Рішення

від 01.11.2016 по справі 904/7825/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.16р. Справа № 904/7825/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-ЛОГІСТІК", м.Київ

до Приватного підприємства "ВЕГА АВТО", м.Дніпро

про стягнення 67164,80 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №б/н від 18.08.16р.

Від Відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-ЛОГІСТІК" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "ВЕГА АВТО" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості у загальному розмірі 57 164,80грн. з яких: 56 000,00 грн. заборгованість, 1164,80 грн. пеня та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем договірних зобов'язань за договором - доручення № 31/03/2016-1 від 31.05.16р.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином. 31.10.16р. до суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Відповідача буде приймати участь в іншому судовому засіданні в приміщенні господарського суду м. Києва.

Позивач просить суд не відкладати судове засідання і вирішити спір по суті.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У зв'язку з викладеним суд визнає неявку представника з боку Відповідача неповажною, оскільки не доведено неможливість участі іншого представника в судовому засіданні.

У зв'язку з тим, що судом вжито достатніх заходів для сповіщення Відповідача про слухання справи, Відповідачу було надано достатньо часу для подання доказів, наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору, строк розгляду справи закінчується 06.11.2016 року, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 01.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-ЛОГІСТІК" (Довіритель) та Приватним підприємством "ВЕГА АВТО" (Повірений) укладений Договір - доручення № 31/03/2016-1 від 31.03.16р. (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає Повіреному за винагороду здійснювати пошук та підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб), з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами автотранспортних засобів (перевізника) для здійснення перевезень в міжнародному автомобільному сполученні.

В розділах 2-6 даного договору Довіритель іменується Перевізником, а Повірений іменується Експедитором (п. 1.4 Договору).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору за дорученням перевізника та на підставі даного договору Експедитор надає одну або кілька послуг: - здійснює пошук та підбір вантажовласників та укладає договори на перевезення; - організовує перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному автомобільному сполученні; - виконує оформлення товарно - транспортної документації та її розсилку за належністю; - оформлює документи та організовує роботи згідно з митними, карантинними та санітарними вимогами; - здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; - приймає участь у складені актів у випадках, передбачених діючим законодавством України та вирішує з вантажовласником претензійні питання; - по узгодженню сторін виконує інші доручення перевізника.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що конкретні умови по кожному замовленню обговорюється в транспортній заявці, яка направляється вантажовласником Експедитору на підставі транспортних заявок вантажовласників експедитор формує транспортну заявку перевізнику. Допускається отримання транспортної заявки по факсимільному зв'язку або електронній пошті.

Згідно з п. 3.2 Договору Експедитор зобов'язується перераховувати суми, отриманні від Вантажовласника за надані послуги.

Експедитор перераховує перевізнику відповідно до заявки суму на його розрахунковий рахунок в строк, обговорений в заявці але не пізніше 10 банківських днів після надання перевізником оригіналів рахунків ти CMR з відміткою одержувач вантажу акту виконаних робіт, податковою накладною.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2016 р. (п. 10.1 Договору).

Так, Позивач свої зобов'язання відповідно до умов Договору виконав у повному обсязі на загальну суму 59500,00 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними, актами надання послуг, транспортними заявками та рахунками на оплату копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 10-135).

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті наданих послуг здійснив частково у розмірі 3500,00 грн., що підтверджується експрес-накладними Нової пошти (а.с. 154-156) внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 56000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у випадку прострочки платежу винна сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Згідно з розрахунком Позивача сума пені становить 1164,80 грн., яка нарахована за період прострочення з 24.08.2016р. по 05.09.2016р.

Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Спірні правовідносини з перевезення регулюються статтями 306-315 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 56000,00 грн. основного боргу та 1164,80 грн. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат Позивача на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 Законом України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як свідчать матеріали справи, Позивач уклав з адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги №22/07 від 22.07.2016 року (а.с. 163-165). Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 01.08.2016р. Позивач оплачує адвокату ОСОБА_2 плату у розмірі 5000,00 грн., що становить 25 годин витраченого часу (одна година - 200 грн.) (а.с. 166). Надані Позивачем документи не містять доказів фактичного понесення ним витрат на адвоката. Крім цього, в наданих документах йдеться про правову допомогу, яка оцінена на суму 5000,00 грн., а не на 10000,00 грн., як зазначено у позові. У зв'язку з викладеним, відсутні підстави для покладення цієї суми на Відповідача.

За результатами вирішення спору судові витрати Позивача у вигляді витрат на сплату судового збору в належному розмірі покладаються на Відповідача на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ВЕГА АВТО" (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, кім. 310, код ЄДРПОУ 35113099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-ЛОГІСТІК" (03680, м. Київ, провул. Радіщева, буд. 6, код ЄДРПОУ 39975991) суму 56000,00 грн. заборгованості, 1164,80 грн. пені та 1378,00 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено-07.11.16р.