Рішення

від 31.10.2016 по справі 277/27/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №277/27/15-ц Головуючий у 1-й інст. Заполовський В. В.

Категорія 47 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Косигіної Л.М., Павицької Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом прокурора Ємільчинського району Житомирської області в інтересах держави до ОСОБА_1 та Ємільчинської районної державної адміністрації, третя особа: відділ Держземагентства в Ємільчинському районі Житомирської області, про визнання неправомірними та скасування розпоряджень голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки

за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області

на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 14 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року прокурор Ємільчинського району звернувся до суду в інтересах держави в порядку, передбаченому ст.45 ЦПК України. Просив визнати неправомірними та скасувати розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 03 листопада 2008 року №335, від 19 травня 2010 року №120, від 12 серпня 2010 року №188; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 12,3 га від 13 вересня 2010 року, укладений між Ємільчинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1; зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку водного фонду до земель запасу Варварівської сільської ради шляхом підписання акту прийому-передачі. В обґрунтування позову посилався на те, що передача спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: без розроблення проекту землеустрою, без затвердження в установленому законом порядку документації із землеустрою, всупереч цільовому призначенню та виду використання, визначеному в документації із землеустрою, без розроблення проекту відведення земельної ділянки та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, а також поза межами повноважень Ємільчинської районної державної адміністрації.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 14 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що спірну земельну ділянку передано ОСОБА_1 на підставі технічної документації, а не проекту землеустрою щодо її відведення, як це передбачено законом. Суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення Водного кодексу України, оскільки предметом спору є земельна ділянка водного фонду, а не водний об'єкт. Окрім того, відступивши від правових позицій, викладених у висновках Верховного Суду України у постановах від 22 травня 2013 року в справі №6-11цс13, від 25 грудня 2012 року в справі №21-412а12, від 14 травня 2014 року в справі №6-35цс14, не навів відповідних мотивів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурор не довів обставин, на які він посилається в обґрунтування вимог. Оскільки технічна документація із землеустрою виготовлена, державна експертиза землевпорядної документації проведена і отримано позитивний висновок, водний об'єкт віднесено до категорії загальнодержавного значення, а тому, в силу вимог ст.51 ВК України, саме Ємільчинська РДА наділена повноваженнями щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду для риборозведення.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції з наступних міркувань.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що розпорядженням голови Ємільчинської РДА від 03 листопада 2008 року №335 «Про затвердження технічної документації» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою водного фонду та водного об'єкту на умовах оренди загальною площею 19,2143 га приватного підприємця ОСОБА_1 на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та рекомендовано останньому провести нормативно-грошову оцінку даної земельної ділянки (а.с.8 т.1).

Розпорядженням голови Ємільчинської РДА від 19 травня 2010 року №120 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03 листопада 2008 року №335 «Про затвердження технічної документації»» внесені зміни до розпорядження від 03 листопада 2008 року №335, у тексті якого цифри «19,2143» замінено цифрами «12,3000», тобто зменшено загальну площу земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту (а.с.9 т.1).

Приймаючи до уваги вищевказані розпорядження, розпорядженням голови Ємільчинської РДА від 12 серпня 2010 року №188 «Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту та укладення договору оренди» надано в оренду земельну ділянку водного фонду та водного об'єкта, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Катеринівка Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, терміном на 25 років та вирішено укласти договір оренди вказаної земельної ділянки з ОСОБА_1 (а.с.10 т.1).

На підставі вказаних розпоряджень, 13 вересня 2010 року між Ємільчинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду, згідно з умовами якого останньому передано в оренду на 25 років для рибогосподарських потреб земельну ділянку загальною площею 12,3 га, із них: під водою - 11,9133 га та під гідротехнічною спорудою - 0,3867 га (а.с.16-19 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (абзац другий ч.1 ст.216 ЦК України).

Розглядаючи спір про визнання недійсним договору оренди, колегія суддів апеляційного суду з'ясовує питання законності розпоряджень, на підставі яких було укладено правочин.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної власності у користування здійснювалося на підставі рішень органів виконавчої влади, які повинні були прийматися на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) землеустрій повинен був проводитися в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою; надання земельних ділянок.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, був затверджений постановою КМУ від 26 травня 2004 року №677. На час виникнення спірних правовідносин цим Порядком передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно-правових угод без зміни її цільового призначення (абзац другий п.2 ).

За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин у разі передачі в користування земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінювалося, повинен був розроблятися проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не технічна документація.

У порушення встановленого вищевказаним законом порядку, спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_1 на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою, а не на підставі проекту землеустрою щодо її відведення, хоча межі переданої земельної ділянки сформовані за рахунок зміни цільового призначення та встановлені в натурі 01 червня 2010 року, тобто після винесення оспорюваного розпорядження від 03 листопада 2008 року №335 (а.с.13).

Так, у технічному завданні на розробку технічної документації від 07 липня 2008 року зазначено, що код 1.1 цільового використання земельної ділянки площею 19, 2143га - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зведеній експлікації (форма 6-зем) вказано, що ділянка віднесена до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до кадастрового плану зовнішніх меж земельної ділянки - в оренду передається об'єкт для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Із листа відділу Держземагенства в Ємільчинському районі Житомирської області від 04 лютого 2015 року №10-611-0.2-487/2-15 вбачається, що орендованій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1821781600:04:000:0910, а згідно даних національної кадастрової системи вказана земельна ділянка, загальною площею 19,2143 га, належить до земель сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Окрім того, державна експертиза проведена відносно технічної документації по визначенню нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а не відносно проекту відведення земельної ділянки (а.с.89-107).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 22 травня 2013 року в справі №6-11цс13, видання головою державної адміністрації розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без висновку державної експертизи проекту землеустрою, яка є обов'язковою, суперечить законам України.

У відповідності до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

У Житомирській області всі водні об'єкти є об'єктами загальнодержавного значення.

Згідно із частинами п'ятою та шостою статті 51 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Кабінет Міністрів України не визначив обмежень для місцевої державної адміністрації щодо передачі в оренду водних об'єктів на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області для риборозведення.

Оскільки за змістом частини п'ятої статті 51 ВК України місцеві державні адміністрації безпосередньо визначені орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення, то апеляційний суд приходить до висновку, що на час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду Ємільчинська районна державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо передачі водного об'єкту загальнодержавного значення, оскільки повноваження не виключені з її компетенції.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 20 квітня 2016 року в справі №6-190цс16.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що хоча Ємільчинська РДА діяла у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законом України, тобто з порушенням порядку, а тому оскаржені розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації в судовому порядку визнаються незаконними та скасовуються, а договір оренди земельної ділянки водного фонду - недійсним. Підлягає задоволенню й похідна вимога про повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким задовольняє позов прокурора в інтересах держави в повному обсязі.

На позови прокуратури, які пред'являються від імені держави, поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів, але позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. Відповідачі у жодний спосіб не заявляли про сплив позовної давності під час розгляду справи в суді першої інстанції, а тому апеляційний суд позбавлений можливості застосувати інститут позовної давності на стадії апеляційного провадження.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 14 травня 2015 року скасувати на ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Ємільчинського району Житомирської області в інтересах держави задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області від 03 листопада 2008 року №335 «Про затвердження технічної документації», від 19 травня 2010 року №120 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03 листопада 2008 року №335 «Про затвердження технічної документації»», від 12 серпня 2010 року №188 «Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту та укладення договору оренди».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 13 вересня 2010 року, укладений між Ємільчинською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку водного фонду, що знаходиться за межами населеного пункту с. Катеринівка Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, загальною площею 12,3 га, із них під водою - 11,9133 га та під гідротехнічною спорудою - 0,3867 га, до земель запасу Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягнути з ОСОБА_1 та Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області в дохід держави по 509,66 грн. судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: