Рішення

від 31.10.2016 по справі 916/2605/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2016 р.Справа № 916/2605/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/2605/16

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) товариства з обмеженою відповідальністю „Агере"

про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність №482 від 26.07.2016 у матеріалах справи (а.с.20)

від відповідачів:

1) ОСОБА_2: не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином

2) ОСОБА_3: Нікітков О.В., довіреність №492 від 02.08.2016 у матеріалах справи (а.с. 33)

від ТОВ „Агере": Нікітков О.В., довіреність від 03.10.2016 у матеріалах справи (а.с. 35)

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі - громадянином Турецької Республіки ОСОБА_1 заявлені вимоги до відповідачів - ОСОБА_2 (відповідач1, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (відповідач 2, ОСОБА_3.), товариства з обмеженою відповідальністю «Агере» (відповідач3, ТОВ «Агере») про розірвання договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ „Агере ", укладеному між представником позивача та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 28 березня 2016 та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ „Агере", оформленого протоколом №11 від 06.04.2016р.

Відповідачі ОСОБА_3 та ТОВ „Агере" проти заявлених позовних вимог не заперечують.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15).

Згідно роз'яснень, викладених в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України року від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи № 916/2605/16 направлялись йому за адресою, вказаною в позовній заяві і повернулись до суду з відміткою «адресант не проживає».

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, правом на надання відзиву на позов в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України не скористався, справа розглядалась в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.03.2016 між представником громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_6, видано в Анталії 07.09.2011, дійсний до 07.09.2021 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) ОСОБА_8, діючим на підставі довіреності від 22.03.2016, посвідченої Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, зареєстровано в реєстрі за №120 (далі - продавець) з однієї сторони, ОСОБА_3 (НОМЕР_2, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 19 січня 1998 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в Україні НОМЕР_3) (далі - покупець-1) та ОСОБА_2 (НОМЕР_4, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 21 січня 1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в Україні НОМЕР_5, далі ( покупець-2) був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Агере», згідно умов якого продавець зобов'язався передати покупцям 90% своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Агере», а покупці зобов'язалися прийняти та оплатити вказану частку.

Положеннями пунктів 1.1, 3.1. договору сторони визначили, що продавець зобов'язався передати покупцю-1 - 40% частки у статутному капіталі ТОВ «Агере», що складає 36000,00 гривень (тридцять шість тисяч) гривень, а покупець-1 зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити вказану частку у строк до 30.04.2016. Також згідно пункту 1.2 договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати покупцю-2 - 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Агере», що складає 50000,00 гривень (п'ятдесят тисяч) гривень, а покупець-2 зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити вказану частку у строк до 30.04.2016.

Частка продавця в статутному капіталі ТОВ «Агере» складала 81000,00 грн., що становить 90% статутного капіталу товариства (п. 1.3.5.)

У п.2.1 договору сторони визначили, що відступлення частки за цим договором є чинним і покупці вважаються повноправними учасниками товариства з моменту державної реєстрації відповідної нової редакції статуту товариства, що фіксує факт переходу права на частку продавця.

Відповідно до п.2.2 договору покупці після підписання цього договору мають право вимагати державної реєстрації відповідної нової редакції статуту товариства, що фіксують факт переходу права на частку до покупців.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі.

На підставі вказаного договору 6.04.2016 були проведені загальні збори учасників ТОВ «Агере», оформлені протоколом № 11, згідно яких ОСОБА_1 виключено зі складу учасників ТОВ «Агере» на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.03.2016, прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5) відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.03.2016; затверджено збільшення частки учасника ОСОБА_3 до 45000,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.03.2016; частки учасників у статутному капіталі розподілено наступним чином: ОСОБА_2 - 50%, що дорівнює 45000,00 грн., ОСОБА_3 - 50 %, що дорівнює 45000,00 грн.; затверджено нову редакцію статуту ТОВ «Агере» та зареєстровано в установленому законом порядку.

Нова редакція Статуту Товариства була зареєстрована 07 квітня 2016 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.09.2016 учасниками ТОВ «Агере» є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В обґрунтування заявленого позивач вказує, що до сьогодні не отримав обов'язкового платежу від відповідача-1 у розмірі 50000.00 грн. та відповідача-2 у розмірі 36000,00 гривень, на загальну суму 86000,00 гривень, як то передбачено положеннями п. 3.1. вказаного в позові договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що одночасно був позбавлений як коштів, на які розраховував в обмін на корпоративні права, так і корпоративних прав.

Посилаючись на положення ст. 4, 50 Закону України «Про господарські товариства», п.п. 5, 6 ст. 14, п.п. 7, 11 ст. 15, п.4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», п. 3.12. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді спорів, що виникають з корпоративних відносин», ст.ст. 20, 167, ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 525, 611, 626, , ч. 2. ст. 651, 653, 655, 656, 692 Цивільного кодексу України просить розірвати договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Агере» від 28.03.2016 та скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агере», оформлене протоколом № 11 від 06.04.2016.

Відповідачі ОСОБА_3 та ТОВ „АГЕРЕ" проти заявлених позовних вимог не заперечували.

У наявному в матеріалах справи відзиві ОСОБА_3 вказує, що 14.11.2015 була прийнята до складу учасників ТОВ «Агере» з внесенням частки у статутний капітал у розмірі 10%, що складала 9000,00 грн. Нова редакція статуту ТОВ «Агере» була затверджена протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Агере» № 8 від 14.11.2015 та зареєстрована в Державному реєстрі 17.11.2015, номер запису 15561050014045351. Зазначає, що на той час іншим учасником ТОВ «Агере» був громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1, частка якого складала 90%, що становило 81000,00 грн. Дійсно 28.03.2016 представником ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу його частки в статутному капіталі ТОВ «Агере», згідно умов якого їй було продано 40% частки за ціною 36000,00 грн., а ОСОБА_2 - 50% його частки за ціною 50000,00 грн. На теперішній час оплата визначеного умовами договору розміру 36000,00 грн. за 40% частки продавця ОСОБА_3 не здійснена. Нова редакція статуту ТОВ «Агере» була зареєстрована 7.04.2016. Загальними зборами учасників ТОВ «Агере» від 6.04.2016 ОСОБА_1 був виключений зі складу учасників ТОВ «Агере» у зв'язку з продажем своєї частки в статутному капіталі, що підтверджується протоколом № 11. У зв'язку з викладеним просить задовольнити заявлені позовні вимоги, які вважає обґрунтованими та визнає у повному обсязі.

В наданих суду письмових поясненнях ТОВ «Агере» вказувало, що 7.04.2016 зареєструвало нову редакцію статуту товариства, яка була затверджена рішенням учасників загальних зборів та протоколом № 11 від 06.04.2016. У даному протоколі № 11 від 06.04.2016 відображено, що 28.03.2016 ОСОБА_1 в особі свого представника уклав з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі відповідно 40 % за ціною 36000,00 грн. ОСОБА_3 та 50 % за ціною 50000,00 грн. ОСОБА_2, оплата яких повинна була здійснитися у строк до 30.04.2016, чого не зроблено до сьогоднішнього часу. Вказане дало підстави визнати заявлені вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі керуючись наступним.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

За нормою ч,2 ст.692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто, сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч.3 ст.692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст.651 ЦК України.

Частиною 1 статті 188 ГК України та статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в т.ч. розірвання договору.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч.2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

При цьому, згідно приписів ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Корпоративними правами, згідно ст.167 ГК України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно ч.2 ст.656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом корпоративного управління колективних власників господарського товариства, тобто, позовна вимога про скасування рішення загальних зборів учасників господарського товариства є такою, що направлена на захист корпоративного права, відповідно, має вирішуватися на підставі норм, що регулюють корпоративне право.

Способи захисту цивільних прав та законних інтересів визначені ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Так, за ст.16 ЦК України цивільні права та інтереси можуть бути захищені шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків, майнової та немайнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 20 ГК України встановлено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів та визначено наступні способи захисту: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом.

У Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді спорів, що виникають з корпоративних відносин» (пункт 3.12) перелік способів захисту цивільних прав, що міститься у статті 16 ЦК України не є вичерпним; на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб.

Згідно п.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно із частиною 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальною нормою закону встановлений механізм реалізації визначених у статті 16 ЦК України способів захисту учасників прав з корпоративних відносин, яким суд, зокрема, скасовуючи рішення вищого органу управління (власника) підприємства, водночас поновлює корпоративні правовідносини особи-заявника.

За умови неправомірного невиконання відповідачем-1 та відповідачем-2 умов спірного договору позивач втратив право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Агере» з моменту вчиненої державної реєстрації нової редакції статуту товариства, а отже - втратив корпоративні права як учасник товариства. Повернення корпоративних прав позивачу можливе лише шляхом припинення корпоративних правовідносин відповідача-1 та відповідача-2 (в частині придбаної частки) як учасників ТОВ «Агере» та застосування механізму поновлення у цих корпоративних правовідносинах позивача.

У п.п.5,6 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, а саме:

- судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Направлення судових рішень щодо проведення реєстраційної дії для примусового виконання здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Агере» від 28 березня 2016 року, укладений між представником громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_6, видано в Анталії 07.09.2011р., дійсний до 07.09.2021 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) ОСОБА_8, діючим на підставі довіреності від 22.03.2016, посвідченої Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, зареєстровано в реєстрі за №120 (продавець) та ОСОБА_3 (НОМЕР_2, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 19 січня 1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в Україні НОМЕР_3 (покупець-1) та ОСОБА_2 (НОМЕР_4, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 21 січня 1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в Україні НОМЕР_5) (покупець-2).

3. Скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агере» (65013 м.Одеса, Миколаївська дорога, 128, ідентифікаційний код 38477831). оформлене протоколом №11 від 06 квітня 2016р.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_6) на корить ОСОБА_1 (АДРЕСА_4 в особі представника ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8) витрати по сплаті судового збору у сумі 918 (дев'ятсот вісімнадцять) грн. 67 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_7) на корить ОСОБА_1 (АДРЕСА_4 в особі представника ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8) витрати по сплаті судового збору у сумі 918 (дев'ятсот вісімнадцять) грн. 67 коп.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агере» (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 128, ідентифікаційний код 38477831) на корить ОСОБА_1 (АДРЕСА_4 в особі представника ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8) витрати по сплаті судового збору у сумі 918 (дев'ятсот вісімнадцять) грн. 67 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 листопада 2016 р.

Суддя Н.Д. Петренко