Постанова

від 23.04.2019 по справі 820/1283/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №820/1283/16

адміністративне провадження №К/9901/28952/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у складі судді Самойлової В.В.,

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у складі суддів Калиновського В.А., Бенедик А.П., Старостіна В.В.,

у справі № 820/1283/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-Велес

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки,

У С Т А Н О В И В :

18 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТПК-Велес (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу № 81 від 10 лютого 2016 року Про проведення позапланової невиїзної перевірки та податкове повідомлення-рішення №0000061402 від 11 березня 2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року на 142211 грн 27 коп., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 14221 грн 13 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

20 липня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, задоволений позов Товариства, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 11 березня 2016 року № 0000061402, визнане нечинним рішення податкового органу у формі наказу № 81 від 10 лютого 2016 року "Про проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Велес".

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій висновувалися на відсутності підстав для видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства, встановили, що господарські операції позивача з його контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, податковий кредит сформований платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.

28 листопада 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, посилається на те, що судами попередніх інстанцій не оцінені фіктивні дії позивача, на які неодноразово посилався представник відповідача впродовж усього судового розгляду.

10 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 30 листопада 2016 року, витребувана справа №820/1283/16 із Харківського окружного адміністративного суду.

Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

03 лютого 2017 року справа №820/1283/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

26 лютого 2018 року справа №820/1283/16 та матеріали касаційної скарги №К/9901/28952/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38773371, перебуває на податковому обліку з 07 червня 2013 року, є платником податку на додану вартість з 07 жовтня 2013 року, здійснює господарську діяльність оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією, основним видом діяльності за КВЕД 2010 є - 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На підставі наказу керівника податкового органу від 10 лютого 2016 року Про проведення позапланової невиїзної перевірки , виданого на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, працівниками податкового органу у лютому 2016 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Капітал за період квітень 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 25 лютого 2016 року №367/20-36-22-05-07/38773371 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 11 березня 2016 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000061402, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року на 142211 грн 27 коп. за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні податкового кредиту позивачем за квітень 2015 року, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 14221 грн 13 коп. відповідно до пункту 41 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, про що зазначено в додатку до податкового повідомлення-рішення (розрахунку штрафних санкцій).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 19 листопада 2015 року надано пояснення та завірені копії документів стосовно господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Капітал у квітні 2015 року, на запит податкового органу отриманого 09 листопада 2015 року про надання інформації та документального підтвердження №3497/10/20-36-22-04/В06 від 28 жовтня 2015 року.

10 лютого 2016 року керівником податкового органу видано наказ № 81 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" за період квітень 2015 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності".

Заявник касаційною скаргою зазначає, що особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки врегульовано статтею 79 Податкового кодексу України, умовою її проведення є рішення керівника органу державної податкової служби за наявності обставин визначених статтями 77 та 78 цього кодексу.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відтак, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Встановлена судами попередніх інстанцій недоведеність обставин, які зумовили прийняття рішення (наказу) про проведення перевірки вказує на невиконання податковим органом вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, що призводить до визнання наказу протиправним, перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Щодо податкового повідомлення - рішення.

Товариством у квітні 2015 року за договором купівлі-продажу від 07 квітня 2015 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Гагаріна, придбано сільськогосподарську продукцію, а саме пшениця 3 класу у кількості 1 501,030 тон., факт виконання договору встановлений судами попередніх інстанцій на підставі видаткових накладних, банківських виписок, податкових накладних, реєстрація яких підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Придбана (отримана) позивачем сільськогосподарська продукція - пшениця 3 класу - реалізована ТОВ Станіславська торгова компанія на підставі умов Договору поставки сільськогосподарської продукції № 07-04/6 від 07 квітня 2015 року, що підтверджується видатковими накладними на суму 130 376,00 грн, передачею товару на підставі довіреностей представнику Компанії, оплатою товару, що підтверджують банківські виписки, податкові накладні, реєстрація яких підтверджується відповідними Квитанціями № 1, доставкою товару від постачальника до покупця автомобільним транспортом за маршрутом з с. Шелудьківка, Зміївського р-ну, Харківської обл., де розташоване ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна до с. Кільчень, Новомосковького р-ну, Дніпропетровської обл., де розташоване ТОВ Станіславська торгова компанія .

Вищеозначені автотранспортні перевезення проводились спеціалізованим підприємством перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Капітал на виконання умов договору від 04 вересня 2013 року, укладеного з позивачем, що підтверджується заявками, товарно-транспортними накладними, актами надання послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями, подорожніми листами, використанням для надання послуг перевезення стороннім організаціям п'яти вантажних автомобілів марки КАМАЗ з причепами на підставі нотаріально засвідчених договорів оренди з фізичними особами, розрахунками з орендодавцями за квітень 2015 року, готівкою з одночасною сплатою податку з доходів фізичних осіб та військового збору, що підтверджують сторінка № 9 касової книги, видаткові касові ордери та платіжні доручення про сплату податку на доходи фізичних осіб-орендодавців вантажного транспорту за квітень 2015 року, доказами використання найманої праці водіїв, які працевлаштовані на підприємстві перевізника ТОВ АГРО КАПІТАЛ згідно штатного розкладу, що підтверджується не тільки тим, що їх прізвища вказані у товарно - транспортних накладних, а також заявами та наказами про прийняття на роботу, нарахуванням та виплатою заробітної плати зазначеним водіям у квітні 2015 року та суми утриманих податків, а також суми перерахованої орендної плати власникам вантажних автомобілів та причепів відображені в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що підтверджує звіт за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, квитанція № 2 від 17.07.2015 р. про прийняття звіту за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, розшифровка до звіту за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, доказами придбання дизельного палива.

Суди попередніх інстанцій здійснивши аналіз кожного первинного документа дійшли до висновку, що надані докази підтверджують фактичну наявність у ТОВ АГРО КАПІТАЛ необхідного персоналу та транспортних засобів, тобто фізичну, технічну та технологічну можливість для здійснення діяльності з надання транспортних послуг. Посилання відповідача на податкову інформацію стосовно контрагента позивача ТОВ АГРО КАПІТАЛ , яка в свою чергу вказує на взаємовідносини цього Товариства з підприємством ТОВ "НОЙС КОМПАНІ", відхилена судами попередніх інстанцій як підстава для визначення нереальності господарських операцій позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок про нереальність зазначених господарських відносин податковим органом зроблений на підставі того, що ним 01 вересня 2015 року від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області отримано податкову інформацію № 217/7/20-30-22-03 по ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" (податковий номер 37188187) за період декларування ПДВ - квітень 2015 року, в якій зазначено про неможливість проведення перевірки контрагента позивача ТОВ "АГРО КАПІТАЛ", а також про те, що основним постачальником ТОВ "АГРО КАПІТАЛ" в перевіряємому періоді було підприємство ТОВ "НОЙС КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39421554), по якому Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві надіслала результати опрацювання зібраної податкової інформації листом від 20.07.2015 №324/26-55-22-10/39421554 за період з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року, відповідно до якої аналізом звітності з ПДВ встановлено часткове маніпулювання постачальниками ТОВ "НОЙС КОМПАНІ" податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (пересортиця), що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача товару та подальшого використання його у власній господарській діяльності в оподатковуваних операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Неприйнятним є посилання податкового органу на маніпуляції контрагентом контрагента з товарами, за критеріями належності доказів, оскільки в межах спірних відносин контрагентом надавались послуги перевезення.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій кожен етап руху товару, складові всіх господарських операцій встановлені та дослідженні ретельно такою мірою, яка виключає будь-який сумнів у їх реальності.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у справі № 820/1283/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер