Ухвала

від 01.11.2016 по справі 296/7441/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/7441/13-ц Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В. В.

Категорія 27 Доповідач Жигановська О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря

судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «АВТО-АЛЬФА», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО-ЛАЙН», ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про звернення стягнення на майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на додаткове рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 29 вересня 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви зазначило, що при вирішенні позовних вимог Банку про звернення стягнення на майно судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, в порушення вимог ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», не визначено спосіб реалізації предмета застави, що в подальшому утруднить його виконання.

Додатковим рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 29 вересня 2016 року по зазначеній справі винесено додаткове рішення, яким визначено спосіб реалізації предмета застави, а саме: «шляхом безпосереднього продажу іншим особам-покупцям з правом укладання ПАТ КБ «ПриватБанк» договорів купівлі-продажу вказаних предметів застави від свого імені, зі зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною продажу предметів застави на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна».

Не погоджуючись із додатковим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм цивільного матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині визначення способу реалізації предмета застави.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У серпні 2013 року ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № MI-150-07 від 12.12.2007 року.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 22 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01 вересня 2015 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MI-150-07 від 17.12.2007 року в розмірі 360 034,74 доларів США (еквівалент 2 876 677 грн. 57 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.07.2013 - 7,99 грн. за 1 дол. США) - звернуто стягнення на:

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM 420 DСІ; рік випуску: 2000; тип кузову: сідловий тягач-Е; номер кузова (шасі): НОМЕР_9; діючий номерний знак НОМЕР_1;

- транспортний засіб марки: МІRОFRЕТ; модель: ТRS 3; рік випуску: 1998; тип кузову: н/причіп-рефрижератор-Е; номер кузова (шасі): НОМЕР_10; діючий номерний знак НОМЕР_2;

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM; рік випуску 1998; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): НОМЕР_11; діючий номерний знак НОМЕР_3;

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM; рік випуску: 1999; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): НОМЕР_12; діючий номерний знак НОМЕР_4;

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM 400; рік випуску: 1999; тип кузову: сідловий тягач-Е; номер кузова (шасі): НОМЕР_13; діючий номерний знак НОМЕР_5;

-транспортний засіб марки: DАF,модель: 65.400, рік випуску: 1996; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): НОМЕР_14; діючий номерний знак НОМЕР_6;

- транспортний засіб марки: SСНМІТZ; модель: SКО 27; рік випуску: 2000; тип кузову:н/причіп-рефрижератор-Е; номер кузова (шасі): НОМЕР_15; діючий номерний знак НОМЕР_7;

- транспортний засіб марки RENAULT; модель: R 385; рік випуску: 1993; тип кузову: сідловий тягач-Е; номер кузова (шасі): НОМЕР_16; діючий номерний знак НОМЕР_8. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 лютого 2016 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТзОВ «Карго-Лайн» про звернення стягнення на належне відповідачу майно скасовано та закрито провадження в цій частині (а.с.39 том2).

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Даний спосіб звернення стягнення на майно безпосередньо передбачений умовами договору застави автотранспорту №МІ-150-07 від 18.12.2007 року (пункт 24).

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний обтяжувачем на власний розсуд .

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що постановив рішення, може за заявою особи чи з власної ініціативи постановити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази та давали пояснення, не ухвалено рішення .

Оскільки, суд, постановивши рішення про звернення стягнення на предмет застави належний боржнику, не вирішив питання способу його реалізації як того вимагає ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому вказаний недолік судового рішення обґрунтовано виправлено в порядку ст.. 220 ЦПК України.

Посилання апелянта, що рішення судів в частині задоволення вимог Банку до ТзОВ «Карго-Лайн» скасовано та провадження закрито, проте спосіб реалізації поширюється і на належні товариству автомобілі на підставі біржової угоди від 26 червня 2014 року, не мають правового значення, оскільки питання щодо реалізації заставного майна вирішується на стадії виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Що стосується посилань апелянта на ч.2 ст.62 ЗУ «Про виконавче провадження», то вказані норми на спірні правовідносини не поширюються.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Додаткове рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді