Постанова

від 02.11.2016 по справі 813/336/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 876/5169/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Жовківського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Жовківського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області, в якому просив визнати незаконним та скасувати Наказ ГУМВС України у Львівській області від 16 липня 2015 року №2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського РВ ГУМВС" у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ; визнати незаконним та скасувати Наказ ГУМВС України у Львівській області від 27 серпня 2015 року №599 о/с "По особовому складу", в частині звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ України за п. 64 "є" /за порушення дисципліни/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (затв. Постановою КМ України №114 від 29 липня 1991 року); поновити його на службі в органах внутрішніх справ/поліції України на посаді старшого начальницького складу (заступник начальника районного відділу), що рівнозначна на день звільнення посаді (заступник начальника районного відділу - начальник кримінальної міліції Жовківського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області), з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з керівництва Головного управління МВС України у Львівській області (головного управління Національної поліції у Львівській області) 50000 грн. завданої моральної шкоди.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ ГУМВС України у Львівській області від 16 липня 2015 року №2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського РВ ГУМВС", в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Визнано протиправним та скасовано Наказ ГУМВС України у Львівській області від 27 серпня 2015 року №599 о/с "По особовому складу", в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ України за п. 64 "є". Поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Жовківського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області з 28 серпня 2015 року. Стягнено з Жовківського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 42690 грн. 72 коп. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Жовківського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4612 грн. 31 коп. звернено до негайного виконання.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що накладенню дисциплінарного стягнення та звільнення позивача передував висновок службового розслідування, яким вина позивача в грубому порушенні службової дисципліни доведена повністю, а тому ГУМВС України у Львівській області правомірно прийнято наказ №2025, яким за грубі порушення службової дисципліни, ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, присяги працівника ОВС України, правил поведінки професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, на заступника начальника кримінальної міліції Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області підполковника міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. При визначенні такого виду дисциплінарного стягнення враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, також той факт, що вина позивача в порушенні службової дисципліни доведена повністю, що підтверджується матеріалами службового розслідування. Крім того, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок позивачем набули значного суспільного резонансу, підірвали авторитет правоохоронних органів. Таким чином, оскаржувані накази управління МВС України у Львівській області прийняті відповідно до Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ" та наказів МВС України. Апелянт також звертає увагу на необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст.100 КАС України, оскільки про накладення на нього дисциплінарного стягнення позивач дізнався ще 05 серпня 2015 року, разом з тим, з позовом до суду звернувся лише 11 лютого 2016 року. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта)- Мисак О.В. подала додаткові пояснення до апеляційної скарги, у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач - ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову -скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з лютого 2000 року по 27 серпня 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, з 18 лютого 2015 року - на посаді заступника начальника районного відділу начальника кримінальної міліції Жовківського районного відділу ГУМВС у Львівській області.

Наказом ГУМВС у Львівській області № 2025 від 16 липня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського РВ ГУМВС" за грубі порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, присяги працівника ОВС України, п. 1,2 розділу ІV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилось у керуванні автомобілем сторонньої організації без документів водія, в стані алкогольного сп'яніння, агресивному та зневажливому ставленні до громадян і працівників ДАІ, передачі керування автомобілем особі без відповідних документів та з явними ознаками алкогольного сп'яніння на позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУМВС у Львівській області від 27 серпня 2015 року № 599 о/с "По особовому складу" позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "є" /за порушення дисципліни/. Підстава: наказ від 16 липня 2015 року №2025.

Підставою для винесення наказу від 16 липня 2015 року №2025 став висновок за матеріалами службового розслідування від 16 липня 2015 року №309 за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та інформації, яка міститься з цього приводу у зверненні депутата Львівської обласної ради Ганущина О.О.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року закрито провадження у справі та скасовано постанову Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази прийняті з порушенням вимог Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України та Закону України "Про державну службу", звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України, як члена профспілки, не погоджувалось Первинною профспілковою організацією Жовківського РВ та Львівською обласною організацією ПАП ОВС України, чим порушено п. а ст. 2.5.3 Статуту професійної спілки атестованих працівників ОВС України. Крім того, постановою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, вказаною постановою встановлено ряд обставин, які дають можливість стверджувати про порушення прав особи при проходженні процедури медичного освідчення та його подальшого оформлення, та, як наслідок, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується спеціальним законодавством - Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (надалі - Положення), введеним в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. №3460-ІV.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Ст. 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.

Згідно зі ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на ocіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом. Звільнення зi служби осіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Ст.14 Дисциплінарного статуту передбачає, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України №230 від 12 березня 2013 року. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ст.14 Дисциплінарного статуту).

У постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа N21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Ці вимоги відображені у ст.5 Закону України "Про державну службу", Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу.

Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника ОВС та власне органи внутрішніх справ, необхідно розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

До таких вчинків, необхідно віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в ОВС; систематичне поширення компрометуючої ОВС України інформації за допомогою засобів мас-медіа. Разом з тим, зазначений перелік не є вичерпним і в кожному окремому випадку необхідно враховувати чи є вчинок дискредитуючим у сукупності з конкретними обставинами, під час яких такий вчинок був зроблений працівником ОВС.

25 червня 2015 року прийнято наказ №1842 про призначення службового розслідування щодо подій, які мали місце 24 червня 2015 року у м.Львові по вул.Медової Печери за участю начальника кримінальної міліції Жовківського РВ ГУМВС у Львівській області підполковника міліції Маланюка О.Р.

Інформація про ці події також знайшла своє відображення у відкритих регіональних ЗМІ у мережі Інтернет.

За цим фактом було проведено службове розслідування, під час проведення якого перевірено всі обставини, які мали місце 24 червня 2015 року, допитано осіб, досліджено усі матеріали щодо даного факту та відібрано, зокрема, і письмові пояснення позивача.

16 липня 2015 року затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що заступник начальника районного відділу - начальник кримінальної міліції Жовківського РВ ГУМВС України підполковник міліції ОСОБА_1 24 червня 2015 року близького 22 год. 30 хв., перебуваючи поза службою, на вулицях Некрасова - Сковороди - Личаківська - Пасічна - Медової Печери в м.Львові керував без документів водія, в стані алкогольного сп'яніння автомобілем «Фольсваген-Гольф», д.н.з. НОМЕР_1, що належить організації «Юніформ ІНК», а у подальшому передав керування зазначеним транспортним засобом громадянину ОСОБА_5, котрий також перебував стані алкогольного сп'яніння, без водійських документів. Крім того, під час припинення даних правопорушень громадянами та працівниками ДАІ, підполковник міліції ОСОБА_1 при спілкуванні з останніми поводив себе агресивно, висловлювання нецензурною лайкою, на прохання представитись не реагував, зневажливо ставився до громадських активістів, своєю поведінкою ображав людську гідність.

Такими своїми діями підполковник міліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, яка у відповідності до ст.7 Дисциплінарного Статуту ОВС України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу неухильно дотримуватися вимог законодавства, Присяги працівника ОВС України, а також вимоги п.1.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року №5, яким від працівників міліції вимагається поводитися з почуттям власної гідності. доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справі готовність співпрацювати з ними, постійно контролювати свою поведінку, почуття та емоції, чим скомпрометував звання працівника ОВС, а також підірвав авторитет правоохоронних органів через створення хибної уяви у громадян про вседозволеність і безкарність працівників міліції.

Ці факти зафіксовані також аудіо- та відеозйомкою, проведеною громадськими активістами та підтверджені їхніми показаннями.

ОСОБА_1 доставлено слідчо-оперативною групою в Личаківський РВ для встановлення його особи, оскільки на вимогу активістів зупинитися та надати документи, які посвідчують особу він не реагував.

Крім того, ОСОБА_1 був доставлений в спеціалізований медичний заклад - ОКЗ ЛОР ЛОДКНД для проведення медичного освідчення на стан сп'яніння, разом з тим, останній від проходження такого в присутності понятих відмовився, що підтверджується відповідним актом.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, що стало складовою дисциплінарного проступку.

П.6.3.5 Інструкції про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України передбачає, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, за письмовим рапортом має право ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Відповідно до п.п.6.3.6 Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та в порядку, визначених законодавством України.

Позивач покликається на те, що він не ознайомлений з висновком службового розслідування.

Разом з тим, з рапортом про ознайомлення з матеріалами службового розслідування ОСОБА_1 не звертався, висновок службового розслідування не оскаржував.

З матеріалів справи вбачається, що з наказом від 16 липня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського РВ ГУМВС" позивач ознайомлений 05 серпня 2015 року.

27 серпня 2015 року прийнятий Наказ ГУМВС у Львівській області № 599 о/с "По особовому складу", яким позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "є" /за порушення дисципліни/.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся з позовом про скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, поновлення на роботі, покликаючись на те, що постановою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги такі покликання позивача, оскільки підставою звільнення з органів внутрішніх справ було грубе порушення службової дисципліни, що проявилося у недотриманні вимог Присяги працівника ОВС України, а також вимоги п.1.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року №5, а не притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року закрито провадження у справі та скасовано постанову Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вказану обставину, із врахуванням норм ч.1 ст.72 КАС України, суд першої інстанції вважав такою, що свідчить про відсутність факту керування позивачем автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а тому відсутні підстави для звільнення позивача з роботи.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірність накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, оскільки такий спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем п. а ст. 2.5.3 Статуту професійної спілки атестованих працівників ОВС України, оскільки звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України, як члена профспілки, не погоджувалось Первинною профспілковою організацією Жовківського РВ та Львівською обласною організацією ПАП ОВС України, виходячи з таких підстав.

Згідно з п.п. «а» п. 2.5.3 Статуту Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, член Профспілки не може бути звільнений з органів внутрішніх справ за ініціативою керівництва без згоди відповідного профспілкового комітету за винятком випадків, передбачених законодавством.

Разом з тим, ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» доповнено частиною дев'ятою Законом України від 16.07.2015 р. N 630-VIII, відповідно до якої положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Такі норми містяться у ст.43 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів вважає, що відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства проведено службове розслідування, за наслідками проведення якого встановлено факт грубого порушення позивачем дисципліни, на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними та обґрунтованими і спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положення ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Ст. 233 КЗпП України передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки).

Матеріалами справи підтверджується, що копію наказу про звільнення позивач отримав на адвокатський запит від 29 грудня 2015 року, протилежного відповідачем не доведено, тому позивачем дотримано строк звернення до суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в силу вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року у справі № 813/336/16 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

В.В. Ніколін

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2016 року.