Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Штелик С.П., Журавель В.І., Закропивного О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Умань», ОСОБА_6, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя.
Уточнивши вимоги позову, ОСОБА_4 зазначала, що вони з відповідачем перебували у шлюбі з 16 квітня 2005 року до 21 квітня 2015 року. Місце проживання спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено з нею. У шлюбі ними набуто майно, яке вона просила визнати спільною сумісною власністю та поділити між нею та відповідачем, збільшивши її частку у спільному майні подружжя з урахуванням тих обставин, що дитина залишилася проживати з нею. Зокрема просила виділити їй квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 вересня 2005 року, автомобіль марки LEXUS RX 270, універсал-В, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, який придбано згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22 листопада 2013 року, 1/2 частку земельної ділянку площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 1/2 частку у статутному капіталі ТОВ «Комакс» (1/2 частку від 1 710 800 грн або 70 % статутного капіталу, належного ОСОБА_5), 1/2 частку у статутному капіталі ТОВ «Готель «Умань» (1/2 частку від 2 688 202 грн або 50% статутного капіталу, належного ОСОБА_5), стягнути із відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 250 000 доларів США, що еквівалентно 6 095 740 грн 24 коп. за курсом Національного банку України станом на 18 січня 2015 року, які були отримані подружжям за договорами позики від 06 квітня 2009 року та від 02 вересня 2007 року, стягнути із відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 112 500 грн, що були внесені відповідачем в статутний капітал ТОВ «Майстер-Він»; визнати за ОСОБА_5 право власності на: магазин загальною площею 91,8 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить їм на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2009 року, автомобіль марки MERCEDES-BENZ S 350, легковий седан-В, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_2; 1/2 частку земельної ділянку площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, металевий кіоск загальною площею 22,75 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_4
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майно: квартиру АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, магазин загальною площею 91,8 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, автомобіль марки LEXUS RX 270, універсал-В, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки MERCEDES-BENZ S 350, легковий седан-В, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, грошові кошти, отримані за договорами позики від 02 вересня 2007 року у розмірі 175 000 доларів США та від 06 квітня 2009 року та у розмірі 325 000 доларів США, що станом на 18 січня 2016 року еквівалентно 12 191 480 грн 49 коп.
Поділено спільне майно подружжя, визнано за ОСОБА_4 право власності на: квартиру АДРЕСА_1, Ѕ частку земельної ділянки площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, автомобіль марки LEXUS RX 270, універсал-В, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 Ѕ частку спільних грошових коштів подружжя у розмірі 6 095 740 грн 24 коп. Виділено ОСОБА_5 та визнано за ним право власності на майно: магазин загальною площею 91,8 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, Ѕ частку земельної ділянки площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, автомобіль марки MERCEDES-BENZ S 350, легковий седан-В, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_2. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 (щодо поділу металевого кіоску по АДРЕСА_4 часток у статутному капіталі ТОВ «Комакс», ТОВ «Готель «Умань», ТОВ «Майстер-Він») відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано у частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділу майна, в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майно: нежитлове приміщення (офіс) по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, автомобіль марки LEXUS RX 270, універсал-В, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за кожним право власності на: Ѕ частку нежитлового приміщення (офісу) по АДРЕСА_1, Ѕ частку земельної ділянки площею 495 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, Ѕ частку автомобіля марки LEXUS RX 270, універсал-В, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 (щодо поділу магазину загальною площею 91,8 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, автомобіля марки MERCEDES-BENZ S 350, легковий седан-В, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, та коштів за договорами позики від 06 квітня 2009 року та від 02 вересня 2007 року) відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими .
Відповідно до положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 97 СК України сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
Судами встановлено, що 20 червня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений шлюбний договір, який діяв до 17 січня 2015 року, коли сторони за спільною заявою його розірвали. При цьому у поданій ними заяві сторони узгодили, що права і обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання нотаріусу цієї заяви про відмову від нього.
З урахуванням тих обставин, що правовий режим спірного майна сторонами врегульовано у шлюбному договорі, апеляційний суд обґрунтовано виходив із договірних положень при вирішенні питання щодо поділу сум, отриманих за договорами позики від 06 квітня 2009 року та від 02 вересня 2007 року, та правильно виходив із того, що суми позики поділу між подружжям не підлягають, оскільки стороною цих договорів є ОСОБА_5, який вніс спірні грошові кошти до статутного капіталу господарських товариств.
Автомобіль марки MERCEDES-BENZ апеляційний суд обґрунтовано не включив до об'єктів спільного майна подружжя, оскільки цей транспортний засіб відчужено до виникнення спору між сторонами щодо спільного майна. Правомірність відчуження автомобіля із отриманням покупцем довідки-рахунку апеляційний суд встановив із правильним застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 у редакції на дату вчинення продажу автомобіля.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, апеляційний суд встановив, що магазин загальною площею по АДРЕСА_2 є самочинною будівлею та дійшов правильного висновку про неможливість його поділу між сторонами, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають та зводяться до переоцінки доказів судом, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: С.П. Штелик
В.І. Журавель
О.В. Закропивний
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2016 |
Оприлюднено | 10.11.2016 |
Номер документу | 62588092 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні