Рішення

від 03.11.2016 по справі 908/2059/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/68/16-12/91/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 Справа № 908/2059/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2059/16

за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району, м. Запоріжжя

до відповідача: Кооперативу В«Наш дімВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 106236,49 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 248/20-19 від 11.07.2016 року

від відповідача - не з'явився

Розпорядженням в. о. керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-746/16 від 04.10.2016 року, у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Гандюкової Л.П., справу № 908/2059/16 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 04.10.2016 року вказану справу було розподілено на розгляд судді Смірнову О.Г.

СУТЬ СПОРУ: Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Кооперативу В«Наш дімВ» про стягнення заборгованості за договором № 165 від 01.07.2004 року на відпуск теплової енергії в гарячій воді в сумі 120421,61 грн. Разом з тим в позовній заяві просить видати довідку про повернення суми зайво сплаченого судового збору в розмірі 849,68 грн.

До прийняття рішення у справі, а саме 22.08.2016 року, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за послуги теплової енергії 08.08.2016 року в сумі 9658,81 грн., просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 110762,80 грн. Разом з тим, просить видати ухвалу про повернення суми зайво сплаченого судового збору в розмірі 849,68 грн.

26.09.2016 року, до прийняття рішення у справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за послуги теплової енергії 12.09.2016 року в сумі 538,31 грн., просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 110224,49 грн. Разом з тим, просить видати ухвалу про повернення суми зайво сплаченого судового збору в розмірі 849,68 грн.

До прийняття рішення у справі, а саме 03.11.2016 року позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за послуги теплової енергії 31.10.2016 року в сумі 3988,00 грн. просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 106236,49 грн. Разом з тим, просить видати ухвалу про повернення суми зайво сплаченого судового збору в розмірі 859,68 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» . Таким чином, має місце нова ціна позову в сумі 106236,49 грн., заявлена позивачем в останній заяві про зменшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті.

03.11.2016 року на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.

Безпосередньо в судовому засіданні 03.11.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог. Разом з тим надав суду додаткові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких пояснює, що 01.06.2016 року Кооперативом В«Наш дімВ» на розрахунковий рахунок Концерну В«Міські теплові мережіВ» було сплачено суму в розмірі 5000,00 грн., втім оскільки вказана сума була сплачена без призначення платежу бухгалтером Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району ОСОБА_2 суму в розмірі 2082,73 грн. було віднесено на раніше утворену заборгованість, а саме за січень 2016 року. При цьому зазначає, що суму в розмірі 2917,27 грн. було віднесено в рахунок погашення заборгованості за спірний період (лютий 2016 року).

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою В«організація реструктуризованаВ» .

В матеріалах справи містяться Спеціальні витяги з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.08.2016 року та 01.09.2016 року (а.с. 58-59, 69-70), з яких вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ).

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2004 року між Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району, далі Енергопостачальна організація, та Кооперативом В«Наш дімВ» , далі Споживач, був укладений договір № 165 на відпуск теплової енергії в гарячій воді, далі Договір (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2004 року).

До вказаного Договору між сторонами буди підписані додаткові угоди № 1 від 01.10.2004 року, № 2 від 01.01.2007 року, № 3 від 01.09.2007 року, № 4 від 01.08.2008 року, № 5 від 01.10.2009 року, № 6 від 06.05.2011 року, № 7 від 03.01.2012 року, № 8 від 13.10.2014 року.

Відповідно до п. 1.2. (в редакції додаткової угоди № 5 від 01.10.2009 року) Теплопостачальна організація відпускає Споживачу в період з « 01» 10.2009 року по « 30».09.2010 року теплову енергію в гарячій воді в обсягах Q рік = 2071,146 Гкал з дотриманням наступних умов: приєднане (макс.) теплове навантаження за адресою: бул. Будівельників, 23 Q = 0,802573 Гкал/годину, в тому числі на потреби: опалення Qо = 0,700000 Гкал/годину, підігрів води за середньогодинним тепловим навантаженням в опалювальний період Qгвп = 0,102573 Гкал/годину, підігрів води за середньогодинним тепловим навантаженням в неопалювальний період Qгвп = 0,082058 Гкал/годину.

Згідно з п. 1.3., 1.9. Договору початок і закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами і встановлюється рішенням міськвиконкому при стані середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох діб менше +8 ОСОБА_3 теплоносія здійснюється після подання Споживачем актів про готовність системи опалення до прийняття теплоносія. Акти повинні представлятись до 15 вересня щорічно.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що облік відпускаємої теплової енергії здійснюється по приладах обліку і розрахунковим способом.

Умовами п. 5.1. (з врахуванням редакції додаткової угоди № 3 від 01.09.2007 року), п. 5.2 Договору (з врахуванням редакції додаткової угоди № 7 від 03.01.2012 року) розрахунки Споживача за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 317 від 23.08.2007 року. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 5.3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.09.2007 року) Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Задніпровська, 5, тел. 277-22-02, документи за розрахунковий період:

- рахунок - фактуру,

- акт приймання - передачі теплової енергії.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений договором, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.07.2004 року по 01.07.2005 року.

Відповідно до п. 7.2. Договору договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Докази припинення договору в матеріалах справи відсутні, а тому він є пролонгованим за умовами п. 7.2. Договору. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме не здійснив оплату за спожиту теплову енергію за період з лютого 2016 року по травень 2016 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 106236,49 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого 2016 року по травень 2016 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 129271,45 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами приймання-передачі теплової енергії, зокрема:

актом приймання-передачі теплової енергії від 29.02.2016 року за лютий 2016 року - на суму з ПДВ 67138,76 грн.;

актом приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2016 року за березень 2016 року - на суму з ПДВ 54661,90 грн.;

актом приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2016 року за квітень 2016 року - на суму з ПДВ 5116,61 грн.;

актом приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2016 року за травень 2016 року - на суму з ПДВ 2354,18 грн.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані рахунки на оплату від 03.03.2016 року, 04.04.2016 року, 04.05.2016 року, 06.06.2016 року (а.с. 34 - 35).

Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата спожитої за період з лютого 2016 року по травень 2016 року теплової енергії за договором на загальну суму 23034,96 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача, зокрема:

- банківською випискою від 01.06.2016 року на суму 5000,00 грн., з яких в оплату заборгованості за лютий 2016 року позивачем зарахована сума в розмірі 2917,27 грн.;

- банківською випискою від 24.06.2016 року на суму 3116,61 грн.;

- банківською випискою від 02.07.2016 року на суму 2815,96 грн.;

- банківською випискою від 08.08.2016 року на суму 9658,81 грн.;

- банківською випискою від 12.09.2016 року на суму 538,31 грн.;

- банківською випискою від 31.10.2016 року на суму 3988,00 грн.

Таким чином, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат залишок боргу останнього за спожиту теплову енергію станом на час прийняття рішення у справі складає 106236,49 грн., який є не оплачений, у зв'язку із чим позивач намагається стягнути вказану суму у судовому порядку.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України В«Про теплопостачанняВ» № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 24, 25, 26, 29 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» № 1875-IV від 24.06.2004 року передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать що відповідач не повністю розрахувався з позивачем, а наявність заборгованості за спожиту теплову енергію за договором в сумі 106236,49 грн. підтверджена матеріалами справи, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за спожиту теплову енергію, а наявність заборгованості в сумі 106236,49 грн. підтверджена підписаними сторонами актами приймання-передачі теплової енергії, виставленими до оплати рахунками за період з лютого 2016 року по травень 2016 року, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за договором станом на час розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району до Кооперативу В«Наш дімВ» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 165 від 01.07.2004 року на відпуск теплової енергії в гарячій воді в сумі 106236,49 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про повернення суми зайво сплаченого судового збору слід зазначити наступне.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При поданні позову у даній справі позивачем був сплачений судовий збір згідно платіжного доручення № 9166 від 16.06.2016 року та платіжного доручення № 9975 від 07.07.2016 року в загальній сумі 2756,00 грн.

При цьому в позовній заяві були заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120421,61 грн., за розгляд яких позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1806,32 грн.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з позовом був переплачений судовий збір на користь державного бюджету в сумі 949,68 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 949,68 грн., сплачений Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району згідно платіжного доручення № 9975 від 07.07.2016 року підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 1593,55 грн., покладаються на відповідача у справі - Кооператив В«Наш дімВ» відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 25 Закону України В«Про теплопостачанняВ» , ст. ст. 24, 25, 26, 29 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» , п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» , ст. ст. 55, 193 ГК України, ст. ст. 530, 599, 629, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району до Кооперативу В«Наш дімВ» задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативу В«Наш дімВ» , 69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23, код ЄДРПОУ 26573696, на користь:

- Концерну В«Міські теплові мережіВ» , 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26031300042813, № 26007301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 313957, в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району, 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7, основний борг в сумі 106236 (сто шість тисяч двісті тридцять шість) грн. 49 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 55 коп., видавши наказ.

3. Повернути Концерну В«Міські теплові мережіВ» , 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 313957, в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району, 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7, з Державного бюджету України, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок № 31215206783007, судовий збір в сумі 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 68 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 9975 від 07.07.2016 року, про що винести відповідну ухвалу.

Повне рішення складено - 08.11.2016 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.