ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2017 року Справа № 904/6502/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Євстигнеєва О.С., Науменко І.М.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 30.12.2016 р. № 66/17 )
від відповідача: ОСОБА_2 - представник ( дов. від 01.03.2017 р. № 15/13 )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійного заводу
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 р. у справі
за позовом : Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод,
м. Покровськ Донецька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс",
м. Кам'янське
про стягнення 1 969 040,63 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" звернулося до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 р. по справі № 904/6502/16, в якій просило суд відстрочити виконання рішення суду за наказом господарського суду Дніпропетровської області № 904/6502/16 на строк до 31.12.2017 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 р. (суддя Кеся Н.Б. ) вказану заяву задоволено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" подало апеляційну скаргу про скасування вказаної ухвали, прийняття нового рішення про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/6502/16 від 01.11.2016 р.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги, Позивач посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального і процесуального права та порушує майнові інтереси Позивача, у зв'язку із стрімким знеціненням національної валюти. Посилання на нібито офіційний сайт терористичної організації не є належним та допустимим доказом підтвердженням, що ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод ліквідовано або не здійснює свою статутну діяльність в розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України. Проте, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (https://usr.minjust.gov.ua) ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод не перебуває у процесі ліквідації, на теперішній час змінено місцезнаходження Позивача за адресою: м. Покровськ, Донецька область, вул. Торгівельна 106а. Підприємство здійснює статутну діяльність згідно Законів України. Судом першої інстанції взагалі не перевірена наявність чи відсутність грошових коштів Відповідача в інших фінансових установах.
На думку Скаржника, судом першої інстанції не врахований факт наявності вини з боку Відповідача, щодо не сплати наявної заборгованості перед Позивачем за поставлену в серпні 2014 продукцію.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскільки всі доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, безпідставними та не відповідають обставинам справи, що свідчить про встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи та дослідження наявних доказів, а також застосування норм матеріального та процесуального права, і є підставою залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 р. у справі № 904/6502/16 - без змін.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Кощеєва І.М.., суддів - Євстигнеєва О.С., Науменко І.М. Розгляд справи призначено на 20.04.2017 р.
У судовому засіданні 20.04.2017р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" подано позов до господарського суду про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс", про стягнення 1 969 040,63 грн., з яких: 617 485,72 грн. основний борг, 287 595,33 грн. пені за договором, 372 754,89 грн. інфляційні витрат, 430 070,60 грн.- 36% річних, 261 134,09 грн. пені за користування чужими коштами). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 309516 від 11.03.2013 р. та Додаткової угоди № 25 від 01.08.2014 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 р. по справі № 904/560216 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійний завод" 607 485,72 грн. основного боргу та судові витрати по справі у розмірі 9 112,29 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду 18.11.2016 р. видано наказ.
На адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 р. по справі № 904/6502/16, на строк до 31.12.2017 р.
Свою заяву Боржник обґрунтовує тим, що стягнення з ТОВ ВКФ Екран-Сервіс суми в розмірі 607 485,72 грн. основного боргу та 9 112,29 грн. судових витрат може призвести до виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати чи звільнення працівників, невиконання зобов'язань перед іншими кредиторами, зриву поставок по укладеним договорам та неотримання коштів за ними і, як наслідок зупинення діяльності підприємства в цілому та його банкрутства; в той же час, товариством очікується додаткове надходження коштів, пов'язане із сезонним пожвавленням на ринку будівельних матеріалів у весняно-осінній період та залученням нових покупців. На даний момент наявні обставини, які спричиняють важкий фінансовий стан підприємства та унеможливлюють виконання ТОВ ВКФ Екран-Сервіс вказаного рішення. Такими обставинами, зокрема, є: вимушена зміна місцезнаходження товариства; втрата значних сум належних підприємству грошових коштів, які були розміщені на рахунках у ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПАТ Укрбізнесбанк в зв'язку з оголошенням даних банків неплатоспроможними та початком процедури їх ліквідації; значне скорочення обсягів реалізації продукції в зв'язку з падінням попиту; негативний вплив сезонних коливань на ринку будівельних матеріалів; значна сума кредиторської заборгованості підприємства. Окрім того, заявник посилається на те, що з 02.03.2017 р. ПрАТ ДОНЕЦЬКСТАЛЬ - металургійний завод знаходиться під незаконним контролем терористичної організації ДНР. Вказана інформація стала відома з офіційного сайту терористичної організації, на сторінці якого наведено перелік підприємств, в яких з 02.03.2017 р. вводиться тимчасова адміністрація.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 р. по справі № 904/6502/16. Відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 р. по справі № 904/6502/16 в сумі 607 485,72 грн. до - 31.12.2017 р.
Як зазначено в самій ухвалі, враховуючи аргументи сторін, місцевий господарський суд вважав за необхідне задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення з огляду на ст. 121 ГПК України, п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду на період до 31.12.2017 р. ( які ґрунтуються лише на доводах викладених заявником у відповідному клопотанні ) , оскільки склалася ситуація, що Відповідач не розрахувався по своїх зобов'язаннях за договором 2013 року, за поставлений шлак гранульований за період 2013 р. - 2014 р., при цьому місцевим судом не було враховано фінансовий стан іншої сторони.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод змінено місцезнаходження за адресою: м. Покровськ, Донецька область, вул. Торгівельна 106а.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
За змістом ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.
Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 (зі змінами та доовненнями) встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.
Відповідно до ст. ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Тому посилання Відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства, можливість зриву поставок по укладеним договорам та неотримання коштів за ними і, як наслідок зупинення діяльності підприємства, втрата значних сум належних підприємству грошових коштів, які були розміщені на рахунках у неплатоспроможних банках - не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника, і ні в якому разі не склався внаслідок надзвичайних обставин, та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004 р. ).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки виконання рішення.
Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Окрім того, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що у нього з'явится можливість виконати судове рішення 31.12.2017 р., лише самого посилання в заяві на очікування додаткового надходження коштів, пов'язаного із сезонним пожвавленням на ринку будівельних матеріалів у весняно-осінній період та залученням нових покупців - не достатньо.
Наявні стрімкі інфляційні процеси в економіці держави, які супроводжуються істотним здешевленням національної валюти, якщо повністю й не виключають наявність обставин для надання відстрочки виконання судового рішення, то є суттєвими перешкодами для їх виникнення. Адже, в противному разі інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси кредитора, так як належні до стягнення на його користь грошові кошти в національній валюті за період відстрочки (1 рік), істотно знецінюються, що, як наслідок, призводить до погіршення фінансового стану Позивача. Тому судом апеляційної інстанції також враховується, що тривале невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем та невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси Стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву Відповідача, не врахував міжнародно-правові норми захисту порушених прав та вимоги національного законодавства, без з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, а також без дотримання розумно встановленого строку відстрочки, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 р та відмови у задоволенні заяви Відповідача про відстрочення виконання судового рішення суду по справі № 904/6502/16 від 01.11.2016 р. до 31.12.2017 р.
Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійного заводу - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 р. у справі № 904/5602/16 скасувати.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 р. по справі № 904/6502/16 до 31.12.2017 р . - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Екран Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКСТАЛЬ" - металургійного заводу - суму судового збору, за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в розмірі 1 600 грн. 00 коп., про що видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 21.04.2017 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя І.М. Науменко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2017 |
Оприлюднено | 26.04.2017 |
Номер документу | 66116408 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні