Ухвала

від 02.11.2016 по справі 820/1283/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р.Справа № 820/1283/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2016р. по справі № 820/1283/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Велес"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК-Велес", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області», в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати наказ № 81 від 10.02.2016 р. «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» та податкове повідомлення-рішення №0000061402 від 11.03.2016 року, прийняті Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, стосовно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Велес" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.11.2015 р. позивачем було отримано від відповідача запит про надання інформації та документального підтвердження № 3497/10/20-36-22-04/В06 від 28.10.2015 року стосовно взаємовідносин з ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» у квітні 2015 року.

19.11.2015 р. позивачем було надано пояснення та завірені копії документів стосовно господарських відносин з ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» у квітні 2015 року. (вих. № 19/11/15-1 від 18.11.2015 р.).

10.02.2016 р. начальником Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ № 81 від "Про проведення позапланової невиїзної перевірки» ТОВ "ТПК-ВЕЛЕС" (п.н. 38773371) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" (п.н. 37188187) за період квітень 2015 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності".

На підставі зазначеного наказу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТПК-Велес» з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» (п.н. 37188187) за період квітень 2015 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності.

За результатами перевірки складено Акт "Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТПК-Велес» (п.н. 38773371) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» (п.н. 37188187) за період квітень 2015 року № 367/20-36-22-05-07/38773371 від 25.02.2016 р." /т.1, а.с. 12-32/.

В Акті перевірки, на підставі визнання нереальними господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» у квітні 2015 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 142 211,27 грн.

Висновок про нереальність зазначених господарських відносин зроблений на підставі того, що відповідачем 01.09.2015 року від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було отримано податкову інформацію № 217/7/20-30-22-03 по ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" (податковий номер 37188187) за період декларування ПДВ - квітень 2015 року, в якій було зазначено про неможливість проведення перевірки контрагента позивача ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 37188187), а також про те, що основним постачальником ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" в перевіряємому періоді було підприємство ТОВ " НОЙС КОМПАНІ " (код ЄДРПОУ 39421554), по якому Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві надіслала результати опрацювання зібраної податкової інформації листом від 20.07.2015 №324/26-55-22-10/39421554 за період з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року відповідно до якої аналізом звітності з ПДВ встановлено часткове маніпулювання постачальниками ТОВ "НОЙС КОМПАНІ" податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (пересортиця), що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

На підставі Акту перевірки № 367/20-36-22-05-07/38773371 від 25.02.2016 р. в.о. начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000061402 від 11.03.2016 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100), на суму 156 432,40 грн., в т.ч.: на суму 142211,27 грн. за основним платежем та на суму 14221,13 грн. за штрафними санкціями /т.1, а.с. 33/.

Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та наказом про проведення позапланової невиїзної перевірки, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано переконливих та таких які б відповідали критеріям належності та допустимості доказів нереальності визначених правочинів між підприємством позивачем та ТОВ «АГРО КАПІТАЛ». Посилання відповідача на податкову інформацію стосовно контрагента ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» яка в свою чергу вказує на взаємовідносини цього товариства з підприємством ТОВ "НОЙС КОМПАНІ" не може бути підставою для визначення нереальності господарських операцій позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки врегульовано ст. 79 Податкового кодексу України.

Суттєвою умовою такого виду перевірки є те, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до норм Податкового кодексу України:

« 78.1. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин (зокрема):

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;»

Судом встановлено, що позивачем відповідно до зазначеної норми права надано письмові пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1145/11/13-10 від 27.07.2010 р. зазначив "Щодо оскарження дій податкових органів відносно призначення позапланових перевірок платників податків та наказів про проведення таких перевірок" - «Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.».

Відповідно до висновків Верховного суду України викладених в постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14:

«Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.»

Ця правова позиція знайшла відображення у судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема в Ухвалі від 21.08.2014 року по справі К/800/17601/14 (820/13151/13-а) за позовом ТОВ «Агро Капітал» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова зазначено те, що «З огляду на те, що під час судового процесу не підтверджено наявності умов, що передують прийняттю наказу про проведення перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність вимогам закону оскаржуваного наказу».

Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як свідчать матеріали справи, підприємство ТОВ «ТПК-ВЕЛЕС» зареєстровано та фактично знаходиться за адресою: 61060, Харківська обл.. м. Харків, АДРЕСА_1. Директор ТОВ «ТПК-ВЕЛЕС» - ОСОБА_2, призначений на посаду наказом № 1-К від 06.06.2013 р.

Офісне приміщення, яке використовується підприємством ТОВ «ТПК-ВЕЛЕС» для здійснення фінансово-господарської діяльності розташоване за юридичною адресою, а саме: 61060, Харківська обл., АДРЕСА_1. Орендодавець ФО-П ОСОБА_4 (код НОМЕР_2). Оренда здійснюється на підставі Договору оренди № 01/04/15-4 від 01.04.2015 р. Розрахунки за оренду здійснюються безготівковим шляхом.

ТОВ «ТПК-ВЕЛЕС» проводить господарську діяльність оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Основним видом діяльності за КВЕД:2010 ТОВ «ТПК-ВЕЛЕС» є - 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

У квітні 2015 р., відповідно до умов Договору купівлі-продажу № ТВ0704сг від 07.04.2015р. укладеного між позивачем та ТОВ АГРОФІРМА ІМ. ГАГАРІНА, ТОВ «ТПК-ВЕЛЕС» було придбано сільськогосподарську продукцію, а саме пшениця 3 класу у кількості 1 501,030 тон.

Отримання товару відбувалось відповідно до видаткових накладних № 357 від 24 квітня 2015р., на суму 328 515,00 грн.; № 350 від 23 квітня 2015р., на суму 213 952,20 грн.; № 348 від 22 квітня 2015р., на суму 310 800,60 грн.; № 344 від 21 квітня 2015р., на суму 100 768,80 грн.; № 338 від 20 квітня 2015р., на суму 431 098,80 грн.; № 335 від 17 квітня 2015р., на суму 772 609,20 грн.; № 331 від 16 квітня 2015р. на суму 661603,80 грн.; № 329 від 15 квітня 2015р., на суму 673 183,50 грн.; № 323 від 14 квітня 2015р., на суму 437 799,60 грн.; № 314 від 10 квітня 2015р., на суму 562 312,80 грн.; № 313 від 09 квітня 2015р., на суму 571 006,80 грн.; № 308 від 08 квітня 2015р., на суму 468 871,20 грн.

У квітні 2015 року позивач розрахувався з постачальником ТОВ АГРОФІРМА ім. Гагаріна шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (безготівкова форма розрахунків), що підтверджують банківські виписки за 24.04.2015 р., 22.04.2015 р., 17.04.2015 р., 16.04.2015 р., 14.04.2015 р., 10.04.2015 р., 09.04.2015 р.

Відповідно до норм податкового законодавства постачальником ТОВ АГРОФІРМА ім Гагаріна були виписані податкові накладні № 7/2 від 08.04.15, на загальну суму 468 871,20 грн.; №8/2 від 09.04.15 на загальну суму 571 006,80 грн.; № 9/2 від 10.04.15 на загальну суму 850 122,00 грн.; № 13/2 від 14.04.15 на загальну суму 149 990,40 грн.; № 14/2 від 14.04.15, на загальну суму 795 009,60 грн.; № 17/2 від 16.04.15 на загальну суму 875 952,00 грн.; № 19/2 від 17.04.15 на загальну суму 726 000,00 грн.; № 23/2 від 20.04.15 на загальну суму 141 533,70 грн.; № 24/2 від 21.04.15, на загальну суму 100 768,80 грн.; № 27/2 від 22.04.15 р., на загальну суму 846 697,50 грн.; № 29/2 від 24.04.15, на загальну суму 6 570,30 грн., реєстрація яких підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Отримана сільськогосподарська продукція - пшениця 3 класу - була реалізована ТОВ «Станіславська торгова компанія» на підставі умов Договору поставки сільськогосподарської продукції № 07-04/6 від 07.04.2015 р.

При реалізації товару - пшениці 3 класу, позивачем разом з товаром було надано видаткові накладні: № 2 від 09.04.15, на суму 532 039,00 грн.; № 3 від 10.04.15, на суму 650 203,00 грн.; № 4 від 11.04.15, на суму 639 367,00 грн.; № 5 від 14.04.15, на суму 367 521,00 грн.; № 6 від 15.04.15, на суму 130 505,00 грн.; № 7 від 16.04.15, на суму 663 275,00 грн.; № 8 від 17.04.15, на суму 916 330,00 грн.; № 9 від 18.04.15, на суму 914 997,00 грн.; № 10 від 20.04.15, на суму 510 883,00 грн.; № 11 від 22.04.15, на суму 119 626,00 грн.; № 12 від 23.04.15, на суму 368 123,00 грн.; № 13 від 24.04.15, на суму 511 184,00 грн.; № 14 від 25.04.15, на суму 130 376,00 грн. Товар було отримано на підставі довіреностей представнику ТОВ «Станіславська торгова компанія» ОСОБА_6

У квітні 2015 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» розрахувалось з позивачем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (безготівкова форма розрахунків), що підтверджують банківські виписки за 08.04.2015 р., 09.04.2015 р., 10.04.2015 р., 14.04.2015 р., 15.04.2015 р., 16.04.2015 р., 22.04.2015 р.

Позивачем були виписані податкові накладні № 1 від 08.04.15 на загальну суму 430 000,00; № 2 від 09.04.15 на загальну суму 1 075 000 грн.; № 3 від 10.04.15 на загальну суму 645 000 грн.; № 4 від 14.04.15 на загальну суму 1 075 000 грн.; № 5 від 15.04.15 на загальну суму 1 075 000 грн.; № 6 від 16.04.15 на загальну суму 860 000грн.; № 7 від 22.04.15 на загальну суму 1 290 000 грн.; № 8 від 25.04.15 на загальну суму 4 429,00 грн., реєстрація яких підтверджується відповідними Квитанціями № 1.

Доставка сільгосппродукції від постачальника до покупця здійснювалась автомобільним транспортом за маршрутом з с. Шелудьківка, Зміївського р-ну, Харківської обл., де розташоване ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна до с. Кільчень, Новомосковького р-ну, Дніпропетровської обл., де розташоване ТОВ «Станіславська торгова компанія».

Зазначені автотранспортні перевезення проводились спеціалізованим підприємством перевізником ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» на виконання умов Договору № ТВ0409ТР від 04.09.2013 р., укладеного з позивачем.

Відповідно до умов цього Договору автотранспортні перевезення проводились на підставі наступних Заявок № 32/2 від 17.04.15, № 32/1 від 17.04.15, № 27/1 від 16.04.15, № 22/2 від 15.04.15, № 22/1 від 15.04.15, № 45 від 24.04.15, № 22 від 24.04.15, № 43 від 24.04.15, № 42 від 23.04.15, № 41 від 23.04.15, № 40 від 22.04.15, № 39 від 22.04.15, № 38 від 22.04.15, № 37 від 21.04.15, № 36 від 20.04.15, № 35 від 20.04.15, № 34 від 20.04.15, № 33 від 20.04.15, № 32 від 17.04.15, № 31 від 17.04.15, № 30 від 17.04.15, № 29 від 17.04.15, № 28 від 17.04.15, № 27 від 16.04.15, № 26 від 16.04.15, № 25 від 16.04.15, № 24 від 16.04.15, № 23 від 16.04.15, № 22 від 15.04.15, № 21 від 15.04.15, № 20 від 15.04.15, № 19 від 15.04.15, № 18 від 14.04.15, № 17 від 14.04.15, № 16 від 14.04.15, № 15 від 14.04.15, № 14 від 10.04.15, № 13 від 10.04.15, № 12 від 10.04.15, № 11 від 10.04.15, № 10 від 10.04.15, № 9 від 9.04.15, № 8 від 9.04.15, № 7 від 9.04.15, № 6 від 9.04.15, № 5 від 9.04.15, № 4 від 8.04.15, № 3 від 8.04.15, № 2 від 8.04.15, № 1 від 8.04.15.

На кожне перевезення автомобільним транспортом були складені наступні товарно - транспортні накладні: № 110344 від 05.04.2015р., № 110343 від 08.04.2015р., № 110345 від 08.05.2015р., № 110346 від 08.04.2015р., № 110347 від 09.04.2015р., № 110348 від 09.04.2015р., № 110349 від 09.04.2015р., № 022875 від 09.04.2015р., № 022899 від 09.04.2015р., № 022876 від 10.04.2015р., № 022878 від 10.04.2015р., № 022880 від 10.04.2015р., № 022881 від 10.04.2015р., № 022882 від 10.04.2015р., № 022883 від 14.04.2015р., № 022884 від 14.04.2015р., № 022885 від 14.04.2015р., № 022886 від 14.04.2015р., № 022887 від 15.04.2015р., № 022888 від 15.04.2015р., № 022889 від 15.04.2015р., № 022890 від 15.04.2015р., № 022895 від 16.04.2015р., № 022900 від 16.04.2015р., № 022901 від 16.04.2015р., № 022904 від 16.04.2015р., № 022905 від 16.04.2015р., № 022909 від 17.04.2015р., № 022907 від 17.04.2015р., № 022908 від 17.04.2015р., № 022910 від 17.04.2015р., № 022912 від 17.04.2015р., № 022896 від 20.04.2015р., № 022897 від 20.04.2015р., № 022914 від 20.04.2015р., № 022915 від 20.04.2015р., № 022917 від 21.04.2015р., № 022920 від 22.04.2015р., № 022921 від 22.04.2015р., № 022922 від 22.04.2015р., № 022923 від 23.04.2015р., № 022401 від 23.04.2015р., № 022402 від 24.04.2015р., № 022406 від 24.04.2015р., № 022409 від 24.04.2015р., № 022892 від 15.04.2015р., № 022893 від 15.04.2015р., № 022906 від 16.05.2015р., № 022911 від 17.04.2015р., № 022913 від 17.04.2015р., № 110348 від 09.04.2015р., № 110349 від 09.04.2015р., № 022875 від 09.04.2015р., № 022899 від 09.04.2015р., № 022876 від 10.04.2015р., № 022878 від 10.04.2015р., № 022880 від 10.04.2015р., № 022881 від 10.04.2015р., № 022882 від 10.04.2015р., № 022883 від 14.04.2015р., № 022884 від 14.04.2015р., № 022885 від 14.04.2015р., № 022886 від 14.04.2015р.

На підтвердження належного виконання сторонами умов Договору було складено Акти надання послуг № 38 від 27.04.2015р. в сумі 813 301,50 грн., № 42 від 28.04.2015р. в сумі 39 966,15 грн.

Відповідно до норм податкового законодавства ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» були виписані податкові накладні № 8 від 27.04.2015р. в сумі 813 301,50 грн. та № 9 від 28.04.2015р. в сумі 39 966,15 грн.

Оплата за транспортно-експедиційні послуги відбувалась безготівковим шляхом на поточний рахунок ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» платіжними дорученнями № 5 від 14.10.2014р. в сумі 130 000,00грн.; № 30 від 26.12.2014р. в сумі 20 000,00грн.; № 31 від 29.12.2014р. в сумі 20 000,00грн.; № 139 від 25.05.2015р. в сумі 280 000,00грн.;№ 215 від 28.08.2015р. в сумі 60 000,00грн.; № 264 від 29.09.2015р. в сумі 315 000,00грн.; № 279 від 19.10.2015р. в сумі 25 000,00грн.; № 286 від 20.10.2015р. в сумі 15 000,00грн.

Крім того на кожне транспортне перевезення підприємством перевізником було складено подорожні листи № 017477 від 08.0.42015р.; № 017476 від 08.04.2015р.; № 017475 від 08.04.2015р.; № 017474 від 08.04.2015р.; № 017473 від 09.04.2015р.; № 017472 від 14.04.2015р.; № 017471 від 14.04.2015р.; № 017470 від 14.04.2015р.; № 017469 від 14.04.2015р.; № 017468 від 15.04.2015р.; № 017467 від 15.04.2015р.; № 017466 від 15.04.2015р.; № 017465 від 15.04.2015р.; № 017464 від16.04.2015р.; № 017463 від 20.04.2015р.; №017462 від 20.04.2015р.; № 017460 від 20.04.2015р.; № 001001 від 20.04.2015р.; № 001003від 21.04.2015р.; № 001004 від 22.04.2015р.; № 001005 від 22.04.2015р.; № 001006 від 23.04.2015р.; № 001007 від 23.0.42015р.; № 001009 від 24.04.2015р.; № 001010 від 24.04.2015р.

Для надання послуг перевезення стороннім організаціям ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» використовує п'ять вантажних автомобілів марки КАМАЗ з причепами на підставі нотаріально засвідчених договорів оренди з фізичними особами від 09.10.2010р. з ОСОБА_7 - КАМАЗ 5320 номер НОМЕР_7; від 09.10.2010р. з ОСОБА_7 - причіп 8350, номер НОМЕР_8; від 09.10.2010р. з ОСОБА_7 - КАМАЗ 5320, номер НОМЕР_9; від 09.10.2010р. з ОСОБА_7 - причіп 8350, номер НОМЕР_11; від 11.10.2010р. з ОСОБА_8 - КАМАЗ 53212, номер НОМЕР_10; від 09.10.2010р. з ОСОБА_9 - причіп СЗАП 83571, номер НОМЕР_12; від 23.08.2011р. з ОСОБА_10 - КАМАЗ 53212, номер НОМЕР_4; від 23.08.2011р. з ОСОБА_10 - причіп СЗАП 83571, номер НОМЕР_5; від 18.06.2012р. з ОСОБА_11 - КАМАЗ 53212, номер НОМЕР_13; від 18.06.2012р. з ОСОБА_11 - причіп ГКБ 8350, номер НОМЕР_6.

Розрахунки з орендодавцями за квітень 2015 були здійснені готівкою з одночасною сплатою податку з доходів фізичних осіб та військового збору, що підтверджують сторінка № 9 касової книги за 19.05.2015 р., видаткові касові ордери № 30 від 19.05.2015 р., № 31 від 19.05.2015 року, № 32 від 19.05.2015 р., № 33 від 19.05.2015 р., № 34 від 19.05.2015 р. та платіжні доручення про сплату податку на доходи фізичних осіб-орендодавців вантажного транспорту за квітень 2015 року № 32 від 19.05.2015 р. та № 33 від 19.05.2015 р.

Для надання транспортних послуг з перевезення сільськогосподарської продукції використовувалась праця водіїв які працевлаштовані на підприємстві перевізника ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» згідно штатного розкладу, що підтверджується не тільки тим, що їх прізвища вказані у товарно - транспортних накладних, а також заявами та наказами про прийняття на роботу ОСОБА_12 № 3-К від 01.10.2010 р., ОСОБА_13 № 19-К від 01.03.2011 р., ОСОБА_14 № 6-К від 14.02.2014 р. ОСОБА_15 № 8-К від 11.03.2014 р., ОСОБА_16 № 9-К від 12.03.2014 року.

Нарахування заробітної плати зазначеним водіям у квітні 2015 року та суми утриманих податків, а також суми перерахованої орендної плати власникам вантажних автомобілів та причепів відображені в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що підтверджує звіт за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 р., квитанція № 2 від 17.07.2015 р. про прийняття звіту за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015р., розшифровка до звіту за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 р.

Як свідчать докази справи, для забезпечення безперебійної роботи та руху вантажних автомобілів при перевезенні сільськогосподарської продукції ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» було придбано дизельне паливо у компанії ТОВ ВТФ «Авіас», що підтверджується видатковою накладною № 0032/1000609 від 30.04.2015 р. на суму 169986,25 грн. та виписка по корпорації ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» за картками № 1001301101041019, 1001301101041514, 1001301101041043, 1001301101041035, 1001301101041027 за квітень 2015р. із зазначенням адреси АЗС, на якій відбувалась заправка.

Викликаний та допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції у якості свідка директор ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» ОСОБА_10 підтвердив реальність надання позивачу послуг з перевезення автомобільним транспортом сільськогосподарської продукції - пшениці 3-го класу, також пояснив, що підприємство орендує вантажні автомобілі КАМАЗ та причепи на підставі нотаріально посвідчених договорів оренди, при наданні послуг з перевезень були задіяні водії які працевлаштовані на ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» та отримують заробітну плату, для надання цих послуг підприємством було придбано необхідну кількість дизельного палива на АЗС Авіас.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано переконливих та таких які б відповідали критеріям належності та допустимості доказів нереальності визначених правочинів між підприємством позивачем та ТОВ «АГРО КАПІТАЛ».

Посилання відповідача на податкову інформацію стосовно контрагента ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» яка в свою чергу вказує на взаємовідносини цього товариства з підприємством ТОВ "НОЙС КОМПАНІ" не може бути підставою для визначення нереальності господарських операцій позивача.

Надані суду докази підтверджують фактичну наявність у ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» необхідного персоналу та транспортних засобів, тобто фізичну, технічну та технологічну можливість для здійснення діяльності з надання транспортних послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вище зазначено, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження здійснення господарських зобов'язань позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, що разом з документами наданими у відповідь на адвокатський запит ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» та показаннями директора цього підприємства доводить те, що укладення правочинів спрямовано на настання реальних правових наслідків, вони відповідають економічному змісту і діловій меті діяльності позивача. Висновки податкової інформації стосовно контрагента позивача не можуть бути належним та допустимим доказом нереальності та безтоварності здійснених господарських операцій, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, зазначені факти не підтверджено, як і не визнано недійсними укладені правочини.

Ця правова позиція відповідає судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема Постанові від 11 лютого 2015 р. по справі К/800/1217/13 (2а-4708/12/2070) за позовом ТОВ «Технотранс 2006» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Згідно ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є підстави для задоволення адміністративного позову шляхом скасування оскаржуваного рішення та визнання нечинним наказу, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, оскільки останній уже реалізовано, а тому його скасування є недоцільним.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 року по справі № 820/1283/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2016р. по справі № 820/1283/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016 р.