КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2016 р. Справа№ 910/28164/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Разіної Т.І.
Яковлєва М.Л.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Москаленко Т.А., Орехов С.О.,
від відповідача 1. - не з'явився, від відповідача 2. - не з'явився,
від третьої особи 1. - не з'явився, від третьої особи 2. - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р.
по справі №910/28164/15 (суддя Маринченко Я.В. ) за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Коллонейд Україна» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «ТіЕлСі Логістик» про стягнення 1 107 487,82 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2016р. по справі №910/28164/15 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» 1 107 487,82 грн. затрат по виплаті страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 613,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016р. по справі №910/28164/15 змінити, позовні вимоги задоволено частково, стягнути з ФОП ОСОБА_5 на користь ПАТ «СК «Колоннейд України» 1 107 487,82 грн., у задоволенні позовних вимог стосовно ФОП ОСОБА_4 відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнято до провадження.
Розпорядженням №09-52/3104/16 від 12.07.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 12.07.2016р., в зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г., які не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. по справі №910/28164/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Розпорядженням №09-52/3927/16 від 16.08.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А. та Руденко М.А. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 16.08.2016 р., в зв'язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А. та Руденко М.А., які не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. по справі №910/28164/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Розпорядженням №09-52/5342/16 від 04.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, судді Смірнової Л.Г. на лікарняному.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 04.10.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, які не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. по справі №910/28164/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Апелянтом подані додаткові обґрунтування до апеляційної скарги.
Апелянтом подано заяву про компенсацію судових витрат: судовий збір за розгляд апеляційної скарги та послуги адвоката, у разі задоволення апеляційної скарги.
ТОВ «ТіЕлСіЛогістик» заперечує проти апеляційної скарги, що вбачається із письмових пояснень по справі.
Від апелянта надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «ТіЕлСі Логістик» своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
02.07.2014р. між ТОВ «Штраус Україна» (замовник) та ТОВ «ТіЕлСі Логістик» (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування, за умовами якого експедитор зобов'язався за винагороду, за дорученням та за рахунок замовника організувати виконання визначених договором транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу в міжнародному, міському та міжміському сполученні, надалі послуги, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги пов'язані з перевезенням вантажу на умовах, визначених цим договором. /а.с. 27-31/.
Згідно п. 2.1. договору експедитор надає експедиторські послуги (планування перевезень, підбір та надання необхідного транспорту). Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються замовником.
Згідно п. 2.4. договору експедитор має право залучити до виконання обов'язків за цим договором третю особу перевізника.
При залученні Експедитором третіх осіб до виконання своїх зобов'язань за цим договором експедитор зобов'язався нести відповідальність перед замовником за їх дії як за свої власні (пункт 3.1.10 договору).
01.11.2014р. між ПрАТ «СК «К'ЮБІ І Україна» (страховик) та ТОВ «Штраус Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування вантажів №CRG0025908, за умовами якого застраховано вантаж, зокрема кава та чай з лімітом відповідальності страховика в сумі 1 400 000,00 грн., що перевозиться в тому числі вантажним автомобільним транспортом за маршрутом Струніно (Росія) - Вишневе (Україна) по страховим випадкам - втрата, знищення або пошкодження застрахованого майна, внаслідок раптових та непередбачуваних зовнішніх фізичних подій, які мають ознаки ймовірності та випадковості настання. /а.с. 12-24/.
Згідно контракт-заявки від 10.04.2015р. № 065, підписаної замовником - ТОВ «Штраус Україна» та експедитором ТОВ «ТіЕлСі Логістік», останній зобов'язався організувати перевезення вантажу по маршруту: м.Струнино (Росія) - м. Вишневе (Україна), вартість перевезення 11 250,00 грн, вантажоотримувач - ТОВ «Штраус Україна», завантаження 14.04.2015р.; автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2, водій ОСОБА_6 /а.с. 86/.
06.11.2014р. між ТОВ «ТіЕлСі Логістік» (експедитор) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) укладено договір, згідно якого експедитор, діючи від імені та за рахунок замовника, згідно договору транспортного експедирування, залучає третю сторону, перевізника, для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні. Перевізник доставляє заявлені вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника із коштів замовника на узгоджених умовах Договору./а.с. 87-90/.
Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору експедитор передає не менше ніж чим, за 48 год. до дати завантаження надати перевізнику оригінал або факсимільну копію контракт-заявки на здійснення міжнародного перевезення вантажу в довільній формі з вказівкою наступної інформації: маршрут; найменування вантажу; вага і об'єм вантажу (на один автомобіль); митне оформлення; кількість автомобілів; дата та час завантаження; термін доставки; адреса завантаження; фірма відправник; контактна особа при завантаженні і його телефон; адреса відвантаження; контактна особа при відвантаженні і його телефон; найменування кордонного переходу; вартість послуг в грн.; умови оплати; додаткові умови (вантаж в складі збірного при необхідності).
Перевізник зобов'язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного для здійснення міжнародних перевезень, що відповідає вимогам контракт-заявки, а також в узгоджені сторонами терміни (п. 3.1. договору).
Згідно пунктів 3.4, 3.7, 3.8. договору сторони погодили, що перевізник зобов'язується доставити довірений вантаж в пункт призначення і видати його співробітникові вантажоодержувача, вказаному в товарно-транспортній накладній (CMR), та нести всі ризики, пов'язані з перевезенням вантажу перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) та третіми особами.
Згідно п. 5.10. договору у разі пошкодження, втрати або повної загибелі вантажу з вини перевізника останній несе відповідальність перед власником вантажу в сумі пошкодженого вантажу по цінах, вказаних в інвойсі, а так само вартість його митного очищення і інших витрат згідно Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (Женева, 1956р.).
10.04.2015р. між ТОВ «ТіЕлСі Логістік» (Експедитор) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) було підписано контракт-заявку №065, за умовами якої Перевізник зобов'язався доставити вантаж по маршруту: Росія, Володимирська обл., Олександрівський район, м. Струнино, вул. Толстого, 2а (відправник ТОВ «Ле кафе Солувел рус») - Україна, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8, отримувачем вантажу є ТОВ «Штраус Україна»; найменування вантажу кава, чай; вага 20 т; вартість послуг 10 000,00грн.; автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2, водій ОСОБА_6
09.04.2015р. між ФОП ОСОБА_4. (експедитор) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого виконавець надає транспортні послуги з перевезення вантажів, а експедитор приймає та здійснює оплату з коштів, отриманих від замовника виконану роботу. /а.с. 92-93/.
09.04.2015р. сторони підписали договір-доручення (заявку) на транспортно-експедиторське обслуговування, за умовами якої ФОП ОСОБА_5 зобов'язався здійснити перевезення вантажу: сухі напої, 20 т; маршрут: Росія, Володимирська обл., Олександрівський район, м. Струнино, вул. Толстого, 2а - Україна, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8; вартість перевезення 9000,00 грн., протягом 6-7 днів по оригіналам документів, автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_3, водій ОСОБА_6, дата завантаження - 14.04.2015р. (м. Струнино Владимирская обл., Росія), строк доставки до 17.04.2015р. м.Вишневе, Київська обл., Україна). /а.с. 94/.
Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 14.04.2015р. вантаж було завантажено та ФОП ОСОБА_5 прийнято до перевезення. /а.с. 95/.
По шляху прямування 15.04.2015р., під час руху по території Російської Федерації, м. Брянськ автомобіль МАН д.н.з.НОМЕР_5 з напівпричепом НОМЕР_4 разом із вантажем та документами було викрадено, у зв'язку з чим водій ОСОБА_6 звертався з відповідною заявою до правоохоронних органів Російської Федерації, що підтверджується постановою слідчого відділу СУУМВС Росії по м. Брянську № 031904 від 21.04.2015р. про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження. /а.с. 25/.
По факту викрадення вказаного вантажу Деснянським районним управлінням ГУ МВС України в м. Києві відкрито кримінальне провадження №1201510003000490. /а.с. 26/.
Згідно акту - релізу №1400014063 від 25.08.2015р. позивач визнав страховий випадок та визначив суму виплати вантажоодержувачу (страхувальнику) страхового відшкодування в розмірі 1 107 487,82 грн. /а.с. 33-34/.
На підставі зазначеного акту, платіжним дорученням №000039014 від 01.09.2015р. позивач перерахував ТОВ «Штраус Україна» 1 107 487,82 грн. страхового відшкодування. /а.с.35/.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Укладаючи договір від 06.11.2014р., відповідач 1 взяв на себе зобов'язання перед експедитором щодо ризиків, пов'язаних з перевезенням вантажу перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) і третіми особами; доставити довірений вантаж до місця розвантаження в зазначені в заявці терміни; доставити довірений вантаж в пункт призначення і видати його співробітникові вантажоодержувача, вказаному в товаротранспортній накладній (CMR).
За договором від 09.04.2015р. ФОП ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання перед ФОП ОСОБА_4 щодо повної матеріальної відповідальності за збереження вантажу.
Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.
Відповідно до положень ст. 17 Конвенції «Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.
Таким чином, ФОП ОСОБА_4, як перевізник за договором від 06.11.2014р., має нести відповідальність разом із ФОП ОСОБА_7 у відповідності до ст.ст. 3, 17 Конвенції «Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Враховуючи відповідальність обох перевізників, та неможливість визначення вини кожного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо солідного стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Заява апелянта про компенсацію судових витрат задоволенню не підлягає.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016р. у справі №910/28164/15.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016р. у справі №910/28164/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/28164/15 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Т.І. Разіна
М.Л. Яковлєв
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2016 |
Оприлюднено | 10.11.2016 |
Номер документу | 62515943 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні