Постанова

від 24.10.2016 по справі 810/2486/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року №810/2486/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Комфорт Пропертіз» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Комфорт Пропертіз» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2014 №0016411501, №0016361501; від 31.01.2015 №0004001502, 0004021502; від 08.07.2015 №0015021502, №0015041502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у ході камеральних перевірок дійшов до передчасних та безпідставних висновків про порушення ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» граничних термінів сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з земельного податку, оскільки підприємство своєчасно та у повному обсязі сплачує податкові зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову послався на правомірність проведеної податковим органом камеральної перевірки та встановлений Податковим кодексом України порядок нарахування платникам податків штрафних санкцій.

У судове засідання, призначене на 17.10.2016 представники сторін не з'явились, хоча про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Разом з цим матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Комфорт Пропертіз» зареєстроване 25.06.2007 як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 40).

Як вбачається з матеріалів справи, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено ряд камеральних перевірок ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» на предмет своєчасності сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю, за результатами яких складені Акти №000126/10-06-15-01/35234503 від 27.09.2014 (а.с. 44-45); №87/1502/35234503 від 31.01.2015 (а.с. 46-47); №302/15-02/35234503 від 08.07.2015 (а.с. 48-49).

Кожен із зазначених актів перевірок містить тотожний висновок про порушення ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» положень пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, що полягає у порушенні граничних термінів сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю.

Разом з тим, будь-якої деталізації виявлених порушень, зокрема, підстави та дати виникнення грошового зобов'язання, вказівки на граничну та фактичну дату його сплати, вказані акти перевірок не містять.

У судовому засіданні судом з'ясовано, що порушення положень пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податковий орган пов'язує з фактом послідового подання позивачем звітної та нової звітної податкової декларації з плати за землю за 2013 рік, в яких позивач за двоїв власні податкові зобов'язання з плати за землю за липень 2013 року, що у подальшому призвело до утворення систематичної недоїмки, в рахунок погашення якої у період з 2013 по 2015 рік зараховувались платежі, що спрямовувались позивачем на погашення поточних зобов'язань з плати за землю.

На підставі вказаних актів перевірок та керуючись статтею 126 Податкового кодексу України Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0016411501 від 29.09.2014, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 13075,15 грн. на 29 днів нараховано 2615,03 грн. штрафних санкцій (а.с. 51-52);

- №0016361501 від 29.09.2014, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 143 798,70 грн. на 1-30 днів нараховано 14379,87 грн. штрафних санкцій (а.с. 53-54);

- №0004021502 від 31.01.2015, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 31349,00 грн. на 1-29 днів нараховано 3134,90 грн. штрафних санкцій (а.с. 55-56);

- №0004001502 від 31.01.2015, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 31185,45 грн. на 31-61 днів нараховано 6237,09 грн. штрафних санкцій (а.с. 57-58);

- №0015021502 від 08.07.2015, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 63411,70 грн. на 31-59 днів нараховано 12682,34 грн. (а.с. 59-60);

- №0015041502 від 08.07.2015, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 48494,20 грн. на 24-28 днів нараховано 4849,42 грн. (а.с. 61-62).

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункти 36.3, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.3 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У силу положень пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.3 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 286.4 статті 286 Податкового кодексу України, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до пункту 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, з аналізу наведених положень податкового законодавства слідує, що платники плати за землю зобов'язані самостійно визначити суму земельного податку і подати контролюючому органу до 20 лютого поточного року податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, або щомісяця протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, подавати контролюючому органу звітну податкову декларацію.

Визначене у таких податкових деклараціях грошове зобов'язання платник плати за землю зобов'язаний сплатити протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому у випадку, коли протягом поточного року у платника плати за землю збільшилась площа земельних ділянок, або у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування, такий платник плати за землю зобов'язаний протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни, подати податкову декларацію з відображеними у ній змінами об'єкта та/або бази оподаткування.

Судом встановлено, що 11.02.2013 ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» подало до Броварської ОДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) за 2013 рік, в якій річна сума податку становила 173099,61 грн. (колонка 8 рядка 5 звітної податкової декларації) (а.с. 140-151).

Річну суму земельного податку у розмірі 173099,61 грн. позивачем було розподілено наступним чином: за січень-листопад місяці 2013 року - 14424,98 грн. , за грудень місяць 2013 року - 14424,83 грн. (а.с. 141).

Відповідність заявлених показників у звітній податковій декларації з плати за землю за 2013 рік від 11.02.2013 фактичним обставинам відповідачем не заперечується.

Відповідач також не ставить під сумнів своєчасність та повноту сплати позивачем податкових зобов'язань у період до подання нової звітної податкової декларації з плати за землю за 2013 рік.

Судом встановлено, що у липні 2013 року внаслідок збільшення площі земельних ділянок, що є об'єктом оподаткування, у позивача відповідно збільшилась база оподаткування земельним податком.

Керуючись положенням пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України позивачем до Броварської ОДПІ 02.08.2013 було подано нову звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) за 2013 рік, в якій позивачем задекларовано суму земельного податку за 2013 рік у розмірі 174485,20 грн. (колонка 8 рядка 5 нової звітної податкової декларації) (а.с. 152-163).

Річну суму земельного податку у розмірі 174 485,20 грн. позивачем було розподілено наступним чином (рядок 5 «нараховано земельного податку на 2013 рік усього», колонки 10-21): за січень-червень місяці 2013 року - 14424,98 грн., за липень місяць 2013 року - 14468,28 грн., за серпень-грудень місяці 2013 року - 14693,43 грн.

Одночасно з цим позивачем також були заповнені рядки 6 та 7 нової звітної податкової декларації.

Так, у рядку 6 «нараховано земельного податку на 2013 рік за даними раніше поданої декларації (р.5 декларації, що уточнююється)» позивачем було продубльовано значення рядка 5 звітної податкової декларації за 2013 рік від 11.02.2013 та зазначено суму земельного податку за січень-листопад місяці 2013 року - 14 424,98 грн., за грудень місяць 2013 року - 14424,83 грн.

У рядку 7 «нараховано до збільшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2013 рік (позитивне значення (р.5 - р.6)» позивачем було відображено позитивну різницю між збільшеними показниками земельного податку згідно нової звітної податкової декларації (рядок 5) та показниками земельного податку згідно попередньої податкової декларації з плати за землю за 2013 рік від 11.02.2013 (рядок 5). У липні місяці 2013 року позитивна різниця між зазначеними показниками склала 43,30 грн.; у серпні-листопаді місяцях 2013 року - 268,45 грн.; у грудні місяці 2013 року - 268,34 грн.

Судом встановлено, що за наслідками обробки нової звітної податкової декларації з плати за землю (земельного податку) за 2013 рік, 30.08.2013 в інтегрованій картці ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» з плати за землю було збільшено грошове зобов'язання позивача з земельного податку одночасно на значення рядка 5 нової звітної податкової декларації - 14468,28 грн. та значення рядка 6 - 14424,98 грн.

У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що з огляду на заповнення у новій звітній податковій декларації з плати за землю рядків 5 та 6, загальна сума земельного податку за липень місяць 2013 року, яку зобов'язаний був сплатити позивач, становить 28893,26 грн. (сума рядків 5 та 6 нової звітної податкової декларації з плати за землю: 14468,28+14424,98).

Водночас, відповідно до даних інтегрованої картки ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» позивачем за липень місяць 2013 року було сплачено лише 14424,98 грн., що з урахуванням наявної у позивача станом на 30.07.2013 переплати у розмірі 1349,84 грн., призвело до виникнення системної недоїмки, яка була погашена лише 23.10.2015, шляхом подання уточнюючої декларації з плати за землю за 2013 рік, де позивачем зменшено суму грошового зобов'язання за липень місяць 2013 року на суму 14424,98 грн.

Таким чином відповідач вважає, що позивачем було самостійно збільшено власні податкові зобов'язання з земельного податку за липень 2013 року, які, однак, своєчасно сплачені не були, що призвело до нарахування штрафних санкцій та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Однак такі висновки податкового органу ґрунтуються на помилковому розумінні вимог чинного законодавства, що регулює порядок сплати земельного податку.

Суд зазначає, що збільшення позивачу грошових зобов'язань з земельного податку на значення рядка 6 нової звітної податкової декларації з плати за землю (земельного податку) за 2013 рік у розмірі 14424,98 грн. є безпідставним, оскільки вказаний рядок призначений виключно для розрахунку суми податкового зобов'язання при виправленні помилок/уточнення показників попередньої податкової декларації з плати за землю, і не відображає суми, що підлягає сплаті у відповідному звітному (податковому) періоді.

Зокрема, у силу положень пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України платник плати за землю, який протягом звітного року отримав у власність або користування нові земельні ділянки, зобов'язаний подати контролюючому органу податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Суд зазначає, що форма податкової декларації з плати за землю, затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 №1015, дозволяє платникам плати за землю уточнювати податкові зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період у складі звітної або нової звітної декларації.

Тобто, якщо платник податку на поточний рік подав звітну декларацію за земельні ділянки, що перебувають у його власності (користуванні), а протягом року отримав право власності (користування) на інші земельні ділянки в тому ж населеному пункті, такий платник має надати нову звітну декларацію за місцезнаходженням таких земельних ділянок з урахуванням показників звітної декларації протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до буквального розуміння назв та призначення відповідних рядків податкової декларації з плати за землю, форму якої затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 №1015, у колонці 8 рядка 5 податкової декларації вказується загальна сума нарахованого податку за звітний (поточний) рік, визначена шляхом підсумовування значень рядків 1.1.1 - 4.2 колонки 5.

У колонках 10-21 рядка 5 вказується загальна сума нарахованого податку за відповідний місяць звітного року, визначена шляхом підсумовування значень рядків 1.1.1 - 4.2 відповідних колонок.

Рядок 6 заповнюється у разі виправлення помилок або у випадку коригування показників земельного податку з огляду на зміну об'єкта та/або бази оподаткування протягом поточного року. У колонках 10-21 рядка 6 вказується сума нарахованого земельного податку за даними раніше поданої декларації . Тобто дані рядка 6 є даними рядка 5 декларації, що уточнюється.

Рядок 7 заповнюється у разі виправлення помилок, що призвели до недоплати податку до бюджету. У колонках 10-21 рядка 7 вказується сума збільшення податкового зобов'язання по земельному податку, що розраховується шляхом віднімання значення рядка 6 від значення рядка 5.

З викладеного слідує, що сплаті підлягають лише ті зобов'язання, що вказані у колонках 10-21 рядка 5 «нараховано земельного податку на рік усього».

Тому, у випадку подання платником податку нової звітної податкової декларації з плати за землю, податкові зобов'язання з плати за землю в інтегрованій картці такого платника податків щомісячно збільшуються виключно на значення відповідної колонки (10-21) рядка 5 нової звітної податкової декларації з плати за землю.

Отже, доводи представника відповідача про те, що заповнивши у новій звітній податковій декларації з плати за землю за 2013 рік рядок 6 «нараховано земельного податку на 2013 рік за даними раніше поданої декларації (р.5 декларації, що уточнююється)» позивач тим самим задекларував окреме податкове зобов'язання у розмірі 14424,98 грн., не відповідає алгоритму складання податкової декларації з плати за землю та не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про наявність у позивача, починаючи з липня 2013 року недоїмки з земельного податку є безпідставними.

Посилання представників відповідача на ту обставину, що у випадку збільшення площі земельних ділянок позивач замість нової звітної податкової декларації з плати за землю повинен був подати уточнюючу податкову декларацію не спростовують висновків суду про безпідставність збільшення грошових зобов'язань позивача одночасно на значення рядків 5 та 6 нової звітної податкової декларації з плати за землю за 2013 рік.

Судом у судовому засіданні встановлено, що земельний податок у 2013-2014 році позивачем сплачувався своєчасно та у повному обсязі відповідно до поданих контролюючому органу податкових декларацій з плати за землю, що підтверджується квитанціями з відмітками банку про проведення платежів, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 84-91; 100-105; 110-116).

Враховуючи, що висновки відповідача про наявність у ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» податкового боргу з земельного податку спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, податкові повідомлення-рішення №0016411501 від 29.09.2014; №0016361501 від 29.09.2014; №0004021502 від 31.01.2015; №0004001502 від 31.01.2015; №0015021502 від 08.07.2015; №0015041502 від 08.07.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

Окремо суд зазначає, що застосовуючи до позивача штрафні санкції за затримку сплати самостійно визначених податкових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2014 №0016411501, контролюючим органом було невірно визначено розмір штрафу.

Згідно розрахунку штрафної санкції до вказаного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції до позивача були застосовані у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу за затримку сплати орендної плати за серпень 2013 року на 29 днів.

У той же час згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України при затримці сплати узгодженого податкового зобов'язання до 30 календарних днів включно, штрафні санкції до платника податків застосовуються у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У судовому засіданні представник відповідача з приводу помилковості застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків не заперечував.

Скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд також виходив з того, що перевірки, за наслідками яких вони були прийняті, проведені відповідачем під час дії мораторію на проведення перевірок, що був запроваджений Законом України 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71-VIII).

Так, пунктом 3 розділу ІІ Закону № 71-VII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з податкової декларації ТОВ «Ай Комфорт Пропертіз» з податку на прибуток підприємства, обсяг доходу позивача за 2014 рік становить менше 20 мільйонів гривень (а.с. 72-76).

За цих обставин, проведення перевірок термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах, оформлених Актами від №87/1502/35234503 від 31.01.2015 (а.с. 46-47); №302/15-02/35234503 від 08.07.2015 (а.с. 48-49) було можливим виключно за умов, передбачених пунктом 3 розділу ІІ Закону № 71-VII: з дозволу Кабінету Міністрів України; за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки; згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Доказів існування будь-яких з вказаних умов відповідачем під час розгляду справи не надано, з чого слідує, що перевірки, оформлені Актами №87/1502/35234503 від 31.01.2015, №302/15-02/35234503 від 08.07.2015 є незаконними.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, заборона у 2015-2016 роках на проведення перевірок не стосується проведення камеральних перевірок , оскільки запроваджений Законом № 71-VIII мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

Незаконна перевірка не створює будь-яких юридичних наслідків для платника податків, відносно якого вона була здійснена, та виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги наведене у сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0016411501 від 29.09.2014; №0016361501 від 29.09.2014; №0004021502 від 31.01.2015; №0004001502 від 31.01.2015; №0015021502 від 08.07.2015; №0015041502 від 08.07.2015.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Комфорт Пропртіз» (ідентифікаційний код 35234503, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, літера А, офіс 6) сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп) на підставі квитанції від 05.08.2016 за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39463945, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Київська, буд. 286).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24.10.2016.