Рішення

від 01.11.2016 по справі 904/6502/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.16р. Справа № 904/6502/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс", м.Кам'янське Дніпропетровська область

про стягнення 1969040,63 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача: представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.09.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" (далі-Позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь 1969040,63 грн. (617485,72 грн. основного боргу, 287595,33 грн. пені за договором, 372754,89 грн. інфляційних витрат, 430070,60 грн. 36% річних, 261134,09 грн. пеню за користування чужими коштами) та судові витрати по справі.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №309516 від 11.03.2013 року та Додаткової угоди №25 від 01.08.2014р.

04.10.2016р. представник Відповідача надав відзив на позов (а.с.5-8 Т.2), в якому не заперечує проти факту отримання продукції на суму, зазначену у позові, але вважає, що за результатами проведених взаємозаліків та грошових розрахунків у нього немає боргу, щодо транспортних витрат Відповідач вказує на те, що він не давав згоду на їх оплату, акти прийому-передачі цих послуг він не отримував, документи на оплату залізничного тарифу він від Позивача не отримував (а.с. 9-71 Т.2).

17.10.16р. Відповідач подав клопотання про долучення до справи додаткових доказів (а.с. 78-95 Т.2).

18.10.16р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 96-97 Т.2), в якій просить суд стягнути з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" на користь ПрАТ "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" 1959040,63 грн. (607485,72 грн. основного боргу, 287 595,33 грн. пені за договором, 372754,89 грн. інфляційних витрат, 430070,60 грн. 36% річних, 261134,09 грн. пені за користування чужими коштами) та судові витрати покласти на Відповідача.

Зазначена заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

Також 18.10.16р. Позивач подав письмові пояснення щодо суті спору, до яких подав документи (а.с. 100-119 Т.2).

Позивач в останнє судове засідання не з'явився, 28.10.16р. електронною поштою направив клопотання (а.с. 128-133 Т.2), в якому просить суд розглянути зазначену справу без присутності представника Позивача на підставі вже поданих документів (а.с. 129-132 Т.2).

Під час останнього судового засідання Відповідач подав додатково документи (а.с. 134-137 Т.2).

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.10.16р. по 20.10.16р. в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 01.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" (далі-Постачальник) 11.03.2013 року укладено договір поставки №309516 (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору пил колошниковий (далі-Товар) номенклатура, кількість, ціна і строк поставки якого обумовлені сторонами в Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.1 Договору).

Ціна на товар обумовлена сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного договору та зазначається без врахування вартості транспортних витрат. Покупець оплачує Постачальнику витрати з доставки товару, якщо такі витрати мали місце, на підставі виставлених рахунків (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника у вигляді предоплати 100% від вартості партії Товару, обумовленої в Додатках (Специфікаціях) до даного договору, на підставі рахунків на предоплату. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

По факту поставки Товару Постачальник надає Покупцю наступні документи:

рахунок - 1 екз.;

накладна (товарно-транспортна накладна) при відвантаженні автомобільним транспортом - 1 екз.;

акт приймання-передачі при відвантаженні залізничним транспортом - 1 екз.;

електронний перевізний документ в паперовій копії - 1 екз.;

сертифікат якості - 1 екз.

У випадку відвантаження Товару залізничним транспортом документи, зазначені в абзаці першому даного пункту, передаються покупцю при допомозі послуг поштового зв'язку (п. 4.6 Договору).

У разі відвантаження товару залізничним транспортом Постачальник, за фактом поставки, направляє Покупцеві два екземпляр акту прийому-передачі товару. Покупець зобов'язується протягом 10-ти днів з моменту направлення розглянути їх, підписати і повернути один примірник акта прийому-передачі товару на адресу Постачальника. У разі, якщо протягом установленого рядок Покупець не направить на адресу Постачальника підписаний акт прийому-передачі товару або мотивовані заперечення щодо підписання акту прийому-передачі, товар вважається прийнятим покупцем в повному обсязі і без заперечень, а акт прийому-передачі вважається підписаним з боку покупця (п. 4.9 Договору).

Вартість організації перевезень продукції в залізничному рухомому складі (полувагонах), організація перевезення якого здійснюється Постачальником через ДП "Український транспортно- логістичний центр" (далі - ДП "УТЛЦ"), складає з:

- тарифи за перевезення продукції, встановленого "Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі-Збірник тарифів), для вагонів парка залізничних доріг (з використанням коригуючих коефіцієнтів встановлених діючим законодавством України), який складається з інфраструктурної складової для вагонів парка залізничних доріг та вагонної складової (при перевезенні вантажів на особистих умовах - тариф збільшується у відповідності з положеннями збірника тарифів, як для вагонів парка залізничних доріг);

додаткових зборів, зв'язаних з перевезенням продукції, включених в перевізні документи та встановлених Збірником тарифів;

інших витрат Постачальника, нарахованих йому при виконанні перевезення продукції Покупцю (вантажовідправнику/вантажоотримувачу), третіми особами, залученими для здійснення перевезення;

послуг ДП "УТЛЦ", які складають:

при організації перевезення по території України - 10,00 грн. (без ПДВ) за кожний наданий вагон;

податок на додану вартість нараховується у випадку, визначених діючим законодавством України (пп. 6.2.1 Договору).

За організацію перевезень вантажів залізничним транспортом, передбачених даним договором Покупець (вантажовідправник/вантажоотримувач) відшкодовує Постачальнику витрати, пов'язані з виплатою винагороди, відповідно до пред'явленим рахунком Постачальника, розраховані виходячи з вартості організації перевезень та інших транспортних послуг. Покупець (вантажовідправник/вантажоотримувач) зобов'язується відшкодувати Постачальнику витрати, пов'язані з виплатою винагороди, протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника. У разі, якщо при здійсненні платежу Покупець не виділяє суму винагороди і не оплачує окремим платіжним дорученням, Постачальник залишає за собою право утримати суму винагороди Постачальника самостійно з виробничих авансових платежів Покупця (вантажовідправника/вантажоотримувача), незалежно від призначення платежу, для подальшого погашення заборгованості по винагороді в хронологічному порядку (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 8.6 Договору у випадку порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець оплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несвоєчасного перерахування грошових коштів, а також зобов'язується уплатити інфляційні витрати та 36% річних.

Між сторонами 01.08.2014 року укладено додаткову угоду №25 до договору №309516 від 11.03.2013 року (а.с. 18 Т.1), відповідно до умов якої товар Постачальник зобов'язався в серпні 2014 року передати, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору шлак гранульований (далі-Товар) у кількості 8423,75 тон, на загальну суму 101085,00 грн. Товар поставляється на умовах FCA станція Донецьк, Донецької залізниці (Інкотермс 2000), датою поставки товару вважається дата відмітки на його отриманні, зазначена в накладній.

В підтвердження поставки товару Позивачем надано до позову накладні та акти прийому-передачі продукції згідно договору №309516 від 11.03.2013р. (а.с. 19-109, 129-141 Т.1), в яких зафіксовано про передачу шлаку гранульованого та зазначено про розмір залізничного тарифу.

Зазначені документи не містять підписів з боку Відповідача.

Також Позивачем виставлені рахунки на оплату продукції та транспортних витрат (а.с. 142-158 Т.1).

Відповідач не заперечує проти факту отримання продукції на суму, зазначену у позові, але вважає, що за результатами проведених взаємозаліків та грошових розрахунків боргу у нього немає; щодо транспортних витрат Відповідач вказує на те, що він не давав згоду на їх оплату, акти прийому-передачі цих послуг та інші документи на оплату залізничного тарифу він від Позивача не отримував.

Так, у відзиві Відповідач зазначає, що відповідно до актів взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між Філією "Металургійний комплекс" ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" та ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" сторони провели взаємозалік заборгованості Відповідача по договору №309516 від 11.03.2013 (по якому здійснювалася поставка пилу колошникового та шлаку гранульованого в адресу ТОВ В«ВКФ В«Екран-СервісВ» ) в рахунок погашення заборгованості Позивача перед Відповідачем за договорами №3300004224 від 12.11.2011, № НОМЕР_1 від 16.01.2014 ( по яким здійснювалася поставка цементу в адресу Філії "Металургійний комплекс" ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний заводВ» ) і по договору передачі дебіторської заборгованості на центральний офіс ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" №29319дс від 26.12.2013 на загальну суму 4 016 634,64 грн. ( з ПДВ). Зазначене підтверджується актами заліку зустрічних однорідних вимог між Позивачем та Відповідачем від 30.04.2013 на суму 182595,70 грн., від 31.05.2013 на суму 459 100,80 грн., від 27.06.2013 на суму 187 816,30 грн., від 31.08.2013 на суму 429 804,30 грн., від 30.09.2013 на суму 355548,52 грн., від 31.10.2013 на суму 337 610,11 грн., від 30.11.2013 на суму 303 576,78 грн., від 31.12.2013 на суму 303 245,76 грн., від 31.01.2014 на суму 147091,20 грн., від 28.02.2014 на суму 151 622,88 грн., від 31.03.2014 на суму 150 689,76 грн., від 30.04.2014 на суму 78 859,20 грн., від 30.06.2014 на суму 337 041,12 грн., від 31.10.2014 на суму 202 579,92 грн., від 31.07.2015 на суму 56 727,65 грн., від 25.03.2014 на суму 211 919,62 грн., від 31.01.2014 на суму 30267,37 грн., від 28.02.2014 на суму 90537,65 грн. та актом звірки розрахунків між Філією "Металургійний комплекс "ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" та ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" від 19.09.2016 (а.с. 9-23, 65-68 Т.2).

Крім того, Відповідачем в рахунок оплати за Договором поставки здійснені оплати Позивачу на суму 2 918 458, 66 грн., що підтверджується платіжними платіжним дорученням від 15.05.2014 на суму 50000,00 грн., від 16.05.2014 на суму 50000,00 грн. від 19.05.2014 на суму 50000,00 грн. від 21.05.2014 на суму 50000,00 грн. від 04.07.2014 на суму 70000,00 грн. від 16.07.2014 на суму 200 000,00 грн., від 17.07.1014 на суму 200000,00 грн., №53 від 23.09.2014 на суму 40000,00 грн., №86 від 14.10.201 суму 30000,00 грн., №88 від 16.10.2014 на суму 50000,00 грн., від 23.10.2014 на суму 300000,00 грн., №105 від 28.10.2014 на суму 200000,00 грн., №112 від 31.10.2014 на суму 120000,00 грн., №130 від 12.11.2014 на суму 150000,00 грн., №147 від 20.11.2014 на суму 150000,00 грн., №159 від 21.11.2014 на суму 150000,00 грн., №166 від 24.11.2011 на суму 133458,66 грн., банківської виписки про зарахування коштів 28.11.2014 в сумі 150000,00 грн., платіжних доручень №198 від 11.12.2014 на суму 150000,00 грн.; №49 від 18.12.2014 на суму 150000,00 грн., №219 від 23.12.2014 на суму 100000,00 грн. платіжних доручень №241 від 26.12.2014 на суму 100000,00 грн. №244 від 29.12.2014 на суму 100000,00 грн., №56 від 20.01.2015 на суму 100000,00 грн., №749 від 23.10.2015 на суму 10000,00 грн., №778 від 06.11.2015 на суму 10000,00 грн., №863 від 22.12.2015на суму 15000,00 грн., №910 від 08.02.2016 на суму 10000,00 грн., №973 від 07.04.2016 на суму 10000,00 грн., №1033 від 13.05.2016 на суму 10000.00 грн., №1148849905 від 21.07.2016 в суму 10000,00 гривень з призначенням платежу у вказаних платіжних дорученнях: оплата за пил колошниковий та шлак гранульований відповідно до Договору №309516 від 11.03.2013, в т.ч. ПДВ (а.с. 25-55 Т.2).

Отже, Відповідач вважає, що станом на день подання позовної заяви ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" до господарського суду Дніпропетровської області Відповідачем було проведено оплату Позивачу за Договором поставки №309516 від 11.03.2013 на загальну суму 6935093,3 грн. (шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог та оплати грошовими коштами), що включає в себе повну сплату вартості поставленого Товару (пилу колошникового та шлаку гранульованого) в сумі 1184351,16 грн. (з ПДВ). Позивачем самостійно було утримано із вказаної вище суми винагороду у розмірі 5750741,84 грн. за організацію перевезення вантажів залізничним транспортом (відповідно до п.6.3 Договору поставки).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заборгованість Відповідача щодо основної суми боргу за позовом доводиться матеріалами справи, оскільки:

Відповідач не заперечує проти факту отримання товару на вказану у позові суму;

за умовами пунктів 3.1 та 6.3 договору залізничні витрати постачальника відшкодовуються покупцем, тобто Відповідачем;

транспортні витрати Позивача за рахунками-фактурами (142-158 т.1) підтверджуються даними залізничних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.37-107 а.с.1);

матеріали справи також свідчать про те, що під час дії договору проведені між сторонами фактичні часткові розрахунки (а.с.181-201 т.1, а.с.9-55 т.2) підтверджують той факт, що Відповідач мав документальні підстави для розрахунків як за отриману продукцію, так й за транспортування товару залізницею;

з листа від 20.05.2015року №2005/01 вбачається, що Відповідач визнавав станом на 29.04.2015року суму боргу перед Позивачем на суму 679664,37грн. (а.с.112 т.1);

твердження Відповідача про те, що зроблений Позивачем розрахунок суми боргу, а також дані акту звіряння (а.с.103-105 т.2), який сформований Позивачем, не відповідає дійсності, не доведено Відповідачем шляхом вказання, які саме факти погашення боргу не враховані Позивачем в розрахунках. Навпаки, з дослідження даних акту звірки, сформованого за вимогою суду Позивачем, (а.с.103-105 т.2) судом вбачається врахування взаємозаліків та грошових переказів, на які посилається Відповідач;

з дослідження акту звірки (а.с.80-95 т.2), сформованого Відповідачем окремо від акту звірки Позивача, судом вбачається: Відповідач вказує на взаємозаліки на суму 4016634,64грн., грошові перерахунки на суму 2918458,66грн., поставку шлаку на суму 306344,37грн., пил колошниковий на суму 87800,74грн. та залізничний тариф на суму 6204352,965грн. Отже, за даним актом звірки вбачається непогашена Відповідачем сума в розмірі 453610,76грн., проте, в акті звірки зазначається про відсутність боргу, оскільки відсутні акти виконаних робіт щодо перевезення товару, що за висновком суду не ґрунтується на умовах договору, які не вимагають складання цих актів по факту поставки товару залізничним транспортом, а передбачають лише виставляння постачальником рахунків-фактур.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не довів необґрунтованість складових заявленої Позивачем суми основного боргу, суд вбачає підстави для стягнення суми основного боргу у розмірі 607485,72 грн., що складає вартість товару та транспортні витрати Позивача для доставки товару..

Водночас суд вважає недоведеним вказаний Позивачем період прострочення щодо оплати вартості шлаку та транспортних витрат для нарахування пені, інфляційних втрат та 36% річних, оскільки:

передбачена договором передоплата з боку покупця не виконувалась сторонами, так як рахунки на передоплату Позивач не виставляв, платіжні документи не містять даних про їх сплату в якості передоплати, обставини проведених між сторонами взаємозаліків взагалі не передбачали будь-яку передоплату;

рахунки-фактури по факту поставки товару не містять доказів їх направлення своєчасно та за належною адресою Відповідача. Так, Позивачем надано докази лише щодо повторного направлення рахунків та актів прийому-передачі товару за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Сировця, 46 к.215, в той час як надані Відповідачем документи свідчать про інші адреси його місцезнаходження: м.Дніпродзержинськ, вул. Республіканська, 9А, м.Полтава, вул.Жовтнева, 43, м.Донецьк вул.Молодих шахтарів, 86а тощо ( а.с.213-236 т.1, а.с.135-137 т.2). Доказів сповіщення Позивача про зміну адреси Відповідач не надав. Також у справі відсутні дані про те, коли фактично Відповідач отримав документи на оплату. Водночас, фактично проведені між сторонами часткові розрахунки (а.с.181-201 т.1, а.с.9-55 т.2) підтверджують той факт, що Відповідач мав документальні підстави для розрахунків як за отриману продукцію, так й за транспортування товару залізницею;

посилання Позивача на положення ст. 692 ЦК України, згідно з якими передбачений випадок виникнення грошових зобов'язань після отримання товару, судом також відхилюється, оскільки у справі відсутні дані, коли саме отримав Відповідач продукцію за договором. Так, Відповідач не заперечує отримання товару, але документи з підписами останнього про конкретну дату отримання товару у справі відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановити достеменно період прострочення за матеріалами справи не надається можливим, тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 36% річних за недоведеністю.

Крім цього, суд погоджується із запереченнями Відповідача про те, що відносно залізничних витрат Позивача умови договору не передбачають відповідальність покупця за несвоєчасне їх відшкодування, а пункт 8.6 договору, на який посилається Позивач, встановлює пеню відносно випадків порушення строків оплати лише поставленого товару, а не залізничних витрат.

В частині позовних вимог про стягнення пені за користування чужими грошовими коштами, суд відмовляє з огляду на те, що вказана штрафна санкція не передбачена договором.

В даному випадку Позивач помилково посилається на положення ст. 231 ГК України, які не встановлюють самостійно штрафні санкції окремо від договору і взагалі не передбачають будь-які нарахування за користування чужими грошовими коштами. Стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами регулюється ст. 536 ЦК України, яка не підлягає застосуванню при вирішенні спору, оскільки ці проценти не передбачені договором та не встановлені шляхом спеціальної норми для поставок; крім того, в силу ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, за порушення строків виконання грошових зобов'язань не може бути застосовано двічі пеню, яка фактично пред'явлена за позовом.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги Позивача в частині стягнення суми основного боргу на суму 607485,72 грн. обґрунтованими та правомірними, тому в цій частині їх задовольняє. В решті позову суд відмовляє за недоведеністю.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини справа розглянута в розумні строки з урахуванням неодноразових випадків неможливості участі представників у судових засіданнях, явка яких була необхідною при розгляді справи; необхідністю звіряння розрахунків між сторонами за тривалий час, що ускладнювалося місцем розташування Позивача тощо.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" (51931, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Республіканська, 9А, код ЄДРПОУ 21997612) на користь Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, буд. 122, код ЄДРПОУ 30939178) 607485,72 грн. основного боргу та судові витрати по справі у розмірі 9112,29 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Приватному акціонерному товариству "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, буд. 122, код ЄДРПОУ 30939178) 150,00 грн. грн. судового збору у зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), про що видати ухвалу суду, за зверненням останнього.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено-07.11.16р.