Рішення

від 01.11.2016 по справі 464/3191/15-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/3191/15-ц

пр.№ 2/464/1392/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2016 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул Сихів» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом з врахуванням уточнень від 25.07.2016 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території по вул.Кавалерідзе, 21 у м.Львові за період з 01.01.2011 по 01.05.2016 в розмірі 7108,49 грн., за послуги з теплопостачання за період з 01.03.2006 по 01.07.2014 в розмірі 16690,59 грн., які надаються у квартиру №85 цього будинку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_6 ЖЕП «Стимул-Сихів» являється виконавцем житлово-комунальних послуг будинку №21 по вул.Кавалерідзе в м.Львові, а також забезпечує подачу теплової енергії до даного будинку. У квартирі №85 цього будинку фактично проживають відповідачі. Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачі, фактично проживаючи і користуючись послугами, які надаються силами позивача, не уклали договори з останнім про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим не виконують обов'язку і не несуть витрат за надані послуги по утриманню та обслуговуванню житлового будинку. Незважаючи на відсутність договірних правовідносин, фактично такі послуги позивачем надаються, однак у зв'язку з відсутністю з боку відповідачів оплати за них, з врахуванням уточнень за період з 01.03.2006 по 01.05.2016 загальний розмір заборгованості становить 23 799,08 грн. Дану суму боргу просить стягнути з відповідачів солідарно в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2., діючи згідно довіреності №468 від 30.08.2016, уточнені позовні вимоги підтримав. Вказав, що відповідачі фактично проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не приватизована та не має зареєстрованих мешканців. Проте факт проживання відповідачів підтверджується чисельними актами. Зазначає, що відповідачі визнають факт проживання у даній квартирі. Для мешканців даної квартири у ОСОБА_6 ЖЕП «Стимул-Сихів» відкрито особовий рахунок по нарахуванню та внесенню плати за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, центрального опалення, гарячої та холодної води №1100000321085. Згідно з розрахунком заборгованості відповідачі не оплачують за надані житлово-комунальні послуги, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 23799,08 грн. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі не з'явились в судове засідання, повідомлялись про день та час слухання справи, про поважність причини неприбуття заяв не подали.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_7 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Наведене дає суду вважати за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, врахувавши письмові заперечення, наявні у матеріалах справи, суть котрих зводиться до невизнання позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Під поняттям «послуги утримання будинків і прибудинкової території», згідно із ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», слід розуміти господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

При цьому, такому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічний обов'язок споживача (наймача, власника) закріплено в ст.68 ЖК України, згідно з якою наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.68 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами, нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ, її розмір розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Встановлено, що позивач надає житлово-комунальні послуги з утримання та обслуговування будинку №85 по вул.Кавалерідзе у м.Львові та прибудинкової території, що підтверджується рядом відповідних договорів, укладених між позивачем та комунальними службами, забезпечує подачу теплової енергії до даного будинку.

Ряд договорів, укладених з комунальними службами, акти виконаних робіт підтверджують факт надання послуг щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством, вказують на правомірність нарахування оплати на надані послуги.

Разом з тим, обов'язок оплачувати фактично отримані послуги покладено вимогами Закону на споживачів. Тоді як судом не здобуто доказів того, що відповідачі є споживачами наданих позивачем послуг в розумінні чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме ОСОБА_3, Вабіщевич -ОСОБА_8, Вабіщевич - ОСОБА_9 (т.1 а.с.13)

З довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописки вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованих не має.

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер 21.04.2012 (т.1 а.с.177)

З копії рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22.05.2015 вбачається, що у задоволенні позову Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Вабіщевич -ОСОБА_9, ОСОБА_4 про виселення відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання - відмовлено. (т.2 а.с.12-13). Рішення ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 15.06.2016 залишено без змін.

Розглядаючи вищевказаний позов, судом було встановлено, що відповідачі вселились й проживають у вказаній квартирі без законних на те підстав, виходячи з того, що ордер на вселення до квартири АДРЕСА_2 відповідачі не отримували, такий в ОСОБА_6 «ЖЕП «Стимул-Сихів» не реєструвався.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ.

Доводи представника позивача в підтвердження своєї позиції з покликанням на акти не беруться до уваги. Судом критично оцінюються наявні в матеріалах справи акти про проживання відповідачів у спірній квартирі, які датовані 19 листопадом 2014 року та від 17 жовтня 2014 року, оскільки, на переконання суду, такі складені формально, лише працівниками ОСОБА_6 «Стимул Сихів», вказують про перебування відповідачів у жовтні і листопаді 2014 року, не може свідчити про постійне проживання і користування житлово-комунальними послугами, в тому числі з централізованого опалення і з утримання будинку та прибудинкової території, які надає позивач ОСОБА_6 ЖЕП «Стимул-Сихів» у вказане приміщення за весь період з 2006 року по 2016 рік. Також береться судом до уваги те, що в ОСОБА_6 ЖЕП "Стимул Сихів" особовий рахунок відкритий на ім"я ОСОБА_10, котрий помер у 2012 року.

Згідно статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ст.60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у праві, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов'язок довести в суді ті обставини, на які він посилається в своїй позовній заяві із врахуванням підстав і предмету позову і відповідно, що є підставами для застосування до спірних правовідносин відповідних положень Цивільного кодексу України та Житлового Кодексу України, тощо. Тобто, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини.

На переконання суду, позов пред'явлено до осіб, які не є споживачами послуг, що надаються силами ОСОБА_6 ЖЕП «Стимул Сихів», відповідачі не є власниками житла, не зареєстровані в помешканні, і покласти на відповідачів, які зареєстровані як наймачі за іншою адресою - квартири АДРЕСА_3, обов'язок нести витрати щодо оплати цих послуг по квартирі АДРЕСА_1 не має правових підстав.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул Сихів» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.Ю.Горбань