Ухвала

від 09.11.2016 по справі 816/3305/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

09 листопада 2016 року К/800/25677/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016

у справі № 816/3305/15

за позовом Приватного підприємства «Черняхівське»

до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 у справі № 816/3305/15. До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2016 касаційну скаргу було залишено без руху, зокрема, на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, не наводить поважних причин пропуску встановленого строку на касаційне оскарження, та запропоновано скаржнику протягом тридцяти днів навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, а також подати документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.10.2016 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 11.10.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2016 відповідачем 25.10.2016 надіслано клопотання від 24.10.2016 вих. № 544 із долученням документу про сплату судового збору. У клопотанні зазначено, що ДФС України на неодноразові звернення ГУ ДФС у Полтавській області (листи від 26.08.2015 № 4576/8/16-31-10-05054, від 21.01.2016 № 324/8/16-31-10-01-05, від 09.02.2016 № 709/8/16-31-10-01-05) станом на дату усунення недоліків касаційної скарги (яка повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2016) не забезпечено виділення коштів на сплату судового збору у терміни встановлені судом. На цей час затверджено кошторис Карлівської ОДПІ на 2016 рік, відповідно до якого наявне фінансування на сплату судового збору, однак фінансування має періодичний характер.

При цьому, в якості доказів поважності причин пропуску строку касаційного оскарження надано копію витягу з тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2016 рік Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та копії зазначених листів.

Вказані обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

При цьому суддя-доповідач враховує, що оскаржувані судові рішення набрали законної сили 13.01.2016, а касаційна скарга подана 29.09.2016, тобто з часу набрання законної сили судовими рішеннями і до часу їх оскарження минув значний період часу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що справа на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку зазначені відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, зазначені Карлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Карлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 у справі № 816/3305/15.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко