Постанова

від 08.11.2016 по справі 902/459/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 902/459/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 11.04.2016р.

відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 20.07.2016р., ОСОБА_3 - представника за довіреністю від 09.09.2015р..

третіх осіб: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс"

на рішення господарського суду Вінницької області від 25.07.16 р.

у справі № 902/459/16 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс", с.Джулинка, Бершадський р-н. Вінницької області

до Приватного підприємства "Валентина", м. Бершадь Вінницької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Бершадська районна державна адміністрація, м.Бершадь Вінницької області

2. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, м. Вінниця

про розірвання договорів суборенди земельних ділянок.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25 липня 2016 року у справі №902/459/16 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс" до Приватного підприємства "Валентина", треті особи на стороні відповідача: Бершадська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про розірвання договорів суборенди земельних ділянок відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс" звернулось із апеляційною скаргою, вважає його таким, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, виходячи з наступного.

26 вересня 2012 року Бершадською районною державною адміністрацією, в особі ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 плюс», в особі директора ОСОБА_6, було укладено договори №133/1, №134/1, №135/1 оренди земельних ділянок площею 107,4432га, 18,30га, 48,2204га, відповідно, із земель резервного фонду сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Чернятської сільської ради.

Зазначені земельні ділянки були передані орендарем в суборенду Приватному підприємству «Валентина» на підставі договорів суборенди земельних ділянок №133/1(С), 134/1 (С), 135/1 (С) від 20 лютого 2013 року.

Позивач зазначає, що в період використання земельних ділянок, переданих на підставі договорів суборенди №133/1 (С), №134/1 (С) та №135/1 (С), ПП «Валентина» систематично допускало просрочки в оплаті орендної плати, тобто не виконувало умови вказаних договорів.

З посиланням на ст.ст. 611, 782, 785 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", пункт д) ст. 141 ЗК України зазначає, що у зв'язку із невиконанням ПП «Валентина» обов’язків щодо сплати орендної плати в строках та на умовах договорів суборенди №133/1 (С), №134/1 (С) та №135/1 (С) ТОВ «ОСОБА_4 плюс» з дотриманням вимог діючого законодавства розірвало вказані договори суборенди.

ПП «Валентина» було надіслане письмове повідомлення ТОВ «ОСОБА_4 плюс» про розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 01.09.2014р. Факт надсилання вказаного повідомлення на адресу ПП «Валентина» підтверджується описом вкладення у поштове відправлення.

28 жовтня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_7 відповідно до рішень №№ 16790524, 16789422, 167872200 проведено державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди земельних ділянок з реєстраційними номерами 1178610105204, 105649805204,, 117640805204, що розташовані за адресою: Вінницька обл., Бершадський район, с/рада Чернятська, кадастрові номери земельних ділянок 0520486400:03:001:0037, 0520486400:01:002:0128, 0520486400:01:002:0127, за суб’єктом: приватне підприємство «Валентина» (податковий номер 30072467).

Зазначає, ТОВ «ОСОБА_4 плюс» стало відомо, що станом на 06.04.2016р. згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право суборенди за ПП «Валентина» є чинним та діє на підставі зазначених вище договорів суборенди.

Крім того, скаржник вказує, керівництво ТОВ «ОСОБА_4 плюс» з середини 2015 року прийняло рішення про закриття усіх активних рахунків підприємства в банках, проте всупереч положенням ст.ст. 537, 610 ЦК України протягом 2015 - 2016 років ніякого повідомлення від органів нотаріату щодо відкриття депозитного рахунку ГІП «Валентина» в рахунок сплати заборгованості за використання земельних ділянок, згідно договорів суборенди землі №133/1 (С) від 20.02.2013р., №134/1 (С) від 20.02.2013 р., № 135/1 (С) від 20.02.2013 р. керівництво ТОВ «ОСОБА_4 плюс» не отримувало.

Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 25 липня 2016 року у справі №902/459/16, прийняти нове рішення - про задоволення позову у повному обсязі та розірвати договори суборенди земельних ділянок від 20.02.2013р. № 133/1 (С), № 134/1 (С), № 135/1 (С).

У запереченнях на апеляційну скаргу ПП "Валентина" зазначає наступне.

Позивач безпідставно стверджує, що станом на 29.08.2014 року ПП «Валентина» більше як три місяці не перераховувало кошти ТОВ «ОСОБА_4 плюс» за суборенду земельних ділянок, адже це не відповідає дійсності, фактична оплата підтверджується банківськими платіжними документами, які як доказ є в матеріалах справи, а саме: платіжні доручення № 807 від 29.08.2014 року - банк АТ «ОСОБА_8 Аваль»; №507 від 30.07.2014 року - банк ПАТ «ПУМБ»; платіжне доручення №407 від 25.06.2014 року - банк ПАТ «ПУМБ»; № 333 від 30.05.2014 року - банк ПАТ «ПУМБ».

На підтвердження же своїх позовних вимог позивач не надав жодного оригінала документа, який би підтверджував його претензії до відповідача. В жодне судове засідання не було надано витребувані судом документи за що відповідно на нього судом було накладено стягнення.

Крім того, зазначає відповідач, в договорах суборенди не прописано чіткого графіка сплати суборендної плати та не обумовлена помісячна сплата, але ПП «Валентина» як суборендар сумлінно виконувало покладені на нього обов'язки.

Вказує, що позивач неодноразово ухилявся та продовжує ухилятися від отримання суборендної плати, змінював банківські розрахункові рахунки, не повідомивши про це суборендаря, потім і зовсім їх закрив, змінив місце реєстрації і адресу, про що відповідача не повідомив.

Крім того, зазначає відповідач, позивач намагався розірвати вищезазначені договори суборенди та скасувати їх державну реєстрацію. Дані факти підтверджуються постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2014року у справі №802/3435/14-а, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016року у справі №К/800/6175/15, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2015року у справі №802/1581/15-а, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року, якими відмовлено у задоволенні позовів ТОВ «ОСОБА_4 плюс».

Щодо систематичної несплати орендної плати станом на 29.08.2014року, на яку вказує позивач, то вона не відповідає дійсності ще по одній причині, а саме: згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.05.2015 року серія ЕЕХ №№ 554547, 554549, 554551 - 13.08.2014 року здійснена державна реєстрація іншого речового права.

З посиланням на ст.ст. 2, 6, 20 Закону України "Про оренду землі", ст. 210 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" вказує, що обов'язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права оренди.

Також зауважує, що згідно ст. 537 ЦКУ, на яку посилається позивач, боржник має право, але аж ніяк не зобов'язаний, вносити належні з нього кошти на рахунок депозитарію нотаріуса, до того ж така процедура не входить в прийняті в Україні звичаї ділових оборотів.

Просить рішення господарського суду Вінницької області від 25.07.2016р. у справі №902/459/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ОСОБА_4 плюс» - без задоволення.

Крім того, ПП "Валентина" надіслало доповнення до заперечень на апеляційну скаргу, у яких вказує таке.

Згідно договорів суборенди земельних ділянок №133/1(С), №134/1(С), №135/1(С) від 20.03.2013р., річний розмір суборендної плати становить 145 375,95 грн., якщо перевести дану суму в помісячну оплату протягом року це буде 12 114,66 грн. за кожний місяць. Термін суборенди почався 20.02.2013року-отже фактично рік буде 20.02.2014 року.

Після підписання договорів суборенди, ТОВ «ОСОБА_4 плюс» в особі директора ОСОБА_6, отримало авансом суборендну плату за згодою сторін в повному обсязі за рік наперед і усно домовилися, щоб в подальшому уникнути випадкової заборгованості, сплата буде проводитися по можливості частково наперед, зважаючи на сезонність с. г. виробництва і наявність обігових коштів.

Даний факт оплати підтверджують наявні в матеріалах справи копії видаткових касових ордерів № 20 від 22.02.2013р., № 21 від 25.02.2013р., № 22 від 26.02.2013р., № 23 від 27.02.2013р., № 24 від 28.02.2013р., № 3 від 04.03.2013р., № 5 від 05.03.2013р., № 6 від 06.03.2013р., № 7 від 07.03.2013р., № 8 від 11.03.2013р., № 10 від 12.03.2013р., № 11 від 13.03.2013р., № 12 від 14.03.2013р., № 20 від 22.02.2013р. кожен по 10 000 грн. на загальну суму 150 000 гривень. Якщо зазначену суму розділити щомісячно то виходить по 12 500 грн. за кожний місяць. Таким чином, фактично суборендна плата була сплачена за цілий рік з 20.02.2013р. по 20. 02.2014 року включно з переплатою у 4 624 грн.

Але, ПП «Валентина», незважаючи на проплату всієї суми суборендної плати за користування земельними ділянками по 20 лютого 2014року включно, здійснює в подальшому проплату суборендної плати за майбутні періоди. Що убачається із платіжних доручень №1509 від 30.12.2013р. на суму 27078 грн. за березень, квітень, 2014 року; №137 від 30.01.2014р. на суму 13540 грн. за травень 2014 року; №333 від 30.05.2014р. на суму 54160 грн. за червень, липень, серпень, вересень 2014 року; №407 від 25.06.2014р. на суму 13540 грн. за жовтень 2014 року; №507 від 30.07.2014р. на суму 13540 грн. за листопад 2014 року; №807 від 29.08.2014 року на суму 13540 грн. за грудень 2014 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області зазначає, що вирішення даного спору не впливає на їхні права та обов'язки, а тому не має необхідності участі Головного управління держгеокадастру у Вінницькій області в якості третьої особи у справі.

Відзиву від Бершадської районної державної адміністрації не надійшло, що, відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 25 липня 2016 року у справі №902/459/16, прийняти нове рішення - про задоволення позову у повному обсязі та розірвати договори суборенди земельних ділянок від 20.02.2013р. № 133/1 (С), № 134/1 (С), № 135/1 (С).

Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Просять залишити рішення господарського суду без змін.

Треті особи повноважних представників у судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки треті особи належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши представників позивача, відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 26.09.2012р. Бершадською РДА (орендодавець) та ТОВ "ОСОБА_4 плюс" (орендар) укладено договори оренди земельної ділянки № 133/1, 134/1, 135/1, відповідно до яких орендодавець на підставі розпорядження Бершадської РДА № 144 від 01.04.2004р. та № 428 від 07.09.2012р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель резервного фонду сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чернятської сільради (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договорів в оренду передається земельна ділянка загальною площею 107,4432 га ріллі (договір № 133/1), 18,30га ріллі (договір № 134/1), 48,2204 га ріллі (договір № 135/1).

П. 7 договорів передбачено, що їх укладено на 17 (сімнадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно із п.п. 13, 14 договорів земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - для сільськогосподарського призначення.

У п. 19 договорів сторони погодили, що орендарю надається право надання земельної ділянки в суборенду на період дії договору.

Договори набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації (п. 43 договорів).

Дані договори зареєстровані у відділі держкомзему у Бершадському районі від 07.11.2012р. за № 052048644010178, № 052048644010177, № 052048644010176.

Вказані вище земельні ділянки передані позивачу в оренду за актами приймання-передачі об'єктів оренди б/н та дати.

20.02.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс" (орендар) та Приватним підприємством "Валентина" (суборендар) укладено договори суборенди земельної ділянки № 133/1 (С), 134/1 (С), 135/1 (С) відповідно до яких орендар на підставі договорів оренди земельної ділянки № 133/1, 134/1, 135/1 від 26.09.2012р. надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки із земель резервного фонду сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чернятської сільради (п. 1 договорів).

Відповідно до п. 2 договорів в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 107,4432 га ріллі (договір № 133/1 (С)), 18,30 га ріллі (договір № 134/1 (С)), 48,2204 га ріллі (договір № 135/1 (С)), відповідно.

У п. 7 договорів сторони погодили, що їх укладено на 17 (сімнадцять) років з моменту підписання і до закінчення дії договорів оренди земельних ділянок №133/1 від 26.09.2012року (державна реєстрація № 052048644010178 від 07.11.2012р) (договір № 133/1 (С)); і до закінчення дії договору оренди земельної ділянки 134/1 від 26.09.2012року (державна реєстрація №052048644010177 від 07.11.2012р) (договір № 134/1 (С)); і до закінчення дії договору оренди земельної ділянки №135/1 від 26.09.2012року (державна реєстрація № 052048644010176 від 07.11.2012р) (договір № 135/1 (С)).

П. 8 договорів визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить, відповідно, 3344746,57 грн. (договір № 133/1 (С)), 569685,77 грн. (договір № 134/1 (С)), 1501081,76 грн. (договір № 135/1 (С)). Орендна плата вноситься у грошовому вигляді у розмірі 100 342,39 грн. (договір № 133/1 (С)), 17090,57 грн. (договір № 134/1 (С)), 45033,56 грн. (договір №135/1 (С)) в рік, що становить 3% грошової оцінки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (п. 9 договорів).

Орендна плата вноситься згідно чинного законодавства (п. 10 договорів).

Згідно із п.п. 13, 14 договорів земельні ділянки передається в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельних ділянок - для сільськогосподарського призначення.

Договори набирають чинності після їх підписання сторонами (п. 43 договорів).

Відповідно до договорів суборенди від 20.02.2013р. сторонами підписано акти приймання-передачі об'єктів суборенди.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56770475, право суборенди земельних ділянок за відповідачем на підставі договорів суборенди земельних ділянок від 20.02.2013р. №№ 133/1 (С), 134/1 (С), 135/1 (С) зареєстровано 13.08.2014р..

На виконання умов договорів суборенди земельних ділянок від 20.02.2013р. №№ 133/1 (С), 134/1 (С), 135/1 (С), відповідач в період з грудня 2013 р. по вересень 2015 р. сплачував суборендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями: №1509 від 30.12.2013р. на суму 27078 грн.; №137 від 30.01.2014р. на суму 13540 грн.; №333 від 30.05.2014р. на суму 54160 грн.; №407 від 25.06.2014р. на суму 13540 грн.; №507 від 30.07.2014р. на суму 13540 грн.; №807 від 29.08.2014року на суму 13540 грн., № 701 від 30.09.2014р. на суму 13540грн., № 826 від 31.10.2014р. на суму 13540грн., № 1279 від 27.11.2014р. на суму 13540 грн., № 856 від 28.11.2014р. на суму 13540 грн., № 1638 від 30.12.2014р. на суму 27080грн., № 68 від 29.01.2015р. на суму 13540 грн., № 81 від 27.02.2015р. на суму 16912грн., №87 від 07.04.2015р. на суму 16912 грн., № 99 від 27.04.2015р. на суму 16912грн., № 140 від 15.05.2015р. на суму 9057,95грн., № 1005 від 28.05.2015р. на суму 16912грн., № 177 від 24.06.2015р. на суму 16912грн., № 1340 від 29.07.2015р. на суму 16912грн., № 1452 від 25.08.2015р. на суму 16912грн., № 1735 від 25.09.2015р. на суму 16912грн..

Частина сплачених відповідачем коштів повернута на рахунок відповідача, а саме 16 912,00грн. згідно з платіжним дорученням № 1735 від 25.09.2015р., в зв'язку з закриттям рахунку позивача, що стверджується випискою по рахунку за 02.10.2015р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс" оскаржило до адміністративного суду вищевказані рішення державного реєстратора від 13.08.2014 р. про реєстрацію права суборенди земельних ділянок за ПП "Валентина".

В позові Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс" постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. у справі № 802/3435/14-а відмовлено повністю.

Дана постанова від 17.11.2014р. у справі № 802/3435/14-а залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016р..

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. у справі №802/1581/15-а за позовом Приватного підприємства "Валентина" до державного реєстратора Реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ОСОБА_4 плюс" про визнання протиправними рішень, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексні №№ 16790524, № 16787200, 16789422, прийняті 28 жовтня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_7 про припинення за приватним підприємством "Валентина" інших речових прав, а саме права оренди на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки на території Чернятської с/р Бершадського району Вінницької області, кадастрові №№ 0520486400:03:001:0037, 0520486400:01:002:0127, 0520486400:01:002:0128; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

В подальшому, ТОВ "ОСОБА_4 плюс", керуючись ст.ст. 11, 526, 537, 610, 611, 651, 782, 785 ЦК України, п. д) ст. 141 ЗК України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", звернулося до господарського суду із позовом до ПП "Валентина" про розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 20.02.2013р. № 133/1 (С), № 134/1 (С), № 135/1 (С), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що станом на 29.08.2014р. відповідач більше як три місяці не перераховував кошти ТОВ "ОСОБА_4 плюс" в рахунок оплати послуг з суборенди земельних ділянок згідно договорів № 133/1 (С), № 134/1 (С), № 135/1 (С), чим не виконував умови вказаних договорів, що підтверджується довідкою. Крім того, про несплату суборендної плати відповідачем, керуючись ст. 537 ЦК України, позивач вказує, що з середини 2015 року ТОВ «ОСОБА_4 плюс» було закрито усі активні рахунки у банках, однак протягом 2015 - 2016 років ніякого повідомлення від органів нотаріату щодо відкриття депозитного рахунку ПП «Валентина» в рахунок сплати заборгованості за використання земельних ділянок, згідно договорів суборенди землі №133/1 (С) від 20.02.2013р., №134/1 (С) від 20.02.2013 р., № 135/1 (С) від 20.02.2013 р. керівництво ТОВ «ОСОБА_4 плюс» не отримувало.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 25 липня 2016 року у справі №902/459/16 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 плюс" до Приватного підприємства "Валентина", треті особи на стороні відповідача: Бершадська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про розірвання договорів суборенди земельних ділянок відмовлено в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Нормами ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів суборенди земельних ділянок від 20.02.13р. №133/1 (С), №134/1 (С), № 135/1 (С).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Пунктом 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що з урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України. У вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 Господарського кодексу України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону договір оренди землі-це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Як убачається із п. 19 договорів оренди земельних ділянок від 26.09.2012р. сторони (Бершадська районна державна адміністрація та ТОВ "ОСОБА_4 плюс") погодили право орендаря передавати земельні ділянки у суборенду на період дії цього договору.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Згідно з частинами 2-4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д) ст. 141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельної ділянкою є: д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначалося вище, однією з підстав своїх позовних вимог позивач зазначає, що станом на 29.08.2014р. ПП "Валентина" більше як три місяці не перераховувало кошти в рахунок оплати послуг з суборенди земельних ділянок згідно договорів №133/1 (С), №134/1 (С) та №135/1 (С), проте не конкретизує за які саме періоди була прострочка по оплаті.

Так, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 782 ЦК України надає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що відповідач систематично допускав прострочку в оплаті орендної плати, а саме станом на 29.08.2014р. прострочка складає більше як три місяці, при цьому, не зазначаючи у яких періодах відповідач не сплачував орендну плату та у яких розмірах.

На підтвердження відсутності порушень щодо сплати орендної плати відповідачем надано пояснення та копії платіжних доручень на підтвердження сплати орендної плати, зокрема, копії платіжних доручень №1509 від 30.12.2013р. на суму 27078 грн., суборендна плата за березень, квітень, 2014 року; №137 від 30.01.2014р. на суму 13540 грн., суборендна плата за травень 2014 року; №333 від 30.05.2014р. на суму 54160 грн., суборендна плата за червень, липень, серпень, вересень 2014 року; №407 від 25.06.2014р. на суму 13540 грн., суборендна плата за жовтень 2014 року; №507 від 30.07.2014р. на суму 13540 грн., суборендна плата за листопад 2014 року; №807 від 29.08.2014року на суму 13540 грн., суборендна плата за грудень 2014 року, з яких убачається, що станом на 29.08.2014р. у відповідача була відсутня заборгованість по сплаті суборендної плати за договорами №133/1 (С), №134/1 (С) та №135/1 (С) від 20.02.2013р..

Разом з тим, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. у справі №802/3435/14-а за позовом ТОВ "ОСОБА_4 плюс" до реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Валентина", про визнання протиправними та скасування рішень реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції від 13.08.2014р. №15124708, №15116754, №15119158, у позові відмовлено. Дана постанова залишена без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016р. А також, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. у справі №802/1581/15-а за позовом ПП "Валентина" до державного реєстратора Реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ОСОБА_4 плюс", про визнання протиправними рішень (скасування рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області №16790524, №16789422, №167872200 від 28.10.2014р. про державну реєстрацію припинення інших речових прав та зобов'язання державного реєстратора поновити рішення про державну реєстрацію права суборенди земельних ділянок кадастрові номера №0520486400:03:001:0037, 0520486400:01:002:0127, 0520486400:01:002:0128 за позивачем, внесення відповідних записів до Державного реєстру прав), якою позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексні №№16790524, 167872200, 16789422 прийняті 28.10.2014р. державним реєстратором Реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області про припинення за приватним підприємством "Валентина" інших речових прав, а саме права оренди на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки на території Чернятської с/р Бершадського району Вінницької області, кадастрові №№ 0520486400:03:001:0037, 0520486400:01:002:0127, 0520486400:01:002:0128. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у даній справі.

Таким чином, вищенаведене спростовує твердження позивача, що станом на 29.08.2014р. ПП "Валентина" більше як три місяці не перераховувало орендну плату за договорами суборенди земельних ділянок.

Крім того, ще однією підставою позовних вимог, а саме несплату суборендної плати відповідачем, керуючись ст. 537 ЦК України, позивач вказує, що з середини 2015 року ТОВ «ОСОБА_4 плюс» було закрито усі активні рахунки у банках, однак протягом 2015 - 2016 років ніякого повідомлення від органів нотаріату щодо відкриття депозитного рахунку ПП «Валентина» в рахунок сплати заборгованості за використання земельних ділянок, згідно договорів суборенди землі №133/1 (С) від 20.02.2013р., №134/1 (С) від 20.02.2013 р., № 135/1 (С) від 20.02.2013 р. керівництво ТОВ «ОСОБА_4 плюс» не отримувало, на що колегія суддів зауважує таке.

В матеріалах справи місяться листи відповідача до позивача від 10.10.2015р. № 100, від 27.10.2015р. № 110 та від 24.02.2016р. № 25, у яких останній просив повідомити новий номер банківського рахунку та всі інші необхідні реквізити для своєчасної сплати суборендної плати за земельні ділянки згідно договорів суборенди № 133/1 (С), № 134/1 (С), № 135/1 (С) від 20.02.2013р., або вказати місце, час і порядок розрахунку за суборенду в готівковій формі, а також в разі відсутності банківського рахунку запрошував позивача прибути в офіс ПП "Валентина" для отримання коштів в готівковій формі. Дані листи отримано позивачем 13.10.2015р., 30.10.2015р. та 26.02.2016р.,відповідно.

Також, у справі наявні викопіювання з газет "Бершадський край" та "Урядовий кур"єр" з оголошеннями відповідача щодо надання позивачем інформації про нові рахунки для сплати суборендної плати.

Позивач відповіді на листи та оголошення відповідача, а також інформації щодо нових реквізитів для сплати суборендної плати за земельні ділянки згідно спірних договорів не надав та для отримання суборендної плати в готівковій формі до відповідача не з'явився.

Щодо посилання позивача як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі на можливість виконання зобов'язання за договором шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори відповідно до ст. 537 ЦК України, колегія суддів звертає увагу позивача на таке.

Згідно із ч.1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Отже, норма даної статті передбачає лише право, а не обов'язок на виконання стороною свого зобов'язання таким чином, а тому судова колегія не бере до уваги зазначене твердження скаржника.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач здійснив всі можливі заходи для виконання умов договорів суборенди земельних ділянок від 20.02.2013р. № 133/1 (С), № 134/1 (С), № 135/1 (С) щодо сплати суборендної плати, з середини 2015 - 2016 р., а кошти за суборендну плату позивач не отримує саме внаслідок власних дій (бездіяльності).

В силу ст.33 ГПК України позивачем не доведено наявність підстав для розірвання договорів суборенди, оскільки не доведено наявність порушень з боку відповідача по сплаті орендної плати.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

А тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 25.07.2016р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, отже відсутні підстави для його скасування.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 25.07.2016р. у справі № 902/459/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 25.07.2016р. у справі № 902/459/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "ОСОБА_4 плюс" - без задоволення.

2. Справу №902/459/16 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.