пахова грижа, мастопатія .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки дане покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив умисний злочин проти власності, який відноситься до категорії тяжких злочинів і становить підвищену суспільну небезпеку, будучи таким, що не відбув покарання за вироком від 12.09.2012року Комінтернівського районного суду м.Харкова у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, не працює, що характеризує його особистість наявністю стійкої внутрішньої орієнтації на злочинний спосіб задоволення потреб, за таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КК України.

Таким чином, в зв*язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 після ухвалення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.09.2012 року, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, судпри призначенні покарання застосовує ст.71 КК України й до призначеного покарання частково приєднує не відбуту частину покарання за вирокомКомінтернівського районного суду м. Харкова від 12.09.2012 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, у відповідності дост. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Обставини, щопом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченго, відсутність пом`якшуючіх та обтяжуючіх покарання обставин, й дійшов висновку щодо можливості його виправлення без відбування покарання, застосувавши до нього положення ч.1 статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експерта при проведенні експертизи в рівних частках.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Питання щодо накладеного арешту на майно вирішити відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України.

Керуючись ст.368,370,373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

За сукупністю вироків, відповідно до ст.71КК України, суд вважає необхідним до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.09.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 (чотири) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 21 вересня 2015 року.

На підставі ч.5ст..72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання час перебування його під вартою у період з 21.09.2015 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку одного року, не вчинить нового злочину й виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи щодо зміни місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи за місцем проживання в строки, встановлені цим органом.

Міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 - не обирались.

Арешт, накладений на автомобіль ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_17 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , користувачем якого є ОСОБА_6 скасувати.

Арешт, накладений на кабель електрозв`язку ТПП 200*2*0,5, ТГ800*2*0,5, який належить НВ ТОВ «Хард» (код ЄРДПОУ 19468711), в особі директора ОСОБА_18 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 скасувати.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_17 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , користувачем якого є ОСОБА_6 , який зберігається на майдані тимчасового зберігання, що розташований за адресою м.Харків, пров.Ващенківський, 28б передати за належністю останньому; кабель електрозв`язку ТПП 200*2*0,5, ТГ800*2*0,5, який належить НВ ТОВ «Хард» (код ЄРДПОУ 19468711), в особі директора ОСОБА_18 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , переданий на зберігання в НВ ТОВ «ХАРД» - залишити за належністю останньому.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи №4216 від 26.09.2015 року в сумі 184 гривень 14 коп. - по 92 гривні 07 коп. з кожного.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1