Рішення

від 06.11.2006 по справі 4/1985-26/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1985-26/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

06.11.06                                                                                           Справа№ 4/1985-26/333

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „САН Інтербрю Україна”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „СОФІ”, м. Львів

Про зобов'язання повернути зворотню тару в натурі загальною вартістю 273 453,60 грн. та стягнення пені в сумі 199 112,36 грн.

                                                                                                    Суддя  Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача  Братерський Г.М. –представник               

від відповідача Лев Р.О., Винник С.А. –представники

Представникам сторін, які брали участь у справі роз'яснен6о їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.11.2006 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „САН Інтербрю Україна”, м. Київ звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „СОФІ”, м. Львів про зобов'язання повернути зворотню тару в натурі загальною вартістю 273 453,60 грн. та стягнення пені в сумі 199 112,36 грн.

Ухвалою суду від 25.09.2006 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 17.10.2006 р. Ухвалою суду від 17.10.2006 р. розгляд справи відкладався до 31.10.2006 р. В судовому засіданні 31.10.2006 р. оголошувалась перерва до 06.11.2006 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просить зобов'язати відповідача повернути позивачу в натурі зворотню тару загальною заставною вартістю 273 453, 60 грн., а саме:

-           707 778 штук склопляшок 0,5 л (фірмова, тип BNR) загальною заставною вартістю 141 555,60 грн.

-          62 260 штук склопляшок 0,5 л (прозора, тип BNR) загальною заставною вартістю 12 452,00 грн.

-          19 641 штуку 20-гніздових поліетиленових ящиків загальною заставною вартістю 117 846,00 грн.

-          3 штуки КЕГ (з фітінгом типу RS-SR DIN) ємністю 50 л загальною заставною вартістю 600,00 грн.

-          10 штук 10-кілограмових вуглекислотних балонів загальною заставною вартістю     1 000,00 грн.          

та стягнути з відповідача 199 112,36 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з повернення вказаної тари. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем неналежним чином виконувались умови договору від 01.10.2004 р. № 2549 поставки пива, слабоалкогольних, безалкогольних напоїв та води, якими передбачено обов'язок відповідача повертати зворотню тару, а оскільки останній повернув не всю зворотню тару, в якій йому позивачем поставлялась продукція, то він має не тільки повернути неповернуту тару, а й сплатити передбачену договором пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з її повернення. В поданій суду заяві від 06.11.2006 р. позивач вказав, що на виконання умов договору від 01.10.2004 р. № 2549 позивачем поставлено відповідачу продукцію у тарі, загальна заставна вартість якої (тари) становила 892 326,00 грн., відповідач повернув тару загальною заставною вартістю 618 872,40 грн. Тому позивач просить зобов'язати відповідача повернути в натурі тару загальною заставною вартістю 273 453,60 грн., поставлену відповідачу за товарно-транспортними накладними, доданими до позовної заяви, та неповернуту на дату подання позову.

Відповідач, не заперечуючи факту неповернення тари в кількості, яку зазначив в позові позивач, у поданому відзиві від 06.11.2006 р. позовні вимоги заперечив повністю. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про повернення тари та стягнення пені, та велику переплату коштів зі сторони відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між ТОВ з іноземними інвестиціями „САН Інтербрю Україна” та ТОВ „ТД „СОФІ” 01.10.2004 р. укладено договір № 2549 поставки пива, слабоалкогольних, безалкогольних напоїв та води, пунктом 1.1 якого передбачено, що відповідач як покупець зобов'язаний своєчасно повернути зворотню тару, якою згідно п. 7.1 договору є склопляшки, поліетиленові ящики, палети, КЕГи ємністю 50л та 30л, вуглекислотні балони.

На виконання умов договору № 2549 від 01.10.2004 р. Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „САН Інтербрю Україна” (за договором –Постачальник) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „СОФІ” (за договором –Покупець) протягом 01.10.2004 р. – 29.11.2005 р. продукцію у тарі, загальна заставна вартість якої (тари) становила 892 326,00 грн., відповідач повернув тару загальною заставною вартістю 618 872,40 грн.

Відповідно, залишилась неповернутою позивачу тара загальною заставною вартістю 273 453,60 грн., поставлена відповідачу на підставі товарно-транспортних накладних, перелік яких зазначений в доданому до позовної заяви розрахунку кількості та вартості неповернутої тари, а копії яких додані позивачем до позовної заяви.

19.12.2005 р. державним реєстратором Відкритому акціонерному товариству „САН Інтербрю Україна” було видане Свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 059019.

Відповідно до п. 1.2 статуту Відкрите акціонерне товариство „САН Інтербрю Україна” було створене відповідно до чинного законодавства України шляхом реорганізації у формі перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „САН Інтербрю Україна” (код ЄДРПОУ 30965655) у Відкрите акціонерне товариство згідно з рішенням установчих зборів ВАТ „САН Інтербрю Україна” від 13 грудня 2005 року, протокол № 1.

Відповідно до п. 2.3. статуту Відкрите акціонерне товариство „САН Інтербрю Україна” є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „САН Інтербрю Україна”. З моменту державної реєстрації Товариства до нього перейшли усе майно, усі права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „САН Інтербрю Україна”.

Згідно зі ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

З огляду на викладене, суд встановив, що до ВАТ „САН Інтербрю Україна” в порядку правонаступництва перейшло право вимоги щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „СОФІ” зобов'язань за договором № 2549 від 01.10.2004 р.

Пунктом 1.1 Договору № 2549 від 01.10.2004 р. передбачено, що відповідач як покупець зобов'язаний своєчасно повернути зворотню тару, якою згідно п. 7.1 договору       № 2549 від 01.10.2004 р. є склопляшки, поліетиленові ящики, палети, КЕГи ємністю 50л та 30л, вуглекислотні балони.

Відповідно до п. 7.2 Договору № 2549 від 01.10.2004 р. у випадку, якщо вуглекислотні балони поставляються Постачальником, вони є заставною тарою, належать Постачальнику і в разі закінчення терміну дії Договору повертаються Постачальнику Покупцем у справному стані.

Пунктом 14.6 договору встановлено термін його дії –з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. Договір може бути одноразово пролонговано на наступний календарний рік, за умови, що за 10 днів до закінчення терміну дії даного договору жодна з його сторін письмово не повідомить іншу сторону про своє бажання припинити дію даного договору. Отже, договір діяв до 31.12.2005 р., а в частині невиконаних сторонами зобов'язань продовжує діяти до повного виконання ними таких зобов'язань.

Згідно п. 7.5 Договору № 2549 від 01.10.2004 р. Покупець зобов'язаний повернути 100% ящиків, пляшок, палет, КЕГ, вуглекислотних балонів протягом 15 днів з дня отримання товару. Ящики, пляшки, палети, КЕГи, вуглекислотні балони повертаються за цінами, які діяли на день відвантаження товару.

Пунктом 7.6. Договору № 2549 від 01.10.2004 р. передбачено, що для повернення тари в першу чергу використовуються зворотні рейси автомашин, які доставили товар центрозавозом. В разі, якщо Покупець не повернув тару зворотнім рейсом, він повертає її Постачальнику за власний рахунок і власним транспортом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з п. 7.1 Договору заставна вартість зворотньої тари встановлюється постачальником на момент відвантаження товару та обов'язково зазначається в товарно-транспортній накладній. У наданих позивачем товарно-транспортних накладних зазначена заставна вартість зворотної тари:

-          0,20 грн. за склопляшку 0,5 л (фірмова, тип BNR);

-          0,20 грн. за склопляшку 0,5 л (прозора, тип BNR);

-          6,00 грн. за один 20-гніздовий поліетиленовий ящик;

-          200,00 грн. за одну КЕГу (з фітінгом типу RS-SR DIN) ємністю 50 л;

-          100,00 грн. за один 10-кілограмовий вуглекислотний балон.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.4 Договору відповідач, як покупець, повинен був, зокрема, робити відмітку в товарно-транспортній накладній про дату, час прибуття і відбуття автомашини. Проте, судом встановлено, що відповідач виконував це зобов'язання неналежним чином, здійснюючи такі відмітки не у всіх, а лише в деяких накладних. З огляду на це, за накладними, в яких відповідач не робив відмітки про дату, час прибуття і відбуття автомашини, неможливо встановити дату, з якої має відраховуватись передбачений пунктом 7.5 Договору 15-денний строк повернення тари. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що строк повернення тари, яка була отримана відповідачем за товарно-транспортними накладними (перелік згідно з розрахунком пені № 1), у яких відповідач не зробив відмітку про дату, час прибуття і відбуття автомашин, не можливо встановити.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем відповідачу було пред'явлено вимогу № 460 від 16.03.2006 р. про повернення тари, отриманої за договором № 2549 від 01.10.2004 р., а саме:

-          707 778 штук склопляшок 0,5 л (фірмова, тип BNR)

-          62 260 штук склопляшок 0,5 л (прозора, тип BNR)

-          19 641 штука 20-гніздових поліетиленових ящиків

-          3 штуки КЕГ (з фітінгом типу RS-SR DIN) ємністю 50 л

-          10 штук 10-кілограмових вуглекислотних балонів

Вказана вимога отримана відповідачем 20.03.2006 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Всупереч приписам ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України відповідач у встановлений ст. 530 ЦК України строк зазначену тару не повернув. З огляду на викладене, суд вважає, що строк повернення тари за товарно-транспортними накладними, у яких відповідач не зробив відмітку про дату, час прибуття і відбуття автомашин, настав 27.03.2006 р. Проте відповідач у встановлений законом семиденний строк з дня пред'явлення вимоги зобов'язання з поверненню тари не виконав, на момент прийняття рішення у справі доказів повернення зазначеної тари суду не надано.

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що правовим наслідком порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Пунктом 8.1 договору № 2549 від 01.10.2004 р. встановлено обов'язок відповідача у випадку порушення строку повернення зворотної тари, яка використовується при поставці товару, сплатити пеню у розмірі 0,5% заставної вартості не повернутої в строк тари за кожен день прострочення, але не більше 300% її заставної вартості.

За несвоєчасне повернення тари, отриманої за товарно-транспортними накладними, в яких відповідач не зробив відмітку про дату, час прибуття і відбуття автомашин, позивачем нараховано пеню за період з 28.03.2006 р. по 10.09.2006 р. Відповідно до наданого позивачем розрахунком пені № 1 сума пені в цій частині складає 142 053,21 грн. Дослідивши зазначений розрахунок, суд дійшов висновку, що пеня розрахована позивачем вірно.

За несвоєчасне повернення тари, отриманої відповідачем за товарно-транспортними накладними, в яких він зробив відмітки про дату, час прибуття і вибуття машин, позивачем нараховано пеню з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України про нарахування штрафних санкцій в межах 6 місяців від строку повернення тари та у межах встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України 1-річного строку позовної давності. Згідно з наданим позивачем розрахунком пені № 2 сума пені в цій частині складає 57 059,15 грн. Дослідивши зазначений розрахунок, суд дійшов висновку, що пеня розрахована позивачем вірно.

Викладені відповідачем у відзиві на позов заперечення проти позову судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Пунктом 14.2 договору сторони передбачили, що у всьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються, зокрема, Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні (далі – Правила), затвердженими наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.1992 р. № 15.

Відповідно до п. 3 Правил після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачене цими Правилами або договором. Пунктом 4 Правил встановлено, що засоби упаковки багаторазового використання підлягають поверненню у 30-денний строк, якщо інший строк не передбачений спеціальними нормами цих Правил. При цьому, суд вважає, що визначальною є умова про те, що обчислення строку повернення тари починається з дня одержання продукції і товарів у засобах упаковки багаторазового використання від транспортної організації, або з часу прийому її на складі відправника чи на складі одержувача у встановлений строк.

Суд, з огляду на приписи ст. 6 ЦК України, вважає, що сторони договору № 2549 від 01.10.2004 р. правомірно відступили від положень Правил в частині встановлення іншого, ніж вказаний у Правилах, строку повернення тари і встановили в договорі 15-денний строк повернення тари, який має відраховуватись з дня отримання товару. Відтак, суд дійшов висновку, що тару, отриману такими товарно-транспортними накладними, в яких відсутні відмітки про дату, час прибуття і вибуття машин, відповідач мав повернути в 7 –денний строк з дня одержання вимоги № 460 від 16.03.2006 р. відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач також посилається на п. 8 Правил, відповідно до якого при відвантаженні продукції і товарів у засобах упаковки багаторазового використання відправник (позивач) зобов'язаний виписувати сертифікат на їх повернення у двох примірниках, один з яких направляється одержувачу (відповідачу) рекомендованим листом протягом двох днів після відвантаження продукції і товарів. Це заперечення не приймається судом до уваги, оскільки, тим же пунктом Правил встановлено, що у випадках обігу засобів упаковки багаторазового використання на умовах періодичної звірки розрахунків сертифікати не виписуються. В п. 14.1 договору № 2549 від 01.10.2004 р. зазначено, що сторони зобов'язані не менше одного разу на квартал, тобто періодично, проводити звірку руху тари та стан розрахунків по товару і тарі, для чого відповідач як покупець мав направляти до позивача як постачальника свого представника. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на спірні правовідносини п. 8 Правил в частині необхідності виписування та надсилання сертифікатів не поширюється.

Не заперечуючи факту неповернення тари в кількості, яку зазначив в позові позивач, відповідач в обґрунтування заперечень проти позову також посилається на п. 11 Правил, яким встановлено, що при поверненні засобів упаковки багаторазового використання в супровідних документах вказується кількість і тип цих засобів, а також номер сертифіката, за яким здійснюється їх повернення. Якщо в документах відправника не вказаний номер сертифіката, в рахунок якого повертаються засоби упаковки багаторазового використання, то одержувач зараховує повернення їх в погашення боргу по першому сертифікату (у межах річного строку), по якому не виконані зобов'язання по поверненню.

Оскільки судом встановлено, що вимоги Правил відносно оформлення сертифікатів на повернення тари не поширюється на спірні відносини, суд відхиляє ці доводи відповідача.

Суд встановив, що посилання відповідача на закінчення строку позовної давності за позовними вимогами, не ґрунтуються на законі та суперечать обставинам справи.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Законом не встановлено спеціального строку позовної давності для вимог про повернення зворотної тари.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Вимоги позивача про стягнення пені заявлені у межах цього строку.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач також посилається на переплату коштів за спірним договором. При цьому відповідач не надав суду документи, які б підтверджували таку переплату. Відтак, всупереч вимогам ст. 33, 34 ГПК України відповідач не довів обставин на які посилається.

Крім того, наявність переплати з боку відповідача не може розглядатись як належне виконання зобов'язань з повернення зворотної тари, оскільки такий спосіб виконання зобов'язань не передбачений ані спірним договором, ані законом.

Підстав для звільнення відповідача від відповідальності судом не встановлено.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Крім того, 31.10.2006 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке знаходиться у відповідача, а саме:

-          707 778 штук склопляшок 0,5 л (фірмова, тип BNR);

-          62 260 штук склопляшок 0,5 л (прозора, тип BNR);

-          19 641 штуку 20-гніздових поліетиленових ящиків;

-          3 штуки КЕГ (з фітінгом типу RS-SR DIN) ємністю 50 л;

- 10 штук 10-кілограмових вуглекислотних балонів.

Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не виконувались його зобов'язання з повернення тари і у зв'язку з цим існує реальна загроза відчуження вказаного ліквідного товару, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 6, 108, 257, 258, 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 66, 67 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.  Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „СОФІ”    (м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359, код ЄДРПОУ 30994948) повернути Відкритому акціонерному товариству „САН Інтербрю Україна” (м. Київ,          вул. Боженка, 87, код ЄДРПОУ  30965655) в натурі зворотну тару загальною вартістю 273 453 грн. 60 коп., а саме:

-          707 778 штук склопляшок 0,5 л (фірмова, тип BNR) загальною вартістю           141 555,60 грн.

-          62 260 штук склопляшок 0,5 л (прозора, тип BNR) загальною вартістю                12 452,00 грн.

-          19 641 штуку 20-гніздових поліетиленових ящиків загальною вартістю            117 846,00 грн.

-          3 штуки КЕГ (з фітінгом типу RS-SR DIN) ємністю 50 л загальною вартістю 600,00 грн.

- 10 штук 10-кілограмових вуглекислотних балонів загальною вартістю                  1 000,00 грн.

3.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „СОФІ”,      м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359 (п/р 26008000002182 в ВАТ „Електронбанк” м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 30994948) на користь Відкритого акціонерного товариства „САН Інтербрю Україна”, м. Київ, вул. Боженка, 87    (п/р 26008003076100 в АБ “ІНГ банк Україна” м. Київ, МФО 300539, код ЄДРПОУ  30965655) 199 112 грн. 36 коп. пені., 4 725 грн. 66 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.  Вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке знаходиться у відповідача, а саме:

-          707 778 штук склопляшок 0,5 л (фірмова, тип BNR);

-          62 260 штук склопляшок 0,5 л (прозора, тип BNR);

-          19 641 штуку 20-гніздових поліетиленових ящиків;

-          3 штуки КЕГ (з фітінгом типу RS-SR DIN) ємністю 50 л;

     - 10 штук 10-кілограмових вуглекислотних балонів.

6. Вжиті заходи до забезпечення позову залишити в силі до набрання рішенням законної сили.

Суддя