Рішення

від 01.11.2016 по справі 910/12058/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016Справа №910/12058/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Люкс ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Росбуд»

про стягнення 354047,07 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Титаренко Т.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - Харченко М.О. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Люкс ЛТД» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Росбуд» про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 177488 грн., а також нарахованих на вказану заборгованість 3% річних в розмірі 15813,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 154854,73 грн. та пені в розмірі 5890,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 12.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Росбуд» (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Люкс ЛТД» (субпідрядник) укладено Договір підряду №1/12-12, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи, а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи в повному обсязі.

Позивачем, у відповідності до положень вказаного договору виконано будівельні роботи на загальну суму 532385 грн., на підтвердження виконання яких складено та підписано сторонами Акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №ОУ-0000007.

Відповідачем, вказані роботи було прийнято, проте оплачено частково, в розмірі 354897 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 177488 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, на вказану заборгованість, а також у зв'язку з простроченням оплати відповідачами виконаних робіт, позивачем на підставі ст.625 ЦК України та п.7.1 Договору нараховано інфляційні втрати в розмірі 154854,73 грн., 3% річних в розмірі 15813,45 грн. та пеню в розмірі 5890,89 грн., які позивач просить стягнути.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що викладені у позові обставини не відповідають дійсності оскільки договором передбачено, що платежі проводяться за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3. Проте матеріали справи не містять зазначених документів та відповідачем останні взагалі ніколи не підписувались, а походження Акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000007 відповідачеві взагалі невідоме. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивачем протягом трьох років з моменту підписання зазначеного акту не виставлялось жодних вимог щодо оплати зазначеної заборгованості.

Відтак, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Судом встановлено, що 12.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Росбуд» (генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Люкс ЛТД» (субпідрядник, позивач) укладено Договір підряду №1/12-12, за умовами якого, субпідрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи: замір, виготовлення і монтаж сходинок з кварцита в повному обсязі, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи у повному обсязі (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що остаточна договірна ціна узгоджується сторонами після отримання генпідрядником всього обсягу проектно-кошторисної документації та визначається в Додатку №1 до цього договору; але в будь-якому випадку відповідно до актів виконаних робіт з урахуванням фактично виконаних робіт субпідрядником згідно довідок форми КБ-2в та КБ-3. Склад та обсяги робіт визначені Додатком №1 до договору. Попередня договірна ціна становить 532385 грн. в тому числі ПДВ - 88730,83 грн.

Згідно з п.3.5 Договору, зміна ціни можлива з обов'язковим укладенням додаткової угоди до договору відповідно до чинного законодавства, в тому числі законодавства про здійснення державних закупівель.

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі, в національній валюті, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника на підставі рахунків-фактур.

У відповідності до п.п.4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 Договору, оплата робіт по цьому договору здійснюється у три етапи:

- авансовий платіж №1 в сумі 157410 грн., який виплачується до початку робіт;

- авансовий платіж №2 в сумі 187487 грн., який виплачується на протязі 3 (трьох) днів після початку монтажних робіт;

- остаточний розрахунок в сумі 187488 грн., який виплачується на протязі 10 (десяти) робочих днів після здачі об'єктів.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що платежі проводяться за фактично виконані об'єми робіт на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін, актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в та довідки КБ-3) в розмірі не більше 95% від договірної ціни з урахуванням сплаченого авансу шляхом перерахування грошових коштів генпідрядника на рахунок субпідрядника.

У відповідності до п.7.1 Договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт генпідрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невчасно сплачених коштів за кожний день прострочення.

Згідно з п.10.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до виконання його у повному обсязі.

На виконання вказаного договору сторонами було складено та підписано Акт здачі-прийняття №ОУ-0000007 від 01.07.2013 на суму 532385 грн.

Зазначений акт підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств.

При цьому, у відповідності до умов договору, відповідачем вказані роботи частково оплачені у сумі 354897 грн., внаслідок чого залишились неоплаченими виконані будівельні роботи, прийняті відповідачем відповідно до акту приймання виконаних робіт на суму 177488 грн.

Факт часткової оплати відповідачем робіт також підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Люкс ЛТД».

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань за договором в частині оплати виконаних будівельних робіт у останнього утворилась заборгованість в розмірі 177488 грн.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивачем виконано передбачені договором роботи з виготовлення та монтажу сходів. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема податковими деклараціями з податку на додану вартість, наданими органами податкової служби на запит суду, відповідно до якої відповідач відніс до податкового кредиту суму ПДВ за спірним договором та актом приймання-передачі, акти списання матеріалів, калькуляції робіт з виготовлення та встановлення сходів за спірним договором, наданими позивачем, договорами на закупівлю позивачем матеріалів, товаро - транспортних накладних на доставку матеріалів для виготовлення сходів, висновки експертиз про відповідність придбаних матеріалів для виготовлення сходів. Вказані докази у сукупності свідчать про виконання позивачем робіт за спірним договором.

Крім того вказані роботи проводились позивачем відповідно до укладеного з відповідачем договору, в якому відповідач є генеральним підрядником, відповідно, ненадання відповідачем доказів відмови від прийняття замовником за договором генерального підряду робіт з виготовлення сходів, які є предметом спірного договору, а так само відсутність доказів виконання вказаних робіт відповідачем власними силами, чи залучення третіх осіб для виконання (усунення недоліків) робіт у зв'язку з невиконанням вказаних робіт позивачем свідчить про виконання зазначених робіт позивачем та відсутність претензій з боку відповідача. Суд, неодноразово, ухвалами зобов'язував відповідача надати пояснення щодо предмету договору (сходів) зокрема коли їх було збудовано, ким, час прийняття в експлуатацію з додаванням доказів, що підтверджують вказані факти, проте відповідачем не надано суду жодних доказів та пояснень щодо предмету спірного договору.

Отже, оцінюючи надані сторонами докази та пояснення у сукупності, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем робіт за договором, відтак відсутність довідки по формі КБ-3 не спростовує факту виконання вказаних робіт. Щодо акту приймання виконаних робіт, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна засвідчена копія вказаного акта та пояснення позивача щодо причин відсутності оригіналу зазначеного акту, проте враховуючи заперечення відповідача щодо зазначеного акту суд приймає спірний акт в якості належного доказу у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Крім того суд вказує на той факт, що відповідачем було частково сплачено вартість виконаних робіт в сумі 10000 грн. після підписання спірного акта, а саме 14.11.2014, що також свідчить про визнання цього акта.

Доводи представника відповідача щодо проведення вказаної сплати на підставі особистих домовленостей керівників сторін судом відхиляються, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про виконання позивачем будівельних робіт та прийняття вказаних робіт відповідачем, у зв'язку з чим заборгованість за виконані роботи у розмірі 177488 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, пунктом 7.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт генпідрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невчасно сплачених коштів за кожний день прострочення.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 154854,73 грн., 3% річних в розмірі 15813,45 грн. за період з липня 2013 по червень 2016 та пеню в розмірі 5890,89 грн. за період з 12.07.2013 по 12.01.2014.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд вважає що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема виконання свого обов'язку за Договором підряду №1/12-12 в частині своєчасної оплати робіт на суму 177488 грн. чи невиконання позивачем робіт за договором підряду.

Разом з тим, щодо розподілу судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 становить 1378 грн.

Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 5310,71 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 5310,70 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що пунктом 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Росбуд» (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 119-Б; ідентифікаційний код 37164920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Люкс ЛТД» (02218, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 36405042) 177488 (сто сімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. заборгованості, 154854 (сто п'ятдесят чотири тисячi вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 15813 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 45 коп. 3% річних, 5890 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 89 коп. пені, та витрати зі сплати судового збору в сумі 5310 (п'ять тисяч триста десять) грн. 71 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.11.2016

Суддя Я.В. Маринченко