Рішення

від 08.11.2016 по справі 525/849/16-ц

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/849/16-ц

Провадження № 2/525/306/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2016 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що 11.06.2010 року помер ОСОБА_4, останнім місцем проживання та реєстрації якого було село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) буд. №43, на момент смерті проживав та був зареєстрований одноосібно.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. До складу спадкового майна увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) №43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта - з житлового будинку (літ.-А-1), сараю ( літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного ( літ. - Д), колодязя питного №1. Даний житловий будинок з господарськими будівлями відносився відповідно до погосподарської книги №7 за 1991-1995 роки до колгоспного двору, головою двору був ОСОБА_4, а членом двору була ОСОБА_5, яка померла 11.05.2004 року, своєї долі у бувшому колгоспному дворі не виділила за життя.

Позивачі вказують, що на цей житловий будинок з господарськими будівлями було видане свідоцтво про право власності виконкомом ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 09.09.1988 року на ім'я ОСОБА_4 та зареєстроване у Полтавському БТІ, про що позивачам була видана довідка ПП Полтавським БТІ «Інвентаризатор», яке на сьогодні втрачене. Даний житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,25 га, яка була надана ОСОБА_4 у власність та на яку він за життя отримав Державний акт.

Як вказує один із позивачів, на сьогодні він, ОСОБА_1, вже отримав свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Спадкоємцями за заповітом, який був складений ОСОБА_6 24.12.2007 року та посвідченим секретарем Широкодолинської сільської ради є позивач, його син - ОСОБА_1 та була сестра позивача, батькова дочка ОСОБА_7. Цим заповітом все своє майно батько заповів їм.

Позивач вказує, що він прийняв спадщину шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори в шестимісячний строк. Його ж сестра ОСОБА_7 ( після одруження ОСОБА_8) ОСОБА_9 спадщину прийняла і померла 16.11.2010 року, тобто не встигла до шести місяців подати заяву та померла. Відповідно до ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти , право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкоємицею після смерті ОСОБА_8, яка померла 16.11.2010 року є її дочка - ОСОБА_2, яка на момент смерті матері була неповнолітня, інших спадкоємців немає. Відповідно до ст.1268 ЦК України, п.4 - малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків встановлених ч.2-4 ст.1273 кодексу. Тобто, ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті її діда ОСОБА_4, який помер 11.06.2010 року, оскільки мати ОСОБА_2 - ОСОБА_8, яка була спадкоємицею після смерті свого батька ОСОБА_4 за заповітом - спадщину не встигла прийняти та померла до виповнення шести місяців.

Позивачі вказують, що коли вони звернулися до нотаріуса із заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями по 1\2 частині кожному, то нотаріус відмовила їм на підставі того, що правовстановлюючий документ на житловий будинок втрачений.

Враховуючи, що відсутній будь - який спір стосовно даного домоволодіння та той факт, що член бувшого колгоспного двору ОСОБА_5 померла 11.05.2004 року та не виділяла своєї частки у бувшому колгоспному дворі - позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину, тому змушені звернутись до суду.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили суд визнати, що на момент смерті 11.06.2010 року ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) №43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Г), погріб вхідний (літ. - Д), колодязь питний №1. А в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, просили визнати за ОСОБА_10 як за спадкоємцем за заповітом право власності на 1\2 частину даного житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) № 43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Г), погріб вхідний (літ. - Д), колодязь питний № 1, а також визнати в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) № 43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Г), погріб вхідний (літ. - Д), колодязь питний №1 за ОСОБА_2 як за спадкоємицею по спадковій трансмісії.

В судове засідання 07.09.2016 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, їх представники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів підтримали, в своїх поясненнях посилалися на обставини, що викладені в пощові і просили їх задовольнити. В судове засідання 07.09.2016 року представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області не з'явився, він належним чином сповіщений про день і час розгляду справи, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача, ОСОБА_3 сільська рада проти задоволення позову не заперечує (а.с.а.с.65,105).

В судове засідання 08.11.2016 року сторони та їх представники не з'явилися, від представника позивачів ОСОБА_11 надійшла заява про підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с.114).

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних доказів у справі, враховуючи положення ст.197 ЦПК України та Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, заслухавши в судовому засідання 07.09.2016 року пояснення представників позивачів ОСОБА_13 та ОСОБА_12, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Судом встановлено, що мати позивача по справі ОСОБА_1 та баба позивачки по справі ОСОБА_2 (а.с.а.с.9-12) - ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якої було с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька буд. № 43, померла 11.05.2004 року, про що ОСОБА_3 сільською радою Великобагачанського району видано свідоцтво про смерть (а.с.5).

Батько позивача по справі ОСОБА_1 та дід позивачки по справі ОСОБА_2 (а.с.а.с.9-12) - ОСОБА_4, останнім постійним місцем проживання якого було с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) буд. № 43, помер 11.06.2010 року, про що ОСОБА_3 сільською радою Великобагачанського району видано свідоцтво про смерть (а.с.6).

Сестра позивача по справі ОСОБА_1 та мати позивачки по справі ОСОБА_2 (а.с.а.с.9-12) - ОСОБА_8 (до укладення шлюбу ОСОБА_1) ОСОБА_9, померла 16.11.2010 року, про що ОСОБА_3 сільською радою Великобагачанського району видано свідоцтво про смерть (а.с.7).

Як вбачається з заповіту, який був складений ОСОБА_6 24.12.2007 року та посвідчений секретарем Широкодолинської сільської ради, реєстровий №67, спадкоємцями за заповітом є позивач - ОСОБА_1 та була сестра позивача ОСОБА_7. Цим заповітом все своє майно ОСОБА_4 заповів цим особам порівну. (а.с.8).

З довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №256 від 03.06.2016 року вбачається, що жилий будинок, який знаходиться в с. Суржки по вул. Козацька, 43 Великобагачанського району Полтавської області станом на 15.04.1991 року належав до колгоспного двору. Згідно погосподарської книги №7 за 1991 - 1995 роки головою двору був ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Станом на 11.03.2016 року в домогосподарстві, що знаходиться в с. Суржки по вул. Козацька, 43 Великобагачанського району Полтавської області зареєстрованих осіб немає (а.с.13).

З довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №288 від 22.06.2016 року вбачається, що гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті 11.06.2010 року був зареєстрований і постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. На день смерті ОСОБА_4 11.06.2010 року за вказаною адресою інші особи, крім померлого, не проживали та не зареєстровані (а.с.14).

Виконуюча обов'язки державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори, державний нотаріус ОСОБА_14 постановою від 10.02.2016 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Козацька, 43 с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області після померлого 11.06.2010 року ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа (а.с.15).

Державний нотаріус Четвертої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 постановою від 29.06.2016 року відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Козацька, 43 с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області після померлої 16.11.2010 року ОСОБА_8 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа (а.с.16).

З позову вбачається також, що ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Козацька, 43 с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.17-18). ОСОБА_2 також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Козацька, 43 с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.68,69-70).

З довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №3122 від 14.04.2016 року вбачається, що на житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Козацька, 43 с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області було видане свідоцтво про право власності виконкомом ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 09.09.1988 року на ім'я ОСОБА_4 та зареєстроване у Полтавському БТІ (а.с.19). На сьогодні свідоцтво про право власності втрачене.

З рішення 3 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №18-3 2016 від 28.01.2016 року та додатку №1 до нього вбачається, що вулицю Леніна в с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області перейменовано на вулицю Козацька (а.с.а.с.20,21).

Частиною 2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 року), чинного на той час визначено, що розмір частки члена колгоспного двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

З проекту технічного паспорта та характеристики будинку, господарських будівель та споруд по вул. Козацька, 43 с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що дане домоволодіння складається з житлового будинку (літ.-А-1), сараю ( літ. - В), сараю ( літ. - Г), погріба вхідного ( літ. - Д), колодязя питного № 1 (а.с.а.с.22-27).

З повідомлення в.о. державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса ОСОБА_14 №01-09/648 від 01.09.2016 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, а також копій документів зі Спадкової справи №342/2004 вбачається, що після померлої 11.05.2004 року ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якої було с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області відкрита спадкова справа №342/2004. 12.07.2004 року заяву про прийняття спадщини подав чоловік померлої - ОСОБА_4. 12.11.2004 року на ім'я ОСОБА_4 видано 1 (одне) свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) площею 3,99 га. Заяви від інших спадкоємців та кредиторів не надходили (а.с.а.с.53-55).

З повідомлення в.о. державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса ОСОБА_14 №01-09/649 від 01.09.2016 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, а також копій документів зі Спадкової справи №499/2010 вбачається, що після померлого 11.06.2010 року ОСОБА_4, останнім постійним місцем проживання якого було с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області відкрита спадкова справа №499/2010. 03.12.2010 року заяву про прийняття спадщини за заповітом подав син померлого - ОСОБА_1. 14.12.2012 року на ім'я ОСОБА_1 видачі 2 (два) свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельних ділянок площею 3,84 га, кадастровий номер 5320285700000010380 та площею 3,84 га, кадастровий номер 5320285700:00:001:0379. 10.02.2016 року на ім'я ОСОБА_1 видані 2 (два) свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельних ділянок площею 0,2500 га та площею 0,1701 га. На 1/2 вищевказаних земельних ділянок свідоцтва не видавались. Заяви від інших спадкоємців та кредиторів не надходили (а.с.а.с.56-64).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.2016 року вбачається, що спадкоємицею після смерті ОСОБА_8, яка померла 16.11.2010 року є її дочка - ОСОБА_2, яка на момент смерті матері була неповнолітня, інших спадкоємців немає (а.с.а.с.68-71).

З копії державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №2790288 вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га в с. Суржки, вул. Леніна, 43 Великобагачанського району Полтавської області на підставі рішення №18 виконавчого комітету від 28.02.1995 року ОСОБА_3 сільської ради (а.с.74).

З повідомлення державного нотаріуса Четвертої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 №1166/02-14 та від 06.09.2016 року №1167/02-14 та від 06.09.2016 року, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, а також копій документів зі Спадкової справи №620/2011 вбачається, що Четвертою полтавською державною нотаріальною конторою 13.12.2011 року заведено спадкову справу №620/2011 до майна померлої 16.11.2010 року ОСОБА_8. Згідно з довідкою з ЖЕО, на день смерті ОСОБА_8 з нею була зареєстрована ОСОБА_2. В спадковій справі знаходиться заява про прийняття спадщини від дочки померлої ОСОБА_2 Інших заяв про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило. Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №1-775 видане 13.12.2011 року на ім`я дочки померлої ОСОБА_2 на квартиру №87, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Калініна, буд. №7. Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №2-405 видане 18.04.2014 року на ім`я дочки померлої ОСОБА_2 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий №5320285700:00:001:0379, площею 3,8396 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, ОСОБА_3 сільська рада. Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №2-407 видане 18.04.2014 року на ім`я дочки померлої ОСОБА_2 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий №5320285700:00:001:0380, площею 3,8396 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, ОСОБА_3 сільська рада. Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №592 видане 30.04.2016 року на ім`я дочки померлої ОСОБА_2 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий №5320285705:05:001:0034, площею 0,1701 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Суржки, вул. Козацька, 43. Інших свідоцтв про право на спадщину не видавалось Претензії від кредиторів не надходили (а.с.а.с.81,82,84-98).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, п.4 - малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків встановлених ч.2-4 ст.1273 цього Кодексу.

Отже, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даний час не можуть одержати в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями по 1\2 частині кожному, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок втрачений. В контексті звернення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_16 Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для визнання того, що на момент смерті 11.06.2010 року ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) № 43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сараю (літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного ( літ. - Д), колодязя питного №1, а в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, є підстави для визнання за ОСОБА_10 як за спадкоємцем за заповітом права власності на 1\2 частину даного житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) № 43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сараю (літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного (літ. - Д), колодязя питного №1. Також, є підстави для визнання в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 права власності на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька ( колишня Леніна) № 43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сараю (літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного (літ. - Д), колодязя питного №1 за ОСОБА_2 як за спадкоємицею по спадковій трансмісії.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст.15,16,1216-1218,1261 ЦК України (в редакції 2003 року), ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.3,10,11,60,179,197,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Визнати, що на момент смерті 11.06.2010 року ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) №43 та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сараю (літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного (літ. - Д), колодязя питного № 1.

В порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 визнати за ОСОБА_10 як за спадкоємцем за заповітом право власності на 1\2 (одну другу) частину житлового будинку №43 з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна) та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сараю (літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного (літ. - Д), колодязя питного № 1.

Визнати за ОСОБА_2 як за спадкоємицею по спадковій трансмісії, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на 1\2 (одну другу) частину житлового будинку №43 з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Суржки Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Козацька (колишня Леніна)та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ.-А-1), сараю (літ. - В), сараю (літ. - Г), погреба вхідного (літ. - Д), колодязь питного №1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя